Система права — це внутрішня структура права, що охоплює всі діючі в державі норми права і що визначає їхню єдність і диференціацію.
Содержание книги
- II. Конституційне законодавство
- XI. Правозахисні органи України
- I.2. Поняття й ознаки держави.
- I.4. Поняття форми держави і характеристика її основних елементів: форми правління, форми державного устрою і політичного режиму.
- Система права — це внутрішня структура права, що охоплює всі діючі в державі норми права і що визначає їхню єдність і диференціацію.
- Нормативно-правовий акт — це офіційний письмовий документ, що приймається уповноваженим органом держави, встановлює, змінює або скасовує правові норми.
- I.10 Мета і форми систематизації нормативно-правових актів.
- I. 12. Поняття, ознаки, склад і види правопорушень.
- II.9. Поняття і види конституційних прав і воль людини і громадянина
- II.11. Особисті орава у волі людини і громадянина, закріплені в Конституції України. Їхня коротка характеристика
- II. 14. Конституційне право громадян на волю об'єднання в політичні партії і громадські організації
- II. 21. Призначення державної влади в демократичному суспільстві. Поняття і зміст конституційного принципу поділі державної влади
- II.30. Законодавчий і бюджетний процеси
- II. 32. Характеристика судової влади України, система і задачі її органів. Система і повноваження судів загальної юрисдикції. Конституційний суд України. Його призначення, склад, порядок формування.
- Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
- III.5. Поняття і зміст права власності
- Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, зроблене у встановленої законом формі щодо приналежних йому майна.
- III.13. Цивільно-правова відповідальність
- III.16. Поняття і зміст договору наймання житлового приміщення
- IV.1. Загальна характеристика Сімейного кодексу України. Його призначення і структура
- IV.3. Підстави і порядок розірвання шлюбу. Визнання шлюбу недійсним
- IV.5. Права й обов'язки чоловіка і жінки
- V. 3. Характеристика колективного договору: його сторони, зміст, порядок висновку
- Розрізняють нормальний, скорочений і неповний робочий час.
- V.15. Види дисциплінарних стягнень. Порядок їхнього накладення і зняття
- VI.3.Основні організаційно-правові форми здійснення підприємницької діяльності
- VII.4. Право власності на землю
- VII.6. Земельні суперечки. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- XI. 2. Уповноважений Верховної Ради України по правах людини
- XI. 5. Поняття адвокатури, се задачі і функції по Конституції України. Форми і види адвокатської діяльності.
- Явища соціальної дійсності, що обумовлюють і сприяють здійсненню правопорушень - це
- У відповідях, під якими номерами правильно зазначені елементи складу правопорушення?
- Роздягнув II. Конституційне законодавство
- У відповіді, під яким номером правильно зазначене особа, що не приймається в громадянство України?
- У відповіді, під яким номером правильно зазначений, який орган приймає рішення про примусовий розпуск всеукраїнських і міжнародних об'єднань громадян на території України.
- У відповіді, під яким номером правильно названа найменша кількість народних депутатів України, згода яких є необхідним для створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.
- У відповідях, під якими номерами правильно названі випадки дострокового припинення повноважень Президента України?
- У відповідях, під якими номерами правильно зазначені суб'єкти права власності в Україні?
- Роздягнув IV. Сімейне законодавство
- Роздягнув V. Трудове законодавство
- У відповідях, під якими номерами правильно зазначено, у яких виняткових випадках власник або уповноважений їм орган вправі залучати працівників до понаднормових робіт.
- Роздягнув VI. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.
- Роздягнув VII. Екологічне і земельне законодавство.
- Роздягнув X. Карне законодавство
- Роздягнув IX,X. Адміністративне і карне законодавство
Для системи права характерні такі риси:
· єдність, що виявляється в базуванні системи права на єдиних принципах;
· диференціація, що характеризується розподілом права на галузі та інститути в залежності від особливостей суспільних відносин, регламентованих правом;
· об'єктивність, тобто залежність системи права від рівня розвитку суспільних відносин, об'єктивних умов і функціонування суспільства;
· нормативність, тобто наявність первинного елемента — правової норми, з якого утворяться інші елементи системи права — інститути та галузі.
Підставою розподілу права на галузі та інститути є предмет і метод правового регулювання.
Предмет правового регулювання — суспільні відносини, що регулюються за допомогою права.
Метод правового регулювання — спосіб впливу права на визначену сферу суспільних відносин. Найбільш характерним є імперативний метод, що чітко визначає межі поведінки суб'єктів (наприклад, заборона правопорушень), і діапозитивний, що дозволяє суб'єктові вибрати з установлених державою той варіант поведінки, що найбільш повно відповідає його інтересам (наприклад, можливість укласти трудовий договір на одному або декількох підприємствах).
Найбільш значущий елемент системи права — галузь права.
Галузь права — це сукупність правових норм, що складають самостійну частину системи права і регулюють якісно однорідну сферу суспільних відносин своїм особливим методом.
Сучасне право України складається з наступних основних галузей:
· конституційне (державне) право, що закріплює основи державного і суспільного ладу, основи правового положення громадян, порядок формування і компетенцію державних органів;
· адміністративне право, що регулює відносини, які формуються в сфері виконавчо-розпорядницької діяльності;
· фінансове право, що регулює відносини, які виникають під час надходження і розподілу коштів державного бюджету;
· земельне право, що регулює відносини між державою і суб'єктами різних форм власності на землю;
· цивільне право, що регулює майнові і пов'язані з ними особисті немайнові відносини;
· трудове право, що регулює відносини між працівником і власником (уповноваженим органом) у трудових відносинах;
· сімейне право, що регулює брачно-сімейні відносини і питання опіки і піклування;
· кримінальне право, що визначає види суспільно небезпечних дій (злочинів) і покарання, які застосовуються до осіб, що їх скоїли;
· цивільно-процесуальне право, що регулює відносини, які виникають під час розгляду цивільних справ судами, винесення й оскарження рішень;
· кримінально-процесуальне право, що регулює відносини, які виникають у результаті порушення попереднього розслідування (досудового слідства) і судового розгляду кримінальних справ, а також винесення й оскарження вироку суду;
· виправно-трудове право, що регулює відносини, які виникають у процесі реалізації кримінальних покарань.
Структурний елемент галузі — правовий інститут (інститут права), що поєднує близькі правові норми і відрізняється від галузі права обсягом регламентованих відносин.
Інститут права — це сукупність правових норм, що регулюють визначений аспект однорідних суспільних відносин.
Існують також міжгалузеві інститути права, що поєднують норми, які відносяться до різних галузей права.
Основний елемент системи права — норма права. Юридична норма — це первинна «клітина» системи права, що має всі ознаки будь-якої соціальної норми: є загальним правилом, що діє безупинно, регламентує поведінку соціальних суб'єктів і додає суспільству риси системності; водночас юридична норма має ряд особливостей, тотожних особливостям права в цілому.
Отже, правова норма — це відбите в законах або інших джерелах права загальнообов'язкове правило поведінки, що вважається зразком можливої або необхідної поведінки й охороняється від порушень засобами державного примусу.
|