Основні форми МПП: міжнародна спеціалізація та міжнародне кооперування виробництва

Головними формами МПП є міжнародна спеціалізація виробництва (МСВ) і міжнародна кооперація виробництва (МКВ).

Міжнародна спеціалізація виробництва – це форма МПП між країнами, заснована на диференціації національних виробництв, зосередженні в окремих країнах виробництва певної продукції понад внутрішню потребу для інтенсивного обміну товарами, послугами, інформацією на зовнішньому ринку.

МСВ розвивається за двома напрямами: виробничим і територіальним. У свою чергу виробничий напрям поділяється на міжгалузеву, внутрішньогалузеву і спеціалізацію окремих підприємств. Міжгалузева спеціалізація припускає зосередження в окремих країнах визначених галузей виробництва при відсутності цілого ряду інших галузей. Внутрішньогалузева спеціалізація пов'язана з галузями, заснованими на використанні результатів науково-технічної діяльності. Головною відмітною ознакою спеціалізованої галузі, підприємства, є однорідність продукції, що випускається.

Суспільний поділ праці

Міжнародний поділ праці

За родом діяльності

За просторовою диференціацією

Вертикальний

Горизонтальний

Загальний

Частковий

Одиничний

Територіальний (всередині країни)

Міжнародна спеціалізація

Міжнародна кооперація

Подетальна

Предметна

Технологічна

Виробнича

Територіальна

Міжгалузева

Окремих країн

Внутрішньогалузева

Груп країн

Підприємств

Регіонів світу

 

 

Рисунок 1.2 – Міжнародний поділ праці

До числа основних видів МСВ відносять:

1. Предметну, яка полягає в зосередженні випуску визначених видів продукції даної галузі в певній країні.

2. Подетальну, що представляє собою спеціалізацію підприємств певної країни на випуску комплектуючих виробів, вузлів або деталей, які не мають самостійного споживання, або частин кінцевого продукту, що використовуються в якості складових (наприклад, виробництво автомобілів, тракторів, радіоапаратури, двигунів, електроустаткування, різних приладів тощо).

3. Технологічну або стадійну спеціалізацію, коли підприємства спеціалізуються на виконанні визначених видів робіт (виготовлення лиття, штампувань, заготівель тощо).

4. Типорозмірну спеціалізацію – коли кожна країна спеціалізується на виготовленні виробів визначеного типу і розміру Так, тракторобудування США спеціалізується на виробництві найбільш могутніх колісних і гусеничних тракторів, тракторобудування Англії – колісних тракторів середньої, а тракторобудування Німеччини – малої потужності.

5. Наукову спеціалізацію – тобто зосередження на визначених видах наукової діяльності, поєднуючи при цьому фірми різних країн.

Територіальна МСВ включає спеціалізацію окремих країн, груп країн, регіонів на виробництві певних товарів та їх частин для світового ринку.

Сучасний розвиток територіального напряму спеціалізації відбивається у структурі експорту кожної окремої країни (табл. 1.1).

Одним із показників визначення ступеня участі країни в міжнародному поділі праці є коефіцієнт внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації (ВМС), який визначається за формулою:

(1.1)

де X – експорт товарів;

М – імпорт товарів.

Показник коливається від -100 до +100 (у першому випадку країна є винятково імпортує той або інший товар, у другому – винятково експортує той або інший товар). Показники, що розташовуються між крайніми крапками, характеризують ступінь залучення країни у внутрішньогалузеву міжнародну спеціалізацію.

Міжнародна кооперація виробництва – це форма тривалих раціональних виробничих зв'язків, що встановлюються між спеціалізованими підприємствами. Її об'єктивною основою є зростаючий рівень розвитку продуктивних сил, а також процес стійких виробничих зв'язків між суб'єктами виробництва (авіаційна промисловість, суднобудування, електроніка, хімічна промисловість).

Таблиця 1.1 – Міжнародна спеціалізація основних промислово-розвинутих країн світу

Країна	Головні галузі міжнародної спеціалізації
США	Загальне машинобудування, електроніка, нафтопереробна, телекомунікації, інформатика, енергоресурси, послуги, банківська справа, авіація, космос, оборона, автомобілебудування, фармацевтична, електротехнічна, хімічна, харчова
Німеччина	Загальне машинобудування, електроніка, виробництво ЕОМ, верстатобудування, інжиніринг, виробництво будівельних матеріалів, чорна металургія, банківська справа, автомобілебудування, електротехнічна, хімічна, овочева
Японія	Загальне машинобудування, електроніка, виробництво ЕОМ і побутових приладів, телекомунікації, верстатобудування, інжиніринг, інформатика, банківська справа, автомобілебудування, електротехнічна, хімічна, суднобудування, харчова, легка, целюлозно-паперова, фармацевтична
Франція	Загальне машинобудування, електроніка, авіація, послуги, банківська справа, виробництво будівельних матеріалів, верстатобудування, електротехнічна, харчова, фармацевтична, хімічна, легка
Великобританія	Телекомунікації, авіаційна, нафтопереробна, оборона, послуги, банківська справа, електротехнічна, харчова, фармацевтична, хімічна, целюлозно-паперова, чорна металургія
Італія	Телекомунікації, загальне машинобудування, послуги, банківська справа, автомобілебудування, меблева, легка, хімічна
Канада	Електроніка, виробництво ЕОМ, овочева, кольорова металургія, космос, оборона, банківська справа, харчова, золотодобувна, електротехнічна, гірничорудна, целюлозно-паперова
Нідерланди	Нафтопереробна, загальне машинобудування, виробництво побутових приладів, послуги, харчова, фармацевтична, легка, хімічна, целюлозно-паперова
Бельгія	Загальне машинобудування, електротехнічна, банківська справа, послуги, чорна і кольорова металургія, хімічна, скляна, меблева
Швейцарія	Машинобудування, електроніка, виробництво будівельних матеріалів, кольорова металургія, послуги, банківська справа, фармацевтична, хімічна
Швеція	Електроніка, автомобілебудування, чорна металургія, виробництво побутових приладів, будівництво, банківська справа, фармацевтична, целюлозно-паперова

 

Як система економічних відносин, міжнародна кооперація характеризується:

- об'єктом співробітництва або сферою діяльності, в якій здійснюється взаємодія;

- методом співробітництва, тобто організаційними формами і засобами;

- нормативним апаратом, за допомогою якого здійснюється спільне досягнення поставленої мети.

МКВ охоплює різні форми співробітництва, а саме:

1. Виробничо-технологічне співробітництво, що включає: питання передачі ліцензій і використання прав власності; розробку й узгодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, технічного рівня і якості продукції, будівельних і монтажних робіт, модернізацію кооперуємих підприємств; удосконалення керування виробництвом, стандартизацію, уніфікацію, сертифікацію, розподіл виробничих програм.

2. Торгово-економічні процеси, зв'язані з реалізацією кооперованої продукції, що здійснюється або самостійно, або з використанням послуг торговельних посередників.

3. Післяпродажне обслуговування техніки.

Зараз сформувалася наступна класифікація міжнародноїкооперації (в залежності від його основних ознак):

- за видами (економічна, виробнича, науково-технічна, у сфері збуту й ін.);

- за формами (підрядна, на основі здійснення спільних програм, спільне підприємництво, договірна спеціалізація);

- за стадіями (передвиробнича, виробнича, комерційна);

- за кількістю суб'єктів (двох- і багатобічна);

- за кількістю об'єктів (одно- і багатопредметна);

- за структурою зв'язків (внутрішньофірмова, міжфірмова, всередині і міжгалузева, горизонтальна, вертикальна, змішана);

- за територіальним охопленням (багатобічна, двостороння, міжрегіональна, всесвітня).

У міжнародній практиці найбільш широке поширення одержали наступні форми кооперації:

1. Підрядне кооперування – це кооперування, що припускає виконання визначеної роботи виконавцем з доручення замовника.

2. Кооперування на основі здійснення спільних програм – це кооперування, що припускає організацію фірмами-кооперантами спільного виробництва нового єдиного кінцевого виробу через об'єднання фінансових, матеріальних, трудових, науково-технічних ресурсів партнерів і закріплення за кожним з них повної відповідальності за випуск визначеної частини виробу.

3. Кооперування у формі спільного підприємництва – це кооперування через з'єднання на частковій основі власності взаємодіючих партнерів, спільне керування підприємством, несення комерційного ризику, розподіл прибутку між партнерами.

4. Кооперування у формі договірної спеціалізації на основі розподілу виробничих програм – кооперування з метою розмежування і закріплення за кожним учасником визначеного асортименту кінцевої продукції, зменшення чи усунення дублювання виробництва і прямої конкуренції між собою на ринку. МПП є базою для виникнення світового ринку, який розвивався на основі внутрішніх ринків.