Організація державного управління у сфері культури

Міністерство культури і туризму України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення проведення державної політики у сфері культури, туризму, а також державної мовної політики.

З метою вдосконалення системи органів виконавчої влади, що здійснюють державну політику у сфері культури, Указом Президента України «Про Міністерство культури і туризму України» від 20 квітня 2005 р. Міністерство культури і мистецтв України та Державна туристична адміністрація України реорганізовані в Міністерство культури і туризму України1 (далі — Мінкультури).

Міністерство культури і туризму України є правонаступником колишніх Міністерства культури і мистецтв України та Державної туристичної адміністрації України.

Кабінет Міністрів України постановою «Про утворення Державної служби туризму і курортів» від 12 липня 2005 р. утворив у складі Мінкультури Державну службу туризму і курортів як урядовий орган державного управління.

Основними завданнями Мінкультури є:

• участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері культури, туризму, діяльності курортів, а також державної мовної політики;

• участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту суспільної моралі;

• координація здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до його компетенції;

• сприяння створенню умов для задоволення національно-культурних потреб громадян України та українців, які проживають за межами України, збереженню і популяризації культурних надбань Українського народу; здійснення міжнародного співробітництва з питань, що належать до компетенції міністерства.

Мінкультури наділено правами:

• отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

• залучати фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

• скликати в установленому порядку наради;

• утворювати міжвідомчі комісії, експертні та консультативні ради, робочі групи;

• представляти в межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях, зокрема під час укладання міжнародних договорів.

Рішення Мінкультури, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

На місцевому рівні функції державного управління у сфері культури здійснюють управління культури і туризму обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, Головне управління культури та мистецтв Київської міської державної адміністрації, відділ культури і туризму районної, районної в місті Севастополі державної адміністрації, відділ культури, відділ з питань туризму і курортів районної в місті Києві державної адміністрації.

Управління культури і туризму обласної, Севастопольської міської держадміністрації, Головне управління культури та мистецтв Київської міськдержадміністрації (далі — управління) є структурним підрозділом відповідно обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації і підзвітне та підконтрольне голові відповідної держадміністрації та Мінкультури.

Основними завданнями управлінь є: забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері культури, з питань охорони культурної спадщини, а також національної музейної політики; здійснення відповідно до законодавства державного управління і контролю у сфері музейної та бібліотечної справи, кінематографії; забезпечення реалізації прав громадян на свободу літературної і художньої творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, забезпечення доступності всіх видів культурних послуг і культурної діяльності для кожного громадянина; розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення умов для відродження і розвитку культури української нації, культурної самобутності корінних народів національних меншин; сприяння захисту прав і законних інтересів вітчизняних творчих працівників та їх спілок, а також закладів, підприємств і організацій культурно-мистецької сфери, що діють на відповідній території; створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури, організація її матеріально-технічного забезпечення.

Управління мають право: залучати фахівців інших структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції; отримувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

Указом Президента України від 31 січня 2003 р. Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України перейменовано на Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо).

Основними завданнями Держкомтелерадіо є:

• участь у формуванні та реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах, у сфері захисту суспільної моралі;

• сприяння реалізації конституційного права на свободу слова;

• координація діяльності в інформаційній та видавничій сферах;

• здійснення державного регулювання і контролю в інформаційній та видавничій сферах;

• сприяння розвитку інформаційного суспільства, розширенню національного інформаційного простору.

Держкомтелерадіо у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Нормативно-правові акти Держкомтелерадіо підлягають реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Рішення Держкомтелерадіо, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

На місцевому рівні державного управління діють управління у справах преси та інформації обласної, Севастопольської міської держадміністрації і управління преси та інформації Київської міськдержадміністрації (далі — управління), відділ (сектор) у справах преси та інформації райдержадміністрації, районної у м. Севастополі держадміністрації.

Управління є структурними підрозділами відповідно обласної. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, шо утворюються головою відповідної держадміністрації, підзвітні й підконтрольні голові держадміністрації та Держкомтелерадіо.

Основними завданнями управлінь є: сприяння реалізації конституційного права громадян на свободу слова та безперешкодній діяльності засобів масової інформації; участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері інформації і видавничої справи з метою повнішого задоволення потреби населення відповідної території в інформаційній та видавничій продукції; здійснення заходів щодо розвитку інформаційного простору та інформаційної інфраструктури на відповідній території.

У рекомендаціях парламентських слухань «Національна кінематографія: стан, проблеми та шляхи їх вирішення», схвалених Постановою Верховної Ради України від 18 березня 2005 p., зазначається, зокрема, що для подолання кризи національної кінематографії, сприяння створенню самоокупної конкурентоспроможності галузі культури та становлення нової ринкової моделі кінематографічної індустрії необхідно:

• забезпечити дієвість державної політики протекціонізму через удосконалення діючої та створення нової правової бази розвитку вітчизняної кінематографії з урахуванням світового досвіду і національних особливостей;

• реформувати структуру державного управління кінематографією на всіх рівнях за визначеною схемою вертикалі управління та принципом подвійного підпорядкування;

• сприяти створенню мережі недержавних незалежних організацій (центрів, фондів, професійних гільдій тощо), які забезпечуватимуть розвиток національної кінематографії через розмаїття творчих, господарських, організаційно-правових форм діяльності;

• реформувати систему кінообслуговування населення та створити мережу кінотеатрів — центрів національного кіномистецтва.

Спеціальним наглядовим та регулюючим державним органом у сфері телерадіомовлення є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Національна рада є постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері

телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень. Національна рада не може делегувати свої повноваження. Національна рада складається з восьми осіб. З них чотири члени Національної ради призначаються Верховною Радою України і чотири члени Національної ради призначаються Президентом України. Національна рада є повноважною при призначенні не менше шести її членів.

Член Національної ради набуває повноважень з дня його призначення і виконує їх протягом п'яти років, за винятком випадків, передбачених законом. Одна і та сама особа може бути повторно призначена членом Національної ради лише один раз.

Для забезпечення виконання повноважень Національної ради в АРК, областях, містах Києві та Севастополі призначаються представники Національної ради.

Представник Національної ради призначається на посаду Національною радою на конкурсній основі терміном на чотири роки. Умови конкурсу затверджуються рішенням Національної ради. Представник Національної ради зобов'язаний здійснювати:

• нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензії;

• нагляд за виконанням ліцензіатами ліцензійних умов та умов

ліцензій;

• моніторинг телерадіопрограм;

• нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів, інформування Центральної виборчої комісії, відповідних територіальних виборчих комісій, Національної ради про виявлені порушення;

• подання до Національної ради про факти порушень законодавства у галузі телерадіомовлення.

Представник Національної ради зобов'язаний виконувати рішення Національної ради, розпорядження голови Національної ради, його заступників та керівника апарату Національної ради. Представник Національної ради має право отримувати від посадових осіб ліцензіатів документи і пояснення, необхідні для виконання ним своїх повноважень.