Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Становлення і розвиток глобальної інфраструктури виробництва світової економікиСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Останні тенденції розвитку світової економіки свідчать про те, що глобалізаційні процеси досить активно охопили усі галузі виробничої інфраструктури і їх функції переросли національний та міждержавний рівні, тобто формується глобальна виробнича інфраструктура, яка має забезпечити ефективне функціонування наднаціонального відтворювального процесу. До сутнісних рис її розвитку можна віднести такі: 1. Глобальна виробнича інфраструктура є результатом розширення інтернаціоналізації господарського життя та наслідком подальшого поглиблення міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперування національних економік. 2. Формування глобальної виробничої інфраструктури світового господарства зумовлене глобалізаційними тенденціями його розвитку та адекватним втіленням мети у створенні наднаціональної обслуговуючої системи процесу виробництва планетарного типу. 3. Будучи елементом, підсистемою глобальної господарської системи міжнародна виробнича інфраструктура виконує інтегруючу функцію на національному та наднаціональному рівнях. 4. Розвиток глобальної виробничої інфраструктури міжнародної економіки забезпечується ефективним функціонуванням національних виробничих інфраструктур як складового елементу органічного єдиного цілісного процесу економічної еволюції людського суспільства. Для розкриття змісту глобальної виробничої інфраструктури світової економіки охарактеризуємо функціонування кожного її елементу. Транспортна система світової економіки становить сукупність транспортних засобів і транспортних комунікацій країн світу для переміщення пасажирів та вантажів з метою забезпечення ефективного функціонування міжнародного виробництва. Транспорт є одним з основних факторів, що впливають на розміщення продуктивних сил. Будуючи елементом як національної, так і міжнародної інфраструктури, він забезпечує процес виробництва та можливість ефективного використання виробничих ресурсів. Без сумніву, це можливо тільки за умови коли ціни (тарифи) на послуги транспорту є такими, що приносять дохід при їх переміщенні у зовнішньому економічному просторі. Одночасно транспорт є й фактором економічного зростання. Збільшення масштабів виробництва продукції залежить як від зростання її випуску, так і поглиблення спеціалізації, що у свою чергу вимагає більше сировини, більших розмірів ринку і відповідно більшого навантаження на транспорт. Тому останній є тим барометром, який показує на зниження чи підвищення темпів розвитку національних економік та світового господарства в цілому. Транспортна система світової економіки характеризується досить неоднорідною інституціональною та соціальною структурою, її стан великою мірою визначається економічною потужністю національного капіталу та змінами в характері перевезень. Вона включає приватні, державні та змішані компанії. Держава значною мірою курує розвиток національних транспортних систем, оскільки транспорт є матеріало- та енергомістким сектором економіки з довготривалим інвестиційним циклом та високим рівнем фізичного і морального зношення. У транспорті створюється близько 10% ВНП (у сільському господарстві – 2,5%), у транспорт вкладається 20% усіх приватних капіталовкладень, транспортом споживається 15-18% усієї енергії, під об'єктами транспортної інфраструктури зайнято до 5% території світу. Оскільки транспорт виконує різні функції у підсистемах світової економіки при реалізації зовнішньоторговельних зв'язків, всі види транспорту та всі ланки транспортного процесу в їх взаємодії на національному, міжнародному, міжконтинентальному та глобальному рівнях складають світову транспортну систему. Транспортні системи світу можна аналізувати за двома ознаками: рівнем та зрілістю розвитку транспорту як елементу виробничої інфраструктури в національному, регіональному та міжнародному масштабах, а також за географічним місце розташуванням – внутрішньоконтинентальні та міжконтинентальні транспортні системи. У кожній державі транспортна система як складовий елемент виробничої інфраструктури має особливості, зумовлені існуючим типом ведення господарства, рівнем розвитку продуктивних сил та економіко-географічними відмінностями. На розвиток транспорту в кожній державі або регіоні головним чином впливають такі фактори: - територіальний, тобто географічне місце розташування щодо основних міжнародних вантажо- та пасажирських потоків; - власний вантажо- та пасажироспроможний потенціал держави чи регіону, який є складовим елементом соціально-економічного потенціалу; - відповідність політики держав чи їх угруповань щодо розвитку та функціонування транспортних систем. Міжнародний зв'язок. Вумовах глобалізації, коли відбувається процес переростання індустріального суспільства в інформаційне, потреби в обміні інформацією постійно та неухильно зростають. Разом з тим виникли вимоги до її оперативності, надійності, достовірності та постійності міжнародного зв'язку. Це дає можливість суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності активно обмінюватися відповідною інформацією, приймати своєчасні рішення і тим самим забезпечувати наднаціональний відтворювальний процес. У сучасних умовах на міжнародному рівні використовуються як традиційні види зв'язку – телефон, телеграф, міжнародна пошта, так і сучасні, пов'язані з інформаційною революцією – факсимільний, цифровий зв'язок, електронна пошта. Поряд з наявними видами зв'язку, зростає попит і на відповідні засоби зв'язку. Якщо в країнах, що розвиваються, та у перехідних економіках існує ще досить великий попит на звичайні телефони, телеграф та пошту, то у розвинутих країнах – на мобільні засоби зв'язку: супутниковий, пейджинговий, стільниковий. Важливу роль у забезпеченні системи зв'язку для отримання оперативної інформації між клієнтами виконують мобільні телефонні системи. З 1998 по 2009 р. ринок мобільних телефонів зріс зі 150 до 710 млн. штук, а кількість абонентів – з 330 до 2185 млн. Тобто кожен володар мобільного телефону за час його експлуатації як мінімум один раз змінює оператора. Ринок між компаніями – виробниками мобільних телефонів розподіляється таким чином: Nokia – 34,1%, Motorola – 14,8, Ericson – 7,7, Samsung – 7,2, Siemens – 7,2, Kirosera – 4,3, Panasonic – 4,1, усі інші – 20,6%. У цілому ринок глобальних компаній, які виробляють мобільні телефони, практично збігається з числом комерційних споживачів у світі — близько 1 млрд. осіб. Інформаційно-комунікаційні системи. З метою підвищення продуктивності розумової праці у другій половині XX ст. було розроблено, створено та впроваджено комп'ютери, які збирають, аналізують, синтезують і передають інформацію зацікавленим суб'єктам. Рух відповідної інформації зумовив потребу у створенні комп'ютерної мережі. З метою отримання інформації з різних джерел та видів діяльності сформувалась глобальна мережа Інтернет, користування якою зростає небаченими темпами та зумовлено двома факторами: здешевленням електронної техніки; зниженням вартості послуг на передачу інформації. Частка користувачів мережею Інтернету Північній Америці становить 41%населення, в Азійсько-Тихоокеанському регіоні – 2, у Латинській Америці – 3%. Отже, інформаційно-комунікаційні системи виконують важливу функцію в обслуговуванні інтернаціонального виробництва. Фінансова інфраструктура світової економіки. Аналіз системи міжнародного виробництва свідчить про те, що його ефективне функціонування не можливе без такого обслуговуючого елементу, як фінансова інфраструктура, яка забезпечує світові відтворювальні процеси фінансовими ресурсами. Оскільки ми досліджуємо функції фінансової інфраструктури крізь призму її ролі у наднаціональному виробництві, то розглянемо діяльність її провідних суб'єктів: транснаціональних банків (THБ), багатонаціональних компаній (БНК), інвесторів, а також міжнародних офіційних позичальників, тому що саме вони беруть участь у забезпеченні безперервності відтворювальних процесів на інтернаціональному рівні. Глобальна орієнтація ТНБ, БНК, міжнародних інвестиційних фондів та інших зменшує для них значення національних економік, оскільки центр їх підприємницької ініціативи переміщується з національного на наднаціональний рівень. У сучасних умовах БНКперетворилися в домінуючу силу наднаціонального виробництва та міжнародного поділу праці, вони стали основними суб'єктами експорту виробничого капіталу у формі прямих іноземних інвестицій, які сприяють інтеграції національних економік та створенню інтернаціональної виробничої системи – матеріального ядра світової економіки в умовах глобалізації. У ролі прямого інвестора наднаціонального виробництва виступають БНК, які переносять значну частину виробництва за кордон, створюють там мережу філій, інтегрованих в єдину мережу виробництва товарів та послуг, що дає їм змогу використовувати ресурси країн. Одним з головних інституційних інвесторів у світі та елементів фінансової інфраструктури є спільні (взаємні) фонди, які набули особливого розмаху у США. Також зростає роль таких елементів фінансової інфраструктури, як інституційні інвестори, а саме страхові, пенсійні та інші фонди. Значну роль у розвитку світової економіки відіграють транснаціональні банки (ТНБ) як важливий елемент фінансової інфраструктури, що контролює переливання фінансових ресурсів на міжнародному рівні. Аналіз діяльності ТНБ свідчить, що БНК і ТНБ почали зростатися і перетворилися на міжнародний виробничо-фінансовий комплекс з відповідними елементами та адекватними механізмами свого функціонування. ТНБ здійснюють міжнародні фінансові операції через розгалужену мережу закордонних філій, які функціонують в основних фінансових центрах світу та на національних ринках розвинутих країн. ТНБ спрямовують свою фінансову діяльність на формування міжнародних консорціумів банків, а також фінансування глобальних та капіталомістких інфраструктурних проектів. Об'єктами фінансування ТНБ досить часто стають такі глобальні інфраструктурні галузі наднаціонального виробництва, як енергетичне господарство, суднобудування, автомобілебудування тощо. Важливу функцію у формуванні та функціонуванні глобальної економічної інфраструктури світової економіки виконують офіційні міжнародні позичальники, які надають кредити та позики. До них належать перш за все учасники групи Світового банку та окремі регіональні банки. Як правило, об'єктом фінансування міждержавних та регіональних фінансових інституцій виступають елементи базової інфраструктури: транспорт, зв'язок, енергопостачання, шляхи сполучень, портові комунікації. З метою глобалізації міжнародного співробітництва офіційні позичальники звертають увагу саме на створення та розвиток елементів наднаціональної системи – інтернаціональної інфраструктури. Таким чином, глобальна виробнича інфраструктура світової економіки становить інтегровану сукупність національних, регіональних та міжнародних інфраструктур, які забезпечують ефективне функціонування інтернаціонального відтворювального процесу. Рекомендована література для вивчення теми: [2, с. 270-295], [3], [4, c. 23-56], [5], [6], [7], [9, c. 735-743], [10], [12, c. 236-265], [14], [15], [16], [17, с. 144-151], [19, c. 220-233], [20, c. 178-184], [21], [23], [24], [25], [26, с. 349-367], [27, с. 142-147], [28, с. 154-161], [30, c. 173-185], [31-49].
Тема 22
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-10; просмотров: 425; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.178.162 (0.014 с.) |