Тема 1. Стандартизація термінології в галузі управління якістю

1.1. Поняття якості.

1.2. Якість як об’єкт управління.

1.3. Основоположники концепцій управління якістю.

1.4. Показники якості та їх класифікація.

1.5. Взаємозв’язок загального менеджменту і менеджменту якості.

Поняття якості

У міжнародному стандарті ISO 9000:2000 під якістю розуміється ступінь, у якому сукупність властивих характеристик виконує вимоги.

Категорія якості вперше була проаналізована давньогрецьким філософом Аристотелем. Німецький філософ Гегель розглядав якість як логічну категорію, вбачаючи в ній початковий ступінь пізнання речей і становлення світу. В «Енциклопедії філософських наук» він писав: «Якість є взагалі тотожна з буттям безпосередня певність...»; «Щось є завдяки своїй якості тим, чим воно є, і, втрачаючи свою якість, воно перестає бути тим, чим воно є...» [1].

У розмовній мові слово «якість» використовується в різних значеннях. Але коли говорять про якість виробу, послуги або особистості, то, по суті, мають на увазі їхні особливі властивості. Наприклад, під якістю тканини або паперу розуміються певні сорти цих товарів. Але тканина і для бальної сукні, і для постільної білизни може бути якісною, якщо вона задовольняє вимогам, які пред'являються з огляду на цільове використання. Якість при цьому не залежить від того, наскільки високі вимоги були встановлені.

Тому точне визначення цих вимог є важливою передумовою для досягнення певної якості. Виробник і покупець перед видачею замовлення повинні погоджувати рівень цих вимог.

У вузькому розумінні якість означає якість продукції, у широкому – якість роботи, послуги, інформації, процесу, підрозділу, якість співробітників, включаючи робітників, інженерів, менеджерів та виконавчу дирекцію, якість системи, компанії, якість цілей та ін.

Властивість (здатність) об'єкта задовольняти потреби може бути представлена сукупністю його характеристик. Відповідно до міжнародного стандарту ISO 9000:2000 «Системи менеджменту якості. Основні положення і словник» якістьє «ступенем, у якому сукупність властивих характеристик виконує вимоги».

У деяких довідкових джерелах якість позначається як «придатність для використання» або «відповідність цілям», або «задоволення потреб споживача», або «відповідність вимогам». Усе це тільки деякі сторони якості, визначеної вище.

Часто під якістю розуміють клас (рівень вимог), який можна встановити для продукції. Це неправильно. Продукція навіть тоді буде якісною, коли вона задовольняє певним, навіть обмеженим вимогам, при цьому бездоганно їм відповідаючи.Наприклад, і вершкове масло, і маргарин можуть бути однаково якісною продукцією. Кожний вид товару призначений для цільового використання і, відповідно, для певної категорії покупців. І якщо ці вироби задовольняють вимогам своїх споживачів, то вони є якісними.

Студентський гуртожиток може бути більше пристосованим для якоїсь цілі, ніж, наприклад, чотиризірковий готель. І обидва можуть демонструвати якісні досягнення, але кожний у своєму класі.

Як встановлення вимог, так і їх оцінка з точки зору якості продукції можливі в тому випадку, якщо ця продукція має певні відмітні ознаки якості й оцінюється за цими ознаками.

Можна вважати, що якість досягнуто, якщо вимоги для досягнення певної мети будуть задоволені через властивості продукції і незалежно від того, що ці вимоги можуть бути вищими або нижчими. Таким чином, якість є ступенем задоволення вимог через властивості продукції.

Основними характеристиками якості для послуг будуть такі: надійність, гарантія, доступність, взаємозв'язок, чуйність, ввічливість, наявність симпатій, відчутність.

 

Якість як об'єкт управління

Великий внесок у розробку теорії управління якістю внесли зарубіжні та вітчизняні вчені. Роботи російських вчених П.Л. Чебишева і О.М. Ляпунова є теоретичною основою вибіркового контролю якості. Великий внесок у розробку застосовуваних у даний час систем управління якістю внесли вітчизняні вчені І.Г. Венецький, А.М. Довжин, американські вчені В. Шухарт, Е. Демінг, А. Фейгенбаум [2].

Сучасне управління якістю виходить з того, що діяльність з управління якістю не може бути ефективною після того, як продукцію вироблено, ця діяльність повинна здійснюватися в ході виробництва продукції. Важлива також діяльність щодо забезпечення якості, яка передає процес виробництва.

У сучасній літературі й практиці використовуються наступні концепції менеджменту якості [2]:

* Система якості (Quality System);

* Система менеджменту, заснована на управлінні якістю (Quality Driven Management System);

* Загальне управління якістю (Total Quality Management);

* Забезпечення якості (Quality Assurance);

* Управління якістю (Quality Control);

* Статистичний контроль якості (Statistical Quality Control);

* Система забезпечення якості (Quality Assurance System);

* Гарантія продукції (Product Assurance);

* Загальний виробничий менеджмент (Total Manufacturing Management);

* Передовий виробничий досвід (Good Manufacturing Practices);

* Система управління виробничими умовами (Environmental Management System);

* Система "ми стурбовані" (We Care);

* Система "стурбованість відповідальних осіб" (Responsible Care);

* Загальний менеджмент якості в сфері охорони навколишнього середовища (Environmental TQM);

* Загальне забезпечення виробництва (Total Manufacturing Assurance);

* Інтегрований менеджмент процесів (Integrated Process Management);

* Менеджмент з метою поліпшення якості (Management for Quality Improvement);

* Повне (наскрізне, тотальне) управління якістю та продуктивністю (Total Quality and Productivity Management);

* Інтегрований менеджмент якості (Integrated Management);

* Система впровадження безперервних поліпшень (Continuos Improvement Implementation System);

* Повне перетворення якості (Total Quality Transformation);

* Менеджмент системи якості (Quality System Management).

Є й інші концепції менеджменту якості. Ми навели лише їхню невелику частину, але важливу для розуміння якості як об'єкта управління. Перераховані концепції відображають сутність різних методів, використовуваних у методології TQM для вирішення різних проблем якості.

Сучасний менеджмент якості базується на результатах досліджень, виконаних великими закордонними корпораціями за програмами консультантів з управління якістю. Це досвід таких відомих фірм, як «Hulett-Pakkard» та ін. У 80-і роки на політику цих та інших фірм вплинули розробки Ф. Кросбі, Е. Демінга, А. Фейгенбаум, К. Ісікава, Дж. Джуран [2]. Фірми, що функціонують у ринковій економіці, формулюють політику в сфері якості таким чином, щоб вона стосувалася діяльності кожного працівника, а не тільки якості пропонованих продуктів чи послуг. У політиці чітко визначаються рівні стандартів якості роботи для конкретної фірми й аспекти системи забезпечення якості. При цьому продукція заданої якості повинна бути поставленою споживачеві в задані терміни, в заданих обсягах і за прийнятну ціну.

Сьогодні в управлінні якістю важливе значення має наявність на фірмах сертифікованої системи управління якістю, що є гарантією високої стабільності та стійкості якості продукції. Сертифікат на систему якості дозволяє зберегти конкурентні переваги на ринку.

Поява сертифіката на системи якості обумовлена еволюцією підходів до менеджменту якості, на якій доцільно зупинитися більш докладно.