Зміст П(С)БО №8 « Нематеріальні активи »




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зміст П(С)БО №8 « Нематеріальні активи »



Під час вивчення питання слід користуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 8 «Нематеріальні активи» яке затверджененаказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.99 р. , що визначає методологію обліку нематеріальних активів, придбаних чи створених підприємством, яка включає:

 

· Порядок їх визнання та оцінки;

· Переоцінка нематеріальних активів;

· Нарахування їх амортизації;

· Списання з балансу;

· Розкриття інформації про нематеріальні активи в примітках до фінансової звітності.

Нематеріальний актив визначається як актив, якщо:

· Існує ймовірність отримання у майбутньому екологічних вигод підприємством внаслідок його використання;

· Його оцінка може бути достовірно визначена.

До нематеріальних активів належать:

- Об’єкти права інтелектуальної власності:

1. Право власності на винахід. Документ, що підтверджує право власності. Патент.

2. Право власності на промисловий зразок. Патент.

3. Право власності на корисну модель. Патент.

4. Право власності на сорт рослин. Патент.

5. Право власності на товари і послуги. Свідоцтво.

6. Право власності на програми для ЕОМ.

 

Зміст П(С)БО № 9 „Запаси”

Під час вивчення питання слід користуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси» і знати, що методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:

§ утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

§ знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

§ утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.

Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обгрунтована їх класифікація. Відповідно до Положення (стандарту) 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси поділяються на:

§ сировину, основні і допоміжні матеріали; комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних
потреб;

§ незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;

§ готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;

§ товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

§ малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу) якщо він більше одного року;

§ молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються відповідно до вимог Положення (стандарту) 9 .

Література

1.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за № 996 – ХІV від 16.07.1999.

2. П(с)БО № 7 «Основні засоби»

3. П(с)БО № 8 «Нематеріальні активи»

4. П(с)БО № 9 «Запаси»

5. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Х.: Курсор, 2007.-108с.

6. Інструкція по застосуванню плану рахунків, бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємства і організацій від 30,11,99 №291

7. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджених Наказом Мінфіну України № 69 від 11.08.94 р.

8. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. – К.: Алерта, 2011.- С. 257-367.

9. Хом’як В.І., Лемішовський. Бухгалтерський облік в України.─Львів: Інтелект – Захід, 2007.- С. 143-189.

 

Тема 8. Облік праці та її оплата.

Питання на самостійну роботу № 9

Облік використання робочого часу.

Документальне оформлення операцій з обліку заробітної плати

Зміст П(С)БО № 26 «Виплати робітникам»

Відповідь на питання:

Облік використання робочого часу.

Звертаємо увагу, що у зміцненні трудової дисципліни та підвищенні продуктивності праці важливу роль відіграють контроль своєчасності явок на роботу, облік відпрацьованого часу та часу залишення роботи. Облік виходу на роботу та залишення роботи здійснюється за допомогою системи реєстрації, яка може бути:

а)перепусткова, при якій працівник, прийшовши на роботу, здає свою перепустку, а після закінчення роботи отримує й". Черговий працівник реєструє час виходу па роботу і залишення роботи у спеціальному реєстрі;

б) рапортна, при якій контроль здійснюється на підставі рапорту працівника відділу про явку (неявку) працівників на роботу;

в) карткова, при якій за допомогою контрольного годинника автоматично фіксується час прибуття на роботу в особовій картці працівника;

г) жетонна, при якій реєстрація здійснюється за допомогою жетонів, на кожному з яких проставлено табельний номер працівника.

Основним джерелом інформації про використання робочого часу є дані табельного обліку, які знаходять відображення у «Табелі обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати» ф. № П-І2.

Табель обліку відпрацьованого часу може вестися двома способами:

1)шляхом щоденного відмічання у табелі всіх, хто з'явився на роботу, запізнився, працював понад встановлену норму часу тощо;

2)шляхом реєстрації лише відхилень від нормального використання робочого часу.

У кінці місяця визначається загальна кількість відпрацьованих днів і годин та кількість днів неявок з окремих причин із записом їх у відповідній графі. При цьому оплачувані дні неявок, дозволені законом (відрядження, виконання державних обов'язків та ін.), включають до загального підсумку відпрацьованих днів і окремо не показують. Підписує табель керівник структурного підрозділу, після чого його здають до бухгалтерії.

Нормальна тривалість робочого часу згідно КЗпП не може перевищувати 40 годин на тиждень .

Документальне оформлення операцій з обліку заробітної плати.

При вивченні даного питання треба знати, що підставою для нарахування заробітної плати при погодинній оплаті служить табель обліку робочого часу, який є іменним спис­ком працюючих, до якого щоденно записуються дані про відпрацьований час у годинах, а при неявках — причини. Табельного обліку достатньо для нарахування зарплати в разі погодинної оплати.

Для нарахування заробітної плати робітникам у разі відрядної оплати служать різні документи: наряди, маршрутні листи, рапорти (відомості) виробітку та деякі інші.

Основним регістром для оформлення розрахунків між робітниками і службовцями є розрахункова відомість і основний листок.

 

 

Типові форми первинного обліку особового складу:

Таблиця № 1

№ з/п Номер типової форми Назва типової форми
П-1 Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу
П-2 Особова картка
П-3 Алфавітна картка
П-4 Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи
П-5 Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу
П-6 Наказ (розпорядження) про надання відпустки
П-7 Список про надання відпустки
П-8 Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового договору (контракту)
П-12 Табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати
П-13 Табель обліку використання робочого часу
П-14 Табель обліку використання робочого часу
П-15 Список осіб, які працювали у понаднормовий час
П-16 Листок обліку простоїв

Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за № 996 – ХІV від 16.07.1991.

2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.02.9 ( зі змінами і доповненнями )

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення середньої заробітної плати» для розрахунку виплати по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. №1266 від 26.09.2001.

4. Кодекс законів про працю України №1356 – ХІV (зі змінами та доповненнями), 1991 від 24.12.99.

5. Закон України «Про відпустки» №504/97-ВР від 15.11.98.

6. Закон України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 02.03.95.

7. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб».

8. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Інструкція про застосування. Нова редакція.─Х.: Курсор, 2007.-108с.

9. Інструкція по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємства і організацій від 30.11.99 № 291

10. П(с)БО №26 «Виплати працівникам».

11. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні. ─К.: Центр учбової літератури, 2008.- С. 284-285.

12. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. ─ К.: Алерта, 2011, С. 445-520.

13. Хом’як, В.І. Лемішовський. Бухгалтерський облік в Україні. ─Львів: Інтелект – Захід, 2007.- С. 301 – 306.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.156.34 (0.016 с.)