II. 21. Призначення державної влади в демократичному суспільстві. Поняття і зміст конституційного принципу поділі державної влади

Влада — явище соціальне, вона існує скрізь, де є постійні об'єднання людей; у родині, виробничих колективах, державі. Вона присутня в кожнім суспільстві й означає відносини залежності між людьми, у яких одні можуть здійснювати свою волю, нав'язуючи її іншим. Сутність влади — це вольові відносини;

вона передбачає верховність, монопольне право суб'єкта приймати рішення, обов'язкові для об'єкта, і здатність забезпечувати виконання прийнятих зобов'язань, тобто контролювати об'єкт.

Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, кошта і процес, що приводить у дію всі її елементи. Влада — не завжди двостороння взаємодія суб'єкта й об'єкта. У залежності від об'єктів, тобто тих, хто підкоряється влади, і субьектов, тобто безпосередніх носіїв влади, влада поділяється на політичну, державну, економічну, духовну, сімейну й ін. Державна влада — це публічно-політичні вольові відносини, що складаються в суспільстві я результаті керівництва їм, здійснюваного за допомогою государственною, апарата на основі правових норм, а в разі потреби — з використанням державного примуса,

Відповідно до Конституції України державна влада підрозділяється на законодавчу, виконавч і судову.

Влада існує практично в будь-якому суспільстві, у тому числі й у демократичному. Демократія — це політична організація влади, при якій забезпечуються рівну участь всіх і кожного в керуванні державними і суспільними справами, здійснення прав і воль громадянина відповідно до міжнародних стандартів прав людини, виборність основних органів держави, законність у функціонуванні всіх суб'єктів політичної системи суспільства.

Демократія ніде і ніколи не існувала без держави. Реально демократія — це форма, різновид держави, причому ступінь розвитку демократії в різних державах може бути неоднакової. Однак демократизація суспільства — це постійний процес, що відбувається, зокрема, завдяки наявності державної влади.

Багато вчених розглядають демократію як «справедлива угода», «компроміс» і т.д. Ознакою демократичного ладу є орієнтація на згоду, договір у будь-якій формі, але ні в якому разі не на конфронтацію, насильство і т.п.

Сьогодні вкрай актуальним для нашого суспільства стало питання про співвідношення демократичного політичного режиму з авторитетом і силою державної влади. Помилковим варто вважати досить поширена думка, що демократичне суспільство — це суспільство зі слабкою державною владою. Навпроти, побудова демократичної держави вимагає сильної, рішучої й у той же час демократичної влади. Ці положення відбиті в Конституції України.

У відповідності зі ст. 6 Конституції України "державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавч і судову". Цей принцип є одним з атрибутів правової держави.

Вперше ідея поділу влади в досить розгорнутому виді була сформульована в добутках французьких просвітителів XVII в. Дж. Локка і Ш. Монтеск'є.

Зміст цієї ідеї укладається в децентралізації державної влади і її поділу відповідно до функціонального призначення. Усі три галузі влади відносно незалежні і мають чітко визначену компетенцію, здійснюють повноваження в межах, установлених Конституцією у відповідності з законами України. Обсяги повноважень чітко визначені у відповідних розділах Конституції України: IV — "Верховна Рада України", V - "Президент України", VI -"Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади", VII -"Правосуддя".

Важливим фактором узгодження діяльності різних галузей влади є система взаємних сдержек і противаг, основним змістом її є встановлення, приміром, різних термінів виборів Президент і парламенту; право Президента розпускати парламент за певних умов, установлених Конституцією; право парламенту достроково припиняти повноваження Президента в порядку імпічменту; спільне призначення Президентом і парламентом вищих посадових осіб держави й ін. Таким чином, згідно механізму "сдержек і противаг" кожна галузь влади не тільки виконує свої повноваження, але й уважно "стежить", а в необхідних випадках має у своєму арсеналі способи стримування інших галузей влади при спробі відхилення їхній від виконання своїх функцій або узурпації чиїхось повноважень.

Т.е. кожна з галузей влади повинна виконувати лише своя повноваження, ні в якому разі не підмінюючи одну іншої. Тільки в єдності усі вони разом створюють державну владу.

 

 

 

Законодавча Виконавча

Судова