ТОП 10:

Предмет філософії управління



З урахуванням результатів наведеного аналізу можна зазначи­ти, щопід предметом філософії управління ми вважатимемо виявлення сутності управління, дослідження природи та джерел ге­незису і розвитку цього складного соціального феномену, аналіз його загальної структури та притаманних йому діалектичних супереч­ностей. Таким чином, у загальному плані філософія управління вив­чає методологічні та світоглядні засади організаційних процесів у суспільстві та відносин між; людьми, які виникають при здійсненні цих процесів і випливають з результатів їхньої реалізації. Відомий англійський філософ Бертран Рассел вважає необхідним додати до цього також "вивчення творчих філософських підходів до вирішення конкретних проблем управління виробничою і невиробничою сфе­рами діяльності людини" [90, с. 5].

Предмет дослідження філософії управлшня включає також, вияв­лення і визначення найбільш загальних закономірностей соціального управлшня, вивчення залежності та співвідношення між; індивідуаль-но-особистісними, соціально значущими груповими і загальносуспіль­ними цілями, прагненнями та інтересами, а також; виявлення 'їхніх проявів у реальній управлінській практиці. Наочно основні складові предмету філософії управлшня згідно з цим визначенням та окремі зв'язки між ними можна представити у вигляді рис. 24.

 

Рис.24. Структура поняття предмету дослідження філософи управління

Уважний аналіз наведеної схеми дозволяє дійти висновку, що крім зазначеного вище, до предмету філософії управління слід віднести також; і дослідження співвідношення влади і управління, права і управління та урахування категорій стихійного, випадкового і детермінованого, понять закономірного, волюнтаристичного й об'єктивно необхідного в процесі управління, а також; аналіз еволюції форм і методів управління в процесі історичного розвитку суспільства, науково-технічного і соціального прогресу.

Надзвичайно важливо підкреслити, що філософія управління не прагне підміняти собою загальну теорію управління чи навіть теорію соціального управління.

її завдання полягає, по-перше, у дослідженні природи, сутності і найбільш загальних закономірностей самого управління як специ­фічного суспільного феномену.

По-друге, філософія управління має визначати світоглядні, духов­ні, морально-етичні й ціннісні аспекти соціального управління, його роль і значення у соціальному прогресі та культурному розвитку.

По-третє, філософія управління призначена бути теоретичною основою формування методології управлінської діяльності та основ­них принципів ефективного її здійснення.

Нарешті, по-четверте, на філософію управління покладаються завдання визначення магістральних шляхів і тенденцій розвитку характеру і методів соціального управління в залежності від логіки суспільного розвитку, науково-технічного і соціального прогресу.

При цьому варто мати на увазі, що існують різні, навіть досить далекі один від одного, а інколи й діаметрально протилежні підходи до розуміння сутності філософії управління та її призначення, до визна­чення її предмета, цілей і завдань дослідження. Подібна розбіжність поглядів і підходів стає особливо відчутною, коли справа стосується окремих проблем, пов'язаних з прикладними аспектами філософії управ­ління. На жаль, сьогодні саме ці аспекти привертають істотно меншу увагу філософів, що призводить до певного спрощення і навіть до вульгаризації їхнього розуміння і, таким чином, зумовлює необхідність глибокого теоретичного їх аналізу.

Вище було введено визначення предмета філософії управління. Разом з тим слід відзначити, що за рубежем, а останнім часом і в Украї­ні, поряд з поняттям філософії управління досить значного поширення набувають також близькі до нього, на перший погляд, поняття філосо­фії менеджменту, практичної філософії управління та філософії під­приємництва, хоча частіш за все вони мають зовсім інший зміст.

Показовим прикладом подібної ситуації може слугувати такий факт. Один з найвідоміших і авторитетніших бізнесменів свого часу, засновник і багаторічний глава провідної японської корпорації з виробництва електроніки "Омрон Електроніко" Кадзума Татеїсі написав книгу "Вічний дух підприємництва", у якій він детально виклав сут­ність своїх поглядів на бізнес, на стратегію його розвитку та на прин­ципи ефективної організації діяльності компанії та управління нею і персоналом. Уявляється не випадковим, що цій книзі автор дав досить красномовний підзаголовок "Практична філософія бізнесмена".

Написана яскравою, образною мовою, ця книга не претендує на глибини філософських узагальнень у звичному для нас розумінні. Однак її явна практична спрямованість дозволяє чітко визначити і систему поглядів автора, і його світоглядні позиції, і методологічні принципи управління, які він сповідував. Уже навіть при першому знайомстві з девізом корпорації "Омрон Електроніко" можна усвідоми-134

Ти й відчути серйозність та глибину підходу К. Татеїсі до визначення цілей і змісту своєї діяльності з управління функціонуванням і роз­витком компанії. Вчитайтеся, будь ласка, уважно в ці слова: "Працю­вати в ім'я кращого життя, заради побудови кращого світу для всіх". За переконанням самого автора, "у цих простих і ясних словах викладені цілі нашої компанії, коротка суть мого філософського розуміння діяль­ності "Омрона" як слуги суспільства" [100, с. 58].

Саме тут і міститься глибинна сутність його філософії менедж­менту: краще життя і кращий світ не тільки для себе, не тільки для працівників своєї фірми, а для всіх тільки й можуть принести три­валий стратегічний успіх і процвітання фірмі, а отже, й моральне задоволення та матеріальні блага її керівникам і всьому персоналу. Сьогодні найбільш мислячі керівники і політичних, і бізнесових структур все частіше визнають, що однією з характерних рис управління у XXI столітті й має бути його соціальна спрямованість, прагнення задоволення суспільних цілей, потреб та інтересів людей.

Відповідно до наведеного девізу корпорації "Омрон" вибудову­ється і її філософія управління, яка полягає в неодмінному дотри­манні таких трьох головних напрямків менеджменту:

- вивчати запити покупця;

- гідно оцінювати коханого працівника;

- заохочувати дух змагальності.

Практична реалізація філософії, спрямована на дотримання цих напрямків виявляється у формуванні установки "Вчитися у покупця і клієнта, негайно реагувати на його запити, блискавично діючи на виробництві і на ринку". У корпорації "Омрон Електроніко" прийнято, що оформлення будь-якого контракту повинно здійснюватися протя­гом не довше 10-12 днів, оскільки у протилежному випадку обов'язково буде втрачена комерційна вигода. У зв'язку з цим хочеться особливо підкреслити, як бракує такої чіткості, оперативності і цілеспрямова­ності багатьом українським керівникам!

Показовою уявляється й чітка система з п'яти основних принци­пів, якими завжди керувався у своїй оперативній управлінській діяль­ності сам Кадзума Татеїсі та наполегливо вчив керуватися ними інших менеджерів корпорації "Омрон Електроніко". Тут перш за все звертає на себе увагу продуманість системи, поєднання чіткості, логічності та послідовності з прагненням до раціоналізації управління. Така систем­ність і являє, собою на думку її автора, сутність практичної філософії управління. Ось ці принципи:

- по-перше, всі дії керівництва повинні виходити з термінових та довгострокових стратегічних планів;

- по-друге, орієнтація управління на пріоритети;

- по-третє, реальні терміни виконання операцій;

- по-четверте, тотальна оптимізація змісту управлінської діяль­ності;

- по-п'яте, формування відносин з людьми на принципах чес­ності та скромності.

Цікаво відзначити, що розробляючи свою практичну філософію управління та активно й послідовно впроваджуючи її основні поло­ження в управлінську практику, К. Татеїсі не тільки звертається до системи традиційних національних японських життєвих цінностей та ідеалів, але й опирається на досягнення кібернетики. Так, підкреслю­ючи значення ідей її основоположника Норберта Вінера для розвитку теорії наукового управління, стверджує, що він "одним з перших усві­домив, що прийдешній розвиток технології управління неможливий без залучення до цієї справи традиційно далеких від техніки наук - біології та психології" [100, с. 72-73].

На наш погляд, особливої цінності глибоке знайомство з основними положеннями практичної філософії управління та їх урахування у своїй управлінській діяльності може представляти для нашої нової управ­лінської еліти. Як переконливо пише у зв'язку з цим відомий український економіст та управлінець В. Г. Урчукін у передмові до українського ви­дання книги К. Татеїсі, "для гадприємців-початківців багато чому можна повчитися у шановного засновника корпорації "Омрон" Кадзума Татеїсі. Надзвичайна працьовитість, особиста творчість і винахідливість, почут­тя новаторства дозволили Кадзумі Татеїсі протягом більше як 50 років вести упевнено свою корпорацію на ринок нових наукомістких товарів, який постійно розширюється. Курс на еру кібернетики, уважне вив­чення запитів покупця, створення ідеального місця для роботи своїм працівникам компанії допомогло утілити філософію менеджменту в реальність процвітання корпорації" [100, с. 11].

Надзвичайно важливим моментом цієї філософії слід вважати не тільки чітку практичну спрямованість формулювання її принци­пів і положень, а й те, що вони послідовно впроваджувались у ре­альну управлінську практику або ж являли собою своєрідне осмис­лення і теоретичне узагальнення досвіду управління, перевіреного цією практикою. Діалектику такого взаємозв'язку можна наочно показати за допомогою рис. 25.

 

Рис. 25. Діалектика взаємодії філософії управління та управлінської практики

Уважний його ана­ліз дозволяє дійти вис­новку, що практична філософія управління, формуючись під без­посереднім впливом як цілей компанії та управлінської практи­ки, так і результатів осмислення і узагаль­нення управлінського досвіду, сама активно впливає і на корекцію цілей і стратегії ком­панії та практичну ді­яльність після їх досягнення, так і на характер осмислення досвіду, виводячи його на якісно новий рівень.

Показово також;, що орієнтація К. Татеїсі на талановитих праців­ників, на створення необхідних умов для їхньої ефективної роботи та особистісної самореалізації в умовах внутрішньої конкуренції і стратегії змагальності в рамках корпорації стало не тільки одним з найцікавіших напрямів формування практичної філософії корпоративного менедж­менту та її ефективної реалізації, а й однією з визначальних передумов забезпечення успішної діяльності у складних умовах ринку та посту­пального розвитку корпорації "Омрон Електроніко" у цілому. Перспек­тивність і ефективність такого підходу підтверджується і практикою його застосування окремими керівниками наших вітчизняних фірм і підприємств. Хоча, на жаль, подібна практика ще не набула належного їй масового характеру.

К. Татеїсі писав, зокрема, що його протягом майже півстоліття цікавило питання про те, що треба зробити для того, щоб вивести свою компанію на шлях успіху. І ґрунтуючись на п'ятдесятирічному досвіді успішного практичного менеджменту у своїй компанії, він сфор­мулював власну, досить оригінальну, систему філософії управління. її головна ідея полягає в тому, що "коли створені сприятливі умови, то компанія успішно функціонує сама по собі, розвиваючи і набираючи темп автоматично.

Ці неодмінні умови такі:

1. Чітке кредо.

2.Співвіднесення цілей компанії з природною поведінкою людей (людський чинник).

3. Розподіл доходів.

4. Esprit de corps (і спільна власність).

5. Політика загальної зацікавленості (причетність).

6. Перспективний ринок збуту (нові товари).

7. Оригінальна технологія.

8. Ефективне керівництво" [100, с. 157].

Надзвичайно цікавою і досить повчальною уявляється й думка Татеїсі про те, що "доход виражається не тільки у грошових вимірах, але й у духовних дивідендах esprit de corps (корпоративний дух - фр). Створення робочої обстановки, у якій панує такий дух, є...неодмінною умовою успіху". У зв'язку з цим автор наводить як яскравий приклад духовного дивіденду почуття творчої задоволеності, яке відчуває вчений, завершивши ту чи іншу роботу в науково-дослідній лабораторії. При цьому він стверджує, що "цілком очевидно, що найкраща політика - це створення такої обстановки, у якій люди постійно відчувають радість від виконаної ними роботи". При всій важливості грошової винагороди автор, спираючись на переконливий досвід "Омрона", підкреслює, що "сучасного молодого японця навряд чи можна задовольнити лише однією зарплатою, якою б великою вона не була".

В наших умовах слова Татеїсі можуть виглядати дещо незвично, але ми й самі неодноразово були свідками, коли вже й сьогодні багато наших молодих і досить високооплачуваних менеджерів також: підтверд­жують, що, починаючи з певного рівня заробітної плати, можливе її збільшення відіграє для них другорядну роль порівняно з умовами, зміс­том і характером виконуваної роботи і можливостями творчої та осо-бистісної самореалізації. Керівник "Омрона" переконливо вказує, зокре­ма, на те, що "абсурдно затягати людей тільки розмірами заробітку. Найбільш ефективним засобом повного використання здібностей моло­дого працівника є створення таких робочих умов, при яких він буде відчувати захоплення творчістю і радість досягнення мети" [100, с. 159]. У цих словах, на наш погляд, і сконцентрована одна з головних ідей сучасної практичної філософії управління в соціальних системах.

Сама філософія управління найбільш детально розроблена саме в Японії, а система японського менеджменту по праву вважається най­більш ефективною в усьому світі. Практичним підтвердженням цього слугують і вражаючі результати соціально-економічного розвитку краї­ни, яка стрімко підвелась з руїн і морально-психологічного пригнічення після нищівної поразки у другій світовій війні в умовах традиційної ізоляції та істотного технологічного відставання від провідних на той час економічно розвинених країн світу.

Основним джерелом успіхів японського менеджменту і японської економіки однозначно визнається та сама центральна ідея їхньої філо­софії управління, яка полягає в умінні працювати з людьми. її фор­мування і практичне впровадження пов'язано з іменами всесвітньові-домих керівників японських корпорацій Ібуки, Ісізаки, Курати, Ма-цусіти, Моріти, Татеїсі, Хонди та інших. Зміст цієї філософії стисло формулюється крилатим висловом "Ми всі - одна сім'я", характерним для міжособистісних відносин у колективах переважної більшості японських компаній. Найважливішим же практичним завданням кож­ного керівника вважається встановлення нормальних відносин з пра­цівниками, формування у кожного з них розуміння того, що робітники і керівники фірми - дійсно одна сім'я. І компанії, яким це вдалося зробити, досягли найбільшого успіху.

Добре відомо, що саме японські підприємства першими в світі почали розвивати і впроваджувати в практику сучасне управління, яке отримало назву "менеджменту з людським обличчям". Його відмітною рисою стало залучення всіх працівників до активності не тільки у ви­робничій, але й в управлінській діяльності підприємств та фірм, до творчого пошуку шляхів і засобів забезпечення виготовлення високо­якісної продукції з максимально можливими низькими витратами ви­робництва. Показово, що філософія японського менеджменту, яка ви­ражається в офіційних формулюваннях місії фірми, має на меті не тіль­ки прибуток та соціальний розвиток колективу фірми, але й суспільне благо взагалі.

Уявляється надзвичайно показовим, яким чином ще один справж­ній геній японського менеджменту, керівник однієї з найбільших кор­порацій світу Мацусіта формулював для працівників своєї фірми її місію, у такий спосіб закликаючи їх до співпраці: "Давайте наситимо країну товарами, щоб вони були в такому ж достатку і такими ж доступ­ними для кожного співвітчизника, як водопровідна вода". Тут вражає і простота цієї формули, і її привабливість. Вона виглядає, на перший погляд, досить далекою від філософії, однак насправді саме ця формула досить чітко вщображає соціальну спрямованість практичного аспекту філософії управління та його сутність

Показово, що основними засадами японської філософії управ­ління, як, до речі, і управлінської практики японських компаній, стали три важливих чинники. Роль першого з них відігравали давні націо­нальні культурно-історичні традиції та філософсько-релігійна етична парадигма конфуціанства і синтоїзму. Другим істотним чинником ста­ла американська окупація країни після другої світової війни та пов'я­зане з нею творче запозичення досягнень теорії і практики американ­ського менеджменту на японських підприємствах, що працювали на виконання замовлень окупаційної адміністрації. Нарешті, третім чин­ником виявився продуманий вибір своєчасної і точної реакції на необ­хідність боротьби з бідністю, післявоєнною розрухою та істотним технологічним відставанням від провідних країн Заходу.

Надзвичайно бідна на природні ресурси, Японія зуміла створи­ти одну з найбільш могутніх та ефективних економік світу значною мірою саме завдяки принципу "наше багатство - це людські ресур­си". Створення належних умов для найбільш повного і сприятливого використання цього ресурсу і виявляється практичною реалізацією японської філософії управління.

Ефективність можливого творчого використання філософії управ­ління у такому прикладному розумінні, а також належне урахування основних її аспектів уявляються корисними і для практики вітчизня­ного ділового життя та соціального управління. Україна, на відміну від Японії, на щастя, багата різними природними ресурсами. До них мож­на віднести і значні запаси багатьох видів корисних копалин, і сприятливі загалом природні та ґрунтово-кліматичні умови.

У поєднанні з багатими культурно-історичними традиціями, висо­ким науково-технічним та інтелектуальним потенціалом та природною працьовитістю нашого народу це створює реальні передумови для її соціально-економічного і духовного відродження та гідного входження у світову спільноту постіндустріального етапу цивілізаційного розвитку. Однак успішна реалізація цих можливостей вимагає ретельної розроб­ки і впровадження ефективної вітчизняної філософії управління.

Для цього, використовуючи досягнення сучасної практичної фі­лософії управління, в тому числі й надзвичайно плідний японський та інший іноземний досвід, нам слід творчо вивчати перспективні досягнення світової управлінської теорії і практики. Необхідно на підставі цього вивчення використовувати найбільш корисні зарубіж­ні управлінські концепції і технології, пристосовуючи їх до своїх національних особливостей.

Українська філософія управління має полягати в тому, щоб таке за­позичення сприяло посиленню наших традиційних життєвих цінностей та ідеалів, формуванню особливого стилю мислення й методів, притаманних нашим керівникам всіх рівнів. їм слід усвідомити, що інноваційному роз­витку України на шляхах застосування перспективних високих технологій та ефективного менеджменту просто немає альтернативи.

Протягом останніх років поняття управлінської філософії, або філософії управління, близьке до того розуміння, яке ми зустрічаємо у К. Татеїсі, знаходить поширення і у нас. Так, автори фундамен­тальної роботи з психології менеджменту спеціально присвячують цим проблемам один з її розділів. Відзначаючи, зокрема, що сьогодні "організації у своїй повсякденній практиці дедалі більшою мірою прагнуть досягнути стратегічної керованості", вони підкреслюють, що "стратегічно керовані організації спираються на усвідомлену філософію своєї діяльності, для втілення якої керівництво формує сукупності узгоджених між собою довгострокових цілей" [87, с. 1].

Саме на забезпечення успішної реалізації таких положень прик­ладної філософії управління спрямована і вже згадувана вище концеп­ція формування національної гуманітарно-технічної та управлінської еліти. Вона має поєднувати належний рівень професійної компетент­ності фахівців з їхньою високою загальною, професійною і управлін­ською культурою. При цьому мається на увазі перш за все їхня поряд­ність, чіткі морально-етичні принципи і переконання, готовність діяти в ім'я людей і суспільства у цілому, почуття особистої відповідальності за можливі результати і наслідки своєї професійної діяльності.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.239.156 (0.014 с.)