Облік розрахунків з оплати праці.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Облік розрахунків з оплати праці.



Облік розрахунків з оплати праці.

Синтетичний облік розрахунків із оплати праці ведеться на пасивному рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" за субрахунком 661 "Розрахунки за заробітною платою", 662 "Розрахунки з депонентами".

По кредиту рахунка 661 відображаються суми нарахованої робітникам основної і додаткової заробітної плати, премій, допомоги з тимчасової непрацездатності, а по дебету - утримання із заробітної плати (прибутковий податок, внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, за виконавчими листами та ін.), суми виплаченої заробітної плати, а також депонована заробітна плата.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці відображаються по дебету субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" та кредиту субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться на підприємстві по кожному працівнику.

Сума всіх нарахувань заробітної плати за кожним аналітичним рахунком (тобто по кожному працівнику) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунку 66 за звітний період, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу і підприємству в цілому.

Сума всіх утримань за аналітичними рахунками дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66. Сума у графі розрахунково-платіжної відомості "Сума до виплати" аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці".

Облік розрахунків з підзвітними особами.

Готівкові гроші можуть витрачатися через касу підпр.,а в окремих випадках, коли сплата витрат через касу або з рахунку в банку неможлива( витрати по відрядж.,придбання дрібного інвентарю і т .і.)- через підзвітних осіб. Згідно з постановами КМУ та Мінфіну направл-я робітника у відрядж. викон-я за наказом кер-ка.Витрати по відрядж-ях входять у склад валових витрат підпр.тільки у разі наявності докум., які підтвердж. зв’язок цього відрядження з осн. д-стю підпр. Облік розрах-ів з підзв. особами ведеться на рах.372. Рах. акт.-пасивний, оскільки і підпр., і підзв. особа можуть виступати боржниками один одного. В БО на суму виданого авансу підзвітн. особі на господ.витрати та витрати по відрядж-х роблять запис по Дт327 та Кт 30”Каса”. Після повернення з відряж. протягом 3 днів робітник має подати в бухгалтерію авансов. звіт про витрачені суми у зв’язку з відрядж-м. Разом зі звітом подаються свідотство про відрядж., яке оформлене у відповід. порядку, докум. про найм житла, проїздні та інші докум.У разі видачі робітнику готівки на відряд-ня та коштів у підзвіт для вирішення у відрядженні вир. або господ. питань, то підзвіт. особа, після повернення з відрядж-я , протягом 3-х днів повинна подати в бухгалтерію разом зі звітом про суму, видану на вирішення господ. питань, авансовий звіт про витрачені кошти на відрядж-я. Після перевірки бухгалтерією законності та доцільності витрат, на звіті вказуються суми витрат ,які утвердж. керів-м. Витрати з підзвіт. сум списуюься з Кт 372 на Дт 20 ”Вироб. запаси” ,22 ”Малоц .та швидкознош. предм.”, 92 ”Адмін. витрати”, 93 ”Витрати на сбут” та інш. Суми невитраченого авансу підлягають поверненню робітником в касу підпр.

 

Облік МШП

МШП - предмети терміном служби менше одного року або вартістю, що не перевищує 500 грн. за одиницю за ціною придбання.

До МШП належ. зокрема, такі предмети як: інструменти, господ. інвентар, спеціальне оснащення, спец. одяг. Отже, термін викор. відлічується з моменту передачі МШП в експ. МШП належать до складу обор. зас.

Таким чином, за своїм хар. МШП аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх — аналогічні матеріалам.

Для обліку МШП у план рах. Передбач. Рах. № 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

Аналітичний облік МШП повинен будуватися:

-за відповідними субрахунками;

-за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

-за окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП. Основним завданнями обліку МШП є:

1) визнач. первісної вартості придбаних МШП

2) контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експ. в цехах, відділах підпр.

3) контроль за правильністю використання МШП під час їх експ.

4) вияв. зносу МШП за час їх експл., а також правильне віднесення цього зносу на затрати підпр. кожного періоду.

 

4.Методи оцінки вибуття запасів.

Міжнародною обліковою практикою апробовані такі методи визначення вартості товарно-матеріальних запасів:1) метод суцільної ідентифікації 2) метод середньої вартості 3) метод списання перших надходжень 4) метод списання останніх надходжень

Метод суцільної ідентифікації - це єдиний метод, при застосуванні якого відображений у бухгалтерському обліку вартісний потік повністю відповідає фізичному потоку цінностей, що обліковуються. Зазвичай цей метод використовується на підприємствах, що виготовляють і продають дорогоцінні товари, які через свою високу вартість і особливі споживчі якості вимагають організації їх обліку поштучно або в обсягах невеликих партій.

Вадою цього методу є також те, що він залишає фірмам, що здійснюють операції з однорідними товарами, простір для маніпулювання прибутком.

Метод списання перших надходжень - Fifo. Метод Fifo (first in-first out) широко відомий у міжнародній практиці. Він базується на припущенні, що одиниці запасів, які надійшли першими, першими і відпускаються. Таким чином, при використанні метода Fifo, у Звіті про прибутки та збитки собівартість реалізованих товарів перебуває під впливом цін, що склалися на початок періоду (вартість початкових залишків і перших надходжень). Тому собівартість реалізованих товарів, вказана у Звіті про прибутки та збитки на підставі методу Fifo може не відповідати собівартості товарів, що знаходяться у компанії для продажу.

У Балансі ж залишки запасів на кінець періоду відображають їх вартість за цінами останніх придбань, тобто реальну вартість товарно-матеріальних запасів на дату складання Балансу. Отже, на фінансовій звітності наслідки застосування методу Fifo відбиваються залежно від того, наскільки протягом облікового періоду змінилися ціни.

Метод середньозваженої собівартості. Середня вартість одиниці запасу визначається діленням загальної вартості товарів для продажу на кількість одиниць товарів для продажу.

Метод списання останніх надходжень - lifo (last in - first out). У назві методу підкреслюється припущення, що одиниці товару, придбані останніми, списуються на реалізацію у першу чергу.

6.Облік касових операцій. Рах-к 30 ведеться по суб-кам 301 та 302. Надходження грошових коштів в касу відображається по Дт 30 Кт 31 ( при отриманні грошових коштів з поточного р-ку в банку), 372 (повернення невикористаного авансу), 37 (надходження грошових коштів від дебіторів в погашення заборгованості) і інше. Використання грошових коштів з каси відображається Кт 30 Дт: 31 (вклад готівкою на поточний рахунок в банку), 661 (на суму виплаченої заробітної плати, премій), 372 (видача підзвітних сум). Надлишки грошових коштів зараховуються в дохід під-ва записом Дт 30 Кт 719. Нестача списується з Кт 30 на Дт 947 з наступним віднесенням на р-к касира записом Дт 375 Кт 716. відшкодовані касиром суми нестачі відображаються Дт 30 Кт 375.

 

 

Облік поточ.забовяз.

Зобов'яз. – заборг.підпр., що виникає внаслідок минулих подій і погаш.якої, як очікується, призведе до зменш. ресурсів підпр., що втілюють економічні вигоди. зобов’яз. підпр. повинні бути розділені на:

1) довгострокові;

2) поточні;

3) забезпечення;

4) непередбачувані зобов’язання;

5) доходи майбутніх періодів.

Поточ. зобов'яз. – зобов'яз., які будуть погаш.впродовж операційного циклу підпр. або повинні бути погашенні впродовж 12 місяців, починаючи з дати балансу.

До поточ. зобов'яз. належать: коротко. кредити банків; поточ. Заборгов.за довго строк.зобов'яз.; коротк. векселі видані; кредитор.заборгов. за товари, роботи, послуги; поточна заборгов. за розрах. ,інші поточні зобов'язання. Поточн зобов'яз. Відображу.у Балансі за сумою погашення . Поточні зобовяз. Погаш. за рахунок поточ. Активів.Длянакоп.інформ.прозабовяз .підпр. передбач .рах .класу .4,5,6.Строк.погаш.забовяз.-терм.протяг.якого повинна бути погаш.забовяз.

 

14.Облік нематеріальних активів.
Відмітними особливостями нематеріальних активів є:відсутність матеріальної форми;,використання протягом тривалого часу;,здатність приносити економічну вигоду підприємству.
Придбаний або одержаний нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує вірогідність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена.Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи» за первинною вартістю.
Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться по кожному об'єкту з поділом на такі групи:права користування природними ресурсами ,права користування майном ,право на знаки для товарів і послуг ,права на об'єкти промислової власності , авторські і суміжні з ними ,інші нематеріальні активи

 

15. Облік вибуття основних засобів

Осн.зас.-маретеріальні активи, які під-во містить з метою викор.їх в процесі ви-ва або пост.тов., надан. послуг.здача в оренду, використання яких більше 1 р.

Вибуття основних засобів відбувається в результаті:

-реалізації;

-ліквідації;

-безоплатної передачі;

-внеску до статутного кап.ін. підпр.

-невідповідності критеріям визнання активом.

При вибутті ОЗ комісія, створена за наказом керівника підпр., складає Акт на списання ОЗ, в якому вказуються такі дані: первісна вар. об’єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу за час експ., залишкова вартість, причина вибуття, витрати, пов’язані з вибуттям об’єкта, а також сума отриманого доходу. На підставі акта здійснюються відповідні записи в аналітичному і синтетичному обліку основних засобів.

Поняття та види зобов’язань

Зобов’язання - заборгованість під-ва, яка виникла внаслідок минулих подій і погаш. якої, як очікується, призведе до зменш.ресурсів під-ва, що втілюють в собі економічні вигоди.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:

-довгострокові – зобов'язання які повинні бути

погашені впродовж 12 місяців або впродовж періоду більшого ніж один операційний цикл ( 3 розділ пасиву балансу)

-поточні – зобов’язання які будуть погашені впродовж 12 місяців або операційного циклу починаючи з дати балансу

-забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу(2 розділ пасиву балансу)

-непередбачені зобов'язання - теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

-доходи майбутніх періодів- це доходи отримані у звітному періоді які підлягають включеню до доходів у майбутніх звітних періодах (4 розділ пасиву балансу)

До довгострокових зобов'язань належать: -довгострокові кредити банків; -ін.довгострок. фін.зобов'язання; -відстрочені податкові зобов'язання; -інші довгострокові зобов'язання.

Поточні зобов'язання включають: -короткострокові кредити банків; -поточ.заборгов.за довго строк.зобов'яз.-короткострокові векселі видані; -кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

Забезпеч. створюються для відшкодув.наступ.операц. витрат на: -виплату відпусток працівникам; -додаткове пенсійне забезпечення; -виконання гарантійних зобов'язань;

 

 

Первісна оцінка запасів

Запаси — це активи, які перебув. у процесі вироб. з метою подальшого продажу отриманого продукту вироб., утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господ.діял., а також для споживання у процесі вироб. прод., виконання робіт та надання послуг.Запаси при придбанні або виготов. зарах. на баланс підпр. за первісною вартістю. Первісною вар. запасів, що придбані за плату, є їх с/ть,яка складається з таких фактичних витрат:

— суми, що сплачуються згідно з договором постачання (продавцю);

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підпр.;

— затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспор. запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страх. та відсотки за комерційний кредит постачальників;

— ін. витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для викор. у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

 

Класифікація

Постійні витрати- витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу випуску продукції і які фірма повинна сплачувати навіть тоді, коли вона нічого не виготовляє. До них належать грошові витрати на експлуатацію будівель, споруд і обладнання, орендна плата, виплата відсотків за кредитом, заробітна плата апарату управління, витрати на охорону.

Змінні витрати — витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва. Динаміка їх нерівномірна: починаючи з нуля, вони спочатку зростають дуже швидко разом зі зростанням виробництва. З подальшим розширенням обсягів виробництва виникає фактор економії, і змінні витрати зростають повільніше, ніж збільшується обсяг продукції.

Валові витрати є сумою постійних і змінних витрат за кожного конкретного обсягу виробництва.

Середні витрати — витрати на одиницю продукції, що випускається. Розрізняють загальні середні витрати, рівні частці від ділення повних витрат на обсяг виробництва; змінні середні витрати, рівні частці від ділення змінних витрат на обсяг виробництва: постійні середні витрати, рівні частці від ділення постійних витрат на обсяг виробництва.

Витрати на одиницю продукції — це середні валові витрати, які дорівнюють загальним витратам, поділеним на обсяг виробництва товарів. Нерівномірна зміна валових витрат веде до того, що зі зростанням обсягів виробництва змінюються витрати на одиницю продукції, це має особливе значення для ринкової стратегії фірми, оскільки дає змогу з'ясувати — за якого обсягу виробництва витрати на одиницю продукції будуть мінімальними.

Прямі витрати — витрати, що можуть бути безпосередньо пов'язані з визначеною діяльністю чи видом продукції.

Поточні витрати — витрати, що визнаються в період їх здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат.

Граничні витрати — витрати необхідні для випуску додаткової одиниці продукції найефективнішим (найдешевшим) чином.

Альтернативні витрати (не явні) це вигода, втрачена внаслідок невикористання економічного ресурсу в найдохіднішій зі всіх можливих сфер і галузей господарювання.

Витрати майбутніх періодів — грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені в майбутньому періоді, частинами.

 

 

Облік основних засобів

44. Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та розкриття її у фінансовій звітності визначають:

1) П(С)БО 7 «Основні засоби»;

2) П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

3) П(С)БО 2 « Баланс»;

4) усі відповіді вірні.

45. Основний засіб, який придбано за грошові кошти або споруджено підрядним способом, зараховують на баланс за його:

1) первісною вартістю;

2) справедливою вартістю;

3) середньою вартістю.

46. Справедлива оцінка застосовується під час:

1) переоцінки;

2) отримання безоплатно;

3) внеску до статутного фонду;

4) усі відповіді вірні.

47. На підприємстві 5 серпня цього року був введений в експлуатацію придбаний нематеріальний актив. З якого моменту бухгалтер повинен нараховувати на нього амортизацію:

1) з 1 серпня цього року;

2) з 6 серпня цього року;

3) з 1 вересня цього року.

48. Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо:

1) існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економі­чні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визна­чена;

2) підприємство отримує економічні вигоди від його використання;

3) можна достовірно визначити його первісну вартість.

Облік розрахунків з оплати праці.

Синтетичний облік розрахунків із оплати праці ведеться на пасивному рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" за субрахунком 661 "Розрахунки за заробітною платою", 662 "Розрахунки з депонентами".

По кредиту рахунка 661 відображаються суми нарахованої робітникам основної і додаткової заробітної плати, премій, допомоги з тимчасової непрацездатності, а по дебету - утримання із заробітної плати (прибутковий податок, внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, за виконавчими листами та ін.), суми виплаченої заробітної плати, а також депонована заробітна плата.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці відображаються по дебету субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" та кредиту субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться на підприємстві по кожному працівнику.

Сума всіх нарахувань заробітної плати за кожним аналітичним рахунком (тобто по кожному працівнику) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунку 66 за звітний період, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу і підприємству в цілому.

Сума всіх утримань за аналітичними рахунками дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66. Сума у графі розрахунково-платіжної відомості "Сума до виплати" аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці".



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.236.13 (0.027 с.)