Сутність та класифікація цін на світових товарних ринках

 

Світовий ринок характеризується попитом, пропозицією й особливою системою цін, що встановлюються в результаті їхньої взаємодії. Світова ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва. У більш практичному плані світова ціна – це ціна, за якою здійснюються великі комерційні роздільні зовнішньоторговельні операції з оплатою у вільноконвертованій валюті. Ключовою особливістю світової ціни на відміну від внутрішньої є множинність, тобто по одному й тому ж товару можуть встановлюватися різні ціни або ціни різного рівня.

На практиці світові ціни – це експортні ціни основних постачальників конкретного товару або імпортні ціни, сформовані в основних центрах торгівлі конкретним товаром. Якщо по сировинних товарах ціну визначають країни-постачальники, то відносно готових виробів вирішальну роль грають ведучі фірми, що випускають й експортують визначені товари, ціни на які можуть бути використані як світові. Наприклад, на пшеницю світовими цінами є експортні ціни Канади; на пиломатеріали – експортні ціни Швеції; на каучук – ціни Сінгапурської біржі каучуку; кольорові метали – ціни Лондонської біржі кольорових металів; на хутро – ціни Лондонського і Санкт-Петербурзького аукціонів; чай – експортні ціни в Калькутті, імпортні в Лондоні. Рух цін на окремі товари відображає вплив на виробництво і збут товарів багатьох чинників (рис. 5.4).

 

Тривалість руху товару від виробника до споживача	Чинники, що впливають на формування світової ціни	Цикл, у якому знаходиться світова економіка
Закон вартості	Діяльність монополій
Сезонні коливання	Політична стабільність в країні
Ціни місцевих фірм конкурентів	Особливості виробничого процесу
Величина попиту	Посередники та покупці
Надбавки та знижки на користь посередника	Обсяги ринку
Витрати виробництва	Імідж виробника
Транспортні витрати	Рівень і динаміка інфляції
Характер регулювання економіки державою	Перемінні курси обміну валют

Рисунок 5.4 – Основні чинники, що впливають на формування світової ціни

 

Ціноутворення на світових товарних ринках відрізняється від національного ціноутворення: ціни на експорт та імпорт встановлюються звичайно в ході переговорів, причому за їх основу беруться світові ціни.

У міжнародному обміні практикуються кілька способів встановлення і фіксації цін, пов'язаних з особливостями купівлі-продажу товарів (рис. 5.5).

 

За напрямами товарних потоків		За умовами розрахунків		За повнотою урахування витрат
Експортні	Комерційні	Нетто
Імпортні	Програм допомоги	Споживання
	Трансфертні
Ціни
За характером реалізації		За мірою фіксації (контракти)		За рівнем інформованості
Оптові	Тверді	Опубліковані
Довідкові
Рухомі	Біржове котирування
Аукціонів
Роздрібні	Змінні	Статистичні
Фактичних угод
З наступною фіксацією	Пропозиції великих фірм
Розрахункові

Рисунок 5.5 – Систематизація цін у міжнародній торгівлі

1) За напрямом товарних потоків:

- експортна ціна – ціна за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту;

- імпортна ціна – ціна по якій товар купується у зарубіжного контрагента.

2) За умовами розрахунків:

- ціна комерційних угод – відображає інтернаціональну ціну виробництва при звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу;

- ціна клірингових розрахунків – ціна товару, в якій враховані умови і особливості клірингу (взаємозаліку);

- ціна програм допомоги – ціна товару, в якій враховані умови і особливості реалізації програм допомоги;

- трансфертна ціна – ціна товару, по якій здійснюються внутрішньокорпоративні операції.

3) За повнотою врахування витрат:

- ціна нетто – чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу;

- ціна споживання – сума витрат покупця, включаючи витрати на придбання та використання товару в нормативний строк.

4) За характером реалізації:

- оптова ціна – ціна товару при продажу його партіями;

- роздрібна ціна – ціна товару при продажу його індивідуальному споживачу.

5) За мірою фіксації:

- контрактна ціна – ціна, яка встановлюється в контракті. При визначенні контрактної ціни можуть бути враховані також різноманітні знижки (табл. 5.5);

 

Таблиця 5.5 –Знижки при визначенні контрактної ціни

Знижки	Умови надання	Середній розмір, %
Загальна (проста)	- При укладенні угод на машини та стандартне обладнання з довідкової ціни (прейскурантної) - При поставках промислової сировини з довідкової ціни (коли довідкова ціна передбачає короткостро-ковий кредит, а покупець згоден платити готівкою)	20-40     2-5
Сконто	При покупці товару за готівковий рахунок.	2-3
Бонусна (за оборот)	Постійним покупцям на основі спеціальної домовленості за встановленою шкалою залежно від обсягу продажу впродовж визначеного терміну (як правилу року)	15-30
Дилерська	Постійним представникам чи посередникам по збуту	15-20
Спеціальні	- Привілегійованим покупцям, в замовленнях яких особливо зацікавлені продавці - Знижки на пробні партії чи замовлення	5-8
Експортні	При продажу товару іноземним покупцям зверх знижок, діючих для покупців внутрішнього ринку	За домовленістю
Сезонні	За покупку товару поза сезоном	до 15
Приховані	- Знижки на фрахт - Пільгові чи безготівкові кредити шляхом надання безкоштовних послуг	За домовленістю
За повернення раніше купленого товару	При поверненні покупцем раніше купленого товару у даної фірми застарілої моделі	25-30
При перепродажу обладнання	При покупці раніше використовуваного обладнання.	до 50

 

- тверда – встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає коригуванню впродовж терміну його дії;

- рухома – фіксується в момент укладання угоди і може бути переглянута в подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його поставки зміниться;

- змінна («ковзання») – ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни в період виконання довгострокового контракту (на промислове обладнання, будівельні об’єкти, суднобудування, тощо). Під умовами ковзання розуміють умови перерахунку базисної ціни в кінцеву, за якою замовник розрахується з постачальником. При цьому вказують базисну ціну і дату пропозиції, порядок розкладання цієї ціни на складові елементи; ціни матеріалів та ставки заробітної плати до укладання угоди (тобто базисні ціни і ставки); умови ковзання (тобто умови зміни базисної ціни проти пропозиції).

Як правило, залежність кінцевої ціни від зміни цін на матеріали і тарифів заробітної плати встановлюють за формулою:

(5.1)

де Р₁ – кінцева ціна устаткування;

Р₀ – базисна ціна;

А – частка в ціні витрат на матеріали;

В – частка витрат на заробітну плату;

С – незмінна частина ціни;

а₀ – базова ціна (індекс цін) матеріалів;

а₁ – ціна матеріалів за період ковзання, тобто під час виконання замовлення;

в₀ – базові ставки (індекс) заробітної плати;

в₁ – зміна тарифів зарплати за період виконання замовлення.

- з наступною фіксацією – ціна, за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.

6) За рівнем інформованості:

- опубліковані ціни – ціни, які повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах інформації та відображають рівень світових цін. До них відносять:

1) довідкові ціни – ціни товарів у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі розвинутих країн, що публікуються в різних виданнях та являються відправним пунктом, з якого починається процес узгодження ціни при укладанні угоди;

2) біржові котирування – ціни товарів, що являються об’єктом біржової торгівлі;

3) аукціонні ціни – ціни товарів, що являються об’єктом аукціонної торгівлі і відображають реальні угоди.

4) статистичні ціни – середні експортні ціни за даними зовнішньоторговельної статистики;

5) ціни фактичних угод – ціни, що відображають фактичні комерційні операції;

6) ціни пропозицій великих фірм – початковий рівень цін товарів, запропонованих продавцем.

У випадку, якщо інформація, необхідна для обґрунтування ціни, відсутня, використовують розрахункові ціни. Розрахунок може виконуватися на базі даних про витрати на виробництво продукції або з використанням опублікованих статистичними відомствами багатьох країн індексів експортних чи імпортних цін.

 

Основні методи встановлення

Зовнішньоторговельних цін

 

В умовах товарного виробництва можливі наступні методи встановлення зовнішньоторговельних цін:

- на базі власних витрат виробництва;

- за економічними результатами використання товару;

- виходячи з рівня попиту;

- орієнтуючись на рівень цін конкурентів.

1. Встановлення цін на базі власних витрат виробництва означає, що експортна ціна на продукцію визначається, як сума витрат виробництва (вартість сировини, матеріалів, палива, амортизаційну частину вартості машин і споруджень, заробітну плату), середнього прибутку і різних надбавок і знижок, зв'язаних зі станом кон'юнктури, умовами постачання і платежу, комерційними ризиками, вимогами покупця до виготовлення і приймання товару.

Облік витрат виробництва здійснюється на основі калькуляції. Основна відмінність експортної калькуляції від внутрішньої складається в додаткових витратах по збуту, а саме: комісійна винагорода продавців і представників; імпортні митні витрати в країні покупця; транспортні витрати; витрати на фінансування; витрати по страхуванню товару; витрати по упакуванню; резерви, необхідні для покриття непередбачених ризиків; витрати по укладенню контракту, оформленню сертифікатів і інших паперів.

На практиці існують два основних підходи до використання даного методу при визначенні ціни:

1) з використанням повних витрат виробництва, який передбачає визначення сукупності витрат на одиницю продукції, тобто повних витрат виробництва, до якої додається процентна надбавка у виді прибутку, що фірма розраховує одержати;

2) з використанням граничних витрат виробництва, коли враховуються тільки ті витрати, що мають безпосереднє відношення до його виробництва.

2. Встановлення цін за економічними результатами використання передбачає зіставлення конкуруючих на ринку товарів шляхом виявлення періоду окупності і норми рентабельності або річних витрат по експлуатації (це стосується машинотехнічної продукції). Якщо товар виробничого призначення не забезпечує покупцю норми прибутку на вкладені кошти, то продавець повинний або знизити продажну ціну до рівня, що забезпечує рентабельність у покупця, або поліпшити економічні показники пропонованих виробів.

3. Відповідно методу визначення цін з орієнтацією на попит, ціна товару визначається виходячи з того, скільки покупець може і хоче заплатити за пропонований товар, тобто з попиту на нього. Виробничі витрати розглядаються в цьому випадку як обмежувальний фактор, що показує, чи може товар продаватися за встановленою ціною з запланованим прибутком, чи ні. Даний метод успішно використовується за умови наявності на ринку взаємозамінних товарів, що дозволяють покупцю порівнювати аналогічні товари між собою і робити для себе висновки.

4.Розрахунок експортних цін по методу з орієнтацією на рівень конкуренції здійснюється в такий спосіб:

- з наявної бази даних роблять вибірку останніх даних про ціни на товари конкурентів, аналогічні (порівнянні) тим, що ми бажаємо експортувати;

- заносять у заздалегідь приготовану таблицю основні техніко-економічні показники того або іншого товару, включаючи умови постачання і ціни;

- за допомогою виправлень ціну експортованого товару приводять до умов реалізації на обраному ринку.

Оскільки конкуруючих товарів небагато, одержують усереднену ціну щодо всіх згаданих товарів, яка і є базою для переговорів з покупцями.

Імпортер розраховує ціну угоди на підставі конкурентних матеріалів. Комерційні пропозиції, що надійшли від різних фірм-виробників, аналізуються на предмет їхньої прийнятності імпортера з погляду комерційних умов здійснення угоди. Імпортером обирається ціна пропозиції, що найбільш повно задовольняє його вимогам відносно комерційних умов постачання імпортованого товару. Отримана на початковому етапі розрахунків ціна аналізується з погляду відповідності її величини якісним характеристикам пропонованих до імпорту товарів шляхом проведення техніко-економічного зіставлення цін і параметрів даної продукції.

Виправлення до ціни пропозиції імпортованої продукції бувають двох видів: комерційні і техніко-економічні. Внесення комерційних виправлень є першим етапом у роботі над конкурентами цінами імпортної угоди. Воно зводиться до приведення всіх застосовуваних до розрахунку цін конкурентних матеріалів до єдиних комерційних умов придбання товару, причому один з наявних конкурентних матеріалів приймається за еталон, а інші приводяться до порівнянного рівня. У загальному виді ціна імпортованого товару з урахуванням внесення комерційних виправлень (Ц_КП) буде представлена наступною формулою:

(5.2)

де Ц – ціна по еталонному конкурентному матеріалі;

n – сума виправлень в абсолютному вартісному вираженні;

К₁,К₂,…,К_п – виправлення у виді коефіцієнтів.

У світовій торговельній практиці найбільше розповсюдження отримали наступні виправлення:

- виправлення на умови продажу (оптом і вроздріб);

- виправлення на уторгування (знижка з первісної ціни пропозиції);

- виправлення на серійність;

- виправлення на комплектацію;

- виправлення на різницю в техніко-економічних параметрах;

- виправлення на термін постачання та ін.

 

Рекомендована література для вивчення теми: [1, с. 111-145], [3], [4, c. 92-142], [5, c. 77-153; 263-280], [6], [7], [8, c. 14-60], [9, c. 20-152; 774-788], [10], [12, c. 6-52], [13, c. 43-87], [14], [15], [16], [17, с. 34-54], [19, c. 51-119], [20, с. 34-104], [21], [22], [23], [24], [25], [26, с. 85-125], [27, с. 47-52], [28, с. 34-44], [30, c. 25-69], [31-49].

Змістовний модуль 2