Місцеві податки і збори в доходах місцевих бюджетів

 

В умовах незалежної України початок формування інституту місцевого оподаткування був покладений разом із прийняттям 20 травня 1993 р. Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», яким визначалися 16 видів місцевих податків і збо­рів, їх граничні розміри та порядок обчислення. Пізніше перелік місцевих податків та зборів був доповнений податком з продажу ім портних товарів. У 1997 р. склад системи оподаткування був уточ­нений новою редакцією Закону України «Про систему оподаткуван­ня», яким встановлювалися 2 місцевих податки та 14 місцевих збо­рів. Закон України від 17 вересня 1999 р. «Про додаткові заходи що­до фінансування загальної середньої освіти» доповнив перелік міс­цевих зборів ще одним - збором за право використання суб'єктами підприємницької діяльності приміщень, пов'язаних з їх діяльністю, що знаходяться у центральній частині населеного пункту та у буди­нках, що є пам'ятками історії та культури. Проте у 2000 р. був при­йнятий закон, який визнавав втрату чинності вищезгаданого закону від 17 вересня 1999 р. Починаючи з 1 січня 2004 р., скасовані ще два місцевих збори - готельний та за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон. З 2011 р. Податковий Кодекс України вніс кардинальні зміни в формуванні місцевих податків та зборів.

Місцеві ради (сільські, селищні, міські) відповідно до визначе­ного переліку запроваджують на своїй території місцеві податки і збори, визначають механізм їх справляння та порядок сплати. Крім того, обов'язковими до запровадження сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язано запровадження певних податків І зборів, є комуна­льний податок, а також збори: за припаркування автотранспорту, ринковий, за видачу ордера на квартиру, за видачу дозволу на роз­міщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, з власників собак.

Законодавче врегулювання порядку справляння місцевих пода­тків і зборів в Україні створило необхідне правове поле для функці­онування місцевого оподаткування, сприяло його становленню та зміцненню. В даний час визначилася позитивна тенденція збільшен­ня як абсолютних надходжень місцевих податків і зборів, так і їхньої відносної величини в доходах місцевих бюджетів. В цілому по міс­цевих бюджетах України, протягом останніх років частка місцевих податків і зборів знаходиться в межах 3-4%.

Фіскальне значення місцевих податків та зборів по-різному проявляється у формуванні доходної частини бюджетів різних рівнів і видів. Перш за все, найбільш відчутна їх роль у доходах бюджетів територіальних громад міст, селищ і сіл.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

6.1. Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Кодексу.

6.2. Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

6.3. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Кодексом порядку, становить податкову систему України.