Механізм та форми міжнародної торгівлі

Механізм міжнародної торгівлі поєднує сукупність загальноприйнятих економічних, правових, організаційних форм, засобів і методів, що забезпечують надійність, своєчасність, стандартність і ефективність зовнішньоекономічних угод. Механізм міжнародної торгівлі виступає одночасно і як сукупність об'єктивних економічних відносин, і як сфера свідомого регулювання економічних процесів. Для сучасної міжнародної торгівлі характерна різноманітність її форм, які можна систематизувати за наступними ознаками (рис. 5.2):

 

Форми міжнародної торгівлі

Торгівля кооперованою таспеціалізованою продукцією

За специфікою взаємодії суб’єктів

Зустрічна торгівля

Традиційна (зовнішня) торгівля

За специфікою об’єкту

За специфікою регулювання

 

 

 

 

Торгівля товарами

Торгівля результатами творчої діяльності

Торгівля послугами

Дискримінаційна торгівля

Звичайна торгівля

Преференційна торгівля

 

 

Рисунок 5.2 – Систематизація форм міжнародної торгівлі

1. За специфікою взаємодії суб’єктів:

- традиційна (зовнішня) торгівля – експортні, імпортні операції товарів і послуг, (реекспорт, реімпорт);

- торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, яка здійснюється на основі довготермінових угод;

- зустрічна торгівля – торгівля, що ґрунтується на зустрічних зобов’язаннях експортерів по закупівлі у імпортерів частини чи повністю експортованих товарів.

Під експортними операціями розуміють діяльність, спрямовану на продаж і вивіз товарів за кордон та передачу їх у власність контрагента. Під реекспортом розуміють вивіз за кордон попередньо завезених товарів, що не підлягали переробці в країні експортера. Предметом реекспорту зазвичай виступають товари, не реалізовані на міжнародних аукціонах і товарних біржах, вивіз товарів з територій «вільних зон» й ін.

Під імпортними операціями розуміють діяльність, пов'язану із закупівлею іноземних товарів та їхнім ввозом для наступної реалізації на внутрішньому ринку. Реімпортом називається ввіз через кордон раніше вивезених вітчизняних товарів, що не піддавалися переробці. До реімпорту належать товари, що не були продані на аукціонах, повернені з консигнаційних складів, забраковані іноземним покупцем унаслідок їхньої низької якості.

«Зустрічна торгівля» виступає як важливий засіб підвищення конкурентоздатності експортних товарів. Для зустрічної торгівлі характерно те, що фірма-імпортер бере на себе зобов'язання закупити у фірми-експортера визначений товар. Остання, у свою чергу, зобов'язується або придбати в країни-імпортера, або допомогти їй збути в третю країну визначені товари, устаткування, технології і навіть цілі підприємства. В сучасних умовах особливої уваги потребує зустрічна торгівля, основні різновиди якої представлені в табл. 5.4.

 

Таблиця 5.4 – Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі

1. Товарообмінні операції та компенсаційні угоди на безвалютній основі	1.1. Угоди з одноразовою поставкою	Бартерні угоди
Пряма компенсація
1.2. Угоди з тривалими термі-нами виконання. Глобальні угоди	Базові угоди
Угоди про товарообмін на основі листа зобов’язання
Протоколи
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі	2.1. Короткочасні компенсаційні угоди	Часткова компенсація
Повна компенсація
Трьохстороння компенсація
Короткочасні зв’язані угоди
2.2. Зустрічні закупки	Паралельні угоди
Джентльменські угоди
Угоди з доданням фінансових зобов’язань
2.3. Довгострокові авансові закупки
3. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво	3.1. Крупно масштабні довгострокові компенсаційні угоди із зворот-ною закупкою товарів	Угоди з зобов’язаннями про компенсації вартості обладнання, яке поставляється
Угоди з зобов’язаннями по компенсаційним закупкам рівними чи нижчими за вартістю обладнання, яке поставляється
3.2. «Угоди про розподіл продукції»
3.3. Угоди «розвиток-імпорт»

 

Розглянемо види «зустрічної торгівлі», що найбільш часто зустрічаються. Товарообмінні (бартерні) угоди – це угоди, за якими одна сторона зобов'язується поставити іншій стороні визначений товар в обмін на інший товар на рівну суму, тобто здійснюється обмін еквівалентними за вартістю товарами без доплати у валюті. При цьому кожний з учасників угоди одночасно виступає як експортер, так і імпортер. Термін угод звичайно до одного року.

Компенсаційні угоди – форма зустрічної торгівлі, за якої вартість устаткування, що поставляється, компенсується зустрічним постачанням готової продукції, виробленої на цьому устаткуванні після його встановлення та монтажу. Компенсаційний договір може передбачати часткове грошове покриття придбання товарів, що і відрізняє її від бартерної угоди.

При зустрічній закупівлі товарів укладається угода, в якій імпортер купує дороговартісні товари експортера, який у свою чергу здійснює зустрічні закупівлі товарів імпортера вартістю 25-50% експортного контракту. Асортимент зустрічної закупівлі заздалегідь не обумовлюється, це можуть бути товари всіх галузей виробництва в будь-якому ступені обробки. Звичайно термін подібної угоди до одного року.

Операції з давальницькою сировиною використовують у тих випадках, коли одна країна має можливість добувати сировину в обсягах, що перевищують наявні потужності для її переробки, а інші країни мають резерви таких потужностей. Виготовлені з давальницької сировини товари повертаються до країни-власника сировини після закінчення виробничого процесу для здійснення подальшого продажу на внутрішньому ринку. За переробку країна-власник потужностей отримує платіж за надані послуги у товарному або грошовому виразі.

2. За специфікою об’єкту:

- торгівля товарами (сировинними; паливними; продовольчими; напівфабрикатами; готовими виробами виробничого та невиробничого призначення);

- торгівля послугами (виробничими; транспортними; експедиторськими; консультаційними; консигнаційними; посеред-ницькими; туристичними; маркетинговими; обліковими; орендними; ліцензійними; іншими послугами);

- торгівля результатами творчої діяльності (купівля-продаж патентів, ліцензій, ноу-хау).

Головне місце серед зовнішньоторговельних операцій належить угодам купівлі-продажу товарів у матеріально-речовинній формі. Вони можуть бути класифіковані відповідно різних товарних груп: торгівля сировиною, продовольчими товарами, торгівля машинами й устаткуванням, торгівля готовою продукцією споживчого призначення.

Специфіка торгівлі сировиною полягає у формуванні витрат на транспортування, обробку і збереження сировини, які займають значну частину у відпускній ціні. Особливостями зовнішньо-торговельних операцій із сировиною є: зацікавленість імпортера в рівних постачаннях сировини для забезпечення безперервного виробничого процесу; наявність великої кількості виробників і незначні відмінності у властивостях однорідної продукції; наявність організованих світових ринків збуту (товарних бірж) разом зі звичайними і довгостроковими комерційними контрактами; створення економічних угруповань країн-експортерів сировини, а також укладення міжнародних торговельних угод; зміни умов розробки ресурсів у міру активного використання надр; погіршення геологічних умов видобутку сировини тощо.

Торгівля продовольчими товарами також має свої особливості: роздробленість виробництва; велика диференціація якості окремих партій товару; сезонність виробництва; обмежені терміни зберігання; великий ступінь державного втручання; специфіка формування цін залежно від ціноутворення на товарних і ф'ючерсних біржах, як основних центрах торгівлі; велика роль торговельних фірм-посередників тощо.

Товари широкого споживання – це готові вироби споживчого призначення. Зовнішньоекономічний обмін готовими виробами має свої особливості, пов'язані з величезною номенклатурою виробленої продукції і розмаїтістю послуг, що надаються в процесі виробництва, обміну і споживання готової продукції. Основним способом реалізації товарів широкого споживання є роздрібна торгівля, коли продавець має вихід на покупця і можливість одержати інформацію про потреби споживачів, рівні і динаміку попиту на товар.

Машини й устаткування – найбільш динамічна стаття міжнародної торгівлі, на яку припадає близько 1/3 сучасної міжнародної торгівлі. Особливістю торгівлі машинами й устаткуванням є те, що відносини між продавцем і покупцем не закінчуються разом з постачанням продукції, а тільки починаються. Після постачання складного технологічного оснащення експортер, як правило, бере на себе зобов'язання виконати наступні операції: здійснити монтаж устаткування; забезпечити безперервну роботу устаткування в гарантійний період, що триває не менше року після пуску в експлуатацію; навчити місцевий персонал; забезпечити регулярне постачання запасних частин, здійснити технічне обслуговування в післягарантійний період за умовами окремої угоди.

Старання підприємств замінити устаткування раніше терміну його фізичного зносу привело до розвитку торгівлі машинами й оснащенням, що вже були у використанні. Потримані (секонд хенд) машини продаються в досить гарному експлуатаційному стані, а ціна їх залежно від рівня зносу складає лише 25-40% їхньої вартості.

3. За специфікою регулювання:

- звичайна торгівля – здійснення регулювання відповідно до національного законодавства;

- дискримінаційна торгівля – введення обмежень державою на експортно-імпортні операції;

- преференційна торгівля – привілеї в торгівлі, які надаються країні чи групі країн. Це може бути преференційний тариф чи пільгові збори, а також інші правила чи формальності (наприклад, імпортні чи експортні ліцензії).