Стаття 878. Внесення змін до проектно-кошторисної документації

Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Вважаючи погоджену сторонами проектно-кошторисну документацію в принципі незмінною до закінчення будівництва, законодавець, однак, враховує, що в період дії договору в сторін може виникнути об'єктивна потреба в її перегляді. Необхідність у цьому може бути зумовлена різними причинами, зокрема удосконаленням окремих проектних рішень, зміною конкретних потреб замовника, вимогами уповноважених державних органів, непередбаченим зростанням цін на будівельні матеріали і конструкції і т.д.

Замовник стосовно цього знаходиться в більш привілейованому стані оскільки йому надається можливість вносити зміни в технічну документацію без будь-яких посилань на незалежні від нього обставини. Він може зробити це і за своїм розсудом, але за умови, що викликані цим додаткові роботи з вартості не перевищують 10% зазначеної в кошторисі загальної вартості будівництва і не змінюють характеру передбачених у договорі будівельного підряду робіт. Якщо зазначену умову замовником дотримано, підрядник не вправі відмовитися від проведення додаткових робіт, викликаних зміною технічної документації. Зрозуміло, всі додаткові роботи повинні бути оплачені замовником у порядку, установленому договором.

Що стосується підрядника, то він вправі вимагати лише зміни кошторису у випадках, передбачених ст. 844 ЦК, але не технічної документації. У технічну документацію підрядник без узгодження з замовником не може вносити ніяких, навіть незначних, змін.

У договорі встановлюється порядок і строк узгодження додаткового кошторису у випадку змін, внесених у технічну документацію після прийняття її впровадження робіт виконавцем.

Вимога підрядника про перегляд кошторису повинна бути належним чином мотивована і представлена для узгодження з замовником у письмовій формі в строк, обумовлений договором.

Витрати повинні бути технічно й економічно обґрунтовані, виходячи з оптимальної витрати ресурсів, раціонального використання навколишнього середовища, правильного і достовірного визначення вартості змін і доповнень до раніше виданої технічної документації.

У тому випадку, коли пропоновані замовником зміни технічної документації викликають необхідність виконання великих за обсягом додаткових робіт або змінюють сам характер передбачених договором робіт, дане питання підлягає обов'язковому узгодженню з підрядником. Якщо підрядник готовий узятися за виконання нових робіт, сторони погоджують додатковий кошторис і вносять у договір будівельного підряду інші необхідні зміни.

Однак, якщо ці зміни зумовлюють подовження термінів виконання робіт, замовник зобов'язаний продовжити і строк контракту. Замовник також має право на внесення в процесі будівництва змін і доповнень у проектну документацію та обсяги робіт.

Стаття 879. Забезпечення будівництва та оплата робіт

Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

3. У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

6. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.

За загальним правилом обов'язок надати матеріали (включаючи деталі, конструкції), а також устаткування може бути покладена договором на кожну зі сторін. Відповідна умова не належить до істотних, оскільки ст. 879 ЦК містить визначену презумпцію з цього приводу. Вона виходить з того, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається в повному обсязі на підрядника, одночасно допускаючи встановлення в договорі іншого: покладання відповідного обов'язку на замовника, цілком чи частково.

Статтею, що коментується, більш повно, ніж це зроблено в загальних положеннях про підряд, урегульоване питання про відповідальність за неналежну якість призначених для будівництва матеріалів, включаючи деталі, конструкції і устаткування. Така відповідальність покладена на сторону, що їх надала, й може настати, якщо виявилася неможливість використовувати надані стороною матеріали й устаткування без погіршення якості результату робіт. Звільнення від відповідальності може настати, якщо сторона, на яку мала бути покладена відповідальність, зможе довести, що наявною була неможливість виконання, що виникла з обставин, за які відповідає контрагент.

Для перевірки якості використовуваних у будівництві матеріалів і конструкцій підрядник звичайно здійснює вхідний контроль. Спеціальний структурний підрозділ підрядника проводить контроль якості всіх прибулих на будівельну площадку і використовуваних матеріалів і конструкцій; складає акти приймання і висуває претензії при порушенні вимог із якості. Тому підрядник, зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого їм матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

Коли договором на замовника покладене забезпечення матеріалами й устаткуванням, підрядник, знайшовши при перевірці порушення якості і комплектності поставленого, повинен запропонувати замовнику зробити заміну отриманих ним матеріалів і устаткування, приймаючи тимчасово на відповідальне збереження неякісні предмети постачання. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить указівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду, оплати виконаної частини робіт та право на відшкодування збитків (див. ч. 1 ст. 848, 855 і коментар до них, ч.З ст. 879 ЦК).

Замовник при будівельному підряді несе загальну для всіх договорів підрядного типу зобов'язання сплатити встановлену договором ціну. Допускаючи оплату робіт замовником у розмірі відповідно до кошторису, стаття дає змогу робити розрахунки в ході будівництва, а також після повного завершення робіт за договором. Розрахунки можуть здійснюватися за конструктивними елементами, за виконані окремі види робіт і послуги, по етапах і після завершення всіх робіт, з урахуванням усунення зауважень, отриманих щодо якості виконаних робіт. Остаточний розрахунок провадиться замовником після виконання всіх робіт за договором, включаючи усунення дефектів, виявлених у процесі приймання об'єкта, з урахуванням раніше перерахованих підряднику коштів. Договором може бути передбачене надання замовнику авансу (ч.2 ст.854 ЦК).

Розрахунки в будівництві між підрядником і замовником здійснюються через банки, в яких відкриті рахунки сторін договору. Оплата будівельних робіт може бути за рахунок власних фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських резервів інвестора (прибутку, амортизаційних відрахувань, грошових нагромаджень і заощаджень громадян), а також отриманих кредитів. Фінансування капітальних вкладень може провадитися як за рахунок одного, так і кількох інвесторів.

Оскільки до здачі замовнику предмет підряду є власністю підрядника (ст. 876 ЦК), він не має права вимагати від замовника плати за роботу або оплати витрат, якщо інше не встановлено договором. Це пов'язано з правилами розподілу ризику випадкової загибелі речі за договором підряду на капітальне будівництво (ст. 880 ЦК).

Статтею, що коментується, передбачені підстави та наслідки консервації будівництва. Консервація об'єкта будівництва може викликатися як рішеннями компетентних державних органів, наприклад, при порушенні вимог екологічної безпеки, так і неможливістю продовжити будівництво з інших причин, у тому числі — внаслідок відсутності фінансування.

Норма, присвячена консервації, носить імперативний характер. Вона покладає на замовника зобов'язання сплатити підрядникові в повному обсязі роботи, виконані до моменту консервації, а також відшкодувати збитки, які викликані необхідністю припинення робіт та консервації будівництва. Підрядник не набуває права на компенсацію збитків, якщо консервація сталася із незалежних від сторін обставин. Консервація звичайно оформлюється спеціальною угодою сторін. При цьому може бути доцільним, поряд з іншим, закріпити зобов'язання підрядника після відміни консервації поновити договір на попередніх чи інших умовах. Така можливість є у сторін, оскільки ЦК не містить норм, які пов'язують консервацію з обов'язковим припиненням договірних правовідносин сторін.