Зберігач, який зобов'язався прийняти в майбутньому річ на зберігання, не має права вимагати її передання на зберігання.

2. Поклажодавець, який не передав річ на зберігання, зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані йому у зв'язку з тим, що зберігання не відбулося, якщо він в розумний строк не попередив зберігача про відмову від договору зберігання.

Якщо передача речі не відбулася, зберігач не вправі вимагати від поклажодавця передачі передбаченої договором речі, тобто останній має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору. У випадку, коли зберігач зазнав певних витрат та не був заздалегідь попереджений про відмову від договору, поклажодавець повинен відшкодувати такі збитки. Договір зберігання може бути як сплатним так і безоплатним, виконуватися як професійно, так і у вигляді товариських послуг.

У першому випадку невиконання умов договору може відобразитися на професійних інтересах зберігача, який зазнав збитків у зв'язку з тим, що не відбулася передача речі, а саме здійснив спеціальні витрати для забезпечення належного збереження речі, не отримав доходи, які сподівався отримати за зберігання речі. Збитки слід відшкодовувати керуючись нормами ст.952 ЦК, якщо інше не передбачене законом або договором. Збитки не відшкодовуються, якщо поклажодавець вчасно, а саме в «розумний строк» попередив зберігача про неможливість передачі речі. «Розумний строк» має визначатися з урахуванням конкретних обставин кожної справи, предмета зобов'язання, умов його передачі та інших обставин, які можуть вплинути на конкретні дії сторін.

Відповідно до статті, що коментується, у зберігача виникає можливість звільнитися від свого обов'язку прийняти річ на зберігання, якщо вона не була передана в обумовлений строк. У цьому випадку виникає прострочення кредитора.

Стаття 940. Обов'язок прийняти річ на зберігання

Професійний зберігач, який зберігає речі на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування, не має права відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у нього такої можливості.

Зберігач звільняється від обов'язку прийняти річ на зберігання, якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне значення, він не може забезпечити її схоронності.

Якщо річ мала бути передана на зберігання в майбутньому, зберігач звільняється від обов'язку прийняти річ на зберігання, якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне значення, він не може забезпечити її схоронності.

Професійний зберігач не вправі відмовити в укладенні договору будь-якому контрагенту,

який до нього звернувся, при наявності у нього такої можливості. Зберігач може відмовитися від укладення договору у випадку, якщо склад, камера не передбачає зберігання даного виду речей (відсутність холодильника, спеціальної тари і т.д.).

Обов'язок зберігача полягає в прийняті речі на зберігання в майбутньому (див. ст. 936 ЦК і коментар до неї). Оскільки основною метою договору зберігання є забезпечення інтересів поклажодавця, на відміну від загальних правил про реальне виконання договору, норма даної статті не передбачає права вимагати від поклажодавця передачі зберігану передбаченої договором речі, тобто останній може в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору. Вказана норма надає можливість зберігачу звільнитися від свого обов'язку прийняти річ на зберігання, якщо в обумовлений строк річ йому не передана.

Якщо річ має бути передана на зберігання у майбутньому, зберігач звільняється від обов'язку прийняти річ на зберігання, якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне значення, він не зможе забезпечити її схоронність.

Стаття 941. Зберігання речей, визначених родовими ознаками

1. За згодою поклажодавця зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання.

Об'єктом договору зберігання можуть бути як індивідуально-визначенні так і родові речі. Зберігання речей, визначених родовими ознаками, прийнято називати іррегулярним (неправильним) зберіганням. Його застосування прямо передбачається договором зберігання, і може встановлюватися тільки відносно родових речей, коли речі одного поклажодавця змішуються з речами інших та речами зберігача, і після закінчення строку зберігання кожному з них передається обумовлена сторонами кількість речей того ж роду й якості. Такі відносини найчастіше застосовуються при зберіганні на елеваторах, у холодильниках, овочесховищах загального користування тощо, складах (див. ст.958 та коментар до неї). У випадках іррегулярного зберігання виникає питання, кому належить право власності на передані родові речі. Це спеціальний випадок загальної часткової власності поклажодавців зі знеособленням їхньої частки. При зберіганні речей із правом розпорядження ними власником вважається зберігач.

Стаття 942. Обов'язок зберігача щодо забезпечення схоронності речі

Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Основним обов'язком зберігача є забезпечення схоронності прийнятої на збереження речі. Виконуючи даний обов'язок, зберігач повинен вжити необхідних заходів для того, щоб запобігти викраденню майна, пошкодженню чи знищенню третіми особами. Обсяг і характер цих заходів залежить від цілого ряду факторів, зокрема від виду прийнятого на збереження майна, конкретної мети договору зберігання, його оплатності, від того, чи є зберігання професійним, і т.д. Загальні ж закріплені законом правила зводяться до наступного.

Закон вимагає, щоб зберігач дотримувався всіх тих заходів, які необхідні для забезпечення схоронності майна, що передбачені договором. Саме в договорі сторони можуть врахувати всі особливості конкретного випадку, обумовити спеціальні запобіжні заходи, яких повинен дотримуватися зберігач і т.д.

Сторони повинні дотримуватись умов договору в усіх випадках. У договорі можуть бути передбачені спеціальні заходи захисту майна від розкрадання, ушкодженя, від молі, вогкості й ін. Якщо ж у договорі способи зберігання не передбачені, то при безоплатному зберіганні обов'язок зберігача полягає у виявлені турботи про передане йому майно, тобто дбати про це майно, як про своє власне. Наприклад, зберігач відповідає за загибель майна, якщо він при загальній небезпеці врятував тільки свої речі і не довів, що було неможливо врятувати речі, прийняті на зберігання. Від нього можна вимагати вжиття лише тих заходів для збереження речей, яких він уживає щодо своїх речей того самого виду і призначення.

У випадку здійснення зберігання спеціалізованою організацією чи фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності, зберігання здійснюється оплатно, у зв'язку з чим відповідальність зберігача підвищується. Зберігач у даному випадку повинен забезпечити схоронність речі всіма засобами, передбаченими законом, або іншими правовими актами, що відповідають звичаям ділового обороту і властивостям речі, у тому числі підтримувати температурний режим, дотримуватися протипожежних, санітарних, охоронних й інших правил, страхувати майно.

Зберігач-підприємець відповідає за загибель чи ушкодження речей, якщо не доведе, що причиною були надзвичайні і невідворотні за даних умов обставини (ст.950 ЦК).

Підвищена відповідальність зберігача в інших випадках може бути встановлена в договорі.

Стаття 943. Виконання договору зберігання

Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто.

Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду.

Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно повідомити поклажодавця.