Світовий ринок товарів та послуг

Навчальні завдання:

- надати сутнісну характеристику світового ринку;

- визначити особливості територіальної структури світового ринку;

- охарактеризувати основні елементи функціональної структури світового ринку;

- простежити розвиток міжнародного ринку товарів та послуг;

- розглянути товарні класифікації та номенклатури, що використовуються у МЕВ;

- дослідити механізм здійснення міжнародної торгівлі;

- навести систематизацію форм міжнародної торгівлі;

- вивчити основні методи міжнародної торгівлі;

- визначити роль інституціональних посередників в міжнародній торгівлі;

- з’ясувати особливості ціноутворення на світових товарних ринках;

- розглянути основні принципи і методи встановлення зовнішньоторговельних цін.

Сутнісна характеристика світового ринку

В результаті інтернаціоналізації господарського життя, переплетіння економічних процесів і явищ на глобальному рівні сформувався світовий ринок, як сфера обміну між державно відособленими господарствами. Як певна цілісність, він оформився до кінця XIX – початку XX ст., виступаючи похідним від внутрішніх ринків національних держав (рис. 5.1).

Світовий ринок – спосіб, або механізм обміну економічними благами між окремими національними господарствами й їхніми об'єднаннями, що обумовлює виникнення і відтворення економічних відносин між ними. Використання системного підходу до структуризації такої складної соціально-економічної системи, як світовий ринок, дозволяє виявити його сутність. Умовно первинним елементом цієї системи є внутрішній ринок, який визначається як внутрішня сфера проведення торгових операції. Різниця між внутрішнім ринком та національним визначає наявність в останнього такого важливого елементу функціонування економічного механізму більшості країн, як експортно-імпортні операції. Таким чином, національний ринок – це сфера здійснення операцій внутрішньої та зовнішньої торгівлі країни.

 

Країна А

Країна В

Країна С

Внутрішній ринок

Національ-ний ринок

Міжнарод-ний ринок

Країна

Рисунок 5.1 – Структура світового ринку

Отже світовий ринок визначають як сукупність національних ринків, – всіх товарних ринків, на яких визначається велика частка зовнішньоторговельних операцій та домінує внутрішня торгівля. Міжнародний ринок – це сфера здійснення зовнішньоторговельних операцій.

В процесі історичної еволюції світовий ринок сформувався як цілісна система, що має територіальну і функціональну структуру.

Територіальну структуру світового ринку утворює складне поєднання окремих груп країн, що займають різне положення і утворюють так званий центр і периферію світового ринку. Центр, ядро системи світового ринку складає група промислово-розвинутих країн, між якими складається певна система відносин на основі об'єднання двох полярних тенденцій, – співпраці і конкуренції на світовому ринку. Особливе місце, наближене до центру, займає в територіальній структурі світового ринку група НІК, оскільки в них сформувалася система відносин, адекватних тим, що склалися в провідних державах.

Група країн, що розвиваються, Азії і Африки, не дивлячись на розпад колоніальної системи, продовжує займати залежне положення в системі, виконуючи роль «сировинного придатка» світового ринку. І нарешті, країни з перехідною економікою (СНД і Східна Європа), залежно від ступеня подолання масштабних суперечностей, різними темпами включаються в світовий ринок, займаючи положення або ближче до центру, або до периферії.

Функціональна структура світового ринку в якості основоположних елементів включає відносно відособлені утворення, які забезпечують функціонування системи: міжнародні ринки окремих товарів і послуг, робочої сили, ринок позикових капіталів, валютний ринок, інфраструктуру світового ринку і т.п.

Як економічна система, світовий ринок відображає сукупність взаємодоповнюючих економічних відносин, які розвиваються за схемою: внутрішній ринок – національний ринок – міжнародний ринок – світовий ринок і ґрунтуються на міжнародному поділі праці й інших чинників виробництва. Слід відзначити тісний взаємозв'язок всіх елементів світового ринку.

Набуваючи в процесі переходу від одного стану до іншого якісно нові риси й особливості, світовий ринок характеризується в своєму сучасному стані:

- ефективністю розподілу ресурсів, що направляються на виробництво необхідних товарів;

- оптимальним використанням результатів НТП;

- гнучкістю і високою адаптованістю до економічних умов, що змінюються;

- здібністю, що підвищується, до задоволення різноманітних потреб, поліпшення якості товарів і послуг;

- стійкістю товарно-грошових відносин між країнами.

Найдрібнішою «клітинкою» світового ринку є товари і послуги, що задовольняють особисті і виробничі потреби.

Товар – продукт виробничо-економічної діяльності, що має матеріально-речовинну форму і єоб'єктом купівлі-продажу в ринковій економіці.

Послуга – вид діяльності, у процесі якої відбувається зміна характеристик (якісних, територіальних) суб'єкта-одержувача або вже наявного продукту, блага, надані не у вигляді речей, а у формі діяльності на основі економічних відносин.

У довіднику «Лібералізація міжнародних операцій з послугами», розробленому у середині 90-х рр. ХХ ст. ЮНКТАД та Світовим банком, дається таке визначення послуг: «Послуги – це зміна у становищі інституційної одиниці, яка відбулася внаслідок дій та за взаємною згодою з іншою інституційною одиницею». Послуги, як специфічний товар, мають певні особливості порівняно з товарами. Відмінність товарів від послуг представлено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 – Якісні розходження між товарами й послугами

Товари	Послуги
В основі товару як економічного блага його матеріальна основа. Товари матеріальні.	В основі послуги як економічного блага –діяльність, в результаті якої суб'єкт її отримує. Послуги – невидимі, невідчутні на дотик, діяльнісні.
Об'єктивно оцінювані за кількісним характеристиками матеріального носія	Суб'єктивно оцінювані в процесі надання, але в результаті можуть втілюватися в матеріальному носії, які можна оцінити за кількісними характеристиками
Мають розрив у часі між процесом виробництва і реалізації	Мають нерозривний процес виробництва і реалізації та розрив у часі між фактом купівлі-продажу та фактом їх споживання
Можуть передаватися від одного економічного суб'єкта до іншого	Носять разовий характер, непередавані
Мають періодичну індивідуалізацію залежно від вимог споживача	Мають високий ступінь індивідуалізації залежно від вимог споживача
Можуть накопичуватися, зберігатися, транспортуватися	Не можуть накопичуватися, зберігатися, транспортуватися, фіксовані у часі
Експорт товарів означає вивіз їх за межі митної території за кордон без зобов'язання повернути назад	Експорт послуг означає надання послуг іноземним громадянам, навіть якщо вони перебувають на митній території країни

 

Розвиток міжнародного ринку товарів обумовив формування та інтенсивний розвиток міжнародного ринку послуг. Так, частка послуг у ВВП розвинутих країн становить зараз близько 70%, а країн, що розвиваються, – 55%. У сфері послуг розвинутих країн світу зайнято понад 60% працюючих.

Міжнародна торгівля послугами порівняно з торгівлею товарами має такі особливості:

- торгівля переважно здійснюється на прямих контактах між виробниками послуг і їх споживачами;

- її регулювання здійснюється не на кордоні, а всередині країни відповідними положеннями внутрішнього законодавства;

- велика залежність обсягу послуг і їх вартості від складності та наукомісткості товарів;

- значно більша захищеність державою виробництва і реалізації послуг, ніж сфери матеріального виробництва і торгівлі;

- послуги, що надходять в особисте споживання (туризм, освіта, культура тощо), не можуть бути задіяні у господарському обороті.