ТЕМА 2. СВІТОВИЙ ТУРИЗМ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕМА 2. СВІТОВИЙ ТУРИЗМ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ



АНОТАЦІЯ:

Тема присвячується визначенню сутності міжнародного туристичного бізнесу, розгляду цілей і завдань концепції розвитку міжнародного туризму, аналізу факторів розвитку світового туризму, дослідженню сучасного стану розвитку світового туризму.

 

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

· розглянути сутність міжнародного туристичного бізнесу;

· вивчити мети й завдання концепції розвитку міжнародного туризму;

· проаналізувати фактори розвитку міжнародного туризму;

· досліджувати сучасний стан розвитку світового туризму.

 

ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

1.Тестування.

2.Усне опитування.

 

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

В умовах ринкової економіки науковці розглядають туризм як вид підприємницької (господарської) діяльності, що приносить прибуток та задовольняє специфічні потреби, пов’язані з викорис­танням вільного часу та з подорожами. У межах цього підходу туризм як вид господарської діяльності має назву "туристичний бізнес".

Головними критеріями щодо належності суб’єктів господарювання до туристичного бізнесу є:

- значення послуги, яку виробляє суб’єкт, або всього виробленого туристичного продукту для організації і реалізації подорожі;

- залежність продажів виробленого продукту від величини туристського попиту, причому на певний продукт може існувати (і, як правило, існує) попит місцевого населення;

- наявність туристських потреб, для задоволення яких призначений вироблений суб’єктом господарювання продукт;

- отримання прибутку суб’єктом від здійснення діяльності в сфері туризму.

Міжнародному туристичному бізнесу притаманні певніособливості розвитку:

1) надання міжнародних туристичних послуг є особливим видом діяльності, оскільки туристичні послуги як товар не є мобільними. Тому, міжнародний туризм представляє собою переміщення споживачів цих послуг, тобто туристів;

2) прибуток від міжнародного туризму можна розрахувати як різницю між надходженнями від туризму та міжнародними туристичними витратами;

3) туристична сфера є доволі прибутковою як для держави, так і для економічних суб’єктів на мікрорівні. Турбізнес є досить вигідним видом вкладання капіталу, що дає прямий і швидкий економічний ефект; туристичний бізнес є сферою економіки, яка потребує участі значної кількості робочої сили, що зумовлено, на наш погляд, специфікою процесу надання туристичної послуги;

4) витрати, які здійснюються іноземнимитуристами в країні перебування, мають потрійний вплив на економіку цієї країни, який проявляється в збільшенні прибутків туристичних фірм; підвищенні попиту з боку туристичного сектору економіки на товари і послуги постачальників; збільшенні особистих прибутків населення, прямо або побічно пов'язаного з туристичним бізнесом.

5) туризм як вид економічної діяльності є джерелом надходження валюти. Проте поряд з одержанням прибутку можливий і значний відплив валюти, оскільки країни, що розвиваються, змушені імпортувати значну кількість продуктів і товарів для туристів, а також необхідне устаткування для індустрії туризму;

6) туризм є дуже мінливою сферою економіки, що зазнає впливу багатьох чинників, основними серед яких є політична та економічна стабільність, наявність туристично-рекреаційного потенціалу, пропозиції туристичних компаній, рівень розвитку матеріально-технічної бази готельного господарства, сервісу та індустрії розваг, візовий режим, ціни, характер транспортних зв'язків, реклама, ризик, географічні, природні та кліматичні, культурні і релігійні характеристики країни.

Частка доходів, яку отримують від міжнародного туризму в різних галузях економіки складає:

- Основні види туристичної діяльності (100 – 50%): туристичні агентства, тур оператори, готелі та інші засоби розміщення, ресторани і підприємства харчування, транспортні компанії, організації дозвілля, курорти й санаторії, тематичні парки, об’єкти культури і відпочинку, спортивні клуби і споруди, туристичні асоціації, виробництво сувенірів, товари і обладнання для самодіяльного туризму, конференції, конгреси, виставки, ярмарки, аеропорти, страхування подорожей, глобальні системи бронювання і резервування, виробники і дистриб’ютори туристичної літератури, путівників і карт, пункти обміну валют.

- Допоміжні і супроводжувальні види діяльності ( 50-25%): залізничні станції, спортивні заходи і спортивні товари, електротовари, виробництво фотоапаратів і фототоварів, виробництво транспортних засобів, медичне обслуговування, оптова і роздрібна торгівля, юридичні компанії, інформаційні технології, рекламні агентства, видавнича діяльність.

- Допоміжні і супроводжувальні види діяльності ( менш 25%): морські та річкові порти, фармакологія і косметологія, легка промисловість, машинобудування, навчальні заклади, архітектура і будівництво, електрона інженерія, шоу – бізнес.

Мета концепції розвитку міжнародного туризму полягає у створенні сприятливого економічного, організаційно – правового середовища для подальшого розвитку міжнародного туризму, формування конкурентоспроможного на світовому туристичному ринку туристичного продукту на підставі використання геополітичного, природно – кліматичного та історико – культурного потенціалів країн, а також забезпечення на цій основі комплексного розвитку регіонів за умов збереження екологічної рівноваги, духовної та історико – культурної спадщини.

Відповідно до вказаної мети потребують вирішення наступні завдання:

- підвищення іміджу держави на світовому туристичному ринку як конкурентоспроможної країни;

- забезпечення державою відповідних умов для виходу вітчизняних підприємств туристичної галузі на світовий ринок;

- забезпечення державного фінансування реконструкції та відновлення архітектурних та історико – культурних пам’яток;

- забезпечення підготовки кадрів туристичної галузі, яка б відповідала б міжнародному рівню обслуговування;

- створення єдиної інформаційно – маркетингової служби в сфері туристичного бізнесу;

- забезпечення будівництва нових, реконструкцію і модернізація діючих туристичних об’єктів відповідно міжнародним стандартам;

Можна відокремити наступні напрямки реалізації даної концепції в Україні:

1. Формування інформаційної стратегії в сфері туризму, основним напрямками якої є проведення масштабних PR – акцій.

2. Підвищення кваліфікації туристичних кадрів шляхом відкриття центри підвищення кваліфікації кадрів, зайнятих в туристичній сфері, при спеціалізованих вищих навчальних закладах з залученням провідних спеціалістів з інших країн.

3. Підтримка вітчизняного готельного господарства.

4. Сприятлива податкова політика.

5. Застосування мережі Інтернет – організації "об'єднання туристичних фірм", метою яких стане пропозиція і надання повного комплексу послуг у межах одного регіону закордонному споживачу. Спільний Інтернет - проект дозволити з меншими фінансовими і тимчасовими витратами здійснити вихід на глобальний ринок.

6. Поліпшення якості харчування.

7. Розвиток інфраструктури туризму.

8. Відповідне фінансове забезпечення, джерелами якого можуть виступити як держава, так і недержавні організації та приватний капітал.

9. Державою мають бути розроблені економічні інструменти та механізми впливу, які спонукатимуть до надання послуг, зокрема туристично-екскурсійних, малозабезпеченим верствам населення, насамперед дітям і молоді.

До факторів,які визначають характеристики, процеси, соціально – економічні і природно – ресурсні аспекти світового туризму. належать:

1) населення (расова, етнічна, національна, соціальна, статево вікова, сімейна, професійна й освітня структури, майнова диференціація, спосіб життя, ціннісні орієнтації, стан здоров’я, ступінь урбанізації, рівень духовного розвитку, особистих смаків людей і їхнього матеріального добробуту);

2) механізмуправління соціально – економічними відносинами (панівні форми власності, типи регулювання туристичних процесів);

3) стан економіки (виробництво і споживання послуг, нагромадження капіталу, принципи функціонування елементів туристичної системи на макрорівні);

4) рекреаційні ресурси (регіональний розподіл, використання в туристичних цілях);

5) територіальні взаємодії (ринок туристичних послуг, міжрегіональні туристичні потоки, переміщення спеціалістів і капіталів, інформаційні процеси тощо);

6) науково – технічні досягнення (генерування нових технологій, їх відбір і тиражування);

7) природне середовище (грунт, рослинність, вода, атмосфера, тваринний світ, клімат, ландшафти);

8) регіональні особливості (економічне становище, рівень розвитку інфраструктури, історико – географічні риси тощо);

9) наявність певних засобів пересування (авіаперевезення, залізнична дорога, морські або річкові види транспорту, автобусні маршрути повітряні кулі тощо).

До основних груп факторів, що сприяють розвитку міжнародного туризму, варто віднести: природно-географічні; економічні; соціально-демографічні; політичні і технологічні фактори.

Природно-географічні фактори є визначальними у виборі туристами того чи іншого району для відвідування. До них відносять: історико-культурні, ландшафтні, лікувально-мінеральні, територіальні ресурси.

Головне місце серед економічних факторів займає рівень економічного розвитку країни.

Сьогодні домінуючими процесами, що сприяють розширенню міжнародного туризму є:

- активізація економічних зв'язків між державами на основі міжнародного поділу праці;

- розширення міжнародної торгівлі

- удосконалення транспортних засобів, як важливого фактора розвитку туризму;

- зміна стереотипу життя людини, на зміну статичному прийшов новий, динамічний стереотип життя;

- розширення соціального складу туристів, завдяки поліпшенню умов оплати праці, збільшенню тривалості оплачуваної відпустки;

- тенденція поділяти відпустку на дві частини, що дає можливість робити дві подорожі на протязі року - узимку і влітку;

- зниження вікового порогу для виходу на пенсію, що привело до появи туризму «третього віку»;

- підвищення культурного рівня, прагнення людей до пізнання, до ознайомлення з побутом, культурою й історією інших народів;

- розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, прагнення використовувати передовий досвід інших країн у створенні матеріальних і духовних цінностей через розширення наукових і ділових контактів.

Вираженням даних зв'язків є розвиток нових видів туристичних зв'язків - наукового і ділового туризму.

Соціально-демографічні фактори:

- темпи росту населення в цілому у світі й в окремих його регіонах;

- збільшення щільності населення веде до посилення міграційних процесів, однією з форм яких є туризм;

- постійно зростаючий взаємний інтерес народів у різних країнах, що мають єдину чи родинну мову, або зв'язаних спільністю історії і культури (етнічний туризм);

- підвищений попит на участь у спеціалізованих поїздках осіб однієї професії чи суспільної функції (спеціалізований туризм);

- усе більш зростаючий приплив у туризм молоді (підлітковий і юнацький туризм).

До політичної групи факторів, що активно сприяють розширенню міжнародних туристичних зв'язків варто віднести:

- внутрішньополітичну обстановку в країні, яка обумовлює високі темпи розвитку туризму країни;

- наявність міждержавних і міжурядових угод по співробітництву в сфері економіки, торгівлі, науково-технічних і культурних взаємозв'язків, туризму й обмінів.

Технологічні фактори:

- витрати на НДОКР із різних джерел;

- захист інтелектуальної власності;

- державна політика в області НТП;

- нові інформаційні продукти і технології.

На макрорівні, система інформаційних технологій інтегрує виробництво туристичних продуктів і їхній розподіл. На мікрорівні впровадження нових технологій дозволяє ефективніше управляти суб'єктом туристичного бізнесу. Упровадження комп'ютерного обслуговування клієнтів, дозволить значно заощаджувати час, зменшити число працівників, зайнятих обслуговуванням туристів, а значить істотно підвищити продуктивність праці.

Основні етапи становлення світового ринку туристичних послуг:

1. До першої половини ХVІІІ ст.- етап зародження туристичної діяльності;

2. Перша половина ХVІІІ ст.- середина ХІХ ст. -етап перетворення туризму на галузь господарства.

3. Середина ХІХ ст.-середина ХХ ст. - етап формування міжнародної туристичної індустрії.

Основні етапи розвитку світового ринку туристичних послуг:

1. 1950-60-ті роки- період бурного розвитку туризму;

2. 1970-80-ті роки- економічна криза у туристичній галузі;

3. з 1990-х років по теперішній час- період інтенсивного розвитку туризму в умовах глобалізації світової економіки.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Питання для самостійного вивчення:

1. Туризм як форма міжнародного бізнесу

2. Концепція розвитку міжнародного туризму

3. Фактори розвитку світового туризму

4. Сучасний стан і тенденції розвитку світового туризму

2. Зробіть огляд періодичної літератури по темах:

· Туристичний бізнес;

· Роль туризму як форми міжнародного бізнесу;

· Ціль концепції розвитку міжнародного туризму;

· Етапи становлення та розвитку світового туристичного ринку.

 

3. Тести:

1. Туристичний бізнес -
а сегмент ринку, на якому перебувають підприємства традиційних галузей господарства (транспорту, громадського харчування, готельного господарства, культури, торгівлі тощо) з метою пропозиції своєї продукції й послуг споживачам;
б вид підприємницької (господарської) діяльності, що приносить прибуток і задовольняє специфічні потреби, пов'язані з використанням вільного часу й з подорожами;
в сукупність взаємин і послуг, пов'язаних з тимчасовою й добровільною зміною туристом місця проживання відповідно до некомерційними або непрофесійними цілями.  
2. До особливостей розвитку туристичного бізнесу відносять такі-
а туристична сфера є досить прибутковою як для держави, так і для економічних суб'єктів на мікрорівні;
б існує наявність туристських потреб, для задоволення яких призначений продукт, зроблений суб'єктом господарювання;
в існує залежність продажів зробленого продукту від величини туристського попиту, причому на певний продукт може існувати (і, як правило, існує) попит місцевого населення.  
3. До факторів, що визначають характеристики, процеси, соціально – економічні й природно – ресурсні аспекти світового туризму відносять:
а законодавча база держави;
б система оподатковування;
в науково-технічні досягнення.  
4. До економічних факторів, які сприяють розвитку міжнародного туризму, відносять:
а витрати на НДКР із різних джерел; захист інтелектуальної власності; державна політика в сфері НТП; нові інформаційні продукти й технології;
б рівень економічного розвитку країни;
в внутрішньополітична обстановка в країні, наявність міждержавних і міжурядових угод зі співробітництва в сфері економіки, торгівлі, науково-технічних і культурних взаємозв'язків, туризму й обмінів.  
5. До технологічних факторів, які сприяють розвитку міжнародного туризму, відносять:
а історико-культурні, ландшафтні, лікувальні, територіальні ресурси;
б витрати на НДКР із різних джерел; захист інтелектуальної власності; державна політика в сфері НТП; нові інформаційні продукти й технології;
в рівень економічного розвитку країни.  
6. До соціально-демографічних факторів, які сприяють розвитку міжнародного туризму, відносять:
а внутрішньополітична обстановка в країні, наявність міждержавних і міжурядових угод зі співробітництва в сфері економіки, торгівлі, науково-технічних і культурних взаємозв'язків, туризму й обмінів;
б темпи росту населення; збільшення щільності населення; підвищений попит на участь у спеціалізованих поїздках осіб однієї професії; усе більше зростаючий приплив у туризм молоді;
в витрати на НДКР із різних джерел; захист інтелектуальної власності; державна політика в сфері НТП; нові інформаційні продукти й технології.  
7. До політичних факторів, які сприяють розвитку міжнародного туризму, відносять:
а внутрішньополітична обстановка в країні, наявність міждержавних і міжурядових угод по співробітництву в сфері економіки, торгівлі, науково-технічних і культурних взаємозв'язків, туризму й обмінів;
б рівень економічного розвитку країни;
в темпи росту населення; збільшення щільності населення; підвищений попит на участь у спеціалізованих поїздках осіб однієї професії або суспільної функції; усе більше зростаючий приплив у туризм молоді.  
8. Етап становлення світового ринку туристичних послуг «Формування міжнародної туристичної індустрії» охоплює період:
а до першої половини ХVІІІ ст.;
б перша половина ХVІІІ ст.- середина ХІХ ст.;
в середина ХІХ ст.-середина ХХ ст.  
9. Етап становлення світового ринку туристичних послуг «Перетворення туризму на галузь господарства » охоплює період:
а до першої половини ХVІІІ ст.;
б перша половина ХVІІІ ст.- середина ХІХ ст.;
в середина ХІХ ст.-середина ХХ ст.  
10. Етап становлення світового ринку туристичних послуг «Зародження туристичної діяльності» охоплює період:
а до першої половини ХVІІІ ст.;
б перша половина ХVІІІ ст.- середина ХІХ ст.;
в середина ХІХ ст.-середина ХХ ст.  
11. Етап розвитку світового ринку туристичних послуг «Період бурного розвитку туризму » охоплює період:
а 1970-80-ті роки;
б 1950-60-ті роки;
в з 1990-х років по теперішній час.  
12. Етап розвитку світового ринку туристичних послуг «Економічна криза у туристичній галузі » охоплює період:
а 1970-80-ті роки;
б 1950-60-ті роки;
в з 1990-х років по теперішній час.  
13. Етап розвитку світового ринку туристичних послуг «Інтенсивний розвиток туризму в умовах глобалізації світової економіки» охоплює період:
а 1970-80-ті роки;
б 1950-60-ті роки;
в з 1990-х років по теперішній час.  



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.107.77 (0.012 с.)