Напрямки та наслідки міжнародної міграції робочої сили

 

Міжнародна міграція робочої сили є однією з об’єктивних підстав становлення цілісної світогосподарської системи. Міжнародна міграція робочої сили нині охоплює весь світ: як його розвинуту частину, так і відсталу периферію. Щорічно переїжджає близько 20 млн. мігрантів.

Особливість сучасного етапу розвитку міграційних процесів полягає в частковій переорієнтації нових індустрі­альних країн з ролі донорів світових міграційних про­цесів на роль країн-реципієнтів. Насамперед, виділяють такі краї­ни, як ПАР, Ізраїль, Малайзія, Кувейт. Випереджаючий розвиток економіки, ріст попиту на робочу силу стимулюють переорієнта­цію цих країн на прийом іноземних емігрантів. Уже на початку XXI ст. більше половини світових міграційних потоків приходилося на країни, що розвиваються.

Одночасно на розвинуті країни приходиться приблизно 9/10 усіх виплат трудових доходів інозем­ним робітникам-нерезидентам, у той час як частка країн, що розви­ваються, складає лише 1/10. Основна частка у виплатах приходить­ся на такі країни, як США, Німеччина, Італія, Швейцарія, Бельгія. У промислово розвинутих країнах росте попит на кваліфіковані ка­дри, відповідно росте їхня частка в структурі міграційних потоків. Наростаючий потік мігрантів з відстаючих в економічному розвит­ку в промислово розвиті країни обумовлює посилення соціальної напруженості в останніх. Це пов'язано як з ростом безробіття в цих країнах, так і зі значними культурними розходженнями між насе­ленням приймаючої країни і мігрантами, ростом кількості мігран­тів і небажанням їх інтегруватися в національну культуру країни перебування. Серед мігрантів, які виїжджають в США, значна частка вчених та висококваліфікованих спеціалістів. Так, серед членів Національної академії наук 23%, а серед лауреатів Нобелівської премії в США 33% - емігранти.

Виділяють такі сучасні потоки міграції (рис. 13.3):

1) міграція з країн, що розвиваються (РК) в промислово-розвинуті країни (ПРК);

2) міграція в межах промислово-розвинутих країн (ПРК);

3) міграція робочої сили між країнами, що розвиваються (РК);

4) міграція кваліфікованих спеціалістів з промислово-розвинутих країн (ПРК) в країни, що розвиваються (РК);

5) міграція з країн з перехідною економікою (ПК) у промислово-розвинуті країни (ПРК)

6) міграція робочої сили у межах СНД.

 

У межах СНД

З РК у ПРК

З ПК у ПРК

Сучасні потоки міграції РС

Між РК

З ПРК у РК

У рамках ПРК

Рисунок 13.3 – Сучасні потоки міжнародної міграції

 

Такими чином,міжнародна міграція в сучасних умовах характеризується наступними відмітними рисами.

- більше половини потоків міграції у світі спостерігається між країнами, що розвиваються;

- підвищується попит на тимчасову робочу силу в країнах, що переживають економічний розквіт (в Азії – у республіці Корея, Малайзії і Японії);

- зростає приплив мігрантів у розвинуті країни, а в їх складі усе помітніше вихідці з країн, що розвиваються;

- наростання міграційних потоків одночасно зі зростаючим безробіттям у приймаючих країнах, що веде до посилення соціальної напруженості в США і Європі;

- зайнятість значної частки мігрантів у тіньовому секторі економіки, що обумовлює заробітки набагато менші, ніж навіть у некваліфікованих місцевих кадрів;

- підвищення кількості кваліфікованих робітників серед мігрантів.

У рамках світового господарства міграція робочої сили забезпечує більш раціональне розміщення світових трудових ресурсів. Одночасно вона створює умови для вирівнювання цін на робочу силу як фактор виробництва. Формуються передумови для уніфіка­ції форм господарського життя в масштабах світової економіки в цілому. Економічні наслідки міграції згруповані у табл. 13.2.

Таблиця 13.2 – Економічні наслідки міжнародних міграційних процесів

Суб’єкти	Наслідки міграції
Для емігрантів	одержання можливості значно поліпшити своє матеріальне становище, отримати нові можливості
Для найманих робітників у країні еміграції	скорочення конкуренції на ринку праці, ріст середньої заробітної плати
Для найманих робітників у приймаючій країні	зростання конкуренції, проте значна частина емігрантів заповнює ті сегменти національного ринку, що відчувають нестачу робочої сили
Для підприємців у країні іміграції	скорочення витрат на робочу силу внаслідок розширення її пропозиції
Для підприємців у країні еміграції	за рахунок скорочення пропозиції робочої сили відбувається її подорожчання, збільшуються витрати з найму
Для споживачів	імміграція означає потенційне зменшення цін товарів у приймаючій країні та їх зростання у країні еміграції
Для національної економікиприймаючої країни	середній доход у країні падає, тому що ріст конкуренції на ринку праці скорочує середню заробітну плату, але сукуп­ний доход росте за рахунок того, що його створює й одержує заробітну плату більша кількість еконо­мічних суб'єктів
Для національної економікиприймаючої країни	за рахунок іммігрантів відбувається ріст платоспромож­ного попиту в приймаючій країні, розвивається інфраструктура;
розширення бази оподаткову­вання і соціального страхування, оскільки міграція сприяє скороченню податкового навантаження на платника податків приймаючої країни;
ефект циклу життя – іммігранти знаходяться в самому продуктивному віці, але соціальну допомогу одержують у рідній країні, розвантажуючи соціальну сис­тему країни перебування;
переказуючи заробітну плату на батьківщину, мігранти перетворюються у фактичних кредиторів приймаючої країни;
країна заощаджує ресурси на підготовку кваліфікованих фахівців, одержує більш дешеву й молоду робо­чу силу;
відбувається поліпшення умов для підтримки економічно­го росту.

 

Продовження табл. 13.2

Суб’єкти	Наслідки міграції
Для національної економікикраїни еміграції	середній доход у країні росте за рахунок подорожчання вартості робочої сили, але сукупний доход в економіці па­дає, тому що скорочується число суб'єктів економічних відносин, емігранти не беруть участь у створенні націо­нального доходу;
еміграція веде до скорочення числа потенційних спожива­чів, яке компенсується рос­том споживання родичів, самих мігрантів після повернення на батьківщину завдяки значно більш високому рівню за­робітної плати в країні міграції;
емігранти фактично залишаються повноправними користу­вачами суспільних благ, але не виплачують податків у рід­ній країні;
демографічний фак­тор – користуючись суспільними фондами в дитинстві та юності, претендуючи на пенсійне забезпечення, емігранти одночасно в найбільш продуктивний період свого життя не приймають участі в створенні національного дохо­ду, тобто країна еміграції несе значні нетто-втрати за рахунок міграції;
перекази на батьківщину можуть служити значним дже­релом валютних надходжень для національної економіки – мігранти переводять до половини зароблених коштів;
«відплив інтелекту» – виїзд за кордон на постійну роботу фахів­ців вищої кваліфікації завдяки більш сприятливим умовам для роботи й життя в приймаючій країні;
скорочення рівня безробіття;
формується тенденція до скорочення темпів економічного росту.

 

Неекономічні наслідки міграції не піддаються аналізу з погляду ринку праці, проте можуть включати:

1) придбання знань – обопільний процес для вихідців з країни;

2) можливість формування перенаселеності в приймаючій країні;

3) соціальні тертя, формування досить розвинутих самодостатніх сегментів господарства країни, що базуються на відособленій взаємозалежній економічній активності етнокультурних меншостей підприємців і найманих робітників.

Узагальнюючи наслідки міжнародної міграції робочої сили для країн слід зазначити, що вона дозволяє кожному громадянину в більшому або меншому ступені реалізувати права людини, вільно жити і трудитися в тій країні, де він може внести більший вклад у світове виробництво і власний добробут.

Неоднозначні наслідки міжнародної міграції і для самих мігрантів. Крім можливих вигод від одержання роботи, кращих умов праці і його оплати, мігранти несуть і певні втрати, пов'язані з:

- переїздом і облаштованістю на новому місці;

- найманням на роботу;

- оплатою праці;

- тривалістю і режимом робочого дня, одержанням освіти і підвищенням кваліфікації;

- одержанням пенсій, стипендій та інших форм соціального забезпечення;

- адаптацією до нової культури, мови, клімату й ін.;

- необхідністю медичного страхування та обслуговування й ін.

Незважаючи на ці наявні в деяких країнах проблеми для іноземної робочої сили, вигоди все-таки є категорією визначальною, а економічний аспект є переважаючим.