Стаття 592. Дострокове виконання зобов'язання, забезпеченого заставою

1. Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі:

1) передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним;

2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;

Втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.

2. Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, — звернути стягнення на предмет застави:

1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави;

В інших випадках, встановлених договором.

З метою захисту прав заставоутримувача від незаконних дій з боку заставника у визначених випадках заставоутримувач наділяється правом жадати від боржника дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Це право може бути реалізовано заставоутримувачем при погіршенні забезпечення його вимог у результаті наступних обставин: якщо предмет застави вибув з володіння заставника, у якого він був залишений, не відповідно до умов договору про заставу; якщо заставником зроблена заміна предмета застави з порушенням установлених правил; якщо предмет застави втрачений по обставинах, за які заставоутримувач не відповідає, а заставник не відновив предмет чи не замінив його рівноцінним майном.

За певних умов заставоутримувач вправі не тільки зажадати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання, але і звернути стягнення на предмет застави, якщо ця вимога не буде виконана. Це можливо в наступних випадках: порушення заставником правил про наступну заставу, наприклад, коли закладене майно повторно передане в заставу, незважаючи на заборону наступного застави, установлена попереднім договором про заставу; у разі порушення заставодавцем правил про розпорядження заставним майном; до інших умов відноситься, наприклад, невиконання заставником обов'язків по страхуванню залишеного в нього майна, забезпеченню схоронності предмета застави; непредставлення заставником документів і незабезпечення умов для перевірки наявності, кількості, стану і умов збереження закладеного майна, що знаходиться в заставника.

Крім того, заставник вправі зажадати дострокового припинення застави при грубому порушенні заставоутримувачем обов'язків по страхуванню за рахунок заставника закладеного майна від ризиків втрати й ушкодження, забезпеченню схоронності закладеного майна і його захисту від дій третіх осіб; негайному повідомленню заставника про виникнення погрози чи втрати ушкодження закладеного майна. Ясно, що відповідні підстави для дострокового припинення договору застави можуть з'явитися в заставника тільки в тому випадку, якщо відповідно до договору закладене майно знаходиться в заставоутримувача.

Стаття 593. Припинення права застави

1. Право застави припиняється у разі:

1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

3) реалізації предмета застави;

Набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

Застава як акцесорне зобов'язання, що забезпечує основне зобов'язання, припиняється з припиненням цього основного зобов'язання. Крім відзначеного нормального порядку припинення заставного зобов'язання, ч. І даної статті ЦК передбачений перелік спеціальних підстав припинення застави.

По-перше, підставою припинення застави може служити загибель закладеної речі чи припинення заставного права, якщо заставник у розумний термін не відновив предмет застави чи не замінив його іншим, рівноцінним майном.

По-друге, якщо до заставоутримувача переходить право власності на закладене майно, що можливо лише у випадку визнання публічних торгів такими, що не відбулися, або переходу права власності на закладене майно в порядку спадкування.

По-третє, застава визнається припиненою у випадку продажу закладеного майна з публічних торгів, а також у випадку, коли продаж предмета застави виявився неможливим, оскільки торги, включаючи повторні, оголошені такими, що не відбулися, а заставоутримувач протягом місяця після оголошення повторних торгів такими, що не відбулися, не скористався своїм правом залишити за собою закладене майно.

При припиненні застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання або за вимогою заставника в зв'язку з грубим порушенням заставоутримувачем своїх обов'язків у відношенні предмета застави, що знаходиться в нього, заставоутримувач зобов'язаний негайно повернути закладене майно заставнику.

З огляду на те, що договір застави нерухомості підлягає державній реєстрації, про припинення застави повинна бути зроблена оцінка в реєстрі, у якому зазначений зареєстрований договір.

Перехід права власності чи права господарського ведення від заставника до іншої особи в результаті платного чи безоплатного відчуження цього майна або в порядку універсального правонаступництва (спадкування, реорганізація юридичної особи) не тягне припинення заставного зобов'язання, навпроти, застава зберігає свою силу. У цих випадках на місце заставника стає його правонаступник, що і несе всі обов'язки заставника, якщо інше не передбачено угодою з заставоутримувачем.

Зустрічаються ситуації, коли майно заставника, що є предметом застави, переходить у порядку правонаступництва відразу до декількох осіб, наприклад, якщо в результаті реорганізації юридичної особи шляхом його поділу утворилося дві чи більш юридичні особи. За таких умов буде діяти загальне правило, відповідно до якого кожний із правонаступників (набувачів майна) несе наслідки, що випливають із невиконання забезпеченого заставою зобов'язання відповідно до частини зазначеного майна, що перейшла до нього. Однак, якщо предмет застави неподільний чи з інших підстав залишається в загальній власності правонаступників, вони стають солідарними заставниками.

По-іншому зважується питання, коли майно, що є предметом застави, вилучається від заставника на тій підставі, що в дійсності власником цього майна є інша особа, або у виді санкцій за здійснення злочину чи іншого правопорушення. Маються на увазі випадки, коли майно витребуване в заставника законним власником

цього майна за віндикаційним позовом, а також конфіскація майна, тобто безоплатне вилучення в заставника, що є власником майна, майна за рішенням суду (чи в адміністративному порядку) у виді санкції за злочин чи правопорушення.

У відзначених випадках у визначеній мірі обмежуються і права заставоутримувача, тому що він не може одержати те, на що розраховував, укладаючи договір із заставником. Єдина можливість у заставоутримувача — зажадати від боржника дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Параграф 7.

Притриманий

Стаття 594. Право притриманий

Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.