Діяльність прокуратури по забезпеченню режиму воєнного стану

 

Цілі і завдання, які ставляться перед прокуратурою як суб’єктом забезпечення режиму воєнного стану, є необхідними елементами розвитку та захисту державності країни. Статус прокуратури, обсяг і характер її повноважень, зміст завдань, функцій та основних напрямків діяльності зумовлюються завданнями та функціями держави і повинні їм відповідати.

В Україні як правовій державі при захисті національних інтересів та забезпеченні режиму воєнного стану одним з найбільш істотних представляється правової компонент, до якого входять норми Конституції України, підзаконних актів, спрямованих на створення надійних правових механізмів забезпечення режиму воєнного стану, а також основоположних політико-правових документів (доктрин, концепцій, стратегій), що створюють основу для їх розвитку. Тому адекватне рішення правових проблем забезпечення режиму воєнного стану на перспективу стають стратегічним завданням життєзабезпечення та розвитку країни.

В ієрархії цілей і завдань прокуратури забезпечення режиму воєнного стану має чільне значення. Йому підпорядковані цілі верховенства закону, єдності і зміцнення законності, оскільки вони не є самоціллю, а служать засобом захисту прав і свобод людини і громадянина, а також охоронюваних законом інтересів суспільства і держави. Відповідні принципи, акценти та пріоритети діяльності прокуратури знайшли відображення в законодавстві, включаючи, насамперед, Закон України «Про прокуратуру» (ст. 1 та ін.).

Прокуратура, являючись багатофункціональним державно-правовим інститутом, в змозі вирішувати широке коло завдань щодо захисту національних інтересів і забезпечення режиму воєнного стану, як невід’ємний елемент сучасної системи забезпечення національної безпеки.

Необґрунтована зміна складу та характеру функцій прокуратури здатна зробити негативний вплив на нормальне функціонування цієї системи, знизити її ефективність.

Обумовлене сукупністю сучасних умов становище прокуратури в системі забезпечення режиму воєнного стану в Україні визначається іманентно властивими їй характеристиками, які полягають у тому, що:

- принцип панування права в сучасній системі забезпечення режиму воєнного стану органічно поєднується з компетенцією прокуратури, предметом і завданнями її діяльності, представляє їх цілісну єдність;

- охоронювані законом інтереси особистості, суспільства та держави, що визначають зміст національних інтересів, забезпечення режиму воєнного стану, виступають постійними пріоритетами правозахисної діяльності прокуратури, утому числі в умовах воєнного стану;

- виявлення, припинення, нейтралізація та попередження загроз національній безпеці становлять органічну частину діяльності прокуратури, посилюють її правозахисний призначення;

- функціональна діяльність прокуратури поширюється на всі сфери правових відносин, у яких зароджуються і розвиваються основні види загроз національній безпеці;

- прокуратура чинить безперервний коригуючий вплив на всі органи забезпечення режиму воєнного стану.

Діяльність органів прокуратури щодо забезпечення режиму воєнного стану носить комплексний характер і включає в себе інтегрований потенціал усіх функцій прокуратури:

- нагляду за виконанням законів;

- кримінального переслідування;

- координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю;

- участі у розгляді справ у судах;

- міжнародно-правового співробітництва;

- участі у правотворчості.

При цьому важлива особливість сучасного статусу прокуратури як державно-правового інституту полягає в тому, що, будучи органічною складовою частиною системи забезпечення режиму воєнного стану, насамперед як орган нагляду за виконанням відповідних законів, прокуратура є системоутворюючим центром контрольної та правоохоронної систем країни, у тому числі, як координатор діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинами, іншими правопорушеннями, включаючи корупцію, що представляють найбільш серйозну загрозу сучасному стану безпеки особистості, суспільства і держави.

Діяльність прокуратури щодо зміцнення законності та правопорядку, захисті національних інтересів і забезпеченні режиму воєнного стану здійснюється на основі концептуальних положень теорії пріоритетів. Сукупність реалізованих в сучасних умовах пріоритетних напрямків діяльності органів прокуратури у внутрішньополітичній, економічній, соціальній, екологічній та оборонній сферах, їх результати свідчать про невід’ємне призначення прокуратури в механізмі діяльності структур держави щодо вирішення завдань протидії загрозам національній безпеці.

Підтримання належного рівня законності та правопорядку є системною основою забезпечення режиму воєнного стану в країні. Законність відіграє ключову роль у збалансуванні інтересів особистості, суспільства і держави як необхідної умови забезпечення режиму воєнного стану.

Прокурорський нагляд в сучасних умовах виконує значну роль у зміцненні і розвитку правових основ системи забезпечення режиму воєнного стану. В її широкому спектрі нагляд за виконанням законів Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Військової служби правопорядку в Збройних Силах України, Служби зовнішньої розвідки й іншими правоохоронними органами, спеціальними службами корегуючи впливає на підвищення ефективності їх діяльності щодо забезпечення режиму воєнного стану, в т.ч. за допомогою координації прокуратурою діяльності по боротьбі зі злочинністю в системі загальнодержавних заходів щодо забезпечення режиму воєнного стану України.

Реалії сучасної дійсності посилюють тенденцію підвищення ролі прокуратури в системі забезпечення режиму воєнного стану, особливо, у механізмі реалізації повноважень Президента України як гаранта режиму воєнного стану. Її проявом є включення Генерального прокурора України до складу Ради національної безпеки та оборони України Безпеки, інших структур, а також регулярні доручення Президента України з питань боротьби з конкретними видами загроз у сфері національної безпеки.

В умовах закономірного розвитку різних контрольних державних структур, як прояви зміцнення державності, прокуратура служить системоутворюючою основою сучасної системи соціально-правового контролю України. Тільки взаємозалежне функціонування кожної з її підсистем (елементів національної системи соціально-правового контролю) надає ефективний вплив на зменшення протиправних проявів. У цьому плані істотне профілактичне та регулює значення представляє наглядова діяльність прокуратури у військовій сфері. У необхідних випадках вона організовує і стимулює взаємодію елементів державного контролю з урахуванням актуалізованих пріоритетів зміцнення законності та правопорядку, безпеки в цілому. При цьому йде поступовий процес заміщення «компенсаторної» ролі прокуратури, а наглядові функції наповнюються новим змістом, адекватним завданням, що стоять перед державою.

Діяльність прокуратури є важливим фактором стабілізації правової системи країни, що в умовах масштабних і різноаспектний реформ є однією з ключових умов забезпечення режиму воєнного стану України. Ця діяльність прокуратури органічно пов’язана з основними елементами правової системи:

- правотворчістю, право роз’ясненням і правозастосовною практикою;

- судочинством;

- забезпеченням законності та правопорядку;

- системами профілактики правопорушень та соціально-правового контролю;

- організаційної інфраструктурою захисту прав громадян; правовою ідеологією і правовою культурою.

Здійснюючи міжнародно-правове співробітництво з правоохоронними та іншими органами зарубіжних держав, спеціалізованими міжнародно-правовими структурами з урахуванням постійно виникаючих нових загроз і викликів, прокуратура входить в міжнародний правозахисний механізм боротьби з глобальними загрозами, зміцнення міжнародної законності і безпеки.

Правові засоби, що використовуються прокурорами з метою ефективного забезпечення інтересів особистості, суспільства та держави є невід’ємним елементом єдиного механізму юридичного забезпечення та захисту національних інтересів України в умовах воєнного стану.

Ефективність впливу прокуратури на забезпечення режиму воєнного стану знаходиться в прямій залежності від рівня адекватності правових, організаційно-структурних і методичних основ такої діяльності. Вплив прокурорського нагляду та інших функцій прокуратури на процес забезпечення режиму воєнного стану створює передумови для здійснення нею правового моніторингу загроз національній безпеці як інтегративної функції прокуратури, що сприяє прийняттю своєчасних заходів по нейтралізації та усунення виникаючих загроз, пом’якшення їх наслідків.

Багатофункціональність прокуратури в умовах України надає їй найбільший превентивний і регулюючий потенціал з метою забезпечення режиму воєнного стану. У такій якості вона здатна адекватно мобілізувати на нейтралізацію і усунення загроз національній безпеці з урахуванням їх масштабу і локалізації не тільки наглядовий і контрольний ресурси держави, а й найширші верстви громадськості, інститутів громадянського суспільства. Невиправдане скорочення наглядових і інших функціональних повноважень прокуратури порушує цілісність її статусу і знижує можливості щодо захисту інтересів держави в умовах правового режиму воєнного стану України.

Аналіз багаторічної діяльності органів прокуратури в різних історичних умовах виявляє чіткій закономірний взаємозв’язок і взаємозалежність між функціями, стратегічними пріоритетами прокуратури та організаційною структурою її органів. Недотримання цих закономірностей, спроби структурування органів прокуратури за іншими критеріями, як це мало місце в 30-х роках 20-го сторіччя, коли підрозділи апаратів прокуратури будувалися за галузями народного господарства, призводило до порушень керованості прокурорської системи, знижувало її вплив на процес зміцнення законності та правопорядку і на забезпечення режиму воєнного стану країни.

Неадекватна зміна структури апаратів органів прокуратури, порушення принципів структурування та діяльності природоохоронних, транспортних і інших спеціалізованих прокуратур істотно знижують правозахисний потенціал прокуратури, порушують склад і якість інформації, упорядкованість її потоків, необхідних для прийняття управлінських, координаційних, наглядових та інших рішень органами прокуратури, особливо, на центральному рівні.

Серед механізмів вироблення та реалізації правових заходів в умовах правового режиму воєнного стану може бути використано створення в Генеральній прокуратурі України Центру оперативного аналізу та вироблення заходів прокурорського реагування на виклики та загрози стану законності та правопорядку у воєнній сфері.

Одним з головних пріоритетів організації та діяльності органів прокуратури в сучасних умовах виступає нагляд за виконанням законів про військову та державну службу, а також за виконанням законів про боротьбу з корупцією, координація всієї діяльності правоохоронних, контролюючих та інших органів, що спрямовується на усунення корупції, обставин, що сприяють різноманітним корупційним проявам. Корупція, є найбільш небезпечною хворобою, що вразила суспільство. І в цій якості корупція, безумовно, представляє одну з основних загроз національній безпеці, в умовах забезпечення правового режиму воєнного стану, вимагає першорядної уваги прокуратури.

Особливості повсякденної та бойової діяльності військових формувань, що беруть участь у антитерористичній операції на сході України, мають істотний вплив на організацію і ефективність діяльності військової прокуратури з розкриття та розслідування військових злочинів. До числа цих особливостей відносяться наступні:

- військові прокуратури дислоковані і діють безпосередньо в зоні збройного конфлікту, що неминуче тягне їх відрив від інших правоохоронних органів, експертних установ, судів, колегій адвокатів;

- значно звужені можливості проведення оперативно-розшукових заходів у кримінальних справах. Це пов’язано з тим, що органів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у військових формуваннях немає;

- органи міліції, які уповноважені проводити такі заходи, знаходяться на території проведення антитерористичної операції на тимчасовій основі, в більшості випадків – на віддаленні від військових частин;

- органи військової контррозвідки проводять оперативно-розшукові заходи тільки по певній групі злочинів, віднесених до їх підвідомчості законом і відомчими нормативними актами.

- проведення ряду основних слідчих дій (огляди місця події, слідчі експерименти та ін.) вимагає не тільки криміналістичного та технічного забезпечення, а й організації бойової охорони місць проведення цих дій, прийняття спеціальних заходів безпеки (розмінування місцевості та ін.).

- велике навантаження на слідчих, в тому числі, за рахунок значного зростання частки справ, пов’язаних із загибеллю та травмуванням в ході службово-бойової діяльності військовослужбовців, що беруть участь у збройному конфлікті та ін.

Аналіз здійснення прокурорського нагляду в умовах участі військ у збройному конфлікті (зокрема, антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях), дозволяє зробити висновок про необхідність оперативної розробки спеціальних норм кримінально-процесуального законодавства, що діє в умовах збройних конфліктів.

Відсутність спеціальних процесуальних норм про притягнення військовослужбовців до кримінальної відповідальності в умовах участі у збройному конфлікті і, як наслідок цього, зниження оперативності та результативності діяльності з виявлення та розслідування злочинів, веде до погіршення криміногенної ситуації у військах, що беруть участь в бойових діях. Аналіз сучасного стану науки військового права, військово-кримінального (і процесуального) законодавства, як її складової частини, свідчить про те, що при вирішенні проблем удосконалення матеріального права явно недостатньо уваги приділяється питанням розвитку процесуальних норм, пов’язаних з особливостями його застосування в умовах діяльності військ у воєнний час і в бойовій обстановці.

З метою забезпечення готовності держави та її військової організації до війни необхідна розробка законодавства воєнного стану, що включає пакет законів про перехід держави до функціонування в умовах війни, а також процесуальні норми залучення військовослужбовців до кримінальної відповідальності.

Аналіз систем права сучасних держав показує, що вони з урахуванням галузевої диференціації включають в себе військово-кримінальне право, яке близько межує, з одного боку, з кримінальним і кримінально-процесуальним правом, а з іншого – з військовим законодавством.

За структурою військово-кримінальне право являє собою сукупність яка містяться, як правило, кримінально-правові норми, що регулюють кримінальну відповідальність військовослужбовців і осіб, прирівняних до них, а також кримінально-процесуальні норми, що регулюють порядок притягнення до відповідальності зазначених осіб.

Досвід зарубіжних країн по виділенню спеціальних процесуальних норм щодо притягнення до кримінальної відповідальності військовослужбовців повинен бути прийнятий до уваги при створенні військового кримінально-процесуального права.