Стаття 667. Обов'язок продавця зберігати проданий товар



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 667. Обов'язок продавця зберігати проданий товар



1. Якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Право власності (право повного господарського відання, право оперативного управління) виникає у покупця з моменту передачі майна (товару), за винятком випадків, зазначених у законі або передбачених договором.

Стаття, що коментується, передбачає, що у випадку, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний зберігати його до передачі товару покупцеві. При цьому покупець зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати, що пов'язані зі зберіганням предмета договору купівлі-продажу. Іншими словами, витрати продавця, пов'язані із зберіганням проданої речі (охорона приміщення, заходи щодо запобігання псуванню речі тощо), відшкодуються покупцем, якщо вони є необхідними і передбачені договором. Однак у цій статті прямо не визначаються правові наслідки для продавця, з вини якого сталося погіршення майна, прийнятого ним на зберігання до передачі його покупцеві. Тому питання про можливу відповідальність продавця за погіршення проданого майна має вирішуватися на підставі загальних норм про відповідальність за неналежне виконання (невиконання) норм, що регулюють відносини схову. Обов'язок схову може детальніше регламентуватися на підставі укладеного з відповідною умовою договору купівлі-продажу.

Стаття 668. Перехід ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження товару

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту.

Умова договору купівлі-продажу про те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту здачі товару першому перевізникові, на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладення договору продавець знав або міг знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не повідомив про це покупця.

Відповідно до статті, що коментується, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Випадковим знищенням або випадковим пошкодженням майна (товару) визнається таке знищення або

пошкодження, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин (непереборної сили, простого випадку). Ризик такого випадкового знищення або пошкодження лежить на власникові, якщо інше не зазначено у договорі чи законі. У силу того, що за загальним правилом право власності переходить до набувача в момент передачі речі, то й ризик її випадкового пошкодження або знищення також переходить в момент передачі речі, якщо інше не обумовлено договором або законом. Іншими словами, якщо власником (продавцем) було передано предмет договору купівлі-продажу покупцеві, то власником у даному випадку стає покупець, який і повинен у подальшому нести збитки, пов'язані з випадковим пошкодженням або знищенням майна (за загальним правилом).

Право про перехід на набувача ризику випадкового знищення або пошкодження майна одночасно з переходом до нього права власності є диспозитивним, оскільки воно застосовується, якщо інше не встановлено законом або договором. Так, сторони договору купівлі-продажу можуть встановити, що ризик випадкового пошкодження або пошкодження майна перейде до покупця вже з моменту укладання договору купівлі-продажу, до передачі речі покупцеві, тобто до перенесення на останнього права власності. З іншого боку, за угодою сторін ризик випадкової загибелі відчужуваних речей може бути приурочений до моменту, наступного за переходом до набувача права власності. Так, за угодою сторін на відчужувача може бути покладений ризик випадкового пошкодження або знищення майна в процесі його руху, хоча право власності на зазначений товар перейшло до покупця вже з моменту здачі товару транспортній організації.

Стаття, що коментується, містить у собі положення, відповідно до якого ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення майна (товару), проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладання договору, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту.

Як вже зазначалося, сторони договору купівлі-продажу можуть домовитися про те, що випадок випадкового знищення або пошкодження предмета договору переходить до покупця з моменту здачі товару першому перевізникові. Але така умова договору на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладання договору продавець знав або міг знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не повідомив про це покупця. Якщо рішенням суду зазначена умова договору купівлі-продажу буде визнана недійсною, продавець майна (товару) повинен компенсувати покупцю витрати, що пов'язані з пошкодженням або знищенням товару.

Стаття 669. Кількість товару

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну, тобто які визнані такими по закону або необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї з сторін отримано згоду. Іншими словами, договір не може вважатися укладеним, доки сторони не дійдуть згоди щодо цих двох умов, незважаючи на погодження всіх інших умов.

Стаття, що коментується, допускає визначення у договорі кількості в натуральному (метрах, тоннах та інших одиницях вимірювання) чи грошовому вираженні.

При укладанні договору купівлі-продажу сторони повинні дійти згоди також відносно кількості товару, що є предметом договору купівлі-продажу. Кількість товарів, що продається, повинна встановлюватися у договорі у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Продавець зобов'язаний передати покупцю у відповідності до договору купівлі-продажу товар у тій кількості, що зазначена у договорі, тобто у кількості, що не більше і не менше, ніж зазначено у договорі купівлі-продажу.

При укладанні договору купівлі-продажу сторони (продавець і покупець) можуть погодити умову щодо кількості товару шляхом встановлення у договорі порядку її визначення.

Стаття 670. Правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

3. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Відповідно до договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцю товар, що встановлено предметом договору, у кількості, яка визначена самим покупцем з узгодженням іншої сторони. При виконанні цих умов договору продавцем, покупець стає власником товару, виконавши, у свою чергу, свій обов'язок — сплативши певну суму (ціну) за товар. Але існують випадки, коли продавець не повністю виконує свої обов'язки щодо передачі товару у зазначеній кількості. Так, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати від продавця передати кількості товару, якої не вистачає. Він також має право відмовитися від товарів, які вже були передані (тобто частини товару, що є предметом договору купівлі-продажу) та їх оплати, а у випадку, якщо зазначений у договорі товар вже оплачений, — вимагати сплаченої за нього грошової суми.

Коментована стаття також передбачає випадки, коли продавець передає покупцеві за договором купівлі-продажу товар у кількості, що більше, ніж зазначена у договорі. Так, у договорі енергозбереження, у якому покупцем енергії є громадянин, кількість енергії не визначається, оскільки особа вправі використовувати енергію для побутового використання у необхідній кількості. Однак кількість енергії встановлюється за даними обліку про її фактичне використання енергії або іншим передбаченим договором способом.

Якщо відбувалася передача товару більшої, ніж визначено у договорі, кількості, покупець товару зобов'язаний сповістити про це продавця. У даному випадку покупець товару зобов'язаний повідомити про це продавця у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, — у розумний після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товарів. Що стосується використання терміну у «розумний строк», то у цивільному законодавстві точного визначення такого строку не існує. Цей строк визначається у кожному випадку окремо, враховуючи всі умови та обставини, що зазначені у кожному конкретному договорі (місце передачі товару покупцеві, час його передачі, при яких обставинах покупець міг реально повідомлений про передачу товару у більшій кількості, ніж зазначено у договорі купівлі-продажу, тощо).

Покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором, у випадку, якщо після одержання продавцем від покупця повідомлення, яке було передано у розумний строк щодо передачі більшої кількості товару, продавець так і не розпорядиться товаром, який він передав покупцеві відповідно до договору купівлі-продажу.

Якщо покупець приймає товар, який був переданий покупцем у більшій кількості, ніж зазначеного у договорі, то додатково прийнятий товар оплачується за ціною, що встановлена для товару, який покупець вже отримав від продавця. Сторони договору купівлі-продажу мають право домовитися про інше (наприклад, встановити нижчу або більш високу ціну, ніж яка була раніше), тоді покупець повинен сплатити ту ціну, яка була встановлена відповідно до їх згоди.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.236.58.220 (0.01 с.)