Поняття та завдання сімейного права.

Питання теми

1 Поняття та завдання сімейного права.

2 Сім’я за сімейним законодавством України.

3 Умови і порядок реєстрації шлюбу, підстави його припинення.

4 Права та обов’язки членів сім’ї.

 

Основні терміни теми: сімейне право, сім’я, дитина, малолітня дитина, неповнолітня дитина, шлюб, шлюбний договір, фіктивний шлюб, розірвання шлюбу, неукладений шлюб, спільна власність подружжя, опіка, піклування, усиновлення.

 

Інформаційний блок

Поняття та завдання сімейного права.

Сімейне право – це сукупність правових норм, які регулюють особисті немайнові та пов’язані з ними майнові відносини фізичних осіб, що виникають із шлюбу й належності до сім’ї.

 

 

Сімейне право є самостійною галуззю права, яка відокремилася від цивільного. Характерною ознакою сімейних відносин є то, що вони в багатьох випадках регулюються не тільки правовими нормами, а й нормами моралі, звичаями та традиціями.

Основними джерелами сімейного права є Конституція України та Сімейний кодекс України.

Конституцією України (ст.24, 51, 53) визначені основні принципи сімейного права, такі, як:

- одношлюбність

- свобода і добровільність при укладанні та розірванні шлюбу;

- рівність чоловіка і жінки в особистих і майнових правах;

- матеріальна підтримка членів сім’ї, які її потребують;

- охорона сім’ї, дитинства, материнства державою. (приклади законодавства інших країн)

Сімейний кодекс України прийнятий 10 січня 2002 року і набрав чинності з 1 січня 2004 р. Він складається здвох частин: Загальної та Особливої, 7 розділів,22 глав, 292 статей. До прийняття спеціального закону зберігає чинність розділ V «Акти громадянського стану» КПШС.

Загальна частина містить норми, які поширюються на всі сімейно – правові відносини. До них налкжать норми: про предмет, законодавство, про мету і завдання, принципи, суб’єктів сімейних правовідносин тощо.

Особлива частина – це сукупність норм та принципів, кожен з яких регулює та охороняє окремий різновид сімейних відносин.

Сімейний кодекс України врегульовує три групи відносин

За змістом сімейні відносини поділяються на майнові та особисті

За колом суб’єктів Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між: подружжям, батьками ї дітьми, усиновлювачами та усиновленими, бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому.

У той самий час СКУ не регулюються сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Умови і порядок реєстрації шлюбу, підстави його припинення.

Шлюб — це історично зумовлена та врегу льована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, що визначає їх права і обов'язки по відношенню один до одного і до дітей.

Шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрова­ний у державному органі реєс­трації актів цивільного стану.

Сімейне законодавство не визнає підставою для виникнення у жінки та чоловікаправ та обов'яз­ків подружжя внаслідок релігійного обряду шлюбу - наприклад, вінчання. Виняток зроблено для випадків, коли та­кий релігійний обряд відбувся до створення або відновлення державних органів реєстрації актів цивільного ста­ну.

Умовами укладання шлюбу є взаємна згода осіб, які всту­пають у шлюб, і досягнення ними шлюбного віку.

Шлюбний вік для жінки встановлю­ється у сімнадцять, а для чоловіка - у вісімнадцять років. Цього віку вони ма­ють досягти на день реєс­трації шлюбу. Шлюбний вік може бу­ти знижений тільки су­дом. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, їй може бути надане право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. (приклади законодавства інших країн, народження дитини жінкою до 14 років)

Перешкодою до укладення шлюбу є перебування однієї з осіб, яка бажає одружитися, в іншому нерозірваному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу. Сімейним кодексом (ст.26) визначені категорії осіб, шлюб між якими заборонений. ( Дивись схему3.1)

Права та обов’язки членів сім’ї

Шлюб є підставою для виникнення прав і обов'язків по­дружжя.

Основні терміни теми

Сімейне право – сукупність норм права, які регулюють сімейні особисті немайнові та пов’язаніз ними майнові відносини фізичних осіб, що виникають із шлюбу й належності до сім’ї.

Сім'я -особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Дитина - особа до досягнення нею повноліття.

Малолітня дитина -дитина у віці до чотирнадцяти років.

Неповнолітня дитина - дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Шлюб -сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрова­ний у державному органі реєс­трації актів цивільного стану.

Шлюбний договір – договір, яким регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їх майнові права та обов'язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.

Фіктивний шлюб - шлюб укладений без наміру створити сім'ю і набути права та обов'язки подружжя.

Припинення шлюбу – припинення правовідносин між подружжям, які викликаються настанням певних юридичних актів.

Неукладений шлюб - шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) на­реченого.

Спільне майно - майно, нажите подружжям під час шлюбу, крім речей індивідуального користування.

Усиновлення - прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи (дитини або, у виняткових випадках, повнолітньої особи) на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

Опіка – засіб (форма) охорони й захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх, що не досягли 14 років і залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, яких суд визнав недієздатними внаслідок душевної хво­роби або недоумства.

Піклування - засіб (форма) охорони й захисту особистих і май­нових прав та інтересів неповнолітніх віком від 14 до 18 ро­ків, а також громадян, яких суд визнав обмежено дієздат­ними внаслідок зловживання спиртними напоями або нар­котичними речовинами, та осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права й виконувати свої обов'язки.

 

 

Питання для самоконтролю до теми

1. Охарактеризуйте особливості відносин, що регулюються нор­мами сімейного права.

2. На яких принципах будуються шлюбно-сімейні відносини?

3 Дайте визначення поняття шлюбу і сім'ї.

4. Який порядок укладання шлюбу?

5. Між якими особами укладення шлюбу не допускається? Чому?

6 Які підстави визнання шлюбу недійсним?

5. В яких випадках припиняється шлюб?

6. Які відносини регулює шлюбний договір?

7. В чому полягають особисті права та обов'язки подружжя?

8. В чому полягають майнові права та обов'язки подружжя?

9. Що означають поняття «спільне майно подружжя» і «роздільне майно подружжя»?

10. Які взаємні права та обов'язки батьків і дітей передбачені законодавством?

11.Дайте визначення усиновлення і назвіть категорію дітей, які можуть усиновлюватися.

12. Які підстави для позбавлення батьківських прав?

 

 

Питання теми

1 Поняття та завдання сімейного права.

2 Сім’я за сімейним законодавством України.

3 Умови і порядок реєстрації шлюбу, підстави його припинення.

4 Права та обов’язки членів сім’ї.

 

Основні терміни теми: сімейне право, сім’я, дитина, малолітня дитина, неповнолітня дитина, шлюб, шлюбний договір, фіктивний шлюб, розірвання шлюбу, неукладений шлюб, спільна власність подружжя, опіка, піклування, усиновлення.

 

Інформаційний блок

Поняття та завдання сімейного права.

Сімейне право – це сукупність правових норм, які регулюють особисті немайнові та пов’язані з ними майнові відносини фізичних осіб, що виникають із шлюбу й належності до сім’ї.

 

 

Сімейне право є самостійною галуззю права, яка відокремилася від цивільного. Характерною ознакою сімейних відносин є то, що вони в багатьох випадках регулюються не тільки правовими нормами, а й нормами моралі, звичаями та традиціями.

Основними джерелами сімейного права є Конституція України та Сімейний кодекс України.

Конституцією України (ст.24, 51, 53) визначені основні принципи сімейного права, такі, як:

- одношлюбність

- свобода і добровільність при укладанні та розірванні шлюбу;

- рівність чоловіка і жінки в особистих і майнових правах;

- матеріальна підтримка членів сім’ї, які її потребують;

- охорона сім’ї, дитинства, материнства державою. (приклади законодавства інших країн)

Сімейний кодекс України прийнятий 10 січня 2002 року і набрав чинності з 1 січня 2004 р. Він складається здвох частин: Загальної та Особливої, 7 розділів,22 глав, 292 статей. До прийняття спеціального закону зберігає чинність розділ V «Акти громадянського стану» КПШС.

Загальна частина містить норми, які поширюються на всі сімейно – правові відносини. До них налкжать норми: про предмет, законодавство, про мету і завдання, принципи, суб’єктів сімейних правовідносин тощо.

Особлива частина – це сукупність норм та принципів, кожен з яких регулює та охороняє окремий різновид сімейних відносин.

Сімейний кодекс України врегульовує три групи відносин

За змістом сімейні відносини поділяються на майнові та особисті

За колом суб’єктів Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між: подружжям, батьками ї дітьми, усиновлювачами та усиновленими, бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому.

У той самий час СКУ не регулюються сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.