Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів



Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів визначаються Державним казначейством України.

Територіальні органи Державного казначейства України складають та подають місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти. Крім того, зведені показники звітів одночасно подаються відповідно Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів рад.

Органи стягнення надають місцевим фінансовим органам звіти про фактичні надходження податків і зборів.

Квартальний та річний звіти про виконання місцевого бюджету подаються до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, до відповідної ради Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом ради у двомісячний строк після завершення бюджетного періоду. Перевірка звіту здійснюється Рахунковою палатою Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи комісією з питань бюджету ради, після чого проходить затвердження звіту про виконання бюджету або приймається інше рішення з цього приводу.

Управління місцевими бюджетами, що відбувається в межах бю­джетного процесу, є найважливішою складовою системи управління міс­цевими фінансами. У Бюджетному кодексі України наведено таке визна­чення бюджетного процесу.

Бюджетний процес — регламентована нормами права діяль­ність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бю­джетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Для кращого розуміння змісту цього поняття необхідно також знати, що бюджетний процес — це організована та скоординована діяльність багатьох суб'єктів, які є його учасниками — законодавчих органів, ор­ганів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, фінан­сових органів, розпорядників бюджетних коштів та ін. Така діяльність є різноаспектною і включає: формування цілей і завдань, яких слід до­сягнути завдяки використанню бюджетних ресурсів; складання прогно­зу соціально-економічного розвитку; розробку проекту бюджету, його погодження і затвердження; комплекс дій та заходів щодо виконання бюджету; складання і затвердження звіту про виконання бюджету;оцінку одержаних результатів та внесення на її основі змін у бюджетну практику. Як зазначалося, в бюджетній діяльності бере участь значне число суб'єктів, тому чільне місце в бюджетному процесі належить йо­го організації та координації дій всіх учасників. Невід'ємними атрибу­тами ефективного бюджетного процесу є також бюджетний моніторинг, аналіз, контроль і аудит, які проводяться на всіх його етапах.

Незважаючи на єдність вітчизняної бюджетної системи, яка забезпе­чується єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних від­носин, єдиними грошовою системою і бюджетною класифікацією, а та­кож єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності, все ж необхідно в окрему сферу бюджетної діяльності виділяти ту частину бюджетного процесу, яка здійснюється на місцево­му рівні. Адже одним з основоположних принципів вітчизняної бю­джетної системи є принцип самостійності. Він гарантує незалежність місцевих бюджетів та передбачає, що органи місцевого самоврядуван­ня коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності ні за бю­джетні зобов'язання держави, ні за зобов'язання один одного. Самостій­ність місцевих бюджетів забезпечується закріпленням за ними відпо­відних джерел доходів, а також правами відповідних органів місцевого самоврядування самостійно розглядати та затверджувати місцеві бю­джети та визначати напрями використання бюджетних коштів.

Отже, бюджетний процес, який здійснюється на місцевому рівні, є окремою, порівняно самостійною складовою національного бюджетного процесу, що здійснюється з урахуванням пріоритетів та уподобань міс­цевого населення. Крім того, він є невід'ємною частиною місцевої бю­джетної політики. Право та реальна здатність місцевого самоврядування проводити власну, незалежну від "центру" бюджетну політику, орієнто­вану на потреби територіальної громади, є головною умовою, реалізація якої дає змогу самостійно організовувати бюджетний процес на місце­вому рівні.

Не має жодної країни, в якій бюджетний процес на локальному рівні був би повністю відокремлений від процесу складання і виконання цен­трального бюджету держави. Безперечно, вони є й повинні бути взаємо­пов'язаними. Однак рівень самостійності органів місцевого самовряду­вання щодо організації бюджетного процесу в межах загальнонаціо­нальних "рамкових умов", який може бути різним залежно від форми державного устрою, способу організації бюджетної системи, розвине­ності інституту місцевого самоврядування тощо, є одним із найважливі­ших індикаторів, що свідчить про ступінь фінансової децентралізації в країні.

Як і в більшості розвинених зарубіжних держав, в Україні основопо­ложні юридичні норми створюють необхідні передумови для проведен­ня органами місцевого самоврядування, хоч і в рамках єдиних загаль­нонаціональних норм, цілком незалежної бюджетної політики та самостійної організації бюджетного процесу на локальному рівні. Однак ці можливості залишаються практично не реалізованими з таких основ­них причин:

· надмірної централізації бюджетної системи України;

· нестабільності вітчизняної нормативно-правової бази;

· віднесення до компетенції органів місцевого самоврядування пов­новажень на здійснення державних видатків без забезпечення їх необ­хідними джерелами фінансування, тобто наявності так званих "непрофінансованих мандатів";

· недостатнього рівня податкової автономії місцевого самоврядування;

· незначної фіскальної ролі місцевих податків і зборів;

· високого рівня залежності місцевих бюджетів від трансфертів з дер­жавного бюджету;

· введення казначейського обслуговування місцевих бюджетів у
такій формі, яка суттєво обмежує можливості органів місцевого самовря­дування та місцевих фінансових органів щодо управління бюджетними коштами тощо.

Одним із ключових факторів, який у сучасних умовах зумовлює фі­нансову несамостійність місцевого самоврядування в Україні, є низь­кий рівень фіскальної децентралізації, що не може вважатися позитив­ним явищем. Щоправда, до середини 1990-х років в економічній науці дуже поширеною була думка, що для країн, які розвиваються, доціль­ними є сильна цілеспрямована політика центрального уряду та невисо­кий рівень фіскальної децентралізації. Вважалося, що за таких обста­вин можна запобігти низці негативних наслідків децентралізації, які особливо відчутні в суспільствах трансформаційного типу — безвідпо­відальній борговій політиці місцевих органів влади, що загрожує макро-економічною дестабілізацією, процесам гальмування структурної пере­будови економіки. Однак аналіз сучасної зарубіжної економічної літера­тури свідчить про стрімке зростання кількості прихильників фіскаль­ної децентралізації. Останні на основі узагальнення світового досвіду доводять, що оптимально проведена децентралізація бюджетної систе­ми сприяє розвитку інститутів ринкової економіки, забезпечує стійкі темпи економічного зростання, посилює стимули органів місцевого само­врядування до проведення раціональної бюджетної політики та сприяє формуванню сприятливого інвестиційного клімату. Крім того, надмір­на фіскальна централізація призводить до загострення екологічних проблем, зниження якості соціальних послуг, які надаються на місце­вому рівні, уповільнює розвиток демократичних інститутів у суспіль­стві.

Аналіз рівня фіскальної децентралізації в Україні на основі методи­ки, розробленої Організацією економічного співробітництва і розвитку, свідчить, що він є критично низьким. Це вказує на необхідність зміц­нення фінансової автономії місцевого самоврядування і послаблення залежності місцевих бюджетів від державного бюджету, що дасть мож­ливість більш повно врахувати пріоритети територіальних громад при реалізації бюджетного процесу на локальному рівні.

Бюджетний процес на місцевому рівні регламентується норматив­но-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини в Україні. До таких юридичних документів належать:

· Конституція України;

· Бюджетний кодекс України;

· закони про державний бюджет України;

· інші закони України, що регулюють бюджетні правовідносини. Чільне місце серед нормативно-правових актів цієї групи, зокрема, на­лежить законам "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань", "Про систему оподаткування" тощо;

· нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та законів України;

· нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади — Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України та інших, прийняті на під­ставі та на виконання Бюджетного кодексу, законів України та норма­тивно-правових актів Кабінету Міністрів України;

· рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих держав­них адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

З метою уникнення правових колізій, які можуть траплятися в бю­джетному процесі, застосування норм вказаних вище нормативно-пра­вових актів відбувається з дотриманням принципу ієрархічності, від­повідно до якого бюджетне законодавство складається з окремих взаємопідпорядкованих груп нормативних документів, які, крім того, не по­винні суперечити положенням Конституції України, Бюджетного ко­дексу України та закону про державний бюджет України (рис. 7.1).

Ієрархічна структура нормативно-правових актів України, що регламентують здійснення бюджетного процесу

 

Рівні  
  Конституція України
  Бюджетний кодекс України
  Закон про державний бюджет України
  Інші закони України, що регулюють бюджетні правовідносини
  Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України
  Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади
  Рішення органів АР Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування

 

Відповідно до ст. 19 Бюджетного кодексу України бюджетний процес складається з чотирьох стадій. На місцевому рівні такими стадіями є:

· складання проекту місцевого бюджету;

· розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет;

· виконання місцевого бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до рішення про місцевий бюджет;

· підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Крім того, Бюджетним кодексом передбачено, що невід'ємними еле­ментами бюджетного процесу є фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів, які здійснюються на всіх його стадіях. Атрибутами раціонального бюджетного процесу є та­кож бюджетний моніторинг і аналіз планування та виконання бюдже­ту. Вони забезпечують належні умови для достовірного оцінювання рівня ефективності бюджетного процесу та вжиття своєчасних заходів що­ до його оптимізації.

Бюджетний процес є безперервним і складається з окремих бюджет­них циклів. Бюджетний цикл і бюджетний період — не тотожні понят­тя, які необхідно розрізняти.

Бюджетний цикл — це період бюджетного процесу, який пов­ністю охоплює діяльність, пов'язану зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням певного конкретного бюджету, а та­кож розглядом та ухваленням рішення щодо звіту про його вико­нання.

Бюджетний цикл на місцевому рівні, як правило, триває більше двох років, адже бюджетне планування починається задовго до затверджен­ня бюджету та його виконання.

Бюджетний період — це період, протягом якого бюджет є чинним.

Як правило, бюджетний період збігається в часі з процесом виконан­ня бюджету. Оскільки в Україні, як і в більшості країн світу, бюджет­ний період триває один рік, досить часто вживається також термін бю­джетний рік, який має в цьому випадку таке саме значення. Для кож­ного з місцевих бюджетів України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчуєть­ся 31 грудня того самого року.

Структуру бюджетного процесу на місцевому рівні показано на рис. 7.2, а в табл. 7.1 наведено типовий бюджетний календар, який містить ін­формацію про основні етапи бюджетного процесу за його стадіями.

Як видно з табл. 7.1, не кожне з передбачених чинним бюджетним законодавством завдань має чітко визначені терміни виконання. Це по­яснюється тим, що їх встановлення належить до компетенції відповід­них органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів влади Автономної Республіки Крим.

Розглянемо особливості організації бюджетного процесу на кожній з його стадій детальніше.

І. Складання проекту місцевого бюджету

Основними етапами процесу складання місцевих бюджетів вважа­ються такі:

1) встановлення граничних обсягів бюджетних асигнувань;

 

 
 

 


Наступний бюджетний цикл

 

Рис.7.2. Структуру бюджетного процесу на місцевому рівні


Таблиця 7.1.

Типовий календар бюджетного процесу на місцевому рівні

 

Стадії та їх складові Виконавці Терміни ви­конання
І. Складання проекту бюджету
1. Надання Міністерством фінансів інформації про особливості скла­дання проектів бюджетів на на­ступний бюджетний період Рада міністрів АРК, міс­цеві державні адмі­ністрації, виконавчі органи місцевих рад Липень — серпень
2. Прийняття спільних рішень та укладення договорів про об'єднання коштів місцевих бю­джетів для спільного виконання власних повноважень Місцеві ради До 1 серпня
3. Розробка згідно з визначеною Міністерством фінансів типовою формою бюджетних запитів та з урахуванням особливостей скла­дання проектів бюджетів інструк­ції з підготовки бюджетних за­питів, доведення її до головних розпорядників коштів місцевого бюджету Місцеві фінансові органи  
4. Подання обласним адміні­страціям (Раді міністрів АРК) інформації, необхідної для про­ведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників бюджетів Районні державні адміні­страції, виконавчі органи місцевих рад  
5. Подання Міністерству фінансів та Верховній Раді України інфор­мації, необхідної для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показни­ків бюджетів Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації До 1 серпня
6. Складання бюджетних запитів та подання їх до місцевих фінансо­вих органів Головні розпорядники коштів місцевих бюд­жетів Визнача­ються фі­нансовими органами
7. Аналіз бюджетних запитів та прийняття рішення щодо їх вклю­чення до проекту місцевого бюджету Місцеві фінансові органи  
         

 

8. Подання проекту місцевого бю­джету на розгляд до Ради міністрів АРК, місцевої державної адміні­страції або виконавчого органу місцевої ради Місцеві фінансові органи  
9. Подання районним (міським) фі­нансовим органам пропозицій що­до показників проектів бюджетів Виконавчі органи сіль­ських, селищних та міст районного значення рад, районні державні адміністрації в районах міст Києва і Севастополя  
10. Отримання від Міністерства фінансів розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфер­тів, методики їхнього визначення та інших показників, необхідних для складання проекту бюджету, а також типової форми рішення про бюджет Рада міністрів АРК, місцеві державні адмі­ністрації, виконавчі органи місцевих рад До 15 вере­сня
11. Отримання показників між­бюджетних відносин і текстових статей ухваленого в другому чи­танні закону про Державний бю­джет України Рада міністрів АРК, місцеві державні адмі­ністрації, виконавчі органи місцевих рад Не пізніше 27 листо­пада
12. Підготовка проекту рішення про місцевий бюджет Рада міністрів АРК, місцеві державні адмі­ністрації, виконавчі органи місцевих рад  
II. Розгляд та прийняття рішення про бюджет
1.Розгляд проекту рішення про місцевий бюджет Верховна Рада АРК, міс­цеві ради  
2. Затвердження бюджету АРК, обласних, районних і міських (крім міст районного значення) бюджетів Верховна Рада АРК,обласні і міські ради У двотиж­невий тер­мін після опубліку­вання зако­ну про дер­жавний бюджет України
       

 

3. Затвердження бюджетів міст районного значення, районних у містах, селищних і сільських бюджетів Місцеві ради У двотиж­невий тер­мін після за­твердження районного або міського бюджету
III. Виконання бюджету
1.Затвердження розпису місцевого бюджету, забезпечення його від­повідності бюджетним призна­ченням Керівник місцевого фінансового органу  
2. Забезпечення виконання міс­цевого бюджету Рада міністрів АРК, місцеві державні адміні­страції, виконавчі органи місцевих рад Протягом бюджетного періоду
3. Загальна організація та управ­ління виконанням місцевого бю­джету, координація діяльності учасників бюджетного процесу Місцеві фінансові органи Протягом бюджетного періоду
4. Забезпечення надходження до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів Органи стягнення    
5. Прогнозування та аналіз доходів місцевого бюджету Місцеві фінансові органи    
6. Казначейське обслуговування місцевого бюджету за функціями, визначеними Бюджетним кодек­сом України Територіальні органи Дер­жавного казначейства    
7. Здійснення бюджетних витрат Фінансові органи, розпо­рядники та одержувачі коштів Протягом бюджетного періоду
8. Внесення змін до рішення про місцевий бюджет Місцеві ради на основі ви­сновків місцевих фінансо­вих органів  
IV. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього
1.Визначення періодичності, структури і термінів подання звітності провиконання місцевих бюджетів Державне казначейство України  

 


 

2. Встановлення форм звітів про виконання місцевих бюджетів Державне казначейство України за погодженням з Міністерством фінансів та Рахунковою палатою  
3. Складання балансів, звітів про виконання місцевих бюджетів та подання їх Міністерству фінансів АРК, місцевим фінансовим орга­нам і виконавчим органам місце­вих рад Територіальні органи Дер­жавного казначейства України Для різних видів звітів встановлено різні термі­ни їх по­дання
4. Подання місцевим фінансовим органам звітів про податкову заборгованість і фактичні надхо­дження податків, зборів та інших обов'язкових платежів Органи стягнення Не пізніше 12 числа місяця, на­ступного за звітним
5. Подання квартального та річно­го звітів про виконання місцевого бюджету до Верховної Ради АРК або відповідної місцевої ради Рада міністрів АРК, місцеві державні адмі­ністрації, виконавчі органи місцевих рад   Щокварта­лу, у двомі­сячний тер­мін після закінчення бюджетного періоду
6. Перевірка звіту про виконання місцевого бюджету за бюджетний період Рахункова палата АРК або комісія з питань бюджету відповідної міс­цевої ради  
7. Затвердження звіту про ви­конання бюджету або прийняття іншого рішення з цього приводу Верховна Рада АРК, міс­цеві ради  

2) складання і доведення до розпорядників бюджетних коштів ін­струкцій з підготовки бюджетних запитів;

3) підготовка бюджетних запитів;

4) аналіз і зведення бюджетних запитів;

підготовка проекту рішення про місцевий бюджет та документів, що до нього додаються; подання проекту рішення про місцевий бюджет на розгляд

Складання проектів відповідних місцевих бюджетів забезпечують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміні­страції та виконавчі органи місцевих рад.

Безпосередньо організація бюджетного планування, координація діяльності головних розпорядників коштів та виконання методично-кон­сультаційних функцій з питань складання місцевого бюджету належать до компетенції місцевого фінансового органу. У разі, якщо місцеві фі­нансові органи не створені, їхні повноваження здійснюють виконавчі

Робота зі складання проекту місцевого бюджету має не тільки тех­нічний, а й політичний характер. Адже за її результатами необхідно ви­рішити два основних завдання: з одного боку, якомога точніше спрогнозувати доходи бюджету, правильно визначити потребу і спланувати ви­трати, правильно розрахувати показники проекту бюджету; з іншого — скласти бюджет, який би максимально повно враховував пріоритети та потреби місцевого населення і був схвалений громадськістю. Організа­ція діяльності бюджетного процесу на цій стадії є дуже відповідальним завданням. Вдало та з дотриманням встановлених термінів складений бюджет дає змогу забезпечити своєчасне та якісне його виконання, і навпаки, прорахунки, допущені у процесі планування бюджету, чинять значний негативний вплив протягом усіх наступних стадій бюджетного процесу. Тому ще до початку роботи, пов'язаної безпосередньо зі скла­данням проекту бюджету на відповідний рік, необхідно виконувати вели­кі обсяги аналітичної роботи, проводити бюджетні слухання та інші за­ходи із залучення до бюджетного процесу широких кіл громадськості.

Як правило, в умовах раціонально організованого бюджетного про­цесу складанню проекту бюджету обов'язково передує стратегічне та середньострокове бюджетне планування. При цьому планування на середньострокову перспективу здійснюють на 3—5 років і переглядають що­року, приводячи у відповідність до напрямів бюджетної політики, які можуть змінюватися з року в рік. До початку складання бюджету та­кож формується місцева бюджетна політика, головні засади якої визна­чаються програмою економічного та соціального розвитку адміністра­тивно-територіальної одиниці.

Процес складання місцевих бюджетів передбачає врахування низки важливих рішень, які приймаються на загальнодержавному рівні. Так, окремі показники і положення, що мають дотримуватися при форму­ванні місцевих бюджетів, визначаються Основними напрямами бюджет­ної політики країни. До них, зокрема, належать такі:

частка обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету України і значення коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів;

особливості взаємовідносин державного бюджету України з місце­вими бюджетами в наступному бюджетному році;

розмір мінімальної заробітної плати та рівень забезпечення про­житкового мінімуму на плановий бюджетний період.

Безпосередньо процес складання місцевих бюджетів розпочинається у червні року, що передує плановому, після винесення на розгляд Вер­ховної Ради України проекту Основних напрямів бюджетної політики і проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний рік. У цей час Міністерство фінансів України до­водить до відома Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад інформа­цію про особливості складання проектів місцевих бюджетів на наступ­ний бюджетний період.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації встановлюють терміни скла­
дання і отримують сформовану районними державними адміністрація­
ми і виконавчими органами місцевих рад інформацію, необхідну для
проведення розрахунків міжбюджетних трансфертів. Зведена інформа­ція до 1 серпня подається ними Міністерству фінансів України для ви­
конання таких розрахунків та Рахунковій палаті для здійснення їх перевірки.

Місцеві фінансові органи згідно з визначеними Міністерством фі­нансів України особливостями складання проектів бюджетів на наступ­ний бюджетний рік і типовою формою бюджетних запитів розробляють інструкцію з підготовки бюджетних запитів. Така інструкція доводить­ся до відома кожного з головних розпорядників коштів місцевого бю­джету.

Головні розпорядники коштів формують бюджетні запити і подають
їх до місцевих фінансових органів. Останні проводять аналіз бюджет­
них запитів на предмет відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. За результата­ми проведеного аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає
рішення про можливість включення бюджетних запитів до проекту
бюджету. Після цього проект бюджету подається Раді міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або вико­навчому органу місцевої ради, які за результатами його розгляду доводять до місцевих фінансових органів свої пропозиції щодо його показників.

У разі схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про
державний бюджет України, яке має відбутися не пізніше 15 вересня
року, що передує плановому, Міністерство фінансів України доводить
до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних
адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад розрахунки прогноз­
них обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та ін­ші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а
також типову форму рішення про бюджет.

У тижневий термін після ухвалення закону про державний бюджет України в другому читанні, тобто не пізніше 27 листопада, Кабінет Міністрів України забезпечує доведення до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих ор­ганів місцевих рад показників обсягів міжбюджетних трансфертів і тек­стових статей закону, які визначають особливості міжбюджетних від­носин на наступний бюджетний період. Затверджені в другому читанні закону, ці показники і положення, а також розмір мінімальної заробіт­ної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму громадян на майбутній бюджетний рік вже не можуть бути змінені. Після цього по­чинається завершальний етап складання місцевих бюджетів.

Володіючи необхідною для закінчення формування проекту бюджету інформацією, місцеві фінансові органи уточнюють розрахунки його по­казників. Після складання остаточного варіанта бюджету Рада міні­стрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад забезпечують підготовку та схвалюють проекти рішень про відповідні місцеві бюджети.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; просмотров: 442; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.51.235 (0.086 с.)