Класифікація рахунків за економічним змістом.

Економічний зміст визначається об’єктами обліку, які відображають на даному рахунку (ресурси, джерела їх утворення, господарські процеси). Класифікація рахунків за економічним змістом зв’язана зі змістом предмету бухгалтерського обліку, вона допомагає визначити систему показників, яка необхідна для контролю та керівництва господарською діяльністю підприємства. Групування рахунків за економічними класами покладено в основу побудови Плану рахунків.

Рахунки: господарських коштів (класи 1 - 3)

· джерел утворення ресурсів (класи 4 – 6)

· господарських процесів (клас 2, 7 – 9)

Детальне групування рахунків за економічним змістом наведено в таблиці.

 

Класифікація рахунків за призначенням і структурою.

Слід пам'ятати, що групування рахунків за призначенням та структурою здійснюється залежно від способу відображення на них облікової інформації, їх призначення та структури.

Структура рахунку – це порядок записів господарських операцій на дебеті та кредиті рахунку, зміст дебету і кредиту, де у бухгалтерському балансі відображається залишок (сальдо).

За структурою рахунки: основні, регулюючі, операційні.

можуть бути активними, пасивними і активно-пасивними.

Активні рахунки розрахунківпризначені для обліку дебіторської заборгованості, від якої підприємство очікує надходження грошових коштів. До таких рахунків відносять: 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами». За дебетом цих рахунків відображають виникнення дебітор­ської заборгованості та її збільшення, за кредитом — оплату або погашення іншим способом дебіторської заборгованості. Дебетовий залишок показує заборгованість інших фізичних та юридичних осіб перед даним підприємством за виплатами гро­шових коштів.

Пасивні рахунки розрахунків призначено для обліку боргів даного підприємства перед іншими юридичними та фізичним особами. До таких рахунків належать: Рахунки класу 5 «Довгострокові зобов'язання» (50—55) та більшість рахунків класу б «Поточні зобов'язання» (60—68). За кредитом цих рахунків відображається виникнення та збільшення кредиторської заборгованості, за дебетом — її оплата підприємством чи інше погашення. Кредитовий залишок на пасивних рахунках розрахунків вказує на наявність заборгованості даного підприємства перед іншими підприємствами за виплатами грошових коштів, відвантаженням інших активів.

Активно-пасивні рахунки розрахунківпризначені для одночасного обліку дебіторської і кредиторської заборгованості, яка виникає перед контрагентами в різні періоди і може змінюватись (від дебіторської до кредиторської). У даному випадку перед тими самими контрагентами підприємство виступає то дебітором, то кредитором залежно від стану розрахунків. Найчастіше активно-пасивними бувають рахунки 37 «Розрахунки з різними дебіторами» та 68 «Розрахунки за іншими операціями». Одночасно майже всі з розглянутих вище активних і пасивних рахунків можуть в окремі періоди бути активно-пасивними.

 

План рахунків бухгалтерського обліку, його призначення і побудова.

Вивчаючи питання студентам слід ознайомитися і керуватися в роботі Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцією про застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку від 30.11.99 № 291.

 

План рахунків – це систематизований перелік рахунків, Який визначає організацію всієї системи бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях і установах з метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю.

План обов’язковий для всіх підприємств і організацій України (крім банків і бюджетних установ, для яких є окремі Плани).

План складається з двох розділів:

І Балансові рахунки

ІІ Позабалансові рахунки

Розділ І включає 9 класів. Кожний клас включає рахунки першого порядку – синтетичні рахунки, які мають двозначне кодування (з 10 до 99). Код рахунку визначає належність рахунку до відповідного класу. Рахунки першого порядку мають підрозділи (субрахунки) – рахунки другого порядку (від 1 до 9).

Наприклад, рахунок 103:

1 – клас „Необоротні активи”

10 – синтетичний рахунок „Основні засоби”

103 – субрахунок „Будинки та споруди”

 

Розділ ІІ включає рахунки, що призначені для обліку наявності і руху ресурсів, що не належать підприємству, але певний час знаходяться в його розпорядженні (в оренді, в переробці.)

Позабалансові рахунки мають двозначне кодування від 01 до 08, а їх субрахунки – трьохзначне. На цих рахунках не застосовується подвійний запис. Так, якщо прийняті в оренду основні засоби, то запис робиться тільки на дебет рахунку 01.

Інструкція до Плану рахунків має характеристику кожного рахунку, в ній визначений порядок ведення обліку та типова кореспонденція рахунків.

Слід відмітити, що План рахунків відповідає методиці складання фінансової звітності. Кожний з його дев’яти класів рахунків узгоджений з відповідними розділами Балансу підприємства, або ж звіту про фінансові результати, а рахунки класу 0 — із примітками до фінансової звітності.

Так, сальдо рахунків класів 1—3 використовується для заповнення розділів Активу Балансу, а сальдо рахунків класів 4—6 (крім дебетових сальдо) — для заповнення розділів Пасиву Балансу. Дані рахунків класів 7—9 використовуються для складання звіту про фінансові результати (План рахунків додається).

Підприємство може самостійно вводити до Плану рахунків субрахунки, не передбачені в Плані рахунків, а також субрахунки другого й інших порядків, виходячи з власних потреб.

Оборотні відомості їх види та призначення.

Слід зазначити, що оборотні відомості – це спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний місяць. Вони бувають - оборотні відомості по синтетичним рахункамі оборотні відомості за аналітичними рахунками та мають таку схему.

Оборотна відомість по синтетичним рахункам

Шифр та назва рахунків	Сальдо на початок звітного періоду	Обороти за місяць	Сальдо на кінець місяця
Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
10. Основні засоби
12.………………………
13.………………………
…………………………
Разом	∑	∑	∑	∑	∑	∑

Ця оборотна відомість має контрольне значення для перевірки правильності і повноти облікових записів на рахунках, що ґрунтується на одержані в ній трьох пар рівних між собою підсумків: початкових сальдо, дебетового і кредитового оборотів, кінцевих сальдо.

Оборотні відомості по синтетичним рахунках використовується для складання бухгалтерського балансу.

Шахова оборотна відомість складається за даними записів на рахунках шляхом запису суми оборотів по кожному рахунку на перетині кореспондуючих рахунків, що дебетуються (вертикаль) та кредитуються (горизонталь):

Шахова оборотна відомість

Кредит     Дебет	Сальдо на початок місяця	Рахунок 10	Рахунок 13	Рахунок 20	Рахунок 23	…	Оборот по дебету	Сальдо на кінець місяця
Д	К	Д	К
Рахунок 10
Рахунок 13
Рахунок 20
Рахунок 23
…
Оборот по кредиту								w
Сальдо на кінець місяця	v	v		v	v

 

Оборотні відомості за аналітичними рахунками

Складають за кожною групою рахунків, що ведуться до відповідного синтетичного рахунка. Записи на синтетичних та аналітичних рахунках виконуються паралельно, тому підсумки оборотів і залишків в оборотні відомості за аналітичними рахунками повинні дорівнювати сумам оборотів і залишку відповідного синтетичного рахунка.

Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за № 996 – ХІV від 16.07.1999.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Х.: Курсор, 2007.-108с.

3. Інструкція по застосуванню плану рахунків, бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємства і організацій від 30,11,99 №291

4. В. С. Білоусько, М. І. Беленкова Теорія бухгалтерського обліку К., «Алерта», С.82-139

5. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. – К.: Алерта, 2011.- С. 41-63.

6. Хом’як В.І., Лемішовський. Бухгалтерський облік в України.─Львів: Інтелект – Захід, 2007.- С. 42-67.