Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
I.10 Мета і форми систематизації нормативно-правових актів.
Содержание книги
- II. Конституційне законодавство
- XI. Правозахисні органи України
- I.2. Поняття й ознаки держави.
- I.4. Поняття форми держави і характеристика її основних елементів: форми правління, форми державного устрою і політичного режиму.
- Система права — це внутрішня структура права, що охоплює всі діючі в державі норми права і що визначає їхню єдність і диференціацію.
- Нормативно-правовий акт — це офіційний письмовий документ, що приймається уповноваженим органом держави, встановлює, змінює або скасовує правові норми.
- I.10 Мета і форми систематизації нормативно-правових актів.
- I. 12. Поняття, ознаки, склад і види правопорушень.
- II.9. Поняття і види конституційних прав і воль людини і громадянина
- II.11. Особисті орава у волі людини і громадянина, закріплені в Конституції України. Їхня коротка характеристика
- II. 14. Конституційне право громадян на волю об'єднання в політичні партії і громадські організації
- II. 21. Призначення державної влади в демократичному суспільстві. Поняття і зміст конституційного принципу поділі державної влади
- II.30. Законодавчий і бюджетний процеси
- II. 32. Характеристика судової влади України, система і задачі її органів. Система і повноваження судів загальної юрисдикції. Конституційний суд України. Його призначення, склад, порядок формування.
- Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
- III.5. Поняття і зміст права власності
- Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, зроблене у встановленої законом формі щодо приналежних йому майна.
- III.13. Цивільно-правова відповідальність
- III.16. Поняття і зміст договору наймання житлового приміщення
- IV.1. Загальна характеристика Сімейного кодексу України. Його призначення і структура
- IV.3. Підстави і порядок розірвання шлюбу. Визнання шлюбу недійсним
- IV.5. Права й обов'язки чоловіка і жінки
- V. 3. Характеристика колективного договору: його сторони, зміст, порядок висновку
- Розрізняють нормальний, скорочений і неповний робочий час.
- V.15. Види дисциплінарних стягнень. Порядок їхнього накладення і зняття
- VI.3.Основні організаційно-правові форми здійснення підприємницької діяльності
- VII.4. Право власності на землю
- VII.6. Земельні суперечки. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- XI. 2. Уповноважений Верховної Ради України по правах людини
- XI. 5. Поняття адвокатури, се задачі і функції по Конституції України. Форми і види адвокатської діяльності.
- Явища соціальної дійсності, що обумовлюють і сприяють здійсненню правопорушень - це
- У відповідях, під якими номерами правильно зазначені елементи складу правопорушення?
- Роздягнув II. Конституційне законодавство
- У відповіді, під яким номером правильно зазначене особа, що не приймається в громадянство України?
- У відповіді, під яким номером правильно зазначений, який орган приймає рішення про примусовий розпуск всеукраїнських і міжнародних об'єднань громадян на території України.
- У відповіді, під яким номером правильно названа найменша кількість народних депутатів України, згода яких є необхідним для створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.
- У відповідях, під якими номерами правильно названі випадки дострокового припинення повноважень Президента України?
- У відповідях, під якими номерами правильно зазначені суб'єкти права власності в Україні?
- Роздягнув IV. Сімейне законодавство
- Роздягнув V. Трудове законодавство
- У відповідях, під якими номерами правильно зазначено, у яких виняткових випадках власник або уповноважений їм орган вправі залучати працівників до понаднормових робіт.
- Роздягнув VI. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.
- Роздягнув VII. Екологічне і земельне законодавство.
- Роздягнув X. Карне законодавство
- Роздягнув IX,X. Адміністративне і карне законодавство
Систематизації права (законодавства) — діяльність з упорядкування як діючих, так і скасованих нормативних актів, що має на меті створення внутрішньо-узгодженої упорядкованої цілісної системи діючих норм, а часом і тих, що припинили дію.
Систематизація здійснюється державою, його органами і посадовими особами і недержавними організаціями і їхніми службовцями.
Види (форми) систематизації:
- Кодификації — являючи собою упорядкування прийнятих цілісних блоків норм, розрахованих на регулювання подібних за характером суспільних відносин. Кодификація передбачає створення єдиного, логічно завершеного нормативного акта-кодексу. Результатом кодификації завжди є новий нормативно-правовий акт. Кодификацію можна також розглядати як спосіб правотворчості.
- Інкорпорація — являє собою упорядкування нормативних актів за допомогою їхнього об'єднання згідно до зовнішніх ознак (хронологія, тематика, алфавіт) у збірники, збірки та зводи без зміни їхнього змісту. До того ж не має значення, чи діють ті або інші нормативні акти, що входять у збірник.
Види інкорпорації:
· за юридичним значенням
- офіційна;
- неофіційна;
· за обсягом
- загальна;
- галузева;
- міжгалузева;
- спеціальна;
· за критерієм об'єднання
- предметна;
- хронологічна;
- суб'єктивна.
Під час інкорпорації внутрішня переробка нормативного матеріалу не здійснюється.
- Консолідація - являє собою упорядкування, об'єднання нормативних актів, як і при інкорпорації, за зовнішніми ознаками, але, на відміну від останньої, консолідація пов'язана з внутрішнім "чищенням" нормативного матеріалу: вилучаються всі застарілі, скасовані норми, їхній зміст приводиться у відповідність з доповненнями і змінами законодавства, які були здійснені суб'єктами правотворчої діяльності.
Під час інкорпорації й консолідації нових нормативних актів не з'являється.
I.11. Поняття й структура правовідносин.
Норми права діють тоді, коли реально викликаються всі наслідки, передбачені диспозицією. Діюча правова норма об'єктивно виступає у вигляді правовідносин.
Правовідносини — це суспільні відносини, врегульовані правовою нормою.
Правовідносини виникають на основі правової норми, охороняються державою, їх учасники мають визначені права й обов'язками.
Будь-які правовідносини містить у собі об'єкт, суб'єкт і зміст. Це й є його елементи.
1. Об'єкт правовідносин — предмети реального світу, дії суб'єктів, результати дій, особисті немайнові блага — усе те, з приводу чого виникають правовідносини;
2. Суб'єкти правовідносин — учасники правовідносин, наділені правосуб'єктністю, правоздатністю — здатністю мати права й обов'язки і дієздатністю — здатністю своїми діями здобувати для себе права й обов'язки. Розрізняють індивідуальні (громадяни) і колективні (організації, в тому числі держава) суб'єкти, останні в майнових правовідносинах виступають юридичними особами.
Правоздатність в індивідуальних суб'єктів виникає з народження і припиняється зі смертю, дієздатність у них виникає в повному обсязі з 18 років, до цього часу дієздатність у них часткова або в невеликому обсязі. У колективних суб'єктів право і дієздатність виникають водночас, з моменту реєстрації статуту, і діють у межах статутних цілей діяльності;
3. Зміст правовідносин складається з юридичних прав і обов'язків. Суб'єктивне право — це міра дозволеної поведінки управоваженої особи, що забезпечується виконанням юридичного обов'язку. Юридичний обов'язок — міра належної поведінки зобов'язаної особи, що забезпечується примусовою силою держави.
Виникнення, зміна, припинення правовідносин можливе за наявності юридичного факту — конкретної обставини, що дає «поштовх» для процесу реалізації права. Щодо зв'язку з волею учасників правовідносин, ці факти можна розділити на діяння, що виникають з волі учасників, і події, що виникають мимоволі.
 
|
