Завдання та цілі юридичних клінік

© Маркіян Дулеба, голова асоціації ЮК України

В усьому світі багато хто з юристів, суддів, викладачів вищих навчальних закладів та студентів шукали шляхи вдосконалення юридичної освіти. В більшості країн традиційна вища освіта означає відвідування занять в університеті. Схема проведення таких занять в кожній країні різна. В Сполучених Штатах, в основному, вони складаються із методу запитань та відповідей (його ще називають "сократичний метод"). В інших країнах ці заняття проходять, зазвичай, у вигляді лекцій. В багатьох навчальних закладах студентів навчають тому, як потрібно складати юридичні документи, а також знайомлять їх з деякою судовою практикою через інсценізацію навчального судового процесу в класі. І дуже часто це являється єдиною практичною підготовкою студентів в університеті. Студенти, які пройшли навчання за такою навчальною системою, часто відчувають себе неготовими до практичної юридичної роботи. Вони не вміють складати проекти документів та реєструвати їх, вести опитування клієнтів та давати їм рекомендації, проводити судові слухання. Крім цього вони не навчилися застосовувати знання основних законів, отриманих під час навчання, до реальних ситуацій своїх клієнтів. Дуже часто студентам здається, що вони не мають достатнього досвіду, щоб зрозуміти роль юриста в суспільстві. Викладачі, юристи та судді в багатьох країнах помічали наявність таких самих проблем і в галузі традиційної юридичної освіти. Спільно зі студентами вони намагаються знайти такі навчальні методи, які б заповнили дефіцит, який виник.

"Клінічна юридична освіта" виникла в якості відповіді на проблему непідготовленості випускників юридичних навчальних закладів до практичного застосування правових знань. Тому її цілі частково визначаються необхідністю вирішення проблем традиційної юридичної освіти. Крім цього, багато з тих, хто працює в "юридичних клініках" в різних країнах думають, що вони можуть внести вклад в те, щоб юридичні послуги могли бути доступними тим, хто зазвичай не може їх собі дозволити. Дехто також вважає, що "юридичні клініки" можуть допомогти юридичній системі досягти позитивних змін в суспільстві через прийняття до виробництва справ, які можуть являти собою важливий прецедент, або через створення прогресивних законів.

"Клінічна юридична освіта" у нас означає навчання студентів, які вивчають право, специфічним навичкам, які використовують юристи. Таке навчання може здійснюватись:

Через проведення інсценованих вправ в аудиторії (наприклад, навчання судовій адвокатській майстерності);

Консультантами, які представляють клієнтів в реальних справах;

Шляхом роботи студентів в юридичних конторах під керівництвом досвідчених юристів (так звані "програми стажування");

Через поєднання вищезазначених методів.

Перша мета - навчити "як це робиться"

Першою метою "юридичної клініки" є навчити студентів робити те, чим займаються юристи. Ця робота включає в себе дії загального характеру, які виконуються більшістю юристів в усьому світі, а саме: опитування клієнтів, надання консультацій та розслідування справ. Сюди також входять дії, які відрізняються за змістом в кожній країні і які здійснюються багатьма, але не всіма юристами, як наприклад, проведення слухань в суді та відстоювання поданих апеляцій. І на закінчення, ці дії включають моменти, характерні для якого-небудь одного суду чи юридичної спеціалізації, як наприклад, складання позову з розірвання шлюбу або представлення інтересів клієнта в будь-якій державній установі.

Друга мета - розвиток філософії юриста

Другою метою клінічної юридичної освіти являється допомога студентам розвивати свої погляди на те, що означає бути юристом. Під керівництвом викладачів студенти можуть вивчити багато важливих питань, які постають перед юристом:

Як юристу швидко та ефективно освоїти нові галузі права чи нову техніку застосування права? - Що означає дотримуватися професійної юридичної етики?

Яку роль повинні відігравати юристи в суспільстві?

Чи повинні вони приводити до згоди сторони процесу, чи заключати комерційні угоди, брати участь у судових розглядах, або бути ініціаторами соціальних змін, або ж своєю діяльністю представляти поєднання усього вищезгаданого?

Як повинні будуватися судова та соціальна системи, щоб повністю відображатися в усіх різноманітних якостях, в яких повинні виступати юристи?

Яким чином молодому юристу потрібно поєднувати намагання задовольняти особисті та професійні потреби?

Також багато інших питань є актуальними у сфері поняття природи "юридичної клініки". Наприклад, чи повинні суди та юристи доповнювати, чи повністю замінювати старі методи вирішення спорів, які є постійними, традиційними в суспільстві? В чому заключається роль юристів, студентів та викладачів права в розвитку норм права в суспільстві? Розгляд цих питань і викликає необхідність діяльності "юридичних клінік".

Третя мета - надання юридичних послуг

Третьою метою "юридичних клінік" - як багато хто її розуміє - є надання юридичних послуг особам, які іншим чином не мають можливості отримати юридичну допомогу, у яких немає засобів щоб відстоювати свої права тощо. Викладачі юридичних навчальних закладів у всьому світі дискутують про те, що важливіше - освітні цілі "юридичної клініки", чи можливість надання юридичних послуг максимуму потребуючих їх. Цій суперечці не видно кінця. Однак більшість погоджується з тим, що обидва ці аспекти є дуже важливими.

Четверта мета - сприяння соціальним змінам

На думку багатьох, клінічна юридична освіта також переслідує і четверту мету: сприяти прогресивним соціальним змінам через використання правової системи. Згідно з цією думкою студенти-юристи та викладачі можуть займатися справами, які представляють "суспільний інтерес" та вирішення яких може викликати соціальні зміни або ж сприяти прийняттю прогресивного суспільного законодавства. Виходячи з цього, студенти та викладачі права володіють інтелектуальною свободою для того, щоби брати участь у справах, які мають соціальне забарвлення, навіть, якщо приватно практикуючі юристи не можуть дозволити собі цього, внаслідок необхідності заробляти гроші. Наявність цієї мети викликає багато протиріч в усьому світі. Багато представників юридичної професії та громадськості бачать в цьому безпідставне втручання з боку університетів у політику, чого не повинно бути. Найбільше вони не задоволені, коли університетська клініка займається суспільно корисною діяльністю на кошти, які з"являються внаслідок збору податків державою. Деякі з представників юридичної професії йдуть далі в своїх оцінках: вони вважають, що судова та законодавча системи повинні слугувати соціальній стабільності і що прогресивні соціальні зміни повинні ініціюватися через демократичну політику в законодавчих інститутах.

 

ТИПИ ЮРИДИЧНИХ КЛІНІК

© Маркіян Дулеба, голова асоціації ЮК України

(Інтернет джерело-http://www.legalclinics.org.ua)

Як згадувалося вище, існують три основні методи клінічної юридичної освіти: інсценування судового слухання в класі, ведення справ клієнтів студентами під керівництвом викладачів, та стажування в юридичних конторах. Кожний із методів клінічної юридичної освіти, який склався в Україні, має свої сильні та слабкі сторони. Таким чином більшість юридичних шкіл використовують поєднання методів в процесі навчання.

"ЮРИДИЧНА КЛІНІКА" ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

В деяких юридичних школах існує "юридична клініка" загальної юридичної практики. До розгляду приймаються різноманітні види справ, в залежності від того, чи почувають себе інструктори достатньо підготовленими до заняття ними. Клієнтами такої "клініки" є люди, у яких немає засобів найняти адвоката із приватної фірми. Перевагою "клініки" загальної практики є те, що студенти зіштовхуються з великою кількістю різноманітних справ. Особливо це важливо для студентів, які після закінчення навчання планують створити власну практику. Це допомагає студентам навчатися швидкому освоєнню нових галузей права. Це дозволяє студентам відпрацьовувати справи від початку до кінця, а інструкторам надає визначений рівень гнучкості при виборі справ. Недоліком "клініки" загальної практики є той факт, що інструктор володіє меншим контролем над висновками, які роблять студенти в результаті розгляду справи. Наприклад, інструктор хоче надати якомусь студенту можливість відпрацювати слухання в суді. В умовах "юридичної клініки" загальної практики, можливо, доведеться чекати тижні чи місяці перед тим, як підвернеться потрібна справа.

Спеціалізовані "юридичні клініки"

На деяких юридичних факультетах існують "юридичні клініки", які займаються одним конкретним видом справ. Наприклад, "клініка" приймає справи з дитячого соціального забезпечення, або працює тільки з справами цивільного характеру, деякі університети розвивають клініки з посередництва, арбітражу та інших методів позасудового вирішення спорів. Також є "юридичні клініки", які займаються справами в галузі законодавства з охорони навколишнього середовища. Інші спеціалізуються на громадянських правах, правах жінок чи розумовій дієздатності тощо. Такі спеціалізовані "клініки" мають перевагу в тому, що інструктори контролюють ведення справ студентами. Ті ж клініки, котрі відпрацьовують великі і складні справи, дають студентам можливість займатися інтенсивною юридичною роботою. Одна з проблем спеціалізованих клінік заключається в тому, що вони не відкривають перед студентами широкої різноманітності правових проблем. Часто студентам не надається можливість відпрацювати справу з самого початку. А коли випадок торкається складних і тривалих за часом справ, до яких можна віднести справи з громадянського права та галузі охорони навколишнього середовища, то студенти можуть працювати лише над невеликою частиною якоїсь із цих справ, розгляд якої може затягнутися на декілька років і вимагає участі декількох поколінь студентів даної "клініки". Поєднання роботи "юридичної клініки" із заняттями по інсценуванню представляє собою ефективний метод навчання студентів багатьом аспектам роботи юриста. Наприклад, багато факультетів пропонують студентам навчання з інсценування судової майстерності адвоката, щоб вони могли відпрацювати навички представлення справ у суді перед тим, як опиняться в реальній судовій ситуації. В інших програмах організовується щоденна інтенсивна підготовка з судової майстерності адвоката на початку семестру, яка включає в себе опитування клієнта, надання йому консультації, складання основних юридичних документів і деяку практичну роботу перед тим, як вони зможуть брати участь в "юридичній клініці". "Клініки" є дуже корисними, допомагаючи студентам формувати свої власні погляди на юридичну професію. Розглядання справи часто ставить перед студентами питання етичного характеру - про роль адвоката та клієнта в прийнятті рішень відносно справи, яка розглядається, про те, чи є закон, який використовується студентом у даній справі, корисним для суспільства тощо. Знову ж таки, роль інструктора тут є дуже важливою. Куратор повинен заохочувати студентів звертати увагу на такі питання, або ж вони загубляться у повсякденних проблемах, які пов'язані з веденням справи. Часто куратор навмисне ставить перед всіма чи декількома студентами складне питання, з яким одному з них випало зустрітися в межах діяльності "клініки". Такий підхід допомагає студентам обдумати більш широкий спектр проблем, з якими їм, можливо, доведеться зустрітися у своїй майбутній роботі. Думки, які висловлюють в цій ситуації інші члени групи, часто допомагають їм знайти вірне рішення. Багато програм "юридичної клініки" включають в себе регулярні зустрічі студентів в аудиторії для спільного обговорення складних проблем. Деякі з "клінік" надають своїм студентам реальну можливість брати участь у процесі судової справи чи в законотворчій роботі. Перевага такої роботи заключається в її користі для суспільства, не кажучи вже про захоплення, яке ця робота викликає як у викладачів, так і у студентів. Така практика часто навчає студентів тому, як треба працювати в одній команді з іншими юристами, використовуючи інформацію, яка напрацьована іншими колегами, та ділитися накопиченою інформацією і проведеним аналізом з іншими студентами, які беруть участь у спільній роботі. Студентам також надається можливість спостерігати та імітувати роботу кураторів під час виконання ними найскладніших обов'язків.

Варто сказати також про роль куратора в рамках "юридичної клініки". Навчання в такій клініці вимагає часу та енергії. В більшості "юридичних клінічних" програм робота з групою всього-на-всього восьми студентів являє собою для викладача важке завдання, оскільки передбачає досить серйозне навантаження. На інших факультетах це число може сягати десяти, дванадцяти осіб на одного куратора, а на деяких - максимум чотири студента.