Періодизація вікового розвитку



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Періодизація вікового розвитку



 

У про­це­сі он­то­ге­не­тич­но­го роз­вит­ку лю­ди­на про­хо­дить ряд пе­рі­о­дів, які від­різ­ня­ють­ся один від од­но­го фі­зі­о­ло­гіч­ни­ми, мор­фо­ло­гіч­ни­ми, бі­о­хі­міч­ни­ми, со­ці­аль­но-пси­хо­ло­гіч­ни­ми особ­ли­вос­тя­ми. Хід психічного розвитку дитини, за концепцією Л. Виготського, не підлягає вічним законам природи, законам дозрівання організму.

Виз­на­ча­ти ме­жі ві­ко­вих пе­рі­о­дів на ос­но­ві об'єк­тив­них кри­те­рі­їв – зав­дан­ня важ­ли­ве, але й склад­не. Чо­му? То­му, що досі іс­ну­ють різ­ні пог­ля­ди що­до вста­нов­лен­ня самих кри­те­рі­їв ві­ко­во­го пе­рі­о­ду (ін­тен­сив­ність рос­ту, сту­пінь роз­вит­ку нервової системи, появи зу­бів то­що). Дос­лід­жен­ня по­ка­за­ли, що в ос­но­ву ві­ко­вої пе­рі­о­ди­за­ції не мо­же бу­ти пок­ла­де­ний один ­критерій.

Що та­ке вік або ві­ко­ва ста­дія роз­вит­ку у психологічному плані? Л. Ви­гот­ський роз­гля­дав вік у пев­ну епо­ху, цикл або сту­пінь роз­вит­ку, зна­чен­ня яко­го виз­на­ча­єть­ся йо­го міс­цем в за­галь­но­му цик­лі роз­вит­ку, і в яко­му за­галь­ні зако­ни роз­вит­ку набувають кож­но­го ра­зу якіс­но-спе­ци­фіч­ного значен­ня. При пе­ре­хо­ді з од­ні­єї ста­дії роз­вит­ку до ін­шої ви­ни­ка­ють но­воут­во­рен­ня, від­сут­ні в по­пе­ред­ніх пе­рі­о­дах, пе­ре­бу­до­ву­єть­ся сам хід роз­вит­ку, змінюється система актуальних чинників, дію яких опосередковують різні механізми.

Зов­ніш­ні умо­ви ді­ють по-різ­но­му на кож­ну ди­ти­ну за­леж­но від то­го, на які ра­ні­ше ут­во­ре­ні пси­хо­ло­гіч­ні якос­ті во­ни нак­ла­дають­ся. Зв'я­зок із зов­ніш­нім се­ре­до­ви­щем здій­сню­єть­ся че­рез до­рос­лих, че­рез спіл­ку­ван­ня та вза­є­мо­дію з ни­ми. А з ча­сом від­бу­ва­єть­ся роз­ши­рен­ня са­мос­тій­нос­ті. Так, під­лі­ток, зав­дя­ки до­сяг­нен­ням по­пе­ред­ньо­го роз­вит­ку і змі­ни умов жит­тя, на­ма­га­єть­ся сам змі­ни­ти зміст і спо­со­би сво­їх стосунків із дорослими, змі­ни­ти фор­му їхстав­лен­ня до се­бе.

Од­ні­єю з ха­рак­те­рис­тик ві­ко­во­го пе­рі­о­ду є на­яв­ність криз та по­я­ва но­во­ут­во­рень. Може скластися уявлення, що весь період становлення особистості дитини протікає досить гладко, не зустрічаючи на своєму шляху перешкод. Але це не так. Динаміка розвитку характеризується як стабільними, так і перехідними періодами. Переломи, різкі перебудови, повороти у становленні - це необхідний результат діалектичності розвитку : “Якщо б навіть критичні періоди не були відкриті чисто емпіричним шляхом, поняття про них треба було б увести в схему розвитку на основі теоретичного аналізу” (Л.Виготський).

Традиційно кризи описувались як різко негативні процеси відмирання і згортання, розпаду і розкладу складеного на минулому ступені, зниження темпу розвитку, підвищення вразливості, внутрішньої нестійкості, як найбільш небезпечні і складні періоди, які потребують особливої уваги вихователів.

Але вже Л.Виготський зрозумів, що “негативний зміст розвитку у ці періоди є тільки зворотною або тіньовою стороною позитивних змін особистості, що складають основний зміст критичного віку”. Старе руйнується лише настільки, наскільки це необхідно для розвитку нового. Таким чином, у переломні періоди основне значення мають глобальні позитивні перебудови у системі особистості, а процес розвитку переходить на якісно новий ступінь.

Ко­жен ві­ко­вий пе­рі­од за­вер­шу­єть­ся кри­зою, а ви­хід з неї – ви­ник­нен­ням но­во­ут­во­рень та переходом до наступної стадії розвитку.

У ві­ко­вій та пе­да­го­гіч­ній пси­хо­ло­гії ви­ко­рис­то­ву­ють пе­рі­о­ди­за­цію, зас­но­ва­ну на пе­да­го­гіч­них кри­те­рі­ях. Схематично вона може бути подана так:

1. Но­во­на­род­же­ний – 1–10 днів.

2. Вік немовляти – 10 днів – 1 рік.

3. Ран­ній ди­тя­чий – 1–3 ро­ки.

4. Мо­лод­ший дошкільний вік – 3 - 4 ро­ки.

5. Се­ред­ній переддошкільний – 5-ий рік.

6. Стар­ший переддошкільний – 6-й рік.

7. Дошкільний – 6-й -7-й рік.

8. Мо­лод­ший шкільний вік – 1–4 кла­си (6-7рр.- 10-11рр).

9. Се­ред­ній шкільний вік (під­літ­ко­вий) – 5–9 класи (12–15 ро­ків) хлоп­чи­ки, 4–8 класів (11–14 ро­ків) дів­чат­ка.

10. Стар­ший шкіль­ний вік (рання юність) – 10–11 класи (14-15 - 16-17рр).

11. Юнаць­кий - 17–21 р. юна­ки, 16–20 р. дів­ча­та.

12. Зрі­лий вік:

I пе­рі­од – 22–35 ро­ків – чо­ло­ві­ки, 21–35 ро­ків – жін­ки.

II період – 36–60 ро­ків – чо­ло­ві­ки, 36–55 ро­ків – жін­ки

13. По­хи­лий вік – 61–74 р. чо­ло­ві­ки, 56–74 р. жін­ки

14. Ста­ре­чий вік – 75–90 ро­ків для обох ста­тей

15. Дов­го­жи­те­лі – 90 ро­ків і біль­ше.

У ме­жах кож­но­го ві­ко­во­го пе­рі­о­ду спос­те­рі­га­ють­ся ве­ли­кі ін­ди­ві­ду­аль­ні від­мін­нос­ті як ре­зуль­тат впливу ін­ди­ві­ду­аль­них умов жит­тя, характеру активності дитини, ви­хо­ван­ня, при­род­них й ін­ди­ві­ду­аль­них від­мін­нос­тей. Ві­ко­ві особ­ли­вос­ті іс­ну­ють як най­більш ти­по­ві, що ха­рак­те­ри­зу­ють особ­ли­вос­ті роз­вит­ку в той чи ін­ший пе­рі­од, вка­зу­ють на за­галь­ний роз­ви­ток. Вік не є якоюсь аб­со­лют­ною і нез­мін­ною ка­те­го­рією. Вра­ху­ван­ня ві­ко­вих пси­хо­ло­гіч­них особ­ли­вос­тей уч­нів у нав­чаль­но-ви­хов­ній ро­бо­ті не­об­хід­не. Одночасно з ві­ко­ви­ми особ­ли­вос­тя­ми вчи­те­ле­ві пот­ріб­но зна­ти також ін­ди­ві­ду­аль­ні особ­ли­вос­ті школярів. Між тим, у пси­хо­ло­гії встановлено, що часто ін­ди­ві­ду­аль­ні від­мін­нос­ті “пе­рек­ри­ва­ють" ві­ко­ві. На практиці це означає, що, наприклад, у п’ятому класі можуть навчатися дівчатка-підлітки і хлопчики, що психологічно перебувають у молодшому шкільному віці. Таке буває в кожному класі, де є окремі учні, що випередили своїх ровесників і перебувають в іншому психологічному віці, ніж більшість школярів.

Як стверджує С.Максименко, у наш час саме сутнісну основу вікової періодизації сучасні дослідники майже обійшли увагою. Прийнята досі у психології періодизація Виготського-Ельконіна будується за критерієм провідної діяльності (предмето-маніпулятивна діяльність, гра, навчальна діяльність, спілкування та інші). Водночас, дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, який виносить наперед провідну діяльність, дещо абсолютизований та за його межами залишились інші види діяльності, які можуть посідати місце провідних (у структурі навчальної діяльності: спортивна, художня, музична, ігрова тощо), але й можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості.

Наш теоретичний аналіз дозволяє запропонувати план-схему характеристики вікового етапу. Схарактеризувати віковий період означає:

1) з’ясувати особливості соціально-психологічної ситуації, в якій відбувається розвиток дитини, описати конкретні передумови та умови цього розвитку;

2) окреслити перспективу досягнень у розвитку особистості (самосвідомість, спонукальна та емоційно-вольова сфери тощо);

3) описати систему чинників, що зумовлюють віковий розвиток, встановити, яка діяльність є головною рушійною діяльністю, що детермінує віковий розвиток;

4) визначити критерії та показники розвитку особистості на даному етапі;

5) виявити вікові можливості розвитку інтелекту загалом та окремих пізнавальних функцій зокрема;

6) з’ясувати основні суперечності та проблеми розвитку, основні механізми, що опосередковують цей розвиток, знати суть потенційної кризи в розвитку особистості;

7) виділити ті психологічні та особистісні функції, для яких даний період є сензитивним (найсприятливішим);

При характеристиці окремого вікового періоду ми, в основному, будемо дотримуватися наведеного вище плану.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. У чому полягає особливість соціально-психологічних закономірностей?

2. Чи можна стверджувати, що на сучасному етапі сформульована загальна психологічна теорія вікового розвитку дитини?

3. Які підсистеми проблем сформульовані у сучасній віковій психології?

4. Схарактеризуйте основні класичні теорії психічного розвитку дитини.

5. Які критерії та показники використовуються для характеристики особистісного та психічного розвитку особистості?

6. Назвіть основні закономірності вікового розвитку дитини

7. Що таке соціальна ситуація розвитку?

8. Що таке криза вікового розвитку?

9. Що таке новоутворення віку?

10. Схарактеризуйте суть поняття «основна рушійна діяльність».

11.Схарактеризуйте особливості вікового розвитку спонукальної сфери особистості.

12.Схарактеризуйте особливості вікового розвитку інтелектуальної сфери особис­тості.

13.Схарактеризуйте особливості вікового розвитку особистості.

14.Схарактеризуйте особливості вікового розвитку самосвідомості особистості.

15.Що таке сензитивний період розвитку психічної функції, особистісної якості?

16.Назвіть основні суперечності в розвитку особистості.

 


 

РОЗДІЛ 3

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.177.171 (0.01 с.)