IV.1. Загальна характеристика Сімейного кодексу України. Його призначення і структура

Сімейний кодекс України (підписаний Президентом України 10 січня 2002 р., набрав сили 1 січня 2004 р.) визначає основи шлюбу, особисті немайнові і майнові права й обов'язки чоловіка і жінки, підстави виникнення, зміст яєчних немайнових і майнових прав і обов'язків батьків і дітей, усиновителів і усиновлених, інших членів родини і родичів.

Кодекс включає 7 розділів, 292 статті.

Структура Сімейного кодексу України:

Роздягнув I «Загальні положення» визначає поняття родини, круч регульованих Сімейним кодексом відносин, здійснення сімейних глин і виконання сімейних обов'язків, захист сімейних прав і інтересом.

Роздягнув II «Шлюб. Права й обов'язки чоловіка і жінки» визначає умови і порядок реєстрації шлюбу, особисті немайнові права й обов'язки чоловіка і жінки, правовий режим власності чоловіка і жінки, права й обов'язки чоловіка і жінки по взаємному змісті, порядок висновку і зміст шлюбного договору, порядок припинення шлюбу.

Роздягнув III «Права й обов'язки матері, батька і дитину» передбачає підстави виникнення прав і обов'язків батьків і дітей, особисті немайнові вдачі й обов'язку батьків і дітей, права батьків і дітей на майно, обов'язки батьків і дітей по взаємному змісті (аліментні обов'язки).

Роздягнув IV «Пристрій дітей, позбавлених батьківської опіки» визначає порядок усиновлення, порядок встановлення опіки і піклування, патронату над дітьми, права й обов'язки опікунів і попечителів, патронатных вихователів.

Роздягнув V «Права й обов'язки інших членів родини і родичів» визначає особисті немайнові права й обов'язки інших членом родини і родичів, обов'язку по змісту інших членів родини і родичів.

Роздягнений VI «Застосування Сімейного кодексу України до іноземців і осіб без громадянства. Застосування законів іноземних держав і міжнародних докторів в Україні» визначає порядок висновку і розірвання шлюбу громадян України з іноземцями й іноземців в Україні, порядок міжнародного усиновлення і т.д.

Роздягнув VII «Заключні положення» визначає порядок вступу в силу Сімейного кодексу України.

Основні задачі Сімейного Кодексу України:

1. зміцнення родини як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

2. твердження почуття боргу перед родителями, дітьми й іншими членами родини;

3. побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові і поваги, взаємодопомоги і підтримки;

4. забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовною і фізичного розвитку.

 

 

VI.2. Поняття шлюбу, умови в порядок його висновку

Шлюбом є добровільний сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб є підставою для виникнення прав і обов'язків чоловіка і жінки.

Не є підставою для виникнення в жінки і чоловіка прав і обов'язків чоловіка і жінки:

· проживання одною родиною жінки і чоловіки без шлюбу;

· релігійний обряд шлюбу.

Умови висновку шлюбу:

1. Досягнення особами, що бажають зареєструвати шлюб, шлюбного
віку. Відповідно до Сімейного кодексу України право на шлюб мають
особи, що досягли шлюбного віку. Шлюбний вік для жінки
встановлюється в сімнадцять, а для чоловіка - у вісімнадцять років. Але
заяві особи, що достигли чотирнадцяти років, за рішенням суду йому може
бути надане право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає його
інтересам. Особи, що бажають зареєструвати шлюб, повинні досягти шлюбного
віку на день реєстрації шлюбу.

2. Добровільність шлюбу. Відповідно до Сімейного кодексу України
шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примус
жінки і чоловіка до шлюбу не допускається.

3. Одношлюбність. Жінка і чоловік можуть одночасно складатися лише в
одному шлюбі і мають право на повторний шлюб лише після розірвання
попереднього шлюбу.

Не допускається реєстрація шлюбу:

· с особою, визнаною недієздатним;

· с особою одночасно складається в іншому зареєстрованому шлюбі;

· між особами, що є родичами прямої лінії споріднення;

· між рідними (полнородными, неполнородными): братом до сестрою (полнородными є братися і сестри, що мають загальних батьків; неполнородными є братися і сестри, що мають загальну матір або загального батька);

· між двоюрідними братом і сестрою, рідними тіткою, дядьком і
племінником, племінницею;

· між усиновителем і усиновленим їм дитиною. Шлюб між усиновителем і усиновленим їм дитиною може бути зареєстрований тільки у випадку скасування усиновленні. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновителя й усиновленим їм дитиною, а також між дітьми, що були усиновлені їм.

Відповідно до сімейного законодавства шлюб укладаємося шляхом його реєстрації в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою і чоловіком, охорони прав і інтересів чоловіка і жінки, їхніх дітей, а також в інтересах держави і суспільства. Державна реєстрація шлюбу проводиться урочисто.

Заява про реєстрації шлюбу подається жінкою і чоловіком особисто в будь-який державний орган РАГС по їхньому виборі.

Орган РАГС зобов'язаний ознайомити осіб, що подали заяву про реєстрації шлюбу, з їхніми правами й обов'язками як майбутніх дружиною і батьків і попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

Обличчя, що подали заяву про реєстрації шлюбу, повинні повідомити один одному про стан свого здоров'я. Приховання важкої хвороби, а дорівнює хвороби, небезпечної для іншого з чоловіка і жінки, їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

Обличчя, що подали заяву про реєстрації шлюбу, вважаються зарученими. Заручини не створюють обов'язки вступу в шлюб, але волоче визначені майнове обов'язки:

1. особа, що відмовилася від шлюбу, зобов'язано відшкодувати другій стороні витрати, понесені нею в зв'язку з готуванням до реєстрації шлюбу і весіллю. Однак такі заходи не підлягають відшкодуванню, якщо відмовлення від шлюбу було викликано протиправним, аморальним поводженням нареченої, нареченого, прихованням нею, їм обставин, що мають для, що відмовився від шлюбу істотне значення (важка хвороба, наявність дитини, судимість і т.п.);

2. у випадку відмовлення від шлюбу особи, що получили подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування але вимозі дарувальника може бути розірвуть судом. У випадку розірвання договору особа зобов'язана повернися річ, подаровану йому, а якщо вона не збереглася відшкодувати її вартість.

Шлюб реєструється після закінчення одного місяця з дня подачі особами заяви про реєстрації шлюбу. При наявності поважних причин керівник державного органа РАГС дозволяє реєстрацію шлюбу до закінчення цього терміну.

Шлюб реєструється в приміщенні державного органа РАГС. За заявою брачующихся реєстрація шлюбу в урочистій обстановці може бути проведена в іншому місці. Також за заявою брачующихся реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їх проживання, по місцю надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть по поважних причинах прибути в державний орган РАГС.

Присутність нареченого і нареченої в момент реєстрації шлюбу є обов'язковим. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Право на вибір прізвище при реєстрації шлюбу. Молоді мають право:

· обрати прізвище одного з них як загальне прізвище чоловіка і жінки;

· надалі іменуватися дошлюбними прізвищами;

· приєднати до свого прізвища прізвище молодого, молоді.

Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, з їхньої згоди визначається, з якого прізвища вона буде починатися. З'єднання більш двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншості;

· якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище молоді, молодого вже подвійна, вона, він має право замінити одну з частин свого прізвища на прізвище іншого.

Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідченням про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.