Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів
Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів визначаються Державним казначейством України. Територіальні органи Державного казначейства України складають та подають місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти. Крім того, зведені показники звітів одночасно подаються відповідно Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів рад. Органи стягнення надають місцевим фінансовим органам звіти про фактичні надходження податків і зборів. Квартальний та річний звіти про виконання місцевого бюджету подаються до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, до відповідної ради Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом ради у двомісячний строк після завершення бюджетного періоду. Перевірка звіту здійснюється Рахунковою палатою Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи комісією з питань бюджету ради, після чого проходить затвердження звіту про виконання бюджету або приймається інше рішення з цього приводу. Управління місцевими бюджетами, що відбувається в межах бюджетного процесу, є найважливішою складовою системи управління місцевими фінансами. У Бюджетному кодексі України наведено таке визначення бюджетного процесу. Бюджетний процес — регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України. Для кращого розуміння змісту цього поняття необхідно також знати, що бюджетний процес — це організована та скоординована діяльність багатьох суб'єктів, які є його учасниками — законодавчих органів, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, фінансових органів, розпорядників бюджетних коштів та ін. Така діяльність є різноаспектною і включає: формування цілей і завдань, яких слід досягнути завдяки використанню бюджетних ресурсів; складання прогнозу соціально-економічного розвитку; розробку проекту бюджету, його погодження і затвердження; комплекс дій та заходів щодо виконання бюджету; складання і затвердження звіту про виконання бюджету;оцінку одержаних результатів та внесення на її основі змін у бюджетну практику. Як зазначалося, в бюджетній діяльності бере участь значне число суб'єктів, тому чільне місце в бюджетному процесі належить його організації та координації дій всіх учасників. Невід'ємними атрибутами ефективного бюджетного процесу є також бюджетний моніторинг, аналіз, контроль і аудит, які проводяться на всіх його етапах.
Незважаючи на єдність вітчизняної бюджетної системи, яка забезпечується єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиними грошовою системою і бюджетною класифікацією, а також єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності, все ж необхідно в окрему сферу бюджетної діяльності виділяти ту частину бюджетного процесу, яка здійснюється на місцевому рівні. Адже одним з основоположних принципів вітчизняної бюджетної системи є принцип самостійності. Він гарантує незалежність місцевих бюджетів та передбачає, що органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності ні за бюджетні зобов'язання держави, ні за зобов'язання один одного. Самостійність місцевих бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, а також правами відповідних органів місцевого самоврядування самостійно розглядати та затверджувати місцеві бюджети та визначати напрями використання бюджетних коштів. Отже, бюджетний процес, який здійснюється на місцевому рівні, є окремою, порівняно самостійною складовою національного бюджетного процесу, що здійснюється з урахуванням пріоритетів та уподобань місцевого населення. Крім того, він є невід'ємною частиною місцевої бюджетної політики. Право та реальна здатність місцевого самоврядування проводити власну, незалежну від "центру" бюджетну політику, орієнтовану на потреби територіальної громади, є головною умовою, реалізація якої дає змогу самостійно організовувати бюджетний процес на місцевому рівні.
Не має жодної країни, в якій бюджетний процес на локальному рівні був би повністю відокремлений від процесу складання і виконання центрального бюджету держави. Безперечно, вони є й повинні бути взаємопов'язаними. Однак рівень самостійності органів місцевого самоврядування щодо організації бюджетного процесу в межах загальнонаціональних "рамкових умов", який може бути різним залежно від форми державного устрою, способу організації бюджетної системи, розвиненості інституту місцевого самоврядування тощо, є одним із найважливіших індикаторів, що свідчить про ступінь фінансової децентралізації в країні. Як і в більшості розвинених зарубіжних держав, в Україні основоположні юридичні норми створюють необхідні передумови для проведення органами місцевого самоврядування, хоч і в рамках єдиних загальнонаціональних норм, цілком незалежної бюджетної політики та самостійної організації бюджетного процесу на локальному рівні. Однак ці можливості залишаються практично не реалізованими з таких основних причин: · надмірної централізації бюджетної системи України; · нестабільності вітчизняної нормативно-правової бази; · віднесення до компетенції органів місцевого самоврядування повноважень на здійснення державних видатків без забезпечення їх необхідними джерелами фінансування, тобто наявності так званих "непрофінансованих мандатів"; · недостатнього рівня податкової автономії місцевого самоврядування; · незначної фіскальної ролі місцевих податків і зборів; · високого рівня залежності місцевих бюджетів від трансфертів з державного бюджету; · введення казначейського обслуговування місцевих бюджетів у Одним із ключових факторів, який у сучасних умовах зумовлює фінансову несамостійність місцевого самоврядування в Україні, є низький рівень фіскальної децентралізації, що не може вважатися позитивним явищем. Щоправда, до середини 1990-х років в економічній науці дуже поширеною була думка, що для країн, які розвиваються, доцільними є сильна цілеспрямована політика центрального уряду та невисокий рівень фіскальної децентралізації. Вважалося, що за таких обставин можна запобігти низці негативних наслідків децентралізації, які особливо відчутні в суспільствах трансформаційного типу — безвідповідальній борговій політиці місцевих органів влади, що загрожує макро-економічною дестабілізацією, процесам гальмування структурної перебудови економіки. Однак аналіз сучасної зарубіжної економічної літератури свідчить про стрімке зростання кількості прихильників фіскальної децентралізації. Останні на основі узагальнення світового досвіду доводять, що оптимально проведена децентралізація бюджетної системи сприяє розвитку інститутів ринкової економіки, забезпечує стійкі темпи економічного зростання, посилює стимули органів місцевого самоврядування до проведення раціональної бюджетної політики та сприяє формуванню сприятливого інвестиційного клімату. Крім того, надмірна фіскальна централізація призводить до загострення екологічних проблем, зниження якості соціальних послуг, які надаються на місцевому рівні, уповільнює розвиток демократичних інститутів у суспільстві.
Аналіз рівня фіскальної децентралізації в Україні на основі методики, розробленої Організацією економічного співробітництва і розвитку, свідчить, що він є критично низьким. Це вказує на необхідність зміцнення фінансової автономії місцевого самоврядування і послаблення залежності місцевих бюджетів від державного бюджету, що дасть можливість більш повно врахувати пріоритети територіальних громад при реалізації бюджетного процесу на локальному рівні. Бюджетний процес на місцевому рівні регламентується нормативно-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини в Україні. До таких юридичних документів належать: · Конституція України; · Бюджетний кодекс України; · закони про державний бюджет України; · інші закони України, що регулюють бюджетні правовідносини. Чільне місце серед нормативно-правових актів цієї групи, зокрема, належить законам "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань", "Про систему оподаткування" тощо; · нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та законів України; · нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади — Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України та інших, прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу, законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України; · рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. З метою уникнення правових колізій, які можуть траплятися в бюджетному процесі, застосування норм вказаних вище нормативно-правових актів відбувається з дотриманням принципу ієрархічності, відповідно до якого бюджетне законодавство складається з окремих взаємопідпорядкованих груп нормативних документів, які, крім того, не повинні суперечити положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та закону про державний бюджет України (рис. 7.1). Ієрархічна структура нормативно-правових актів України, що регламентують здійснення бюджетного процесу
Відповідно до ст. 19 Бюджетного кодексу України бюджетний процес складається з чотирьох стадій. На місцевому рівні такими стадіями є: · складання проекту місцевого бюджету; · розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет; · виконання місцевого бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до рішення про місцевий бюджет; · підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього. Крім того, Бюджетним кодексом передбачено, що невід'ємними елементами бюджетного процесу є фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів, які здійснюються на всіх його стадіях. Атрибутами раціонального бюджетного процесу є також бюджетний моніторинг і аналіз планування та виконання бюджету. Вони забезпечують належні умови для достовірного оцінювання рівня ефективності бюджетного процесу та вжиття своєчасних заходів що до його оптимізації. Бюджетний процес є безперервним і складається з окремих бюджетних циклів. Бюджетний цикл і бюджетний період — не тотожні поняття, які необхідно розрізняти. Бюджетний цикл — це період бюджетного процесу, який повністю охоплює діяльність, пов'язану зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням певного конкретного бюджету, а також розглядом та ухваленням рішення щодо звіту про його виконання. Бюджетний цикл на місцевому рівні, як правило, триває більше двох років, адже бюджетне планування починається задовго до затвердження бюджету та його виконання. Бюджетний період — це період, протягом якого бюджет є чинним. Як правило, бюджетний період збігається в часі з процесом виконання бюджету. Оскільки в Україні, як і в більшості країн світу, бюджетний період триває один рік, досить часто вживається також термін бюджетний рік, який має в цьому випадку таке саме значення. Для кожного з місцевих бюджетів України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року. Структуру бюджетного процесу на місцевому рівні показано на рис. 7.2, а в табл. 7.1 наведено типовий бюджетний календар, який містить інформацію про основні етапи бюджетного процесу за його стадіями. Як видно з табл. 7.1, не кожне з передбачених чинним бюджетним законодавством завдань має чітко визначені терміни виконання. Це пояснюється тим, що їх встановлення належить до компетенції відповідних органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів влади Автономної Республіки Крим.
Розглянемо особливості організації бюджетного процесу на кожній з його стадій детальніше. І. Складання проекту місцевого бюджету Основними етапами процесу складання місцевих бюджетів вважаються такі: 1) встановлення граничних обсягів бюджетних асигнувань;
Наступний бюджетний цикл
Рис.7.2. Структуру бюджетного процесу на місцевому рівні Таблиця 7.1. Типовий календар бюджетного процесу на місцевому рівні
2) складання і доведення до розпорядників бюджетних коштів інструкцій з підготовки бюджетних запитів; 3) підготовка бюджетних запитів; 4) аналіз і зведення бюджетних запитів; підготовка проекту рішення про місцевий бюджет та документів, що до нього додаються; подання проекту рішення про місцевий бюджет на розгляд Складання проектів відповідних місцевих бюджетів забезпечують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад. Безпосередньо організація бюджетного планування, координація діяльності головних розпорядників коштів та виконання методично-консультаційних функцій з питань складання місцевого бюджету належать до компетенції місцевого фінансового органу. У разі, якщо місцеві фінансові органи не створені, їхні повноваження здійснюють виконавчі Робота зі складання проекту місцевого бюджету має не тільки технічний, а й політичний характер. Адже за її результатами необхідно вирішити два основних завдання: з одного боку, якомога точніше спрогнозувати доходи бюджету, правильно визначити потребу і спланувати витрати, правильно розрахувати показники проекту бюджету; з іншого — скласти бюджет, який би максимально повно враховував пріоритети та потреби місцевого населення і був схвалений громадськістю. Організація діяльності бюджетного процесу на цій стадії є дуже відповідальним завданням. Вдало та з дотриманням встановлених термінів складений бюджет дає змогу забезпечити своєчасне та якісне його виконання, і навпаки, прорахунки, допущені у процесі планування бюджету, чинять значний негативний вплив протягом усіх наступних стадій бюджетного процесу. Тому ще до початку роботи, пов'язаної безпосередньо зі складанням проекту бюджету на відповідний рік, необхідно виконувати великі обсяги аналітичної роботи, проводити бюджетні слухання та інші заходи із залучення до бюджетного процесу широких кіл громадськості. Як правило, в умовах раціонально організованого бюджетного процесу складанню проекту бюджету обов'язково передує стратегічне та середньострокове бюджетне планування. При цьому планування на середньострокову перспективу здійснюють на 3—5 років і переглядають щороку, приводячи у відповідність до напрямів бюджетної політики, які можуть змінюватися з року в рік. До початку складання бюджету також формується місцева бюджетна політика, головні засади якої визначаються програмою економічного та соціального розвитку адміністративно-територіальної одиниці. Процес складання місцевих бюджетів передбачає врахування низки важливих рішень, які приймаються на загальнодержавному рівні. Так, окремі показники і положення, що мають дотримуватися при формуванні місцевих бюджетів, визначаються Основними напрямами бюджетної політики країни. До них, зокрема, належать такі: частка обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету України і значення коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів; особливості взаємовідносин державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступному бюджетному році; розмір мінімальної заробітної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на плановий бюджетний період. Безпосередньо процес складання місцевих бюджетів розпочинається у червні року, що передує плановому, після винесення на розгляд Верховної Ради України проекту Основних напрямів бюджетної політики і проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний рік. У цей час Міністерство фінансів України доводить до відома Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад інформацію про особливості складання проектів місцевих бюджетів на наступний бюджетний період. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації встановлюють терміни скла Місцеві фінансові органи згідно з визначеними Міністерством фінансів України особливостями складання проектів бюджетів на наступний бюджетний рік і типовою формою бюджетних запитів розробляють інструкцію з підготовки бюджетних запитів. Така інструкція доводиться до відома кожного з головних розпорядників коштів місцевого бюджету. Головні розпорядники коштів формують бюджетні запити і подають У разі схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про У тижневий термін після ухвалення закону про державний бюджет України в другому читанні, тобто не пізніше 27 листопада, Кабінет Міністрів України забезпечує доведення до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад показників обсягів міжбюджетних трансфертів і текстових статей закону, які визначають особливості міжбюджетних відносин на наступний бюджетний період. Затверджені в другому читанні закону, ці показники і положення, а також розмір мінімальної заробітної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму громадян на майбутній бюджетний рік вже не можуть бути змінені. Після цього починається завершальний етап складання місцевих бюджетів. Володіючи необхідною для закінчення формування проекту бюджету інформацією, місцеві фінансові органи уточнюють розрахунки його показників. Після складання остаточного варіанта бюджету Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад забезпечують підготовку та схвалюють проекти рішень про відповідні місцеві бюджети.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; просмотров: 442; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.51.235 (0.086 с.) |