Сутність, предмет та структура

Міжнародних економічних відносин

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) – цечастина економічних відносин, що відображають господарські зв'язки між суб’єктами МЕВ (окремими державами, регіональними об'єднаннями, юридичними та фізичними особами) в процесі міжнародної взаємодії (виробництва та обміну товарів, послуг, інших ресурсів). Їхньою основою є ринкові системи і механізми.

Об’єктом сучасних МЕВ є світове господарство, як сукупність національних господарств та їхні економічні взаємовідносини. МЕВ формуються за рахунок різниці наявних економічних ресурсів (факторів виробництва), що знаходяться у власності національних держав, товарів і послуг, вироблених з цих ресурсів тощо (рис. 1.3).

 

Міжнародні виробничі, фінансові, трудові, валютні, науково-технічні відносини

Тенденції розвитку міжнародної економіки

Міжнародні ринки

 

 

Об’єкт МЕВ

Суб’єкти міжнародної економіки

Економічні ресурси

Процеси, що відбуваються в міжнародному економічному середовищі

 

 

Рисунок 1.3 – Чинники формування міжнародних економічних відносин

Предметом МЕВ є діяльність економічних суб’єктів, що виходить за межі державних кордонів і реалізується в різних формах міжнародного бізнесу. Ця діяльність регулюється правовими нормами й інструментами, визначеними в міжнародних кодексах, хартіях, конвенціях, економічних угодах й ін.

Метою МЕВ є вирішення широкого кола постійно виникаючих проблем з максимальною вигодою для суб'єктів економічних відносин та з мінімальними витратами з їхнього боку.

МЕВ як глобальні відносини втілюються в життя через три рівні: макро-, мікро- і наднаціональний. Макрорівень виявляється в розвитку міждержавних економічних відносин, що визначають і забезпечують загальні умови розвитку МЕВ на всіх рівнях. Мікрорівень визначається зовнішньоекономічною діяльністю фірм. Наднаціональний рівень проявляється через дію наднаціональних інститутів.

Суб’єкти МЕВ – це їх учасники, які здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів (рис. 1.4).

 

Окремі держави

Фізичні особи

Суб’єкти МЕВ

 

Міжнародні організації

Юридичні особи

Міжнародні підприємства

 

 

Рисунок 1.4 – Суб’єкти міжнародних економічних відносин

Суб'єктами МЕВ виступають господарські й організаційні одиниці на всіх рівнях:

1. Фізичні особи – це особи, наділені правоздатністю та дієздатністю, які виступають переважно як комерсанти або приватні підприємці.

2. Юридичні особи – це об’єднання, наділенні відокремленим майном, які діють від свого імені, мають права та обов’язки і виступають стороною господарських відносин (це закріплено в установчих документах юридичної особи, підсилено власною печаткою та відображено на банківському рахунку). Виділяють наступні типи організаційно-правової форми юридичних осіб:

- об’єднання осіб – відповідальність учасників за результати діяльності поширюється на майно об’єднання та власне майно учасників (повне та командитне товариство);

- об’єднання капіталів – відповідальність учасників обмежена розміром вкладу кожного у статутний фонд підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, акціонерне товариство).

3. Держава – як суб’єкт міжнародних економічних відносин – це суверене утворення, яке володіє верховною владою на своїй території та незалежністю по відношенню до інших держав. Держава реалізує як пряму участь у МЕВ (через міждержавні стосунки, державні підприємства, державні органи), так і побічну (формування умов для здійснення МЕВ всіма іншими учасниками). Враховуючи суверенність, як основну ознаку держави, вона має можливість найбільш повно реалізувати принципи міжнародної економічної взаємодії.

4. Міжнародні організації – формування та об’єднання, які приймають участь у МЕВ залежно від цілей, завдань та напрямів їхньої діяльності.

5. Специфічними суб’єктами МЕВ є міжнародні підприємства:

- багатонаціональні корпорації (міжнародні за капіталом, управлінням та сферами діяльності);

- транснаціональні корпорації (національні за капіталом та управлінням, міжнародні за сферами діяльності);

- міжнародні спільні підприємства (підприємства, які об’єднують різнонаціональних партнерів в інвестуванні, управлінні підприємством, розподілі прибутків та ризиків).

Структуру МЕВ складають форми, які знаходяться у тісному взаємозв’язку:

1. Міжнародний поділ праці.

2. Міжнародна торгівля товарами й послугами.

3. Міжнародний рух капіталів і закордонних інвестицій.

4. Міжнародна міграція робочої сили (РС).

5. Міжнародні валютно-фінансові й кредитні відносини.

6. Міжнародна економічна інтеграція.

Реалізація різноманітних форм МЕВ суб’єктами здійснюється на певному рівні, які розрізняються залежно від ступеня інтенсивності взаємодії (рис. 1.5):

 

Міжнародні економічні контакти

Міжнародне економічне співробітництво

Рівні розвитку форм МЕВ

Міжнародна економічна інтеграція

Міжнародна економічна взаємодія

 

Рисунок 1.5 – Рівні розвитку форм МЕВ

1.Міжнародні економічні контакти – найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами.

2. Міжнародна економічна взаємодія – стійкі економічні зв’язки між суб’єктами різних країн, що ґрунтуються на довгострокових міжнародних угодах.

3. Міжнародне економічне співробітництво – стійкі довгострокові економічні зв’язки в торговельній, виробничій та науково-технічній сферах, закріплені в довгострокових угодах.

4. Міжнародна економічна інтеграція – це вищий рівень розвитку МЕВ, що ґрунтується на взаємопереплетінні економік різних країн, проведенні взаємної узгодженої економічної політики з елементами національного регулювання.

Розвиток міжнародних економічних відносин здійснюється за певними принципами, дія яких має загальний та специфічний характер впливу на МЕВ. Виділяють такі загальні принципи розвитку МЕВ:

1) еволюційність або розвиток МЕВ на основі об’єктивних економічних законів;

2) системність або розвиток МЕВ як системи із взаємо-пов’язаними елементами (рис. 1.6), коли зміни в одному елементі ведуть до обов’язкових змін в іншому та всієї системи в цілому;

 

СУБ’ЄКТИ МЕВ

Фізичні особи

Юридичні особи

Держави

Міжнародні організації

Форми МЕВ

Міжнародна торгівля

Міжнародний рух капіталу

Міжнародна міграція робочої сили

Світова валютна система

РІВНІ МЕВ

Контакти

Взаємодія

Співробіт-ництво

Інтеграція

СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

 

 

Рисунок 1.6 – Елементи системи міжнародних економічних відносин

 

3) еквівалентність обміну означає, що участь у МЕВ здійснюється на основі взаємного узгодження інтересів кожного учасника, які мають не обов’язково грошовий вираз.

На національному, міжнаціональному та наднаціональному рівнях виробляються, узгоджуються і реалізуються специфічні принципи МЕВ, які задекларовані у «Хартії економічних прав та обов’язків держав», прийнятої ООН у 1974 р. Такими специфічними принципами МЕВ є: суверенітет; територіальна цілісність і політична незалежність держав; ненапад та невтручання; взаємна та справедлива вигода; мирне співіснування; рівноправ’я та самовизначення народів; мирне врегулювання суперечностей; добросовісне виконання міжнародних зобов’язань; поважання прав і основних свобод людини; сприяння міжнародної соціальної справедливості; міжнародне співробітництво з метою розвитку; вільний доступ до моря і від нього для не морських країн та ін.

Сучасним МЕВ у цілому притаманні такі особливості:

- активна участь і міжнародна взаємодія суб’єктів МЕВ;

- взаємозв’язок форм МЕВ, які реалізуються в умовах становлення та розвитку світової валютної системи;

- різний рівень глибини: від простого міжгалузевого поділу праці до транснаціоналізації, від одиничних економічних контактів між країнами до їх економічної інтеграції;

- вихід за межі національних економік не лише результатів і факторів виробництва, а й самого виробничого процесу;

- поглиблення процесів інтернаціоналізації різних форм та рівнів, що дозволяє говорити про формування певних тенденцій розвитку глобальної економіки.

У сучасних МЕВ можна виділити цілу низку протиріч (між формами МЕВ, суб’єктами МЕВ і т. ін.). В цілому сукупність цих протиріч в загальному вигляді зводиться до несумісності між незалежністю національної економічної політики держав та політичними, економічними, соціальними та інфраструктурними передумовами розвитку глобалізму.

Рекомендована література для вивчення теми: [1, с. 12-34], [3, c. 22-28; 36-44], [4, c. 57-91; 267-270], [5], [6], [7], [8, c. 4-13], [9, c. 11-19; 22-28;343-353], [10], [11, c. 9-68], [14], [15], [16], [17, с. 15-23], [19, с. 15-34], [20, с. 4-26], [21], [22], [23], [24], [25, с. 15-31], [26. c. 18-36], [27, с. 19-22], [28, с. 6-14], [30, с. 4-18], [31-49].

Тема 2