Правовий режим воєнного стану

 

У конституційному та військовому праві України військовий стан розглядається як один з видів особливого правового режиму діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та організацій у виняткових для держави обставинах.

У даний час військовий стан є особливим правовим режимом діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та організацій в України у виняткових обставинах, пов’язаних тільки з обставинами зовнішнього характеру - необхідністю відбиття агресії проти України або запобігання безпосередньої загрози агресії. У цьому полягає його відмінність від надзвичайного стану, який може застосовуватися через причини внутрішнього для держави характеру.

Основними принципами правового режиму військового стану є:

- введення його тільки в разі агресії проти України або безпосередньої загрози агресії;

- законність;

- обмеження прав і свобод громадян та інших осіб, діяльності організацій та прав їх посадових осіб, але тільки в тій мірі, в якій це необхідно для забезпечення оборони країни і безпеки держави;

- забезпечення централізованого керівництва виконанням режиму воєнного стану.

Підставами оголошення воєнного стану в України в сучасних умовах, виходячи зі змісту Конституції України, можуть бути тільки причини зовнішнього характеру, які становлять небезпеку для національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, оскільки інші обставини виняткового характеру, обумовлені внутрішніми причинами, можуть розглядатися тільки в якості підстав введення в України надзвичайного стану. Звідси випливає, що основною метою введення воєнного стану в країні повинно бути створення умов для відбиття агресії проти України або запобігання безпосередньої загрози агресії.

При визначенні законодавством факту агресії або безпосередньої загрози агресії, як підстав введення воєнного стану в України, необхідно врахувати і використовувати положення Резолюції, прийнятої XXIX сесією Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1974 року, а також інші норми міжнародного права.

Правовий режим воєнного стану визначається Конституцією України, Законом України №1647-III «Про правовий режим воєнного стану» прийнятого 06.04.2000 р., іншими законами України і Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначає зміст правового режиму воєнного стану (порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб) та відповідальність за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Повноваження Президента України по оголошенню воєнного стану та забезпечення режиму воєнного стану, як Глави держави та Верховного Головнокомандувача Збройними Силами України, є визначальними в системі владних повноважень органів державної влади і включають широкий спектр різнопланових функцій.

Режим воєнного стану повинен включати здійснення органами державної влади різних рівнів та органами місцевого самоврядування комплексу всебічних заходів спеціального характеру, спрямованих на створення найбільш оптимальних умов для відбиття агресії проти України або запобігання безпосередньої загрози агресії. Режим воєнного стану повинен включати здійснення наступних заходів:

В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військовому командуванню надається право разом з органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, а якщо це неможливо, - самостійно запроваджувати та здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану:

- запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації і воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період дії воєнного стану, і їх наслідків, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. Працівникам, залученим до виконання суспільно корисних робіт, після закінчення таких робіт надається попередня робота (посада), а в разі її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт з визначенням орієнтовного переліку таких робіт та механізму надання компенсації (винагороди) за їх виконання встановлюється Кабінетом Міністрів України;

- використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їх роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;

- вилучати для тимчасового використання необхідне для потреб оборони майно міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та громадян, у тому числі згідно з Положенням про військово-транспортний обов’язок - транспортні засоби, споруди, машини, механізми, обладнання та інші об’єкти, пов’язані з обслуговуванням транспорту, та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;

- встановлювати охорону важливих об’єктів національної економіки України, які забезпечують життєдіяльність населення;

- запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;

- встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

- перевіряти документи у громадян, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України

- у порядку, визначеному Конституцією і законами України,
порушувати питання про заборону діяльності політичних партій,
громадських організацій, якщо вона загрожує суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності і територіальній цілісності, життю громадян;

- здійснювати контроль за роботою підприємств зв’язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, театральних, концертно-видовищних та інших підприємств, установ і організацій культури, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; регулювати роботу цивільних телерадіоцентрів, забороняти роботу аматорських приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;

- у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян радіопередавальне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;

- забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

- вилучати у громадян вогнепальну зброю та боєприпаси, холодну зброю, а у підприємств, установ і організацій також навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;

- забороняти призовникам і військовозобов’язаним змінювати місце проживання без відома військового командування;

- встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ;

- встановлювати порядок використання сховищ, споруд та інших об’єктів для захисту населення, а також для задоволення потреб оборони;

- проводити евакуацію населення з місць і районів, небезпечних для проживання, а також підприємств, установ, організацій та матеріальних цінностей, які мають важливе державне, господарське і культурне значення;

- запроваджувати в разі необхідності нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, ліками;

- усувати з посад керівників державних підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними своїх обов’язків, призначати виконуючих обов’язки керівників зазначених підприємств, установ і організацій;

- примусово відчужувати або вилучати майно у юридичних і фізичних осіб для потреб оборони.

Порядок встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначається законами України.

Закон України «Про правовий режим військового стану» можуть бути передбачені обмеження окремих прав громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства та осіб з подвійним громадянством на час військового стану. Одночасно на громадян, а також організації та їх посадових осіб в умовах воєнного стану можуть накладатися додаткові обов’язки оборонного характеру. Проте подібні обмеження допускаються тільки в тій мірі, в якій це необхідно для забезпечення оборони країни і безпеки держави. Вони не можуть зачіпати основоположних прав і свобод громадян, передбачені частиною другою ст. 64 Конституції України.

Діяльність органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану повинна здійснюватися на основі Конституції України, нормативних правових актів України з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про правовий режим військового стану».

Для забезпечення режиму воєнного стану, введеного на всій території України, одного з суб’єктів України або в окремих її місцевостях, указом Президента України може бути створений спеціальний державний орган, що забезпечує виконання режиму воєнного стану. Цей державний орган підпорядковується Президенту України. На підставі указу Президента України забезпечення режиму воєнного стану можуть бути покладено на органи військового управління з наданням їм повноважень, встановлених законом.

За рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним в дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються до вирішення завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану відповідно до їх призначення та специфіки діяльності.

Основними ознаками воєнного стану є: перехід Збройних Сил України, інших військ, військових формувань і органів (або їх частини) на організацію і склад, передбаченому для військового часу, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування і організацій на роботу в умовах воєнного стану, а також створення і підготовку спеціальних формувань; перехід економіки України, економіки регіонів і муніципальних утворень на роботу в умовах воєнного стану; використання запасів матеріальних засобів мобілізаційного та державного резервів, запасів продовольчих товарів і нафтопродуктів; введення в дію і використання запасних пунктів управління Збройних Сил України, інших військ, військових формувань і органів, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та організацій; посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення; встановлення особливого режиму роботи засобів транспорту і зв’язку; організація цивільної та територіальної оборони; евакуація населення, об’єктів господарського, соціального та культурного призначення, тимчасове переселення громадян та інших осіб з районів, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм жилих приміщень (приміщень) для тимчасового або постійного проживання; встановлення та забезпечення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, на якій введено військовий стан; обмеження окремих прав громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

Виходячи з Стратегії національної безпеки України і Закону України «Про оборону України» застосування Збройних Сил України з іншими військами, військовими формуваннями і органами через причини внутрішнього характеру по відношенню до незаконних збройних формувань, які представляють собою загрозу національним інтересам України, то тобто не за їх прямим призначенням, може здійснюватися на підставі спеціального закону і не в зв’язку з оголошенням військового стану.

Особи, винні у порушенні вимог або невиконанні заходів правового режиму воєнного стану, притягаються до відповідальності згідно з законом. Правосуддя на території, де введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Україна відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права у разі введення воєнного стану негайно повідомляє через Генерального секретаря ООН державам, які беруть участь у цьому пакті, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов’язань за Міжнародним пактом, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення. У повідомленні зазначається також дата припинення дії відповідних відхилень від зобов’язань, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права. Про зміни межі відхилень від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права або строку дії обмежень прав і свобод та причин прийняття такого рішення Україна повідомляє Генерального секретаря ООН у порядку, визначеному частинами першою та другою цієї статті.

При удосконаленні законодавства щодо правового режиму воєнного стану доцільно використовувати існуючу в державах Європейського Союзу та США практику завчасного правового регулювання основних питань запровадження та підтримання воєнного стану, включаючи наділення в умовах воєнного стану додатковими повноваженнями державних і правоохоронних органів, а також органів військового управління.