Стаття 873. Розмір плати за договором побутового підряду

Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо.

Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

Стаття, що коментується, надає право сторонам договору побутового підряду визначати вартість виконаних робіт самостійно за своїм погодженням, окрім випадків якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Таким чином, за договором підряду можуть застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. У випадку регулювання вартості конкретної роботи державними тарифами, вона не може перевищувати встановлені державою тарифи.

Як правило, робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. Але ця вимога не є безумовною. Так, за бажанням сторін замовник може виплатити аванс підряднику чи оплатити роботи повністю при укладенні договору. Підрядник не має права самостійно вимагати від замовника внесення будь-яких сум у рахунок оплати робіт. Однак при укладенні договору побутового підряду замовником оплачуються у повному обсязі: всі види послуг, робіт, які виконуються в присутності замовника, а також засобом самообслуговування; кінофотолабораторій і фотографій, підприємств із надання послуг урочистих подій та ритуальних послуг; із придбання, доставки чи пересилці подарунків, сувенірів та інших виробів тощо. Крім того, за послуги із виготовлення та ремонту меблів, ремонту та будівництва житлових та не житлових приміщень, виготовлення, крупного ремонту та обновлення взуття, швейних і трикотажних виробів замовник видає аванс у розмірі 50 відсотків вартості роботи, що виконує підрядник.

Розрахунки із замовниками за виконані роботи здійснюються у готівковій, безготівковій чи іншій формі відповідно до законодавства.

Порядок оплати вартості робіт визначається підрядником за погодженням із замовником. Як уже було вказано, він може передбачати повний розрахунок під час оформлення замовлення або часткову оплату з остаточним розрахунком під час отримання замовлення. В останньому випадку після кожної завершеної і сплаченої операції за виконані роботи замовнику видається розрахунковий документ.

Вартість роботи і матеріалів підрядника оплачується замовником за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами договору.

У разі надання підрядником на прохання замовника додаткових робіт, не передбачених замовленням, їх вартість оплачується замовником за цінами, що діяли на час оформлення замовлення на ці роботи.

Стаття 874. Правові наслідки нез'явлення замовника за одержанням роботи

У разі нез'явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса на ім'я замовника.

Підрядник має право у випадках, визначених частиною першою цієї статті, замість продажу предмета договору побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування.

У разі неявки замовника за отриманням виробу підрядник має право після визначеного договором терміну виконання замовлення і після письмового нагадування (з повідомленням), зі спливом двох місяців від дня такого попередження, реалізувати виріб у встановленому порядку. Кошти, отримані від реалізації, за вирахуванням сум, які належать підряднику (у тому числі витрат на повідомлення замовника про виконання замовлення, його зберігання і реалізацію), вносяться на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника.

Скористатися зазначеним правом підрядник може, якщо він попередив замовника про готовність роботи до здачі та з моменту попередження повинне пройти два місяці, протягом яких замовник так і не з'явився за одержанням результату роботи.

При цьому, замовник, який отримав таким чином виручену суму, має право оспорити її розмір, посилаючись на те, що ціна була занижена та не відповідала «розумній ціні».

Стаття, що коментується, також надає підряднику альтернативне право у випадку, передбаченому ч.І, замість продажу предмета договору побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування. Так, підрядник може вимагати від замовника відшкодування неустойки за прострочення прийняття результату робіт, витрат за зберігання речі, забезпечення їй належних умов зберігання та інших витрат, пов'язаних з цим.

Параграф 3.

Будівельний підряд

Стаття 875. Договір будівельного підряду

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

3. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що складаються в процесі капітального будівництва, мають специфічний механізм правового регулювання, зумовлений насамперед особливостями капітального будівництва як діяльності, спрямованої на створення нових і реконструкцію старих основних фондів виробничого і невиробничого призначення. Роботи, виконувані на підставі договору підряду на капітальне будівництво, як правило, характеризуються тривалістю виробничого циклу, значними витратами і ведуть до створення або відновлення об'єктів нерухомості. Однак на відміну від ЦК 1963 р. ЦК України не передбачає самостійне регулювання договору підряду на капітальне будівництво, оскільки усі підрядні договори мають єдиний уніфікований режим правового регулювання.

Стаття, що коментується, суттєво відрізняється від аналогічної норми, яка була закріплена в ст. 353 ЦК 1963 р. Зміни, що відбулися в соціально-економічному ладі країни, внесли істотні корективи у взаємини між замовниками споруджуваних об'єктів і підрядниками, що виконують відповідні роботи. Обсяги будівельних робіт, здійснюваних за рахунок бюджетних коштів, особливо у сфері житлового будівництва, багаторазово скоротилися, а в деяких регіонах їх практично немає. Інвестиційні вкладення в галузі капітального будівництва носять в основному недержавний характер. З-під опіки держави в результаті приватизації вийшла більшість підприємств будівельної індустрії. Таким чином, уже до середини 90-х років у розглянутій сфері явно переважають приватновласницькі відносини, що потребують адекватного правового регулювання. Зазначена потреба була реалізована в ході зміни українського цивільного законодавства, зокрема з прийняттям ЦК створена, по суті, нова правова база відносин у галузі капітального будівництва.

Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник.

Замовник — це юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи.

Підрядник — особа, яка укладає договір підряду (контракт) на будівництво (проектування) об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду (контрактом) роботи та передає їх замовникові. Слід мати на увазі, що законодавство, що регулює окремі види договорів підряду на капітальне будівництво, визначає як підрядників лише юридичних осіб. Але це не позбавляє фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності виступати підрядниками у випадках, коли це прямо не заборонено законодавством. Обов'язковою умовою є отримання підрядником відповідної ліцензії, що передбачена Законом України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності».

Якщо ці сторони виступають єдиними учасниками контракту, останній носить двосторонній характер. Якщо крім замовника і підрядника в контракті беруть участь інші учасники будівництва (проектні організації, постачальники устаткування, субпідрядники тощо), контракт є багатостороннім.

При укладанні традиційних двосторонніх підрядних контрактів підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будівництва і введення об'єкта в експлуатацію. При укладанні багатосторонніх контрактів окремі зобов'язання підрядника передаються іншим учасникам.

Замовником може виступати інвестор або на підставі його доручення інші фізичні чи юридичні особи. Замовник за умовами контракту є покупцем продукції, зробленої підрядником, контролює хід її створення, може виступати співвиконавцем контракту, виконуючи ряд виробничих функцій. Якщо замовник і інвестор є різними особами, функції замовника доручаються посередницьким, управлінським, консалтинговим та іншим подібним структурам. У такому випадку між інвестором і замовником повинне провадитися чітке розмежування повноважень. Замовник може передавати частину своїх функцій за контрактом іншій особі, що діє від імені замовника і представляє його інтереси у взаєминах з підрядником.

Організація-підрядник має право на договірних засадах доручати виконання окремих робіт іншим спеціалізованим організаціям. Останні називаються субпідрядними організаціями. У таких випадках підрядна організація, що уклала з замовником договір на будівництво всього об'єкта, виступає як генеральний підрядник. Взаємовідносини організацій — генеральних підрядників (генпідрядників) з субпідрядними організаціями (субпідрядниками), їхні права, обов'язки і відповідальність при укладанні та виконанні контрактів субпідряду на виконання окремих видів робіт для забезпечення введення в дію виробничих потужностей і споруд, а також житлових будинків та інших об'єктів соціального призначення можуть бути врегульовані відповідно до Положення про взаємовідносини організацій — генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженого Науково-технічною радою Державного Комітету України у справах містобудування й архітектури 14 грудня 1994 р., яке має рекомендаційний характер.

Предметом договору будівельного підряду є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцем знаходження об'єкта.

Нове будівництво (новобудова) — це будівництво підприємств, будівель і споруд, яке здійснюється на нових майданчиках на підставі знов затвердженої проектно-кошторисної документації. Розширення --це здійснюване за новим проектом будівництво других і наступних черг діючих підприємств, додаткових виробничих комплексів і виробів, а також нових або розширення діючих цехів. Реконструкція (технічне переоснащення) — проведення відповідно до плану технічного розвитку об'єднань (підприємств) комплексу заходів (без розширення виробничих площ) щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки, технології, заміни устаткування тощо.

У 1993 р. Науково-технічна Рада Міністерства України у справах будівництва й архітектури розробила Положення «Про підрядні контракти в будівництві», яке розроблено з урахуванням вітчизняного і закордонного досвіду й особливостей ринкових відносин у цій галузі. Воно має рекомендаційний характер, але оскільки воно детально регламентує відносини підряду в будівництві, доцільність його врахування не викликає сумнівів.