VI.3.Основні організаційно-правові форми здійснення підприємницької діяльності

Згідно ст. 45 Господарського кодексу від 16.01.03р. підприємництво в Украййе здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця.

Вибір організаційно-правової форми проводиться через механізм державної реєстрації.

Фізичні особи можуть бути зареєстровані як індивідуальні підприємці (фізична особа - підприємець) без створення юридичної особи.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, що володіє цивільною правоздатністю і дієздатністю, що може бути позивачем і відповідачем у суді.

Ст. 81 Цивільного кодексу виділяє такі види юридичних осіб:

1. у залежності від мети їхнього створення:

· юридична особа, створена шляхом об'єднання осіб (благодійні фонди, партії);

· юридична особа, створена шляхом об'єднання капіталу (господарчі товариства);

· юридична особа, створена шляхом об'єднання осіб і капіталу
(виробничі кооперативи, члени яких формують майно
кооперативу з пайових внесків і одночасно своєю роботою беруть
участь у діяльності кооперативу).

2. у залежності від порядку їхнього створення (ст. 81 ГК):

· юридичні особи приватного права (створюються на^ підставі
установчих документів);

· юридичні особи публічного права (створюються розпорядницьким
актом Президента України, органа державної влади, органа влади
Автономної Республіки Крим або органа місцевого самоврядування).

Згідно ст. 83 ГК України юридичні особи можуть створюватися у формі суспільств, установ і в інших формах, установлених законом.

Суспільством визнається організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), що мають право участі в цьому суспільстві. Суспільство може бути створено одною особою, якщо інше не встановлено законом.

Суспільства поділяються на підприємницьку, здійснюючу підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку і наступного його розподілу між учасниками - господарчі товариства (повне товариство, командитне товариство, суспільство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або непідприємницькі (не мають метою одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками).

Повним є суспільство, учасники якого відповідно до ув'язненого між ними договором здійснюють підприємницьку діяльність від імені суспільства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність по його зобов'язаннях усім приналежної їм майном.

Командитним товариством є суспільство, у якому поряд з учасниками, що здійснюють від імені суспільства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) ответственноегь по зобов'язаннях суспільства усім своїм майном (повні учасники), є один або трохи учасників (вкладників), що несуть ризик збитків, зв'язаних з діяльністю суспільства, у межах сум внесених ними внесків і не приймають участі в діяльності суспільства.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або декількома особами суспільство, статутний капітал якого розділений на частини, розмір яких установлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають по його зобов'язаннях і несуть ризик збитків, зв'язаних з діяльністю суспільства, у межах своїх внесків.

Товариством з додатковою відповідальністю є суспільство, засноване одним або декількома особами, статутний капітал якого розділений на частини, розмір яких визначається статутом. Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність по його зобов'язаннях своїм майном у розмірі, що встановлюється статутом суспільства і є однаково кратним для всіх учасників до розміру внесеного кожним учасником внеску.

Акціонерним є суспільство, статутний капітал якого розділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.

Установою визнається організація, створена одним або декількома особами (засновниками), що не приймають участі в керуванні їм, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Господарський кодекс виділяє такі види юридичних осіб, як підприємства й об'єднання,

Згідно ст. 62 ХК підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, інший господарської діяльності.

У залежності від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

· приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян або суб'єкта господарювання (юридичної особи);

· підприємство, що діють на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

· комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

· державне підприємство, що діє на основі державної власності;

· підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

У залежності від способу утворення (установи) і формування статутного фонду в Україні діють підприємства:

· унітарні (створюється одним засновником, що виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не розділений на частині (паї), затверджує статут, розподіляє- доходи, безпосередньо йди через керівника, що їм призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на основах трудового найманню, вирішує питання реорганізації і ліквідації підприємства - підприємства державного, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника);

· корпоративні (створюється, як правило, двома або більше засновниками їхнім загальним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна і/або підприємницької або трудової діяльності засновників (учасників), їхнього загального керування справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через створювані ними органи, участі засновників (учасників) у розподілі доходів і ризиків підприємства - кооперативні підприємства, підприємства, створювані у формі господарчого товариства, а також інші підприємства, у тому числі засновані на приватній власності двох або більш осіб).

У залежності від кількості працюючих і обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік підприємства можуть бути віднесені до малим, середнім, великим.

Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена з двох або більш підприємств із метою координації їх виробничої, наукової й іншої діяльності для рішення загальних економічних і соціальних задач.

У залежності від порядку установи об'єднання підприємств можуть бути у виді:

· господарських об'єднань (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом)

· державні або комунальні господарські об'єднання.

 

 

VI.4. Поняття податку і його види

Принципи побудови системи оподатковування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) у бюджети і державні цільові фонди, а також права, обов'язки і відповідальність платників установлюються Законом України "Про систему оподатковування".

Під податком і збором (обов'язковим платежем) у бюджет і державний цільовий фонд варто розуміти обов'язковий внесок у бюджет відповідного рівня або державний цільовий фонд, здійснюваний платника мі в порядку і на умовах, визначених законами України про оподатковування.

Податок - це нецільовий, безоплатний, безповоротний, безумовний платіж, здійснюваний юридичними і фізичними особами в бюджет відповідного рівня (цільовий бюджетний фонд) на підставі акта Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або сільських, селищного, міського рад у строго визначеному розмірі й у встановлений термін.

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до законів України покладений обов'язок платити податки і збори (обов'язкові платежі).

Об'єктами оподатковування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг-), у тому числі митна або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподатковування.

В Україні стягуються:

· загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) (установлюються Верховною Радою України і стягуються на всій території України.):

1. податок на додану вартість;

2. акцизний збір;

3. податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що платяться в бюджет державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4. податок на доходи фізичних осіб;

5. мито;

6. державний збір;

7. податок на нерухоме майно (нерухомість);

8. плата (податок) за землю;

9. рентні платежі;

10. податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і
механізмів;

11. податок на промисел;

12. збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного
бюджету;

13. збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14. збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15. збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення;

16. збір па обов'язкове державне пенсійне страхування;

17. збір у Державний інноваційний фонд;

18. плата за торговельний патент на деякі види підприємницької
діяльності;

19. фіксований сільськогосподарський податок;

20. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмільництва;

21. єдиний збір, що стягується в пунктах пропуску через державний
кордон України;

22. збір за використання радіочастотного ресурсу України;

23. збір у Фонд гарантування внесків фізичних осіб (початковий,
регулярний, спеціальний);

24. збір у виді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і
теплову енергію.

· місцеві податки і збори (обов'язкові платежі) (механізм взымания і порядок їхньої сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно перелікові й у границях граничних розмірів ставок, установлених законами України, крім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що спрямовується за кордон, встановлюваного обласними радами):

1. податок з реклами;

2. комунальний податок;

3. готельний збір;

4. збір за паркування автотранспорту;

5. ринковий збір;

6. збір за видачу ордера на квартиру;

7. курортний збір;

8. збір за участь у бігах на іподромі;

9. збір за виграш на бігах на іподромі;

10. збір з осіб приймаючу участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

11. збір за право використання місцевої символіки;

12. збір за право проведення кіно- і телезйомок;

13. збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

14. збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що спрямовується за кордон;

15. збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

16. збір із власників собак.