ТОП 10:

Діяльність Служби безпеки України в особливий період



Російська Федерація продовжує кампанію інспірування сепаратистських та проросійських заворушень у регіонах Сходу та Півдня України, в яких приймають участь та відіграють керівну роль добре оснащені розвідувально-диверсійні підрозділи. При цьому у безпосередній близькості від українського кордону на території Російської Федерації та в анклаві Придністров’я сконцентровано значні угруповання Збройних Сил Росії та військової техніки, достатні для повномасштабного військового вторгнення.

Своїми діями Російська Федерація грубо порушила умови Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум 1994 р.) та цілу низку як двосторонніх, так і багатосторонніх міжнародних угод.

Усі ці дії супроводжуються надзвичайно агресивною риторикою з боку Президента Російської Федерації, російського уряду та депутатів Державної думи Росії, які не визнають легітимності нинішньої української влади та не виключають можливості застосування Збройних Сил для захисту інтересів російськомовного населення України, які, начебто, там порушуються.

При цьому Російська Федерація широко застосовує проти України всі засоби політичного та економічного тиску, як у двосторонніх відносинах, так і на міжнародній арені. Через повністю підконтрольні російській владі ЗМІ проти України ведеться масована інформаційна війна. Все це дає експертам підстави стверджувати: «Операцію, яка проводиться і план якої, очевидно, був підготовлений заздалегідь, слід розглядати як черговий етап реалізації російської довгострокової стратегії стосовно України…» .

Для України питання забезпечення національної безпеки постають особливо гостро, що пояснюється потребою створення сприятливих умов для подальшого розвитку українського суспільства та держави; перебігом перманентної фінансової економічної кризи; випадками порушення прав і свобод людини і громадянина в державі та за її межами; зростанням рівня організованої злочинності та корупції; поширенням загрози сепаратизму та тероризму, неконтрольованого розповсюдження зброї та вибухових речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; появою нових видів злочинів (кібертероризм, екстремізм, неофашизм, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та ін.).

Особливий період в Україні введено з оголошенням антитерористичної операції на сході України (квітень 2014 р.).

Діяльність, яку здійснюють військові формування та правоохоронні органи спеціального призначення, в умовах проведення антитерористичної операції називають службово-бойовою. Службово-бойова діяльність є видом правоохоронної діяльності, який властивий силам (формуванням) безпеки (силам охорони правопорядку); полягає у профілактичних, охоронних, режимних, захисних, ізоляційно-обмежувальних заходах та спеціальних (і навіть бойових) діях, які проводяться за звичайних обставин, за надзвичайних обставин та у воєнний час.

В особливий період діють соціальні зв’язки, які проявляються в умовах службово-бойової діяльності: використання людських ресурсів для службово-бойової діяльності залежить від стану матеріально-технічного забезпечення службово-бойової діяльності, від стану сформованості такого соціального почуття громадян держави як патріотизм тощо.

Указ Президента України № 14/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 грудня 2014 року «Про деякі оборонно-мобілізаційні питання» передбачає збільшення чисельності Служби безпеки України під час мобілізації та в особливий період, передбачивши участь у проведенні антитерористичної операції.

Комплектування військових посад – це забезпечення потреби військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення в особовому складі відповідно до штатних розписів мирного і воєнного часу.

Принципи комплектування військових посад визначаються дислокацією військової частини і місцем проживання громадян, що будуть проходити військову службу у тій частині. Розрізняють три принципи комплектування:

- територіальний, коли війська комплектуються людськими ресурсами з населення тієї місцевості, де розташовані комплектовані військові частини;

- екстериторіальний, коли війська комплектуються особовим складом з числа громадян різних регіонів;

- змішаний, що поєднує перший і другий принципи.

Принципи комплектування військових посад розрізняються за такими ознаками, як:

– дислокація військової частини і місце проживання громадян, що будуть проходити військову службу у тій військовій частині;

– добровільність громадян у прийнятті рішення щодо проходження військової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 607 затверджено структуру військового резерву людських ресурсів. У відповідності з документом, військовий резерв людських ресурсів складається з:

- резервістів, які у добровільному порядку уклали контракт на проходження служби у військовому резерві;

- військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку у військових комісаріатах та в Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки;

- громадян і громадських об’єднань, які на добровільних засадах займаються діяльністю щодо підтримання обороноздатності держави.

Військовий резерв людських ресурсів поділяється за призначенням на:

- оперативний резерв;

- резерв посилення;

- громадський резерв.

Оперативний резерв за черговістю залучення поділяється на:

- резерв першої черги. Складовими резерву першої черги є:

- резерв органів управління, військових частин, підрозділів Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі – Збройні Сили і інші військові формування), що включає резервістів, призначених для комплектування Збройних Сил та інших військових формувань, які прибувають для виконання обов’язків служби за викликом їх командирів (начальників) як в мирний час, так і в особливий період;

- територіальний резерв, до якого належать резервісти та військовозобов’язані, призначені для комплектування підрозділів територіальної оборони Збройних Сил;

- резерв другої черги, що включає військовозобов’язаних, призначених для комплектування Збройних Сил та інших військових формувань, які призиваються в особливий період військовими комісаріатами, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки.

Резерв посилення включає військовозобов’язаних, які не ввійшли до оперативного резерву, але можуть бути залучені для комплектування Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період.

Громадський резерв включає громадян, які не мають вікових та фізичних обмежень щодо призову на військову службу та можуть бути залучені для комплектування Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період.

Військовий резерв людських ресурсів відповідно до військового обліку поділяється за:

- категоріями запасу;

- розрядами за віком військовозобов’язаних;

- військово-обліковою спеціальністю;

- ступенем придатності до проходження військової служби;

- місцем перебування на військовому обліку;

- досвідом проходження військової служби.

Обов’язковою передумовою належного захисту національних інтересів і протидії загрозам сепаратизму є створення і ефективне функціонування системи протидії тероризму та сепаратизму. У цій системі провідну роль відіграють правоохоронні органи спеціального призначення, зокрема Служба безпеки України. У статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» закріплено, що СБУ – це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» організація діяльності щодо протидії тероризму і його проявам – сепаратизму та екстремізму в Україні та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом Міністрів України в межах його компетенції. У свою чергу центральні органи виконавчої влади беруть участь у боротьбі з тероризмом у межах своєї компетенції, визначеної законами та виданими на їх основі іншими нормативно-правовими актами.

Водночас до участі в антитерористичних операціях за рішенням керівництва Антитерористичного центру при Службі безпеки України залучаються з дотриманням вимог Закону України «Про боротьбу з тероризмом» й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою.

В умовах сьогодення суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, є такі: Служба безпеки України – головний орган у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю; МВС України; Міністерство оборони України; центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань; Управління державної охорони України.

До участі у здійсненні заходів, пов’язаних із попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності, залучаються у разі потреби також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; Служба зовнішньої розвідки України; Міністерство закордонних справ України; центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я; центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику в електроенергетичному, вугільно-промисловому та нафтогазовому комплексах; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності; центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах транспорту; центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну фінансову політику; центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну аграрну політику; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної митної справи; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відтак у особливий період велике значення набуває подальша розбудова діяльності Служби безпеки України, здатної в межах своєї компетенції оперативно та дієво реагувати на загрози національним інтересам і національній безпеці України. Такий процес відбувається не фрагментарно й однобічно, а комплексно та системно.

Організація боротьби з тероризмом (сепаратизмом) здійснюється на підставі комплексного підходу до аналізу причин виникнення та поширення сепаратизм, виявлення суб’єктів терористичної та сепаратизької діяльності, чіткого розмежування функцій і зон відповідальності суб’єктів протидії тероризму, своєчасного визначення пріоритетів у вирішенні поставлених завдань, удосконалення організації та взаємодії оперативних, оперативно-бойових, військових і слідчих підрозділів шляхом упровадження штабного принципу організації управління антитерористичною операцією та забезпечення зазначених суб’єктів інформаційними ресурсами.

На сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві, є такі:

– у сфері державної безпеки: розвідувально-підривна діяльність іноземних спеціальних служб; загроза посягань з боку окремих груп та осіб на державний суверенітет, територіальну цілісність, економічний, науково-технічний і оборонний потенціал України, права і свободи громадян; поширення корупції, хабарництва в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності; злочинна діяльність проти миру і безпеки людства, насамперед поширення міжнародного тероризму; загроза використання з терористичною метою ядерних та інших об’єктів на території України; можливість незаконного ввезення в країну зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів масового ураження, радіоактивних і наркотичних засобів; спроби створення і функціонування незаконних воєнізованих збройних формувань та намагання використати в інтересах певних сил діяльність військових формувань і правоохоронних органів держави; прояви сепаратизму в окремих регіонах України;

– у внутрішньополітичній сфері: порушення з боку органів державної влади й органів місцевого самоврядування Конституції та законів України, прав і свобод людини та громадянина, недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції та виконання законів України; можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин, радикалізації та проявів екстремізму в діяльності деяких об’єднань національних меншин і релігійних громад; загроза проявів сепаратизму в окремих регіонах України;

– в екологічній сфері: небезпека техногенного, зокрема ядерного та біологічного, тероризму;

– в інформаційній сфері: комп’ютерна злочинність та комп’ютерний тероризм; розголошення інформації, яка становить державну та іншу передбачену законом таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави або спрямована на забезпечення потреб і національних інтересів суспільства та держави.

Усе це створює надзвичайну обстановку з різноманітними за складністю локалізації ситуаціями, що формують особливі умови, вносять відповідні ускладнення та напруженість у діяльність органів і співробітників Служби безпеки України, вимагають використання значних сил і засобів, пошуку їх резервів, удосконалення та значної активізації всієї оперативно-службової діяльності, термінового відпрацювання нових тактичних і організаційних прийомів і методів управління на всіх відомчих рівнях.

В умовах проведення антитерористичної операції актуальною проблемою є протидія використанню з терористичною та іншою протиправною метою ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження на території України. Тобто йдеться про технологічний тероризм, під яким у чинному законодавстві розуміються злочини, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження або її компонентів, інших шкідливих для здоров’я людей речовин, засобів електромагнітної дії, комп’ютерних систем і комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних об’єктів, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням загрози надзвичайної ситуації внаслідок цих дій та становлять небезпеку для персоналу, населення та довкілля; створюють умови для аварій і катастроф техногенного характеру.

Протидія Служби безпеки України використанню з терористичною та іншою протиправною метою ядерної та іншої зброї масового ураження або її компонентів полягає у здійсненні її органами та співробітниками заходів із застосуванням специфічних форм і методів, прийомів і засобів з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинних діянь, предметом яких є зазначені об’єкти (речовини), а також розшуку осіб, які переховуються у зв’язку з учиненням таких злочинів. Здійснення таких заходів реалізується під час виконання повноважень Служби безпеки України. Так, п. 17 ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що цей правоохоронний орган спеціального призначення відповідно до своїх основних завдань зобов’язаний брати участь у розробленні та здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт.

Відтак, діяльність в особливий період Служби безпеки України щодо боротьби з тероризмом залишається актуальною, включаючи оптимізацію з урахуванням нових реальних і потенційних загроз національній безпеці України та направлена на:

- організацію захисту державного суверенітету, конституційного устрою та територіальної цілісності держави від протиправних посягань;

- удосконалення системи контррозвідувальних, оперативно-розшукових та адміністративно-правових заходів щодо боротьби з тероризмом, своєчасного викриття і припинення терористичних посягань, активізації з цією метою міжнародного співробітництва;

- організацію й удосконалення правового регулювання діяльності підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України як основного підрозділу в державі з силового припинення терористичних актів;

- реформування системи матеріального забезпечення реалізації покладених чинним законодавством на Службу безпеки України функцій головного органу в загальнодержавній системі боротьби з тероризмом.

Контрольні питання

1. Яким нормативним актом регулюється застосування зброї працівниками міліції?

2. Який нормативно-правовий акт визначає перелік спеціальних засобів які використовуються при охороні громадського порядку?

3. Які підстави засновування працівниками міліції спеціальних засобів?

4. Які підстави засновування працівниками міліції вогнепальної зброї?

5. Які функції має прокуратура в умовах правового режиму воєнного часу?

6. Які є принципи комплектування військових посад в системі Служби безпеки України?

7. На які категорії поділяється військовий резерв людських ресурсів?

8. Які основні завдання Служби безпеки України в особливий період?

9. Які реальні загрози національній безпеці України у сфері державної безпеки є у даний час?

10. Які реальні загрози національній безпеці України у внутрішньополітичній сфері є у даний час?

11. Які реальні загрози національній безпеці України в інформаційній сфері є у даний час?

Рекомендовані нормативно-правові акти
та література для підготовки до семінарського заняття, написання рефератів







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.173.45 (0.01 с.)