Поняття доходів та їх класифікація

Дохід - збільшення екон. вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до збільшення власного капіталу
Залежно від виду діяльності, здійснення яка дозволила отримати доходи, відрізняють:1. Доходи від торговельної діяльності: від продажу товарів, операцій з тарою, від перемірювання тканин, надання платних додаткових торговельних послуг.2. Доходи від виробничої діяльності, до складу яких входить:- виручка від реалізації всіх видів товарної продукції, напівфабрикатів, відходів (за наявності власного виробництва);- виручка від послуг промислового характеру (ремонтно-будівельних, транспортних і ін.), що виконані та реалізовані “стороннім споживачам”.
3. Доходи від посередницької діяльності, отримані у вигляді:
- суми комісійних винагород (відсотків);- додаткової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), якщо підприємство є посередником і бере участь у розрахунках при виконанні домовленості;- доходів від робіт (послуг), які виконані тимчасовими творчими колективами для інших підприємств тощо;
4. Доходи від інвестиційно-кредитної діяльності, до складу яких входять:- доходи, отримані від пайової участі в спільних підприємствах;- доходи, отримані від надання майна в оренду (лізинг);- дивіденди (відсотки), отримані за акціями, облігаціями та іншими цінними паперами, що придбані підприємством;- доходи від депозитних вкладів підприємства та інше.5. Доходи від продажу майнових та інтелектуальних прав (власності) підприємства, отримані при реалізації:- майна підприємства (включаючи основні фонди), матеріальних обігових активів;- нематеріальних активів (“ноу-хау”, патентів, фірмового знаку, торгової марки), програмних продуктів.6. Інші види доходів:- доходи від курсової різниці валютних коштів та цінних паперів, які належать підприємству;- суми економічних санкцій та відшкодувань збитків, отриманих підприємством;- доходів від об’єктів соціально-побутової сфери підприємства: плата за утримання дітей в дитячих дошкільних закладах, оплата путівок та інше.

 

 

20.Облік довгострокових забов`язань.
Довгострокові зобов’язання за кредитами банку обліковуються на рахунку 50 «Довгострокові позики». За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових відстрочених позик до складу довгострокових.
Зарахування довгострокових позик на поточні рахунки обліковується на рахунках:
Д-т 31 «Рахунки в банках»
К-т 50 «Довгострокові позики».
Переведення короткострокових позик до складу довгострокових у зв’язку зі змінами умов кредитування обліковується:
Д-т 60 «Короткострокові позики»
К-т 50 «Довгострокові позики».
За користування довгостроковими позиками банку нараховуються проценти, які включаються до складу фінансових витрат і обліковуються на рахунках:
Д-т 951 «Проценти за кредит»
К-т 50 «Довгострокові позики».
За дебетом рахунка 50 «Довгострокові позики» відображаються операції з погашення довгострокових позик і процентів за ними:
Д-т 50 «Довгострокові позики»
К-т 31 «Рахунки в банках.

 

8. Облік розрахунків за податками

Облік податків, зборів і платежів підприємства ведуть на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами".

За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображають нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведуть облік податків, які нараховують та сплачують відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведуть облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляють відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведуть на рахунку 65 "Розрахунки з страхування".

На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведуть облік суми, податку на додану вартість, визначеної, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведуть облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведуть за їх видами.

 

 

11.Облік надходження основних засобів.

Надходження основних засобів здійснюється в результаті:

придбання за плату;

будівництво (підрядним і господарським способами);

внесення засновниками до статутного капіталу;

безоплатне одержання;

отримання в обмін на неподібні об’єкти.

При передачі кожного об’єкта основних засобів в експлуатацію комісією, яка створена за наказом керівника підприємства і здійснює приймання об’єкта, складається Акт приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (Ф № 03-1). В цьому документі вказується первісна вартість об’єкта, місце експлуатації, його відповідність технічним умовам.

Кожному об’єкту надається інвентарний номер, який наноситься на об’єкт і в подальшому проставляється у всіх документах, на підставі яких відбувається внутрішнє переміщення об’єкта, або його вибуття, а також в інвентарній картці (Ф № 03-6).

Інвентарна картка — регістр аналітичного обліку основних засобів. У ній містяться такі дані: інвентарний номер, назва об’єкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації, дата введення в експлуатацію, рік випуску або будівництва, норма амортизації, дата вибуття з експлуатації, відомості про переоцінку, реконструкцію, модернізацію об’єкта та інші.

Зміст господарських операцій, що відображаються за рахунком 15 «Капітальні інвестиції»

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» має такі субрахунки:

151 «Капітальне будівництво»

152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»

153 «Придбання інших необоротних матеріальних активів»

154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»

155 «Формування основного стада»

 

9. Класифікація та характеристика витрат

Ви́трати виробни́цтва — витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язані з виробництвом економічних благ.

Класифікація

Постійні витрати - витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу випуску продукції і які фірма повинна сплачувати навіть тоді, коли вона нічого не виготовляє. До них належать грошові витрати на експлуатацію будівель, споруд і обладнання, орендна плата, виплата відсотків за кредитом, заробітна плата апарату управління, витрати на охорону.

Змінні витрати — витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва. Динаміка їх нерівномірна: починаючи з нуля, вони спочатку зростають дуже швидко разом зі зростанням виробництва. З подальшим розширенням обсягів виробництва виникає фактор економії, і змінні витрати зростають повільніше, ніж збільшується обсяг продукції.

Валові витрати є сумою постійних і змінних витрат за кожного конкретного обсягу виробництва.

Середні витрати — витрати на одиницю продукції, що випускається. Розрізняють загальні середні витрати, рівні частці від ділення повних витрат на обсяг виробництва; змінні середні витрати, рівні частці від ділення змінних витрат на обсяг виробництва: постійні середні витрати, рівні частці від ділення постійних витрат на обсяг виробництва.

Витрати на одиницю продукції — це середні валові витрати, які дорівнюють загальним витратам, поділеним на обсяг виробництва товарів. Нерівномірна зміна валових витрат веде до того, що зі зростанням обсягів виробництва змінюються витрати на одиницю продукції, це має особливе значення для ринкової стратегії фірми, оскільки дає змогу з'ясувати — за якого обсягу виробництва витрати на одиницю продукції будуть мінімальними.

Прямі витрати — витрати, що можуть бути безпосередньо пов'язані з визначеною діяльністю чи видом продукції.

Поточні витрати — витрати, що визнаються в період їх здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат.

Граничні витрати — витрати необхідні для випуску додаткової одиниці продукції найефективнішим (найдешевшим) чином.

Альтернативні витрати (не явні) це вигода, втрачена внаслідок невикористання економічного ресурсу в найдохіднішій зі всіх можливих сфер і галузей господарювання.

Витрати майбутніх періодів — грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені в майбутньому періоді, частинами.