Глава 32 Управління в соціальній і гуманітарно-культурній

Ефективно працююче місцеве самоврядування як інститут громадянського суспільства має бути передусім зорієнтоване на вирішення питань соціально-культурного розвитку відповідної території, покликане здійснювати управління у соціальній і гуманітарно-культурній сферах місцевого життя. Територіальні громади та створювані ними органи можуть більш ефективно, ніж державні органи, вирішувати завдання підвищення рівня та якості життя мешканців окремих територій, забезпечувати соціальні, комунально-побутові та інші життєво необхідні потреби.

Головне завдання місцевого самоврядування у соціальній сфері — це забезпечення охайності, здоров'я та комфорту в місцях мешкання, чистоти вулиць, правильності забудови, освіти для дітей, утримання парків та скверів, турбота про безпритульних, людей похилого віку та бідних.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування виконують більшість функцій, які стосуються безпосередньо населення в цілому та кожного мешканця зокрема і насамперед, у освітній та соціальній сферах. Це й дошкільна робота з дітьми (створення денних ясел- садків, сімейних дитячих садків), організація центрів проведення дозвілля для дітей шкільного віку; турбота про людей похилого віку та інвалідів (допомога на дому, утримання притулків); видача житлових позик; освіта (контроль за роботою навчальних закладів, участь у розробці навчальних програм); комунальні послуги та контроль за діяльністю комунальних підприємств (очисні споруди, каналізація); управління комунікаціями (місцевий транспорт, шляхи), збирання та утилізація сміття тощо.

За своїм змістом управління, яке здійснюється місцевим самоврядуванням у соціальній сфері, складається з певних напрямів управлінської діяльності в різних сферах місцевого життя: сфери охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури і спорту, побутового та торговельного обслуговування тощо.

Так, органи місцевого самоврядування повинні вирішувати питання організації, утримання та розвитку комунальних установ охорони здоров'я, забезпечувати санітарне благополуччя населення. До відання місцевого самоврядування віднесена реєстрація відповідно до законодавства статутів (положень), розташованих на відповідній території закладів охорони здоров'я, а також внесення пропозицій до відповідних органів про ліцензування індивідуальної підприємницької діяльності у цій сфері (ст. 32 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»). Органи місцевого самоврядування сприяють розвитку і вдосконаленню мережі лікувальних закладів усіх форм власності.

Також, враховуючи скрутне становище у галузі, можливе створення лікувальних установ безпосередньо за рахунок населення.

До основних напрямів управлінської діяльності місцевого самоврядування у соціальній сфері також належить діяльність у сфері соціального захисту членів територіальних громад, яка має прояв у наданні усім соціальних мінімумів, визначених відповідно до державних стандартів у тих галузях, де соціальні послуги забезпечені гарантіями Конституції України. Зокрема, це виховання, забезпечення житлом малозабезпечених, соціального забезпечення за віком та непрацездатності, надання комунальних послуг, вирішення питань про надання допомоги бідним, інвалідам, сім'ям загиблих військовослужбовців, іншим категоріям громадян у будівництві та ремонті індивідуальних житлових будинків, забезпечення зайнятості населення тощо. Зокрема, з метою сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці за участю або безпосередньо органами місцевого самоврядування розробляються річні та довгострокові державна і територіальні програми зайнятості населення1.

Широким діапазоном управлінських повноважень органи місцевого самоврядування наділяються в галузі житлово-комунального господарства, побутового/торговельного обслуговування та громадського харчування. Так, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежитлових приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності; сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла; подання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті; сприяння створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, реєстрація таких об'єднань; реєстрація житлово-будівельних і гаражних кооперативів; здійснення контролю за якістю питної води; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі тощо.

У сфері захисту прав споживачів органи місцевого самоврядування мають право створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів; аналізувати договори, що укладаються продавцями (виконавцями, виробниками) із споживачами, з метою виявлення умов, які обмежують права споживачів; при виявленні продукції неналежної якості, фальсифікованої, небезпечної для життя, здоров'я, майна споживачів та навколишнього природного середовища терміново повідомляти про це відповідні територіальні органи у справах захисту прав споживачів, інші органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю і безпекою продукції; у разі виявлення фактів реалізації продукції, яка не супроводжується необхідною, доступною, достовірною, своєчасною інформацією та відповідними документами, або продукції з простроченим строком термінами придатності — тимчасово зупиняти реалізацію продукції до пред'явлення інформації, супровідних документів або припиняти її реалізацію; готувати подання до органу, який видав дозвіл на здійснення відповідного виду діяльності, для вирішення питання про тимчасове зупинення його дії чи про дострокове анулювання у разі систематичного порушення прав споживачів[88], подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів1.

Органи місцевого самоврядування у соціальній та житлово-комунальній сфері надають й інші, у тому числі адміністративні, послуги. Так, у сфері питної води та питного водопостачання вони затверджують з урахуванням вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання проекти містобудівних програм, генеральні плани забудови населених пунктів, іншу містобудівну документацію; затверджують та реалізують місцеві програми у сфері питної води та питного водопостачання, беруть участь у розробленні та реалізації відповідних державних і місцевих програм; надають згоду на розміщення на відповідній території нових або реконструкцію діючих об'єктів, діяльність яких може завдати шкоди джерелам та системам питного водопостачання; приймають рішення з проведення державної екологічної та санітарно-епідеміологічної експертизи проектів господарської діяльності, що можуть негативно вплинути на якість питної води та системи питного водопостачання; здійснюють контроль за якістю питної води, використанням та охороною джерел і систем питного водопостачання; складають протоколи про адміністративні правопорушення, приймають рішення про накладення штрафів, а так само застосування інших санкцій до підприємств питного водопостачання у разі порушення ними законодавства у сфері питної води та питного водопостачання; забезпечують інформування населення про якість питної води та стан питного водопостачання, порядок розрахунку тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; визначають рівень та якість послуг з питного водопостачання та водовідведення і встановлюють тарифи на ці послуги; мають право обмежувати, тимчасово забороняти діяльність підприємств у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання в межах своїх повноважень; встановлюють правила користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення потреб споживачів у питній воді; встановлюють зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання; мають право обмежувати або забороняти використання підприємствами питної води для промислових цілей тощо[89].

Окремими управлінськими повноваженнями місцеве самоврядування наділяється у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Зокрема, відповідно до законодавства, яким встановлюються вимоги до господарсько-питного водопостачання і місць водокористування, у тому числі органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою, кількість та якість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм і державного стандарту[90].

Соціальна сфера місцевого життя тісно пов'язана з гуманітарно-культурною сферою. Управлінський потенціал місцевого самоврядування у гуманітарно-культурній сфері реалізовується шляхом здійснення ним відповідних повноважень з питань культурного життя територіальних громад: сфери освіти, сприяння розвитку науки, поліграфія і видавнича справа, муніципальні радіо і телебачення, театральні і музейні установи, архітектурна діяльність тощо.

Одним із найбільш масштабних напрямів здійснення управлінських функцій місцевого самоврядування у гуманітарно-культурній сфері виступає керівництво освітою на відповідній території. До відання місцевого самоврядування належить: управління закладами освіти, які належать територіальним громадам; забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій; створення при загальноосвітніх навчальних закладах комунальної власності фонду загальнообов'язкового навчання, в тому числі за рахунок коштів місцевого населення тощо.

Зокрема, відповідно до ст. 35 Закону «Про загальну середню освіту» органи місцевого самоврядування належать до органів управління системою загальної середньої освіти. Органи місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції забезпечують реалізацію державної політики у сфері загальної середньої освіти на відповідній території; контролюють дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів у галузі освіти, обов'язкове виконання Державного стандарту загальної середньої освіти всіма навчальними закладами системи загальної середньої освіти, розташованими на їх території; беруть участь у розробленні та реалізації варіативної складової змісту загальної середньої освіти; створюють умови для отримання громадянами повної загальної середньої освіти; у разі ліквідації в установленому законодавством порядку загальноосвітнього навчального закладу, заснованого на комунальній формі власності, вживають заходів щодо влаштування учнів (вихованців) до інших загальноосвітніх навчальних закладів; організовують нормативне, програмне, матеріальне, науково-методичне забезпечення, перепідготовку, підвищення кваліфікації, атестацію педагогічних працівників; здійснюють добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів; забезпечують педагогічних працівників підручниками, посібниками, методичною літературою; проводять атестацію навчальних закладів системи загальної середньої освіти, розташованих на їх територіях, оприлюднюють результати атестації; сприяють проведенню інноваційної діяльності в системі загальної середньої освіти; забезпечують соціальний захист педагогічних працівників, спеціалістів, які беруть участь у навчально-виховному процесі, учнів (вихованців); здійснюють інші повноваження відповідно до законодавства[91].

Законодавством про освіту передбачається наділення органів місцевого самоврядування управлінськими повноваженнями у сфері позашкільної освіти. Так, з метою реалізації єдиної державної політики у сфері позашкільної освіти, органами місцевого самоврядування забезпечується державний контроль за діяльністю позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Крім сфери освіти, суб'єкти місцевого самоврядування наділяються деякими повноваженнями у сфері народної творчості. Так, органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень охороняють права та законні інтереси суб'єктів народних художніх промислів, сприяють створенню умов для виконання ними своєї діяльності, а саме розробляють та затверджують регіональні програми охорони, відродження, збереження та розвитку народних художніх промислів і осередків народних художніх промислів на відповідній території, а також подають відповідні пропозиції до загальнодержавних програм охорони, відродження, збереження та розвитку народних художніх промислів; проводять на відповідній території виявлення, обстеження, облік та охорону осередків народних художніх промислів, вносять до центрального органу виконавчої влади у сфері культури пропозиції про визнання осередків народних художніх промислів, що потребують особливої охорони, заповідними територіями народних художніх промислів; сприяють здійсненню інвестиційної діяльності в галузі народних художніх промислів на відповідній території згідно із законом; приймають рішення про встановлення відповідно до закону пільгових податкових ставок місцевих податків і зборів, а також звільняють від їх сплати суб'єктів народних художніх промислів; сприяють організації торгівлі виробами народних художніх промислів; здійснюють контроль щодо заборони використання для виготовлення виробів народних художніх промислів природних рослинних ресурсів, занесених до Червоної книги України та до Переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на відповідній території; здійснюють інші заходи підтримки народних художніх промислів відповідно до їх компетенції[92].

Існують й інші аспекти гуманітарно-культурного життя територіальних громад, в яких у тих чи інших межах місцеве самоврядування має управлінські повноваження. Так, до відання місцевого самоврядування віднесена організація будівництва, реконструкції та ремонту об'єктів, у яких розміщені комунальні освітні установи або інші об'єкти соціальної інфраструктури. Місцеве самоврядування може брати участь у розвитку й удосконаленні мережі вищих освітніх або наукових закладів. Воно має бути зацікавленим у розташуванні на своїй території нових науково-дослідницьких організацій, враховуючи, що вже сам факт наближеності до місцевих жителів кваліфікованих спеціалістів у найбільш перспективних галузях науки і техніки та можливість мати професійні консультації стимулюватимуть використання нових технологій на їх території.

До відання місцевого самоврядування віднесені організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, паркових і садових комплексів, вирішення спорів з питань містобудування, видача забудовникам архітектурно- планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій тощо.