Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Завдання розвитку на етапі зрілої дорослостіСодержание книги
Поиск на нашем сайте
За Е.Еріксоном, основна проблема, яка постає перед людиною у цей період життя – перехід до генеративності або захопленості собою та стагнація. Вчений стверджує, що на стадії генеративності люди діють у трьох сферах: прокреативній, породжуючи і задовольняючи потреби наступного покоління; продуктивній, поєднуючи роботу з сімейним життям і виховуючи нове покоління; і креативній, збільшуючи культурний потенціал в ширшому масштабі. У жінок генеративність виражається через просоціальні властивості особистості, через заглиблення в процес виховання дітей і турботу про близьких людей і через генеративні настанови у своїй роботі. Н.Пек виділяє сім проблем чи суперечностей розвитку дорослої людини. У переліку, що наводиться нижче, перші чотири особливо важливі у середньому віці. - Зі зміною життєвих сил і послабленням здоров’я людина повинна перевести більшу частину своєї енергії на розумову діяльність. Автор називає це корегуванням визнання цінності мудрості проти визнання цінності фізичних сил. - Другим завданням розвитку є врівноважування – на новому рівні – соціального проти сексуального начала у людських стосунках. Ця перебудова викликана соціальним тиском поряд з біологічними змінами. Фізіологічні зміни змушують людей перевизначати свої стосунки з представниками протилежних статей, роблячи акцент на спілкуванні та товариських стосунках, а не на сексуальній близькості чи конкуренції. - Третє завдання – емоційна гнучкість проти емоційного збіднення. Емоційна гнучкість лежить в основі корекцій, до яких люди середнього віку мають звертатись у тих випадках, коли руйнуються їх сім’ї, покидають друзі, старі інтереси перестають бути центром життя. - Четверте завдання – розумова гнучкість проти розумової ригідності – передбачає боротьбу зі схильністю надто вперто дотримуватись своїх життєвих правил і з недовірою ставитись до нових ідей. Розумова ригідність – ця тенденція знаходитися в полоні попереднього досвіду і старих звичок та стилів розмірковувань, наприклад, вирішити, що “раз я все життя не підтримував певні політичні погляди, то я не бачу причин, чому мені зараз потрібно змінювати свою думку”. Ще три виміри людського життя набувають особливого значення в похилому віці, але і в середньому віці перед людьми постають ці проблемами. - По-перше, це диференціація Его проти надмірної захопленості соціальними ролями. Якщо люди визначають себе тільки в межах своєї роботи чи сім’ї, то вихід на пенсію, зміна роботи чи покидання дітьми батьківського дому викликає такий прилив негативних емоцій, з якими людина даного віку може не впоратися. - По-друге, це трансцендентанція тіла проти захопленості тілом – вимір, який має відношення до здатності індивіда уникати надмірного зосередження на хворобах, болях, якими супроводжується старість. - І, врешті, трансцендентація Его проти захопленості Его – вимір, що має особливе значененя в старості. Люди не повинні думати про смерть (як це формулює Н.Пек, не повинні занурюватись в “ніч Его”). За теорією Е. Еріксона, люди, які зустрічають старість без страху і відчаю, переступають через близьку перспективу власної смерті завдяки участі в долі молодого покоління – нащадків, які їх переживуть. Подібно до стадій Е.Еріксона, жодне з вимірів Н.Пека не обмежується середнім віком чи старістю. Рішення, прийняті на початку життя, виступають в ролі будівельних блоків, із яких складаються всі рішення дорослої людини, а люди середнього віку вже починають вирішувати проблеми старості, що наближається. Дослідження показують, що період від 50 до 60 років є критичним часом для здійснення корекцій, які й будуть визначати те, як людина проживе решту свого життя. У середньому віці як чоловіки, так і жінки переглядають свої цілі та думають про те, чи виконали вони раніше поставлені перед собою завдання. У період ранньої дорослості люди стверджують себе у професійній сфері. У середньому віці вони часто по-новому починають дивитись на свою роботу. При цьому більшість усвідомлює, що вони зробили свій професійний вибір і повинні з ним жити. Частина тих, хто розчарувався у своїй роботі, втратив її чи не досяг того професійного статусу, на який сподівався, може відчувати гіркоту і розчарування. Інші можуть перебудувати систему своїх пріоритетів. Ця зміна відбувається не тільки у сфері професійної діяльності. Наприклад, деякі люди в середині життя вирішують приділяти більше уваги міжособистісним стосункам чи моральним зобов’язанням і менше – професійному розвитку. Особливості життєдіяльності Якщо вік від 33 до 39 років можна охарактеризувати як вік „бурі і натиску”, коли сімейне щастя втрачає своє зачарування, всі сили вкладаються в роботу та кар’єру, досягнуте здається недостатнім, то в 40-60 років картина життя суттєво змінюється. У 40-42 роки людина відчуває певний вибух неприємних переживань у середині життя, у неї складається враження, що час минає даремно, з’являються перші ознаки втрати молодості та послаблюється здоров’я. У 43-50 років настає нова рівновага - підсилюється прив’язаність до сім’ї, зберігається відчуття потенціалу для розвитку особистості. Після 50 років на передній план виступає переживання зрілості, а сімейне життя та успіхи дітей стають джерелом задоволення. У цей період людина все частіше звертається до питання про сенс життя і цінності здійсненого та досягнутого. Особливості життєдіяльності у середньому віці зумовлені тим, що провідним видом діяльності на цьому етапі залишається праця, особливо для чоловіків і, останнім часом, все більше - для жінок. До цього віку більшість людей нагромаджують досить великий досвід у вибраній професійній діяльності, яка дозволяє людині компенсувати вікові зміни в організмі. Однією з серйозних проблем, з якою можуть зіткнутися люди в період середньої дорослості, є зміна місця роботи чи навіть професійної діяльності. Період економічної кризи в Україні, який супроводжується масовим скороченням, призвів до безробіття. Для багатьох людей середнього віку втрата роботи стає справжньою життєвою катастрофою, причиною конфліктів у сім’ях та внутріособистісних конфліктів. У зв’язку з цим багато людей зайняті пошуком місця роботи в т.ч. за межами країни. Вони змушені переучуватися чи виконувати роботу не за професією, часто дуже некваліфіковану. Успішна трудова діяльність є провідним чинником розвитку в цьому віці, вона забезпечує самоактуалізацію особистості. У сімейному житті у більшості людей до цього часу також відбуваються значні зміни. На перший план виступають проблеми допомоги: з одного боку вступаючим у самостійне життя дітям, з другого – батькам похилого віку. Основну частину вільного від основної роботи часу більшість людей витрачає на додаткові заробітки і забезпечення побуту та добробуту.
Криза середини життя
Особливості інтелектуального розвитку та показники інтелектуальних можливостей людини багато в чому залежать від її особистісних особливостей, життєвих настанов, планів і життєвих цінностей. У зв’язку з цим для людини, що досягла середнього дорослого віку, як ніколи гостро постає проблема кризи середини життя. Криза середини життя – це психологічний феномен, що переживається людьми, які досягли 40-45 років, який полягає в критичній оцінці та переоцінці того, що було досягнуто в житті до цього часу. Нерідко ця переоцінка призводить до усвідомлення того, що життя пройшло безглуздо і час вже втрачено. У результаті депресивні стани стають домінуючими в загальному фоні настрою, що деструктивно впливає на всю життєдіяльність людини. Але криза середини життя – це, швидше, виняток, ніж правило. У переважної більшості людей перехід в середній вік відбувається непомітно і плавно, в міру того, як на зміну юнацьким мріям про славу, багатство, особисті подвиги і красу приходять реалістичніші очікування. Наприклад, політик, який мріяв замолоду про серйозну політичну кар’єру, задовольняється посадою у мерії невеличкого міста. Тому багато дослідників вважають, що середній вік – це свого роду перехідний період, пов’язаний з переосмисленням цілей.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; просмотров: 228; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.112.187 (0.009 с.) |