Структура та взаємозв'язок рахунків платіжного балансу

 

У табл. 18.1 представлені основні розділи платіжного балансу.

 

Таблиця 18.1 – Платіжний баланс: стандартні компоненти

(за методологією МВФ)

Статті	Кредит	Дебет	Чистий дебет (-) / чистий кредит (+)
I. Рахунок поточних операцій
A. Товари і послуги
1.1. Товари
1.1.1. Експорт/імпорт товарів
1.1.2. Товари для подальшої обробки
1.1.3. Ремонт товарів
1.1.4. Товари, що купуються в портах транспортними організаціями
1.1.5. Немонетарне золото
1.1.5.1. Золото як засіб нагромадження
1.1.5.2. Інше
Чистий товарний торговельний баланс
Послуги
1.1.6. Транспортні послуги
1.1.6.1. Морський транспорт
1.1.6.2. Повітряний транспорт
1.1.6.3. Інші види транспорту
1.1.7. Поїздки
1.1.7.1. Ділові
1.1.7.2. Особисті
1.1.8. Послуги зв'язку
1.1.9. Будівельні послуги
1.1.10. Страхові послуги
1.1.11. Фінансові послуги
1.1.12. Комп'ютерні та інформаційні послуги
1.1.13. Роялті та ліцензійні платежі
1.1.14. Інші ділові послуги
1.1.14.1. Перепродаж товарів за кордоном та інші послуги
1.1.14.2. Операційний лізинг
1.1.14.3. Різні ділові, професійні та технічні послуги
1.1.15. Послуги приватним особам і послуги у сфері культури та відпочинку
1.1.15.1. Аудіовізуальні й пов'язані з ними послуги
1.1.15.2. Інші послуги у сфері культури та відпочинку
1.1.15.3. Інші державні послуги
Чистий баланс товарів та послуг
B. Доходи
1. Оплата праці
2. Доход від інвестицій
2.1. Прямі інвестиції
2.1.1. Доходи на участь у капіталі
2.1.1.1. Дивіденди і розподілений прибуток

Продовження табл. 18.1

Статті	Кредит	Дебет	Чистий дебет (-) / чистий кредит (+)
2.1.1.2. Реінвестовані доходи і нерозподілений прибуток
2.1.2. Доходи за борговими зобов'язаннями
2.2. Портфельні інвестиції
2.2.1. Доходи на капітал (дивіденди)
2.2.2. Доходи за борговими зобов'язаннями (%)
2.2.2.1. Облігації та інші боргові зобов'язання
2.2.2.2. Інструменти грошового ринку і фінансові деривати
2.2.3. Інші інвестиції
Чистий баланс доходів
C. Поточні трансферти
1. Сектор державного управління
2. Інші сектори
2.1. Грошові перекази тих, хто працює
2.2. Інші трансферти
Чистий баланс рахунків поточних операцій
II. Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами
A. Рахунок операцій з капітал ом
1. Капітальні трансферти
1.1. Сектор державного управління
1.1.1. Анулювання боргу кредитором
1.1.2. Інше
1.2. Інші сектори
1.2.1. Трансферти мігрантів
1.2.2. Анулювання боргу кредитором
1.2.3. Інше
2. Купівля/продаж невиробничих нефінансових активів
Чистий баланс руху капіталів
B. Фінансовий рахунок
1. Прямі інвестиції
1.1. За кордон
1.1.1. В акціонерний капітал
1.1.2. Реінвестовані доходи
1.1.3. Інший капітал
1.1.3.1. Вимоги до закордонних філій
1.1.3.2. Зобов'язання перед закордонними філіями
1.2. У внутрішню економіку
1.2.1. В акціонерний капітал
1.2.2. Реінвестовані доходи
1.2.3. Інший капітал
2. Портфельні інвестиції
2.1. Активи
2.1.1. Цінні папери, що забезпечені у капіталі
2.1.2. Боргові цінні папери
2.1.2.1. Облігації та інші боргові зобов'язання
2.1.2.2. Інструменти грошового ринку
2.1.2.3. Фінансові деривати
2.2. Зобов'язання
2.2.1. Цінні папери, що забезпечують участь у капіталі
2.2.1.1. Банки

Продовження табл. 18.1

Статті	Кредит	Дебет	Чистий дебет (-) / чистий кредит (+)
2.2.1.2. Інші сектори
2.2.2. Боргові цінні папери
2.2.2.1. Облігації та інші боргові зобов'язання
2.2.2.2. Інструменти грошового ринку
2.2.2.3. Фінансові деривати
3. Інші інвестиції
3.1. Активи
3.1.1. Комерційні кредити
3.1.2. Позики
3.1.3. Готівка та депозити
3.1.4. Інші активи
3.2. Зобов'язання
3.2.1. Торговельні кредити
3.2.2. Позики
3.2.3. Готівка та депозити
3.2.4. Інші активи
Чистий баланс фінансових рахунків
Чистий баланс руху капіталів
С. Рахунок офіційних резервів
1. Монетарне золото
2. Спеціальні права запозичення
3. Резервна позиція в МВФ
4. Іноземна валюта
4.1. Готівка та депозити
4.1.1. В органах грошового регулювання
4.1.2. В банках
4.2. Цінні папери
4.2.1. Акції
4.2.2. Облігації та інші боргові зобов'язання
4.2.3. Інструменти грошового ринку та фінансові деривати
5. Інші вимоги
Чистий баланс офіційних резервів
Чисті помилки й пропуски
Загальний дебет і кредит

Джерело: Balance of Payments Manual. – Fifthed., IMF, 1993; Порадник платіж­ного балансу. – П'яте видання / МВФ, 1993.

Розділи, підрозділи або статті рахунку поточних операцій ПБ узагальнюють дані про зовнішньоекономічні операції, які здійснювались на умовах плате­жу готівкою, без відстрочування, тобто які не передбачали надання або залучення коштів у кредитній формі.

Рахунок поточних операцій (current account balance) складаєть­ся з трьох розділів (табл. 18.1):

A. Торговий баланс (експорт-імпорт товарів) та баланс послуг.

B. Поточні доходи (оплата праці робітників та переказ прибутків від інвестицій).

C. Поточні трансферти (безвідплатний переказ грошей та інших активів).

Розділ А «Товари та послуги» (goods and services) ПБ містить два підрозділи: а) товари; б) послуги.

Основа рахунку поточних операцій – торговий баланс (а), який являє собою чисту вартість експорту товарів за вирахуванням їх імпорту, розраховується за даними митної статистики і регулярно публікується.

Підрозділ (а) «Товари» (goods) складається зі статей ПБ, що підсумовують за ринковими ціна­ми експорт та імпорт звичайних товарів у матеріально-речовій формі, товарів для подальшої обробки (товари, що експортуються для обробки за кордо­ном, а потім реімпортуються у вигляді готового до споживання виробу), ремонт товарів (вартість ремонту резидентом, наприклад, транспортних засобів нерезидента та навпаки), придбання товарів у портах транспортними організаціями (товари (пальне, продукти харчування), які купують екіпажі суден (вони залишаються резидентами) в портах у нерезидентів) та немонетарного золота (золото промислового призначення та ювелірних виробів). Експорт товарів за цією групою статей приводить до припливу грошових коштів, отже, він утворює статтю кредиту; імпорт – до їх відпливу і формує статтю дебету. Залежно від того, як зводиться торговий, або видимий, баланс, країна може мати активне сальдо або дефіцит (пасивне сальдо).

Спрощений погляд на торговий баланс полягає у тому, що його додатне сальдо завжди свідчить про здоровий стан економіки країни, а від'ємне сальдо – навпаки. Але це не зовсім так. Наприклад, Канада тривалий час після Другої світової війни мала стале від'ємне сальдо торговельного балансу, що було наслідком стабільного по­питу на імпортне обладнання в результаті інвестиційного буму та значних темпів зростання канадської економіки.

Підрозділ (б) «Послуги» (services) – містить групу статей рахунку поточних операцій ПБ, які підсумовують транспортні послуги, поїздки та інші послуги (зв'язок, будівництво, страхування, фінансові, комп'ютерні, інформаційні, ліцензійні, особисті та інші), які резиденти надають нерезидентам і навпаки. Статті кредиту утворюють «невидимий» ек­спорт, статті дебету – «невидимий» імпорт.

Стаття «Транс­портні послуги» показує вартість перевезення всіма видами транспорту (морським, залізничним, автомобільним, трубопровідним, повітряним, річковим, космічним), яке здійснюється резидентами однієї країни для резидентів іншої. У цю ж статтю включають оренду транспортного засобу разом з екіпажем, а також супутні послуги зі зберігання та пакування товарів, послуги з буксируван­ня та прибирання транспортних засобів. Імпорт транспортних по­слуг, які надаються фірмою-нерезидентом, відображають в дебеті, як платіж за послуги; експорт транспортних послуг, які надаються фірмою-резидентом іноземному споживачу, - в кредиті, тобто як отримання платежу за надані послуги.

Стаття «Поїздки» (яка іноді називається «Туризм») містить дані про товари та послуги, придбані у даній країні приїжджими нерезидентами, які перебували на її території менше року. Вона поділяється на статті: «Ділові поїздки»,яка охоплює поїздки осіб, які їдуть за кор­дон для здійснення господарської діяльності; та «Особисті поїздки», яка містить дані про поїздки за кордон осіб, які не мають на меті бізнесу, а їдуть з метою навчання, лікуван­ня, релігійного паломництва, участі у спортивних змаганнях, відпо­чинку тощо.

Стаття «Послуги зв'язку» містить дані про послуги у сфері телекомунікації, які включають передавання звукової інформації, зображень та інших інформаційних потоків за допомогою телефону, телекса, телеграфу, радіомовлення, e-mail, супутникового та факсимільного зв'язку, а також поштове та кур'єрське обслуговування, яке надають резиденти нерезидентам і навпаки.

Стаття «Будівельні послуги» відображає спорудження об'єктів та монтаж обладнання резидентами за кордоном; у цій статті пока­зується вартість товарів, що імпортується для будівництва.

Стаття «Страхові послуги» охоплює різні види страхування, які здійснюються страховими компаніями резидентів для нерезидентів і навпаки.

Стаття «Фінансові послуги» відображає усі посередницькі та допоміжні послуги, що надаються резидентами нерезидентам (і навпаки), включаючи платежі за надання кредитних ліній, фінан­совий лізинг, операції з іноземною валютою та цінними паперами, плату за послуги, пов'язані з управлінням активами тощо.

Стаття «Комп'ютерні та інформаційні послуги» містить дані про операції з надання резидентом нерезиденту (і навпаки) послуг з обробки даних та інформаційних повідомлень: створення баз да­них, обробку даних, консалтинг у сфері комп'ютерної техніки, на­дання послуг Internet.

Стаття «Роялті та ліцензійні платежі» містить дані про обмін потоками платежів між резидентами і нерезидентами за викорис­тання патентів, ліцензій, авторських прав, ноу-хау, торгових знаків та інших експертних документів.

Стаття «Інші ділові послуги» включає такі складові: перепродаж товарів за кордоном оптовиками, брокерами, дилерами, продаж товарів на морських та повітряних лініях, перепро­даж третім особам; дані про оренду нерезидентами у резидентів (і навпаки) обладнання, транспортних засобів без екі­пажу; юридичні, бухгалтерські, рекламні, архітектурні, інженерні та інші послуги; платежі та надходження, пов'язані зі створенням художніх фільмів, радіо- та телепрограм, записом му­зичних творів, оплатою праці акторів та режисерів, які надаються резидентами однієї країни резидентам іншої; решту зовнішньоекономічних операцій органів державного управління, які не віднесені до інших категорій, зокрема, зовнішньоторгові операції посольств, консульств, військових та інших представництв, а також платежі, пов'язані із забезпеченням багатостороннього врегулювання військових конфліктів та перебування на території країни сил з підтримки миру, наприклад, військ ООН. Інколи в цій статті показують витрати на закупку військової техніки за кордоном.

Розділ В «Доходи» (income) рахунку поточних операцій містить групу статей ПБ, в яких відображаються пла­тежі між резидентами і нерезидентами, пов'язані з оплатою праці нерезидентів, та операції, пов'язані з доходами на інвестиції. Цей розділ в ПБ поділяється на два підрозділи: 1) Оплата праці; 2) Доходи від інвестицій.

Підрозділ (стаття) «Оплата праці» містить дані про зарплату та інші виплати у грошовій та натуральній формі, одержані резиден­тами за межами своєї країни за виконані ними роботи для рези­дентів інших країн.

Підрозділ «Доходи від інвестицій» складається з групи статей поточного ПБ, які підсумовують доходи, одержані резидентами на свої закордонні активи: прямі, портфельні та інші інвестиції.

Стаття «Прямі інвестиції» цього підрозділу ПБ відображає доходи, які нараховуються прямому інвестору-резиденту на капітал, вкладений ним у підприємство-нерезидент. Доходи від участі у капіталі поділяються на розподілені та реінвестовані доходи або прибуток. Розподілені доходи зазвичай набувають форми дивідендів, які переказуються за кордон, а реінвестовані доходи включають частку прямого інвестора, яка залишилася після розподілу і яку вкладено у розвиток виробництва. Доходи за борговими зобов'я­заннями включають відсотки за міжбанківськими кредитами.

Стаття «Портфельні інвестиції» охоплює доходи від портфельних інвестицій, які включають грошові потоки між резидентами та нерезидентами, що виникають в результаті купівлі-продажу акцій, облігацій, довгострокових цінних паперів, державних векселів, інших інструментів грошового ринку.

Стаття «Інші інвестиції» відображає надходження та виплати відсотків за будь-якими іншими фінансовими вимогами резидентів відносно нерезидентів (проценти за депозитами, позиками від МВФ).

Розділ С «По­точні трансферти» (current-transfers) рахунку поточних операцій ПБ містить групу статей, які охоплюють трансферти органів державного управління та транс­ферти інших секторів. Трансферти відображають передачу матеріальних ресурсів рези­дентом однієї країни резиденту іншої, причому в обмін резидент не отримує ніякого вартісного еквівалента, тобто залежно від напрямку трансферту він відображається у ПБ лише в кредиті або в дебеті. Трансферти поділяються на 2 групи:

1) поточні трансферти – це трансферти, які не передбачають передачу права власності на основний капітал; вони не пов'язані з придбанням або використанням основного капіталу і не передба­чають анулювання боргу кредитором (поточні перека­зи з міжнародного співробітництва, наприклад, переказ грошей на урядовому рівні для фінансування поточних витрат іншої держави, безвідплатну передачу продуктів харчування, одягу, медикаментів постраждалим від стихійних лих, передачу в дарунок військової техніки, внески у міжнародні організації; а також перекази грошей між при­ватними особами та недержавними організаціями). Поточні трансферти включа­ють до поточних операцій ПБ;

2) капітальні трансферти (capital transfers) – це трансферти, які передбачають передачу права власності на основний капітал; вони пов'язані з придбанням або використанням основного капіталу або передбачають анулювання боргу кредитором. Капітальні транс­ферти відносять до операцій з капіталом і фінансових операцій – другу частину ПБ.

Отже, баланс невидимої торгівлі – це чиста вартість експорту послуг за вирахуванням їх імпорту плюс надходження від інвес­тицій за кордоном за вирахуванням виплат за надані інвестиції плюс сальдо трансфертних платежів. Цей баланс також може зво­дитись або з дефіцитом, або з активним сальдо.

Баланс рахунку поточних операцій ПБ складають, підсумував­ши, два баланси – торговий та баланс невидимої торгівлі.

Якщо за підсумками усіх угод першої частини ПБ «Рахунок поточних операцій» зобов'язання резидентів країни перевищують вимоги до нерезидентів, то баланс поточних операцій від'ємний, і країна повинна покрити дефіцит поточних операцій за рахунок:

1) залучення іноземних інвестицій;

2) запозичення в іноземних банків, урядів, міжнародних організацій;

3) скорочення офіційних валютних резервів ЦБ.

Усі ці операції відображаються у другій частині ПБ «Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій».

Підрозділи, або статті Рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій ПБ відображають зміни вар­тості фінансових активів та зобов'язань країни внаслідок зовніш­ньоекономічних операцій, які передбачають перехід права власності. Інакше кажучи, облік операцій з капіталом іфінансових операцій необхідний для визначення зведених результатів операцій з фінан­совими активами та пасивами, які здійснювались резидентами та їхніми іноземними діловими партнерами за певний період.

Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій (capital and financial account balance) містить групу статей ПБ, які показу­ють міжнародний рух капіталу, за допомогою якого фінансуються експорт та імпорт товарів і послуг. Цей рахунок складається з двох розділів (табл. 18.1):

А. Рахунок операцій з капіталом.

Б. Фінансовий рахунок.

Розділ А «Рахунок операцій з капіталом» включає дві групи статей ПБ, які відображають трансферти капітальних активів та рух нефінансових капітальних активів.

Перший підрозділ (група статей) даного розділу ПБ «Капітальні трансферти» охоплює трансферти державного сектору та трансфер­ти інших секторів.

Стаття «Сектор державного управління» включає статті, в яких відображається списання за­боргованості уряду країни; дані про інвестиційні трансферти – кошти, які передає одна держава іншій з метою оплати придбання основно­го капіталу (наприклад, передача Росією країнам колишнього Вар­шавського договору військової інфраструктури (споруд, аеродромів тощо).

Стаття «Інші сектори» включає статті, в яких відображається: вартісна оцінка май­на мігрантів, яке вони беруть із собою; списання усієї або частини суми боргу банком, корпорацією або іншою недержав­ною інституційною одиницею; грантове фінансування Німеччиною будівництва житла для українських та російських військо­вослужбовців, переказ із країни в країну спадку, призначеного за заповітом на будівництво лікарні, бібліотеки.

Другий підрозділ розділу А ПБ «Купівля/продаж невиробничих нефінансових активів» містить дані про придбання та продаж матеріальних активів, які не є результатом виробництва (земля та її надра), а також різних форм експертних документів (патенти, авторські права, торгові знаки, ноу-хау тощо).

Розділ В «Фінансовий рахунок» відображає рух капіталу у вигляді інвестицій, який поділений на чотири функціональні групи:

1) прямі інвестиції;

2) портфельні інвестиції;

3) інші інвестиції, які охоплюють усі операції з активами /зобов'язаннями, не віднесеними до попередніх категорій;

4) резервні активи, тобто іноземні активи, які контролюються грошовими вкладами або урядом країни.

Підрозділ «Прямі інвестиції» (direct investments) включає гру­пу статей фінансового рахунка ПБ, які відображають такі вкладан­ня капіталу, котрі приводять до сталого впливу з боку резидента однієї країни (прямого інвестора) на резидента іншої країни (підприємство прямого інвестування). Прямі інвестори (direct investor) – це фізичні особи (індивіду­альні інвестори), групи індивідуальних інвесторів, корпоровані та некорпоровані приватні та державні підприємства, уряд, громадські організації тощо, які володіють підприємством з прямими інвести­ціями за кордоном.

Підрозділ «Прямі інвестиції» включає статті: 1) «За кордон», яка відображає вимоги до закордонних філій та зобов'язання перед закордонними філіями; 2) «У внутрішню економіку», яка відображає вимоги до прямих закордонних інвесторів та зобов'язання перед прямими інвесторами. Прямі інвестиції як за кордон, так і у внутрішню економіку показуються відповідно у статтях ПБ як потоки за рік за ринкови­ми цінами з розподілом на інвестиції в акціонерний капітал, реінвестовані доходи та інший капітал.

Пряме інвестування в акціонерний капітал – це придбання нових акцій філій, дочірніх та асоційованих компаній за винятком неголосуючих привілейованих акцій, які не дають права на участь У додаткових прибутках. Реінвестування доходів – це вкладення частки прибутку, не­розподіленого у формі дивідендів, назад у підприємство з іноземни­ми інвестиціями. Прямі інвестиції у формі іншого капіталу – це внутріфірмове кредитування материнською компанією її дочірніх та асоційова­них компаній.

Підрозділ «Портфельні інвестиції» (portfolio investments) складається зі статей фінансового рахунку ПБ, що відображають взаємовідносини між резидентами та нерезидентами стосовно торгівлі фінансовими інструментами, які не дають права контролю над об'єктом інвестицій. Цей підрозділ включає статті:

1) «Активи», декожна стаття поділяється на активи, що є у розпорядженні органів грошово-кредитного регулювання, секто­ру державного управління, банків та інших секторів економіки країни;

2) «Зобов'язання».

Обидві групи статей окремо роз­глядають цінні папери, які забезпечують участь у капіталі, та бор­гові цінні папери (облігації та інші боргові зобов'язання, інстру­менти грошового ринку, фінансові деривати).

Цінні папери (ЦП), які забезпечують участь у капіталі (eguity securities), - це акції, паї, американські депозитарні розписки (розписки на іноземні акції, депоновані у банках США), які підтверджують участь у капіталі підприємства.

Боргові зобов'язання (debt securities)– це облігації, інструмен­ти грошового ринку (казначейські векселі, ЦП приватних під­приємств та банків, банківські акцепти, депозитні сертифікати, що обертаються, короткострокові боргові зобов'язання з банківською підтримкою, євроноти або боргові розписки) та фінансові деривати (опціони, варранти, свопи, ф'ючерси, форварди), які підтверджують право кредитора на стягнення боргу з боржника.

Підрозділ «Інші інвестиції» (other investments) включає дві групи статей («Активи» та «Зобов'язання»), які охоплюють решту міжнародного руху капіталу у формі комерційних кредитів, які пов'язані з оплатою зовнішньоторгових угод і є короткостроковими; позик, які використовують для фінансування торгових угод (аванси, іпотечний кредит, кредити МВФ, угоди про фінансовий лізинг та зворотні закупівлі); готів­кових грошей та депозитів (банкнот та монет, що обертаються й використовуються для здійснення платежів, депозити до запитання, ощадні, строкові та ін.).

У фінансовому рахунку ПБ враховується одержання готівкової національної валюти нерезидентами та готівкової іноземної валю­ти резидентами, відкриття ними рахунків відповідно у національній та іноземній валютах. Інші активи відображають решту операцій між резидентами та нерезидентами, наприклад, підписку на капітал міжнародних органі­зацій.

Сальдо руху капіталу за першими трьома підрозділами «Фінансового рахунку» ПБ показує чистий приплив або відплив капіталу. При додатному сальдо виникає чистий приплив капіталу до країни з-за кордону або збільшення міжнародної заборгованості даної країни. Це означає, що резиденти змогли продати за кордон більше боргових зобов'язань, ніж купити аналогічних зобов'язань у іноземців. При від'ємному сальдо спостерігається чистий відплив капіталу з країни, тобто витрати на придбання активів за кордоном перевищують доходи від продажу активів резидентів за кордон.

Рахунок поточних операцій, рахунок капітальних трансфертів та зазначені вище рахунки груп руху капіталу разом становлять баланс офіційних розрахунків.

Особливе місце в ПБ займають компенсуючі статті. Вони складають дві групи статей: Рахунки офіційних резервів («Ре­зервні активи»(reserve assets) і Чисті помилки й пропуски.

Рахунки резервних активів – група статей платіжного балан­су, що відбиває міжнародні високоліквідні активи країни, які знахо­дяться під контролем держави та можуть бути використані для фінансування дефіциту платіжного балансу й регулювання курсу національної валюти. Резервні активи можуть використовуватись і для страхування від неочікуваних втрат у разі неврожаїв, стихійних лих, громадських безпорядків, воєнних дій та за інших форс-мажорних обставин. Ці статті записуються «під рискою», на відміну від усіх решти статей ПБ, які записуються «над рискою».

Підрозділ «Резервні активи» відображає зміни таких активів:

1) монетарного золота – це золото проби не нижче 995/1000, яке зберігається у сховищах ЦБ або уряду і в будь-який момент може бути продано за іноземну валюту на світовому ринку або міжнародним організаціям;

2) СПЗ (спеціальні права запозичення, SDR) – це штучний Резервний актив, який випускає МВФ. Він розподіляється між країнами-членами відповідно до їхніх квот. Його може бути використано для придбання іноземної валюти, надання позик, здійснення платежів. Частка СПЗ у резервних активах світу становить 3% і суттєвої ролі не відіграє;

3) резервної позиції (квоти) в МВФ –це сума резервного траншу (частки) країни в МВФ та боргу з боку МВФ цій країні. Резервний транш становить 25% квоти країни у капіталі МВФ і може бути отриманий назад країною без будь-яких умов. Купівля іноземної валюти за національну в рамках резервного траншу, який не вважається кредитом МВФ, так само як і отримання кредиту МВФ, приводить до збільшення резервних активів країни-покупця;

4) валютних активів –це найзначніша частина міжнародних активів, яка складається з вимог до нерезидентів у формі іноземної валюти, банківських депозитів, урядових ЦП, фінансових дериватів, акцій приватних підприємств та вимог, за угодами, укладеними національним та іноземними ЦБ, а також урядовими органами;

5) інших вимог –це залишкова категорія, яка включає решту вимог в іноземній валюті (готівкової чи депозитів) або ЦП, які мо­жуть бути включені у визначення міжнародних активів ЦБ.

Збільшення резервів країни позитивно впливає на її міжнародне положення, є свідоцтвом сталості та надійності її економіки.

Стат­тя «Чисті пропуски та помилки» використовується для зведення до нуля різниці між активами та пасивами. Обсяг сум за статтею «Помилки та пропуски» коливається за­лежно від якості статистичної служби, рівня ведення документації, компетентності та корумпованості митних та інших служб. Зазви­чай, швидке зростання сум відбувається при кризових ситуаціях, погіршенні загального економічного стану країни, проведенні економічних реформ тощо.

Якщо сальдо балансу офіційних розрахунків від'ємне, тобто резиденти країни у цілому витрачають на придбання іноземних товарів, послуг та активів більше, ніж отримують від продажу іноземцям своїх товарів, послуг та активів, погашення заборгованості здійснюється ЦБ за рахунок скорочення офіційних золотовалют­них резервів.

Якщо сальдо – додатне, тобто резиденти продали більше товарів, послуг та активів іноземцям, ніж купили у них, ЦБ повинен перевести надлишкове надходження іноземної валюти у приріст золотовалютних резервів.

Для складання повноцінного ПБ кожна угода теоретично має відображатися двічі, але на практиці ця вимога часто не виконуєть­ся. Причинами можуть бути:

1) недоліки статистичної звітності (приклади наводилися вище);

2) нелегальність самої угоди (наприклад, контрабандне вивезен­ня за межі України сировинних товарів: активна частина цієї уго­ди має проходити за статтею «Експорт товарів», але, зрозуміло, що у даному випадку вона не реєструється. Проте пасивна частина цієї угоди виявиться у вигляді доларів США, які через посередників «випливуть» в одному з американських банків, на рахунках, які належать нерезиденту США. Кошти на рахунках іноземців в американських (та іноземних) банках буде зареєстровано, але без відпо­відної активної частини).

Таким чином, складаючи платіжний баланс, його статті поділяють на основні (автономні) та балансувальні. До основних належать статті, в яких відображаються операції, що впливають на оста­точний результат платіжного балансу, та які є відносно самостійни­ми: поточні операції та рух довгострокового капіталу. До балансувальних статей належать операції, які не мають самостійності або мають обмежену самостійність.