Філософські проблеми підготовки фахівців з управління

Виходячи з такого розуміння сутності філософії управління та її структури, нагадаємо що в Україні історично склалася ситуація, коли 85-90 % керівних посад у різних сферах державного управління, промисловості, науки і культури обіймають люди з базовою інже­нерною освітою. За прогнозами авторитетних фахівців, ця ситуація зберігатиметься ще протягом досить тривалого часу. Вона має і певні переваги, які полягають у тому, що інженерові звичайно притаманні конкретність мислення, націленість на досягнення заздалегідь визна­ченого результату і чітка технологічність та алгоритмічність професійної діяльності.

Однак основним недоліком цієї ситуації є те, що майбутні інже­нери практично не отримують належної управлінської підготовки, а необхідність в ній набуває сьогодні особливої гостроти, оскільки істотно ускладнюються сутність і зміст управління і суттєво зростає роль особистісного чинника. У зв'язку з цим виникає необхідність у перегляді системи цілей професійної підготовки інженера, її сутності та змісту, етики і методології, підходів до її організації з позиції нових соціальних вимог щодо фахової діяльності інженера. Оскільки основ­ним елементом і структуроутворюючим чинником будь-якої системи виступають її цільові установки і завдання, ми проаналізували існуючі та перспективні цілі інженерної освіти, у першу чергу, сукупність цілей підготовки фахівців-лідерів у взаємозв'язку з основними джерелами їхнього формування. Такими джерелами виступають характер і зміст майбутньої професійної діяльності випускників, соціальні вимо­ги до професійної компетентності, загальної і професійної культури та особистісних якостей, а також; стратегічні цілі кожної конкретної соціальної системи, галузі економіки, країни і суспільства в цілому.

Тому виникає необхідність впровадження і системі інженерної

має бути системне поглиблення гуманізації інженерної освіти, фор­мування у студентів глибокого розуміння сутності та методологічних засад їхньої майбутньої професійної діяльності, прищеплення їм по­чуття особистої соціальної та професійної відповідальності за зміст, характер і можливі результати цієї діяльності.

На розв'язання цього важливого завдання і спрямовано розробку і впровадження навчального курсу з філософії управління. Осмислення його місця у загальній структурі професійної та світоглядної підготовки фахівців, змісту, методики і технології подання навчального матеріалу викладено у цьому підручнику. Він може бути корисним, крім вивчення студентами основних тем теоретичного характеру, також при підготовці до семінарських занять, написанні рефератів з окремих розділів курсу та для самостійної науково-дослідної роботи студентів, що має сприяти можливості поглибленого вивчення курсу. При цьому автори прагнули дотримуватись принципів толерантного ставлення до різних філософ­ських шкіл та можливості висловлення плюралізму думок і ставлень у підходах до розгляду й аналізу спірних проблем не тільки філософії управління, а й взагалі можливих шляхів суспільно-політичного, соці­ально-економічного і духовно-культурного розвитку України.

 

Контрольні запитання і завдання

1. Чому усвідомлення, осмислення і філософське узагальнення смислу і характеру у змін суспільному житті відстають від процесів їх здійснення?

2. Розкрийте цінність системного підходу до аналізу проблем сучас­ності, шляхів і можливих наслідків їх розв'язання?

3. Вкажіть найбільш характерні риси, які слід вважати визначальною ознакою нового етапу суспільного розвитку.

4. Що дозволяє вважати характер сучасного етапу цивілізаційного розвитку постформаційним суспільством?

5. Які обставини дозволяють вважати сучасний етап цивілізаційного розвитку постіндустріальним суспільством?

6. Які обставини дають підстави вважати сучасний етап цивілі­заційного розвитку інформаційним суспільством?

7. Чому глобальні проблеми сучасності виступають джерелами розвит­ку філософії соціального управління?

8. Коли з'явилася потреба в управлінській діяльності?

9. Яких рис вимагала управлінська діяльність від людей, що її здійс­нювали на етапі виникнення управління?

10. Чим в сучасних умовах зумовлена необхідність розробки принци­пово нової парадигми соціального управління?

11. Наведіть приклад значення філософії управління і її структуру.

12. В чому полягає сутність онтології управління?

13. Розкрийте призначення і сутність гносеології управління та її місце у загальній структурі філософії управління.

14. Поясність сутність і призначення логіки управління.

15. Наведіть приклад змісту і призначення аксіології управління.

16. Які проблем розв'язує етика соціального управління?

17. Яким є зміст поняття методології управління?

18. Що прийнято розуміти під „ідеологією управління"?

19. Наведіть приклади основних філософських проблем підготовки фа­хівців з управління соціальними системами.

 

Сутність проблем сучасності, соціальне управління

 

З філософської точки зору управління виступає невід'ємним атрибутом будь-якої людської діяльності і є передумовою самої можливості успішного її виконання. Поняттям діяльності прийнято позначати особливу форму існування людини і суспільства, яка полягає у активному ставленні до зовнішньою світу і цілеспрямованому його перетворенні, а також: у перетворенні людиною самої себе та своїх відносин з іншими людьми. Найбільш характерною ознакою людської діяльності, яка істотно відрізняється від діяльності інших живих істот, виступає її усвідомленість, яка включає, насамперед, попереднє визначення мети цієї діяльності, вибір шляхів і засобів можливого її досягнення, детермінацію бажаного результату, а також доцільних форми і характеру здійснення самого процесу діяльності.

Всю множину конкретних видів людської діяльності можна звести до двох великих груп.

Перша група включає матеріально-практичну діяльність, яка полягає у цілеспрямованому перетворенні природи і суспільства охоплює різноманітні види виробничої, трудової та іншої діяльності людей, їхньої технічної творчості. Результатами такої діяльності виступає створення матеріальних благ та інших артефактів, що забезпечують їх виробництво.

Друга група включає ідеальну, духовну діяльність, спрямовану на розвиток пізнання людиною себе і навколишнього світу та на виробництво духовних благ. Вона охоплює різноманітні види наукової і навчальної діяльності, художньої творчості, морально-етичного самовдосконалення людини.

Діяльність буває індивідуальною і соціально-груповою. Будь-який вид діяльності потребує управління нею. Навіть коли людина самостійно займається індивідуальною діяльністю, вона сама здійс­нює управління її процесом: визначає мету, планує і виконує певні дії, спрямовані на її досягнення, контролює проміжні та кінцеві резуль­тати і здійснює необхідну корекцію своїх дій у випадку відхилення цих результатів від очікуваних.

Людська діяльність завжди конкретна, що зумовлює конкретність мети і засобів її досягнення, вона відбувається в конкретних культурно-історичних, суспільно-політичних, соціально-економічних, етнокультур­них та інших умовах. Тому філософський аналіз сутності соціального управління, його закономірностей та ймовірних шляхів розвитку в умовах постіндустріального суспільства неможливий без попереднього аналізу основних проблем сучасності, їх сутності, джерел виникнення і тенденцій розвитку. Тільки виходячи із загальних положень філософ­ської науки і результатів такого аналізу можна виявити взаємообумовленість цих проблем, нової сутності, цілей, характеру і перспектив­них тенденцій розвитку управління сучасними соціальними системами.