Засоби платежу, що використовуються при здійсненні міжнародних розрахунків

 

У практиці міжнародної торгівлі застосовуються такі засоби платежу: векселі, чеки, поштові і електронні перекази, міжбанківські платіжні та електронні системи розрахунків.

Вексель – це цінний папір, що представляє собою безумовне зобов’язання провести платіж у зазначений строк. За економічною природою вексель – це знаряддя комерційного кредиту.

За правовою природою вексель:

- забезпечує платежі за кредитом;

- являє собою абстрактне зобов’язання, відсторонене від причин, що його викликали та будь-яких умов, які обумовлюють платіж;

- це документ строго встановленої форми, який відповідно до міжнародних норм повинен містити певний набір реквізитів, при відсутності хоча б одного з яких вексель є недійсним;

- передбачає солідарну відповідальність перед пред’явником векселя усіх осіб, відповідальних за платіж (векселедавця, його гарантів, індосантів);

- може бути опротестований нотаріальним шляхом у випадку неплатежу.

Відповідно до Женевської конвенції про «Єдиний вексельний закон про прості і переказні векселі» (1930р.) вексель повинний мати такі реквізити:

- «вексельну мітку», тобто вказівку на те, що це вексель;

- безумовний наказ оплатити певну суму (словами та цифрами);

- термін платежу;

- зобов’язання заплатити;

- місце платежу;

- найменування одержувача (ремітента для тратти);

- місце й дату видачі векселя;

- підпис векселедавця (для тратти – особи, що виставила вексель).

У міжнародній практиці застосовуються такі види векселів (табл. 10.6).

Векселі, як цінні папери, володіють оборотоздатністю, тобто можуть передаватися з рук в руки за допомогою спеціального передатного напису на зворотному боці векселя, що зветься індосаментом. Особа, яка ставить такий напис, що означає передавання права на отримання грошей за цим векселем будь-кому, зветься індосантом. Види індосаментів охарактеризовано у табл. 10.7.

Таблиця 10.6 – Класифікація видів векселів

Ознаки	Види	Характеристика
За формою	звичайний вексель	це документ, що виписаний у формі зобов’язання боржника про платіж певної суми кредиторові в зазначений строк. Головні риси: два учасники (векселедавець (боржник), який виписує і підписує вексель, та векселевласник (кредитор); не потрібний акцепт боржника);
переказний вексель (тратта)	це документ, що містить письмову вимогу однієї особи (кредитора) іншій особі (боржнику) у визначений термін провести платіж третій особі (ремітенту). Головні риси: три учасники: 1) трасант – це кредитор, що виставляє вексель; 2) трасат – боржник, зобов’язаний сплатити за траттою певну суму третій особі; 3) ремітент – це третя особа, на користь якої проводиться платіж за траттою; тратту виставляє кредитор на боржника з оплатою на користь третьої особи; тратта дійсна лише за наявності акцепту боржника.
За поход-женням	приватний	випускаються приватними особами
державний	державної скарбниці, що випускаються державою
За еконо-мічною природою	товарний	комерційна або торговельна тратта
банківський (банківський акцепт)	це вексель, виставлений на банк і акцептований останнім (на банк імпортера на користь свого банку);
фінансовий	виставляється банками один на одного та використовується як знаряддя міжбанківського кредиту (авізо)
«дружній» («зустрічний», бронзовий)	видаються приватними особами один одному для обліку цих векселів у банку з метою штучного збільшення пасиву неспроможного боржника у разі загрози банкрутства

Таблиця 10.7 – Характеристика видів індосаментів

Види	Характеристика
Іменний	коли індосант зазнає конкретну особу, якій передається право одержання коштів за векселем.
Ордерний	коли право на одержання платежу має особа, зазначена у векселі, чи «за його наказом».
Пред’явницький	коли особа, яка передає право одержання коштів за векселем, ставить лише свій підпис і дату, після чого вексель можна пред’являти.
Безобіговий (лише за правом ряду країн)	індосант звільняється від солідарної відповідальності за платіж при протесті векселя за допомогою напису «без обороту на мене» на зворотному боці векселя (із зазначенням конкретної особи або ні).
Передоручений	векселі передаються до банку, який, коли прийде час отримання з боржників коштів, стягує їх та зараховує на рахунок векселевласника.

Чек – це письмовий безумовний наказ власника поточного рахунка своєму банку про виплату з цього рахунка зазначеної в ньому суми конкретній особі по пред’явленню чи протягом певного терміну, або про переказ зазначеної суми на інший рахунок.

Економічна природа чека – це засіб розпорядження поточним рахунком у банку, засіб обігу та платежу і знаряддя безготівкових розрахунків. Правова природа чека аналогічна правовій природі векселя. Для того, щоб чек вважався дійсним і підлягав оплаті, він повинен містити обов’язкові реквізити (відповідно до Женевської конвенції про чеки 1931р.):

- найменування «чек» (чекова мітка), зазначена на тій мові, на якій виписаний чек;

- найменування фірми-платника, що виписала чек (чекодавця);

- дату видачі чека;

- найменування банку, у якому чекодавець тримає свій рахунок і який здійснить оплату чека;

- найменування особи (фірми), на користь якої здійснюється платіж (бенефіциар);

- безумовний наказ про сплату певної суми прописом;

- місце для заміток (наприклад, номер контракту, місце платежу);

- підпис чекодавця;

- номер рахунку чекодавця в банку.

Розрізняють таківиди чеків(табл. 10.8).

 

Таблиця 10.8 – Класифікація видів чеків

Ознаки	Види	Характеристика
За умовами передавання	іменні	виписуються на визначене ім’я (фірму), може передаватися лише нотаріальним шляхом;
на пред’явника	виписується без вказівки особи (фірми), що має право одержати за ним кошти, і обертається як готівка (без індосаменту);
ордерні	виписуються на користь визначеної особи (фірми) із застереженням «або його наказу» з правом передавання іншій особі шляхом індосаменту.
Залежно від можливості отримання за чеком готівки	звичайні	за ними чековласник, подавши чек до банку, отримає гроші лише готівкою;
розрахункові	застосовуються лише для перерахування суми з рахунку чекодавця на рахунок чеко власника;
кросовані (різновид розрахункових)	за ними можуть здійснюватися лише міжбанківські розрахунки, вони перекреслені двома смугами, між якими зазначається рахунок банку-одержувача.
Залежно від розміру кош-тів, що підля-гають сплаті	лімітовані	виписуються в межах певної зарезервованої суми (чекові книжки);
нелімітовані	виписуються на будь-яку суму в межах залишку коштів на поточному рахунку.

 

Чек може передаватися однією особою іншій шляхом проставляння на оборотному боці чека передатного напису – індосаменту, який підписується особами, що зробили його.

Термін обертання чека – з моменту пред’явлення в банку до моменту зарахування коштів на рахунок, обмежений: в межах однієї країни – від 8 до 10 днів; між країнами одного континенту – до 20 днів; між країнами різних континентів – до 70 днів.

У чека завжди є посередник – банк (три суб’єкти), а вексель завжди передбачає відсутність посередника; у тратти – три суб’єкти (кредитор, боржник, одержувач), але немає посередника.

Поштовий переказ – це письмове платіжне доручення, що висилається одним банком іншому і являє собою вказівку цьому банку про виплату визначеної суми грошей зазначеному одержувачу.

Електронний переказ – це письмове платіжне доручення, за яким інструкції банку пересилаються із застосуванням міжнародних платіжних систем.

Міжнародні платіжні системи

Автоматизація банківських процесів на міжнародному рівні дозволяє: здійснити безпаперові платіжні операції з мінімальним залученням праці людей і зі скороченням операційних витрат; прискорити обмін інформацією між банками держав за допомогою телекомунікаційних ліній зв’язку; мінімізувати типові види банківського ризику (втрату документів, помилкову адресацію, фальсифікацію платіжних документів та ін.). В міжнародних розрахунках активно використовуються цілий ряд клірингових і телекомунікаційних си­стем міжбанківських платежів.

Міжнародна платіжна система SWIFT (Society for Word-Wide Interbank Financial Telecommunications) – це співтовариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій, організоване у 1973 р. з метою створення і використання засобів, необхідних для швидкої та безпечної передачі комп'ютерними мережами платіжних доручень та інших банківських повідомлень.

Основними напрямами діяльності SWIFT є надання оперативного, надійного, ефективного, конфіденційного та захищеного від несанкціонованого доступутелекомунікаційного обслуговування для банків і проведення робіт зі стандартизації форм і методів обміну фінансовою інформацією.

Відповідно до бельгійського законодавства було зареєстровано акціонерне товариство SWIFT, метою якого банкіри визначили дослідження, розробку, запровадження, експлуатацію, удосконалення і розвиток системи, яка дозволяє передавати дані, пов'язані з міжнародним оборотом, а також банківську інформацію будь-якого виду та змісту. Товариство SWIFT є найважливішою ланкою сучасної світової фінансової системи, засновниками якої є банки – 51% статутного фонду, інвестиційні компанії – 35%, біржі – 10%, корпорації, які створюють програми та технічні засоби для SWIFT –2%,фінансово-промислові групи – 2%. Товариство має холдингові компанії, які зайняті телекомунікаційним бізнесом, а також поставляють в лізинг електронні торгові послуги, послуги для участі в аукціонах, електронну газету з інформацією про систему і широкий спектр послуг для клієнтів комерційних банків, особливості розрахункової системи клієнта: оперативне ведення розрахункових рахунків, оформлення позики, графіки поступлення платежів та ін.

Спочатку до мережі SWIFT входило 239 банків з 15 країн Європи й Америки. В 1992 р. до мережі SWIFT було підключено вже більше 3000 фінансових організацій понад 80 країн, а до кінця 2005 р. до мережі SWIFT підключено 220 країн світу.

Член SWIFT повинен дотримуватись статуту SWIFT і сплачувати всі витрати, пов'язані із вступом і роботою в середовищі SWIFT. На стадії тестування банку виконується повна перевірка його готовності до роботи у SWIFT:

- аналіз підготовленої внутрішньої банківської документації;

- виконання програми тестування і тренінгу;

- організація внутрішнього порядку роботи з документацією;

- проведення процесу обміну ідентифікаційними ключами;

- проведення тестових робіт на випадок збою системи.

Система SWIFT організована так, щоб банки різних країн, які обладнані терміналами різних моделей з різною швидкістю роботи, могли б без перешкод обмінюватись повідомленнями та розуміти один одного. SWIFT є лише системою передачі даних і не виконує жодних розрахункових функцій. Доручення, що передаються з її допомогою, враховуються як проводки за відповідними рахунками «Ностро» і «Лоро» так само, як і при використанні традиційних платіжних документів.

У кожній країні, де запроваджується система SWIFT, товариство створює свою регіональну адміністрацію. В Україні її функції виконує телекомунікаційна компанія, яка не тільки здійснює управлінські функції, але й консультує фахівців з питань закупівлі обладнання, організовує курси з підготовки персоналу та ін.

Переваги системи SWIFT: гарантує абсолютну безпеку платежів з багаторівневою комбінацією фізичних, технічних і організаційних методів захисту, гарантує повну збереженість та секретність інформації; скорочення операційних витрат порівняно з телексним зв’язком та телеграфом; надійність передачі повідомлень; швидку доставку повідомлень в будь-яку точку світу, час доставки приблизно до 1 хв., тобто в режимі реального часу; підвищення ефективності роботи банку в зв'язку з високою автоматизацією та уніфікацією повідомлень; дозволяє вести контроль та аудит всіх платежів і розпоряджень, подання точних звітів завдяки міжнародній практиці ведення обліку і документації; підвищується конкурентоспроможність банків-учасників SWIFT; гарантує своїм членам фінансовий захист у випадку збоїв у роботі мережі, бере на себе виплату всіх прямих і наступних витрат, які поніс клієнт через запізнення виконання платежу.

Головним недоліком системи SWIFT є надзвичайно висока сума витрат, необхідна для вступу до мережі – 160-200 тис. дол. США. Це створює проблеми вступу для середніх та малих банків, крім того, застосовуються вкрай стислі терміни користування кредитом (на час пробігу документів), час пробігу мінімальний між дебетом і кредитом рахунків, на яких відображається грошовий переказ.

TARGET (Trans European Automated Real-time Cross settlement Express Transfer)– транс’європейська автоматизована телекомунікаційна система переказу великих сум в режимі реального часу. Основне призначення системи TARGET – об'єднання внутрішніх систем переказу великих сум країн-членів платіжної системи ЄС у міжнародну платіжну систему, скорочення часу проходження розрахунків між фінансовими інститутами «єврозони» до мінімальних строків всередині однієї країни-члена ЄС.

TARGET складається з 15 національних систем валових платежів реального часу (RTGS) і платіжного механізму ЄЦБ, які зв'язані між собою для того, щоб створити стабільну основу для обробки закордонних платежів. Платіж у такій системі може бути зроблений тільки при наявності необхідних коштів на розрахунковому (кореспондентському) рахунку в Центральному банку. Якщо грошові кошти доступні, операція здійснюється негайно – у реальному часі. При нестачі коштів на рахунку операція вноситься у чергу, до надходження необхідної суми. Такий механізм одержав назву Система валових розрахунків у реальному часі (Real Time Gross Settlements – RTGS). Розрахунки, що використовують національні RTGS, можливі на всій території зони євро, усі RTGS зв'язані між собою через механізм TARGET і створюють загальноєвропейську систему розрахунків в євро. Всі угоди проводяться тільки в єдиній валюті - євро. Платіж комерційного банку з будь-якої країни проходить через RTGS цієї країни і потім по каналах зв'язку системи TARGET передається в RTGS приймаючої країни, звідки надходить в приймаючий банк і в національну систему розрахунків. Доступ у TARGET відкритий тільки через RTGS, і всі платежі контролюються ЄЦБ (рис. 10.4).

 

Рисунок 10.4 – Схема переходу на єдину валюту євро

 

Фундаментальні принципи системи TARGET – це принципи електронної системи переказу великих сум, тобто уніфіковані платіжні доручення проходять і обробляються цілодобово, автоматично, надійно та конфіденційно при умові, що на рахунках – достатня кількість грошових коштів або буде надано овердрафт. При проектуванні системи TARGET було визначено три основні принципи:

1) принцип децентралізації;

2) принцип ринку;

3) принцип мінімальності.

Згідно з принципом децентралізації TARGET є децентралізованою електронною платіжною системою, де Європейський центральний банк виконує виключно визначені окремі централізовані функції. Система користується вже існуючими інфраструктурами країн-членів ЄВС.

Відповідно до принципу ринку використання платіжної системи TARGET не є обов’язковим для здійснення міжнародних міжбанківських платежів.

Принцип мінімальності – це мінімальні витрати часу та коштів для функціонування платіжної системи та надання платіжних послуг.

Система TARGET обробляє та здійснює міжнародні платежі у режимі реального часу у єдиній валюті євро з незначними витратами, з високим ступенем захисту та за короткий період, безперервно, один за одним, автоматично.

TOPAZ – міжнародна платіжна система, програмно-технічний комплекс карткових розрахунків, який здійснює кліринг і взаємозарахування між банками по всіх карткових трансакціях в Україні і формування всіх необхідних звітів для українських банків-членів міжнародної системи Visa International. Проект TOPAZ сприяє створенню в Україні сучасної внутрішньої карткової системи, правила і режим роботи якої визначаються українськими банками-учасниками міжнародної платіжної системи.

Європейська міжнародна асоціація (ЄМА) – це асоціація міжнародного карткового бізнесу EuroCard, Master Card, Maestro та ін. Основне завдання ЄМА: об'єднання зусиль по розширенню сфери використання і визнання продукту Еurорау; створення локального форуму для спілкування і співробітництва між; банками-членами Еurорау; відповідальність за зв'язки НБУ.