XI. Правозахисні органи України

1. Поняття правозахисної діяльності. -----------------------------------------------------156

2. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. -----------------------157

3. Юстиція України. -------------------------------------------------------------------------159

4. Нотаріат в Україні. -----------------------------------------------------------------------160

5. Поняття адвокатури, її задачі і функції згідно до Конституції України. Форми і види адвокатської діяльності. ------------------------------------------------------------------------162

КОНТРОЛЬНІ ТЕСТИ

Розділ I. Рівень 1. Основи теорії держави і права. --------------------------------------------------164

Розділ I. Рівень 2. Основи теорії держави і права. --------------------------------------------------175

Розділ II. Рівень 1. Конституційне законодавство. -------------------------------------------------179

Розділ II. Рівень 2. Конституційне законодавство. -------------------------------------------------194

Розділ III. Рівень 1. Цивільне і житлове законодавство. ------------------------------------------214

Розділ III. Рівень 2. Цивільне і житлове законодавство. ------------------------------------------225

Розділ IV. Рівень 1. Сімейне законодавство. --------------------------------------------------------230

Розділ IV. Рівень 2. Сімейне законодавство. --------------------------------------------------------236

Розділ V. Рівень 1. Трудове законодавство. ---------------------------------------------------------240

Розділ V. Рівень 2. Трудове законодавство. ---------------------------------------------------------250

Розділ VI. Рівень 1. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.----------------------------------------------------------------------------------------------------256

Розділ VI. Рівень 2. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство. --------------------------------------------------------------------------------------------------259

Розділ VII. Рівень 1. Екологічне і земельне законодавство. --------------------------------------261

Розділ VII. Рівень 2. Екологічне і земельне законодавство. --------------------------------------265

Розділ IX. Рівень 1. Адміністративне законодавство. ---------------------------------------------267

Розділ X. Рівень 1. Кримінальне законодавство. ---------------------------------------------------270

Розділ IX, X. Рівень 2. Адміністративне і кримінальне законодавство. -----------------------278

 

I.1. Характеристика основних теорій походження держави і права: патріархальної, договірної, теологічної й ін.

Кожне суспільство характеризує визначений рівень налагодженості й урегульованості суспільних відносин.

У первісному суспільстві ще не було держави і права, хоча були інші механізми, що додавали суспільству деяку організованість.

Влада первісного суспільства мала наступні ознаки:

1. Влада базувалася на сімейних відносинах. Основою суспільства того періоду була родина, тобто спільність людей, об'єднаних на підставі кровного або передбачуваного споріднення. Саме в межах цієї спільності, а не території, здійснювалися повноваження влади.

2. Влада була безпосередньо суспільною, тобто ґрунтувалася на принципах первинної демократії, суспільного самоврядування, спиралася на авторитет і традиції суспільства. Найбільш важливі питання вирішувалися спільно всіма членами роду на зборах.

3. Оскільки влада здійснювалася безпосередньо суспільством, вона не передбачала наявності спеціальних органів і організацій, що складаються з професійних чиновників. Не було також органів, що виконують функцію примуса.

4. Відсутність поділу суспільства на соціальні групи дозволяло здійснювати повноваження влади від імені суспільства і забезпечувало єдність влади і соціальної системи.

Нормам, що регламентують поводження суб'єктів у первісному суспільстві, були властиві наступні риси:

- основними правилами поведінки були звичаї, тобто правила поведінки, що склалися історично внаслідок їхнього багаторазового застосування;

- носили характер так званих мононорм, тобто одна норма регламентувала різнохарактерні суспільні відносини (релігійні, моральні, виробничі, побутові і т.д.);

- мали природну основу, тобто диктувалися економічною необхідністю;

- діяли, як правило, у силу звички, тобто не припускали можливості їхнього невиконання;

- в основному, носили усний характер, існували у свідомості і передавалися з покоління в покоління; були відображенням єдності і взаємодопомоги членів роду;

- низький рівень свідомості і відсутність почуття провини виключали можливість чіткого розподілу норм на права й обов'язки.

Таким чином, первісна суспільна (недержавна) влада і соціальні (неправові) норми визначений час були основними коштами регулювання відносин у первісному суспільстві. Вони відповідали умовам розвитку суспільства і забезпечували його єдність доти, поки не з'явилася необхідність у більш досконалих засобах соціального регулювання, якими і стали держава і право.

Сучасні погляди на походження держави і права в основному базуються на так званій соціально-економічній теорії, що найбільше розвилася в марксистському навчанні про державу і право. Основні положення цієї теорії були уточнені і доповнені науковими досягненнями наступних поколінь, очищені від вульгарного матеріалізму і сьогодні визначаються так. З переходом від безкласового до соціальнонеоднорідного суспільства виникають держава і право. Цей процес обумовлений багатьма факторами, що відображають особливості розвитку різних сфер суспільних відносин того періоду. Зокрема, це фактори:

Економічні — що обумовили необхідність державно-правової регламентації економічних відносин. Серед них: три поділи праці, поява додаткового продукту, внутрішньородова нерівність і виникнення приватної власності.

Політичні — причини, що обумовили необхідність удосконалювання повноважень влади. Серед них: неможливість існування родоплеменної організації суспільства в нових історичних умовах, виникнення соціальних груп з різними інтересами і потреба в нових засобах влади з удосконаленим апаратом і можливістю застосовувати примусові міри.

Соціальні — умови, що створилися внаслідок ускладнення відносин між людьми. Серед них: ліквідація громадського колективізму, виникнення соціальних протиріч; необхідність регулювання відносин між людьми.

Психологічні — що обумовили особливості розвитку психіки і свідомості людини. Серед них: усвідомлення таких понять, як права й обов'язки, а також поява почуття провини.

Культурні — що обумовили рівень духовного розвитку суспільства. Серед них: необхідність керування суспільством більш цивілізованими методами, виникнення релігії і письма.

Таким чином, виникнення держави і права — це наслідок внутрішнього розвитку суспільства, його економіки, що призвело до виникнення соціальних груп і різноманітних інтересів, до необхідності регулювання суспільних відносин і функціонування суспільства як цілісної системи.

Але соціально-економічна теорія далеко не єдина. Поява держави і права означало входження суспільства в епоху цивілізації: нерівномірний, але закономірний рух до свободи, поява надлишкового продукту як основи приватної власності й економічної свободи особи, автономізація особистості як основа індивідуальної свободи людини.

Серед безлічі теорій про походження держави і права можна виділити декілька основних, найбільш розповсюджених:

1. Класова теорія держава і право з'явилися як результат класового, антагоністичного розшарування суспільства і появи приватної власності, оскільки економічне панування одного класу обумовлює і його політичне верховенство. Її засновниками є Маркс, Энгельс, Ленін та ін.

2. Теологічна (божественна) теорія держава і право з'явилися по велінню божому, установлений богом порядок відносин для людей є даний назавжди богом, він непорушний, його необхідно дотримуватися і сприймати його як належний. Її представниками були релігійні діячі Хома Аквінський, Маритен, Мерсье та ін.

3. Патріархальна теорія — держава і право з'явилися як результат розвитку і розростання родини - усі справи вирішуються за принципом батьківської влади, влади патріарха, що як державний правитель керується тілько благими намірами у встановленні й підтримці визначеного порядку. Її засновниками є Аристотель, Фильмер, Михайлівський, Меном, Мердок та ін.

4. Психологічна теорія — всі люди від природи в психологічному відношенні поділяються на 2 групи керівників, що вміють підкоряти, наказувати, і виконавців, здатних лише виконувати прийняті іншими рішення, бути в підпорядкуванні. Держава і право виражають компроміс у життєзабезпеченні обох груп: обидві вони можуть існувати лише в об'єднанні потреб один в одному. Її представниками є Цицерон, Коркунов, Петражицький, Фрейд, Тард, Дж.Ф.Мейтленд-Джонс та ін.

5. Теорія насильства — держава і право виникли як апарат і визначений порядок відносин, що засновуються для того, щоб тримати в покорі завойовані території і переможені племена племенами сильнішими, завойовниками. Її представниками є Гумплович, Каутський, Дюринг та ін.

6. Договірна теорія (або теорія суспільного договору) розвиток людського суспільства, ускладнення громадського життя і різноманіття людських взаємин визначають необхідність об'єднання людей з метою забезпечення їхніх прав, гідності та життя. Її представниками є Епікур, Гоббс, Локк, Греоцій, Радищев, Пестель та ін.

Сучасний стан науки не дозволяє зробити однозначного висновку про походження держави і права. Можливо, це тема ще багатьох досліджень.