II.9. Поняття і види конституційних прав і воль людини і громадянина

Конституційні (основні) вдачі і волі людини і громадянина - це його невід'ємні права і волі, що належать йому від народження (у належних випадках у силу його громадянства), що захищаються державою, що складають ядро правового статусу особистості.

Конституційні права і волі прийнята класифікувати на 3 групи: особисті, політичн і соціально-економічні.

 

КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА І СВОБОДИ

 

 

ОСОБИСТІ (ЦИВІЛЬНІ)

ПОЛІТИЧНІ

СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНІ

 

 

У діючій Конституції особисті права і свободине тільки відкривають перелік останніх, але і відбиті в значно більш широкому ступені, чим це було в попередніх конституціях.

Специфічні особливості цієї групи прав і воль укладаються в наступному:

· вони є по своїй сутності правами людини, тобто кожного, і не
ув'язані прямо з приналежністю до громадянства держави, не випливають
з нього;

· ці права невідчужувані я належать кожному від народження;

· вони охоплюють такі права і волі особи, що необхідні для
охорони його життя, волі, достоїнства як людської особистості й інші
природні права, зв'язані з його приватним життям.

Основним правом людини є право на життя (ст. 27)

До сфери особистих прав людини відноситься право на повагу його достоїнства (ст. 28).

Значне місце в системі особистих прав займають права на недоторканість особи, житла, приватного життя, таємницю листування телефонних переговорів, поштових, телеграфних і інших повідомлень (ст. 29-32).

На відміну від основних особистих прав, що по своїй природі невідчужувані і належать кожному від народження як людині, політичні права і свободи зв'язані з володінням громадянством держави.

Громадяни, асоційовані як народ, здійснюють владу.

Громадяни - кожний як такий - беруть участь у здійсненні влади. Здійснення цього права виражається в різних формах як безпосередньо, так і через своїх представників, через органи державної влади й органи місцевого самоврядування (ст. 5)

Важливим правом, що має тісне відношення до участі громадян у керуванні справами держави, є право, що закріплюється за кожним, на волю об'єднання в політичні партії і громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і воль (ст. 36).

Особливу групу основних прав і воль людини і громадянина складають соціально-економічні права.

Найважливіше місце в системі економічних прав займає право приватної власності (ст. 41). Кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Кожний має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ст. 42).

В умовах ринкової економіки перетерпіло зміну і зміст права людини в сфері праці. Ст. ст. 43, 44 діючої Конституції розкривають зміст цього поняття. З трудовими правами нерозривно, зв'язане право на відпочинок (ст. 45).

Соціальний розвиток суспільства в значній мірі характеризується статусом його первинного осередку - родини, захищеності материнства і дитинства(ст.51, 52).

 

 

II.10. Характеристика конституційних обов'язків людини в громадянина. Конституційний обов'язок захищати Батьківщину, незалежність я територіальну цілісність України. Зміст загального військового обов'язку

Правовий статус людини і громадянина характеризується не тільки його правами і волями, але й обов'язками. Ці обов'язки торкаються різноманітні сфери відносин, у яких суб'єктом виступає людині.

Серед них можна виділити обов'язку, різні по своїй природі. Один їх вони випливають із приналежності особи до громадянства держави, інші зв'язані з його статусом як члена місцевого співтовариства.

Основні обов'язки - це конституційно закріпленою й охоронювані правовою відповідальністю вимоги, що пред'являються кожній людині і громадянинові, зв'язані з необхідністю його участі в забезпеченні інтересів суспільства, держави, інших громадян.

Найважливішим обов'язком громадянина, так само як і будь-якої особи, що проживає в Україні, є дотримання Конституції і законів України (ст. 68).

Конституційно закріплений обов'язок кожного платити законно встановлені податки і збори (ст. 67).

Конституція України закріплює обов'язок не наносити шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати заподіяні їм збитки (ст. 66).

У ст. 65 Конституції закріплено, що захист Батьківщини, незалежності і територіальній цілісності України, повага її державних символів є обов'язком громадян України.

Відповідно до Конституції України захист Батьківщини, незалежності і територіальній цілісності України, повага її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни несуть військову службу відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу". Відповідно до цього закону військова служба є почесним обов'язком кожного громадянина, особливим видом державної служби, зв'язаної з виконанням громадянином України загального військового обов'язку до служби на конкурсно-контрактной основі в Збройних Силах України.

Загальний військовий обов'язок установлений для забезпечення комплектування Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, цивільної оборони України й інших військових формувань, сознанных відповідно до законодавства України, а також для підготовки; населення до захисту обороноздатності України. Загальний військовий обов'язок охоплює підготовку громадян до військової служби, приписку до закличних ділянок, призов на військову службу, проходження по заклику або добровільно військової, альтернативної служби; виконання військового обов'язку в запасі, дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, придатні до проходження військової служби по стані здоров'я і за віком, зобов'язані прибути по виклику військового комісаріату для приписки до закличної ділянки, пройти медичний огляд і необхідну підготовку до військової служби.

Загальний військовий обов'язок не поширюється на іноземних громадян і осіб без громадянства, що постійно або тимчасово проживають на території України.