V. 3. Характеристика колективного договору: його сторони, зміст, порядок висновку

Відповідно до Закону України "Про колективні договори й угоди" колективний договір - це локальний нормативно-правовий акт, що укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від їхніх форм власності і господарювання з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих і власників підприємств, установ, організацій.

У сучасних умовах колективний договір стає основним різновидом соціально-партнерського регулювання трудових відносин безпосередньо в організаціях і покликаний служити як би трудовим кодексом для найманих робітників і роботодавця в конкретній організації. Він є актом особистої участі трудових колективів у правовому регулюванні праці працівників даного виробництва, у створенні локальних норм трудового права й у керуванні підприємством. Колективний договір визначає умови праці, умови оплати праці, соціальні гарантії для працівників і т.д.

Сторонами колективного договору є: з одного боку -власник підприємства, установи, організації або уповноважений їм орган, а з яругою сторони - профспілковий або інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган (а при їхній відсутності -представники трудящих, обрані й уповноважені трудовим колективом).

Змістом колективного договору є взаємні зобов'язання сторін по регулюванню виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема: зміні в організації виробництва і праці; забезпеченню зайнятості; нормуванню й оплаті праці, установленню форми, системи, розмірів заробітної плати; установленню гарантій, компенсацій, пільг; режимові роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умовам і охороні праці, забезпеченню культурного, медичного обслуговування і др.

Висновкові колективного договору передують переговори колективні. У цих переговорах, як правило, зацікавлені як працівники, так і роботодавці. Для їхнього ведення і підготовки проекту колективного договору сторони утворять робочу комісію. Рішенням сторін визначаються її склад, терміни, місце проведення і порядок денний переговорів. При веденні переговорів представники працівників мають право проводити в підтримку' своїх вимог збори, мітинги, пікетування, демонстрації, але в неробочий час і без порушення діяльності організації. У випадку виникнення розбіжностей складається протокол розбіжностей і створюється примирлива комісія для їхнього подолання. Примирлива комісія – орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективної трудової суперечки (конфлікту), і, що складається з представників сторін. Рішення примирливої комісії оформляється протоколом і має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і терміни, установлені цим рішенням.

Розроблений проект колективного договору обговорюється в трудовому колективі і виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу. Після схвалення проекту зборами (конференцією) він підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше, ніж через 5 днів з моменту його схвалення.

Колективні договори підлягають повідомної реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади і набирають сили з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного в ньому.

Всі умови колективного договору можуть лише поліпшувати, у порівнянні з чинним законодавством, умови праці працівників. Умови, що погіршують положення працівників у порівнянні з законодавством, вважаються недійсними.

 

 

V.4. Поняття, сторони і зміст трудового договору. Контрактна форма трудового договору

Трудовий договір - це основна форма здійснення громадянами свого конституційного права на працю.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим їм органом або фізичною особою, по якому працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену даною угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений їм орган або фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

БЕЗСТРОКОВИЙ

ТЕРМІНОВИЙ

НА ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ

КОНТРАКТ

Працівник має право укладати трудові договори одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Сторонами трудового договору виступають: працівник (громадянин, що володіє трудовий право- і дієздатністю) і власник або уповноважений їм орган або фізична особа, що є підприємцем.

Право- і дієздатність до висновку трудового договору в.працівника виникає з 16-літнього віку. Однак у виняткових випадках - за згодою одного з батьків або особи, його що заміняє, можуть прийматися на pa6oiy особи, що досягли 15-літнього віку, а учні загальноосвітніх шкіл, профтехучилищ, технікумів, по досягненні 14-літнього віку, у вільне від навчання час, для виконання легкої роботи, що не заподіює шкоди здоров'ю і не порушує процес навчання. Усі неповнолітні проходять медичний огляд.

Змістом трудового договору є умови, що визначають права й обов'язки його сторін із приводу реалізації права на працю. Права та обов'язки сторін установлюються чинним законодавством про працю, а також за згодою сторін. Чинним законодавством визначаються
робочий час, час відпочинку, дисципліна праці, охорона праці й ін. За згодою сторін визначаються необхідні (обов'язкові) і додаткові (факультативні) умови трудовогодоговору.

До необхідних умов відносяться: місце роботи, трудова функція працівника, тобто робота з визначеної спеціальності, посаді або кваліфікації, що він буде виконувати, розмір заробітної плати. До додаткового відносяться умови про надання житлової площі, службового транспорту, іспитовому терміну, неповному робочому пні й ін.

Законодавством передбачені наступні види трудових договорів:

1. безстроковий, тобто такий трудовий договір, що укладається на невизначений термін;

2. терміновий, тобто уклада на визначений термін, установлений за узгодженням сторін;

3. на час виконання визначеної роботи.

Трудовий контракт - це особлива форма трудового договору. Він може встановлюватися за згодою сторін. При цьому встановлюються термін його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення н організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового.

Від трудового договору трудовий контракт відрізняється тим, що в ньому передбачене більше умов, він дозволяє більш детально регулювати трудові права й обов'язки як працівника так і власника або уповноваженого їм органа. У контракті вказується термін, на який він укладається, тобто завжди носить терміновий характер. Наступна відмінність складається тім, що угодою сторін він може бути продовжений або укладений на новий термін. Якщо для трудового договору в законодавстві передбачена як усна, так і письмова форма, то трудовий контракт завжди укладається тільки в писемній формі.

Слід зазначити, що контрактна форма трудового договору застосовується в тих випадках, коли його застосування відповідає законодавству. Власник або уповноважений їм орган може жадати від працівника, що працює за трудовим договором, висновок контракту тільки в тому випадку, коли він відноситься до категорії працівників, для яких законом передбачена контрактна форма трудового договору.