Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Загальні підходи до поняття методологіїСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Термін "методологія" є досить популярним при визначенні сутності та найзагальніших закономірностей того чи іншого виду людської діяльності. При цьому існує дві, в певному розумінні полярних, точки зору на його зміст. Іноді поняття методології вживається як синонім філософії тієї сфери суспільного життя, якої стосується відповідна діяльність, або її теоретичних основ. І поряд з цим існують також спроби ототожнювати це поняття із загальними технологіями цієї діяльності або управління нею. Однак найчастіше його все ж пов'язують з пізнавальною, а не з перетворювальною діяльністю людини в будь-якій сфері. Найбільш поширені тлумачення терміну "методологія" виходять з того, що він має два основних значення. Перше з них означає сукупність методів і прийомів дослідження, використовуваних у якій-небудь галузі науки. Друге ж його значення звичайно співвідносять із вченням про методи пізнання і перетворення дійсності. При цьому, за словами С. У. Гончаренка, розрізняють: а) часткову методологію як сукупність методів кожної конкретної науки; б) загальну методологію як сукупність більш загальних методів; в) філософську методологію як систему діалектичних методів, що є найбільш загальними і діють на всьому терені наукового пізнання, конкретизуючись і через загальнонаукову, і через часткову методологію [19, с 207]. Згідно з визначенням, наведеним А. Г. Спіркіним та Е. Г. Юдіним у відповідній статті в Большой Советской Энциклопедии, під методологією прийнято розуміти "вчення про структуру, логічну організацію, методи і засоби діяльності". У цьому досить широкому розумінні методологія "утворює необхідний компонент всякої діяльності, оскільки остання стає предметом пізнання, навчання й усвідомлення". Як стверджують ці автори, методологічне знання може виступати у двох формах. Нормативна його форма містить розпорядження і норми, за допомогою яких зафіксовані зміст і послідовність певних видів діяльності або операцій, сукупність яких і становить структуру кожної конкретної діяльності. Дескриптивна ж форма методологічного знання представляється описом фактично виконаної діяльності. Спіркш та Юдін підкреслюють при цьому, що "в обох випадках основною функцією цього знання є внутрішня організація і регулювання процесу пізнання чи практичного перетворення якого-небудь об'єкта" [10, с. 164]. Останнім часом під методологією найчастіше прийнято розуміти вчення про принципи, форми, способи і структуру пізнавальної, насамперед науково-дослідної діяльності. У цьому відношенні уявляється показовим, що в такому розумінні до складу методології включають також; загальну характеристику компонентів наукового дослідження: його об'єкт і предмет, цілі, завдання і проблеми дослідження, сукупності використовуваних дослідницьких засобів, а також: загальну послідовність дій, спрямованих на вирішення поставлених завдань. Особливого значення методологія надає правильній постановці завдань дослідження. Існує навіть така сентенція, що правильна постановка завдання вже наполовину означає його розв'язання. Згідно з визначенням, яке наводиться в підручнику І. Ф. Надоль-ного, В. П. Андрущенка, І. В. Бойченка та інших, "певна система методів і форм, засобів та видів пізнання становить наукову методологію". При цьому під власне методологією автори мають на увазі переважно "вчення, науку про методи наукового пізнання та перетворення дійсності" і вважають її одним з аспектів гносеології, розроблювальним таким її розділом, як логіка і методологія науки. На думку цих авторів, "однією з найбільш актуальних проблем сучасного етапу розвитку логіки і методології науки є питання про необхідність виділення поряд з емпіричним та теоретичним рівнями наукового пізнання ще одного відносно самостійного рівня - метатеоретичного, який є передумовою самої теоретичної діяльності в науці" [117, с. 350]. Виходячи з наведених підходів до розуміння сутності загального поняття методології, вважаємо, що при формуванні методології управлінської діяльності надзвичайно корисними можуть виявитися введене Т. Куном поняття парадигми та запропоноване І. Лакатосом поняття дослідницької програми. Поняття парадигми відображає і фіксує факт існування особливого типу знання, яке не виконує безпосередньо пояснювальної функції, а виступає неодмінною умовою певного виду теоретичної діяльності щодо роз'яснення і систематизації емпіричного матеріалу. Поняття дослідницької програми І. Лакатоса також слід вважати своєрідним метатеоретичним утворенням, яке містить набір вихідних ідей і методологічних установок. 324 Останнім часом, як зазначають автори цитованого вище підручника, дедалі помітнішого поширення набуває близький за змістом до поняття парадигми термін "стиль мислення". Він являє собою досить багатопланове поняття, яке може використовуватись, по-перше, для характеристики історично обумовленого конкретного типу мислення, "який, будучи загальним для даної епохи, стійко виявляється у розвитку основних наукових напрямків і обумовлює деякі стандартні уявлення в метамовних контекстах усіх фундаментальних теорій свого часу". По-друге, введене поняття може використовуватися для опису особливого стилю мислення, специфічно характерного в кожну конкретну епоху для визначеної професійної спільності людей чи визначеного виду діяльності. При цьому маються на увазі не термінологічні особливості конкретної професійної мови, а саме стійкі специфічні особливості їхнього мислення. Своєрідними конкурентами цього поняття в сучасній теорії пізнання, за словами авторів, "для фіксації метатеоретичного рівня наукового дослідження є поняття "картина світу", "власні і філософські основи науки", "теоретичний базис наукового пізнання", "умови пізнання" тощо". Відповідаючи у зв'язку з цим на запитання про відмінність теоретичного рівня наукового пізнання від метатеоретичного, автори вказують на те, що "теоретичний рівень включає в себе сукупність пізнавальних процесів, спрямованих на висування, розвиток та обґрунтування теоретичних гіпотез, а також: тих процесів мислення, у яких реалізуються основні пізнавальні функції наукових теорій (опис, пояснення, передбачення)". В то й же час, на їхню думку, "на метафізичному рівні на основі певних філософських установок, узагальнення результатів теоретичної діяльності та самої практики наукового пізнання фіксуються загальні передумови теоретичної діяльності". Принциповим уявляється зауваження авторів стосовно того, що коли "основним елементом теоретичного знання є закон, відображення необхідних і суттєвих зв'язків між явищами, то метатеоретичне знання формулюється у вигляді принципів (курсив наш - В.К., С.П., О.П.), у яких стверджується дещо уже про саму теорію і практику теоретичної діяльності" [117, с.351]. Наведені тут принципові відмінності між: теоретичним рівнем наукового пізнання та метатеоретичним його рівнем фактично і визначають сутність та зміст самого поняття методології. Дійсно, методологія визначає не тільки і не стільки певну сукупність загальних методів пізнання, навіть у їхньому системному взаємозв'язку і взаємодії, скільки основні принципи здійснення самого процесу пізнання людиною зовнішнього світу та самої себе. У будь-якому випадку призначенням і основною функцією методології варто вважати можливість забезпечення внутрішньої організації і регулювання процесу пізнання чи практичного перетворення об'єкта діяльності відповідно до заздалегідь визначених цілей. І хоча у філософській літературі термін "методологія" найчастіше використовується стосовно наукового пізнання і тому розуміється переважно як методологія наукового пізнання, тобто "вчення про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності" [10, с. 164], при формуванні та реалізації методології будь-якої іншої конкретної практичної діяльності людей, у тому числі, безперечно, й діяльності по управлінню соціальними системами, доцільно виходити приблизно з тих же положень. Іншими словами, методологія будь-якого конкретного виду людської діяльності повинна включати струнку і чітку систему ціле-покладания, цілісну і внутрішньо несуперечливу систему принципів, на яких вона ґрунтується, вичерпну характеристику основних форм, методів і засобів, необхідних для успішного здійснення цієї діяльності, а також умов найбільш, доцільного їх практичного застосування. Таким чином загальна структура поняття методології людської діяльності наочно може бути представлена за допомогою рис. 59. Рис. 59. Загальна структура поняття методології діяльності За результатами аналізу наведеної схеми можна дійти висновку, що методологія дійсно являє собою цілісну систему принципів цілепокладання відповідної діяльності, її методів і засобів та принципів їхнього вибору, а також: підходів та умов до цільного здійснення цієї діяльності.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 461; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.7.186 (0.007 с.) |