Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Сучасного світового господарства
Содержание книги
- Тема 10 Міжнародне портфельне інвестування
- Основні форми МПП: міжнародна спеціалізація та міжнародне кооперування виробництва
- Сучасного світового господарства
- Сутність, предмет та структура
- Національні економіки та їх взаємодія
- Характеристика факторів економічного середовища
- Характеристика чинників інфраструктурного середовища
- Міжнародна економічна діяльність
- Економічні інтереси та економічні закони сучасної міжнародної економічної діяльності
- Економічна основа та класична теорія міжнародної торгівлі
- Розвиток класичної теорії та умови торгівлі
- Роль міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин
- Система показників, що характеризують участь країн у міжнародній торгівлі
- Світовий ринок товарів та послуг
- Класифікації товарів та послуг на світовому ринку
- Механізм та форми міжнародної торгівлі
- Основні методи міжнародної торгівлі
- Сутність та класифікація цін на світових товарних ринках
- Основні форми реалізації міжнародних
- Міжнародне регулювання та сучасні особливості міжнародної передачі технологій
- Види міжнародної торгової політики
- Тарифне і нетарифне регулювання торговельно-економічних відносин
- Економічні інститути, що регулюють міжнародну торгову політику
- Класифікація суб’єктів світових фінансових ринків
- Прямі інвестиції і міжнародне виробництво
- Спільні підприємства (сп) як форма піі, їх економічна природа та суттєві ознаки
- Особливості функціонування міжнародних спільних підприємств
- Роль міжнародних корпорацій у системі міжнародного господарювання
- Міжнародне портфельне інвестування
- Поняття портфелю цінних паперів і принципи його формування
- Загальна характеристика кредитів у зовнішній торгівлі
- Особливості формування і розвиток світового ринку позичкових капіталів
- Сутність, структура та особливості формування світового ринку праці
- Історія та особливості сучасного світового ринку праці
- Сутність, класифікація та особливості міжнародних міграційних процесів
- Теорії міжнародної міграції робочої сили
- Напрямки та наслідки міжнародної міграції робочої сили
- Регулювання міжнародних міграційних процесів
- Інтеграція України в міждержавний обмін робочою силою
- Валюта в міждержавних відносинах, види валют та їх оборотність
- Поняття та режими валютного курсу
- Міжнародна система організації валютних ринків
- Поняття, класифікація та характеристика валютних операцій
- Суть та взаємозв’язки національних, міжнародних та світової валютних систем
- Етапи еволюції світової валютної системи
- Характеристика Європейської валютної системи
- Загальна характеристика та особливості міжнародних розрахунків
- Техніка здійснення міжнародних розрахункових операцій
- Засоби платежу, що використовуються при здійсненні міжнародних розрахунків
- Заходи державного регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин
Витоки становлення світового господарства, світового ринку можна простежити ще в архаїчну епоху, коли не існувало ні держав, ні суспільного поділу праці, властивого економічній системі господарювання. Як свідчать археологи, вже в ці часи виникає і отримує досить широке розповсюдження рух господарчих благ на далекі відстані.
Становлення СГ, безпосередньо пов'язаного з розвитком економічного способу господарювання, поширенням ринкових відносин, становленням національних держав, пройшло кілька етапів (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 – Етапи становлення світового господарства
Етап
| Розвиток світового господарства
| Перший етап
| Вихідною формою міжнародного співробітництва була міжнародна торгівля, виникнення якої відносять до часів формування перших держав. Однак у цей період були відсутні як технічні, так і економічні передумови набуття міжнародною торгівлею комплексного, системного, всеохоплюючого характеру. Вона носила випадковий характер. Державні утворення (рабовласницькі або феодальні) в цей період представляли замкнуту, націлену на самозабезпечення господарську систему.
| Другий етап
| Удосконалювання техніки й, насамперед, корабельної справи забезпечили Великі географічні відкриття XV-XVII ст., створили умови й можливості для торгівлі на значні відстані. Зростає рівень життя населення, формується платоспроможний попит, що сприяє активізації міжнародної торговельної діяльності. З'являються перші великі торговельні компанії. У цей же період одержує досить широке поширення міжнародний кредит, який продовжує зберігати свій безпосередній зв'язок з торговельною діяльністю. Одержує розвиток міжнародна міграція робочої сили, в першу чергу через добровільну міграцію в Америку вихідців з Європи та насильницьке переміщення рабів з африканського континенту.
| Третій етап
| Пов'язаний із промисловою революцією кінця XVIII – першою половиною XIX ст. У цей період завершується формування світової колоніальної системи (системи панування європейських держав над менш розвиненими в соціально-економічному відношенні країнами інших регіонів Землі, сформованої в процесі завершення, до останньої третини XIX ст., територіального розподілу світу), відповідно розширюється географія, форми й товарна структура світових господарських зв'язків. Однак обмеження економічних прав колоніальних територій, заборона на встановлення господарських зв'язків з економічними суб'єктами, які не належать до метрополії, перешкоджали формуванню єдиного світового господарства.
| Четвертий етап
| Успіхи в розвитку машинної індустрії, засобів транспорту й зв'язку забезпечили формування до кінця XIX ст. єдиного світового ринку товарів і послуг, яксфери тривалих товарно-грошових відносин між країнами, що базуються на МПП та інших факторах виробництва. Основні потоки направлялися усередині колоніальних імперій і між метрополіями. Одержує розвиток міжнародний кредит, міжнародні інвестиції. Національні економіки перетворюються в учасників міжнародного руху практично всіх видів економічних ресурсів. Оскільки ці процеси із різним ступенем інтенсивності проходили в усіх країнах, говорять про утворення сукупності національних господарств, тобто про становлення господарської системи, яка просторово охоплює всю земну кулю. Видимі результати господарської діяльності, маючи національну
|
Продовження табл. 1.2
Етап
| Розвиток світового господарства
|
| належність, одночасно сприймаються як результат господарської діяльності всієї людської цивілізації, тобто як світове господарство, щоохоплює як сферу обміну, так і сферу виробництва.
| П'ятий етап
| Формування двох протиборчих економічних систем у 20-х pp. XX ст. розірвало економічну єдність світу. До середини XX ст. СГ було розколото на дві частини: світове капіталістичне і світове соціалістичне господарство, з перевагою першої частини (9/10 всієї міжнародної торгівлі). З 60-х рр. ХХ ст. в систему СГ увійшли країни, що розвиваються. У середині 70-х рр. серед них помітно виділилися так звані «НІК» – нові індустріальні країни Південно-Східної Азії (4 «малих дракона» – Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур) і 3 країни Латинської Америки (Бразилія, Аргентина, Мексика). Після розпаду соціалістичного блоку і перетворень у країнах Східної Європи (початок 80-х рр.) та розпаду СРСР (початок 90-х рр. ХХ ст.) СГ здобуло риси єдиного утворення. У такий спосіб сформоване СГ містить у собі національні економіки промислово (індустріально) розвинутих країн, країн, що розвиваються, та країн з економічною системою перехідного типу. Сукупність національних господарств перетворюється у світову економіку, оскільки вони взаємодіють між собою, в результаті чого на рівні хазяйнуючи суб'єктів виникають транснаціональні господарські утворення, а країни все частіше використовують погоджені правила взаємодії та створюють наднаціональні інститути, які пов'язують національні економіки у єдину систему світового господарства.
| Шостий етап
| Останнє десятиліття XX ст. вважають початком нового етапу розвитку світового господарства, якому притаманні такі особливості: всесвітнє поширення ринкових відносин; оволодіння людиною географічним простором; формування інтернаціональних виробничих чинників; посилення економічної взаємодії та взаємозалежності.
|
На специфічних особливостях організації господарського життя в окремих країнах, регіонах світу, світовому господарстві в цілому та тенденціях його розвиткузосереджує увагу світова економіка.
Міжнародна економіка, у свою чергу, поєднує в своїх дослідженнях:
1) економічні суб’єкти, що вступають у міжнародну взаємодію зі світовою економікою та міжнародними економічними відносинами;
2) розробку теоретичних моделей функціонування міжнародної економічної взаємодії.
Функціонально міжнародна економіка поділяється на міжнародну мікроекономіку та міжнародну макроекономіку.
Міжнародна мікроекономіка – це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності міждержавного світового ринку руху конкретних товарів і чинників їх виробництва та ринкові характеристики – попит, пропозицію, ціну тощо.
Міжнародна макроекономіка – це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства загалом.
|