Сприяння держави участі громадськості у справах молоді, фізичної культури та спорту

Особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності молодіжних громадських організацій та державні гарантії забезпечення їх діяльності визначає законодавство України.

Молодіжні громадські організації утворюються і діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності, зокрема: молодіжні та дитячі громадські організації зобов'язані доводити до відома громадськості відомості про свою діяльність у формах, що не суперечать законодавству; інформація, що міститься у статутах, про склад керівних органів, про джерела матеріальних та інших надходжень, а також пов'язана з діяльністю молодіжних та дитячих громадських організацій, не є конфіденційною або іншою інформацією, яка охороняється законом.

Засновниками молодіжних громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 15-річного віку.

Засновниками спілок молодіжних громадських організацій є молодіжні громадські організації.

Статус молодіжних громадських організацій і їх спілок визначається відповідно до законів України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» та «Про об'єднання громадян».

Державна підтримка молодіжних громадських організацій здійснюється у формах:

• надання молодіжним та дитячим громадським організаціям інформації про державну політику щодо дітей та молоді;

• надання методичної та організаційної допомоги з питань соціального становлення та розвитку молоді і дітей;

• сприяння створенню підприємств, установ і організацій, які надають послуги молоді та дітям або сприяють зайнятості молоді.

Молодіжні громадські організації звільняються від сплати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їх символіки.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» фізкультурно-спортивний рух в Україні спирається на різнобічну діяльність громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості.

Первинною гілкою самодіяльної організації фізкультурного руху є колективи фізкультури на підприємствах, в установах, організаціях, що об'єднують на засадах добровільності громадян за їх інтересами щодо участі у фізкультурно-спортивному русі.

Громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості (добровільні спортивні товариства, спортивні федерації, клуби тощо) реалізують завдання, визначені у ст. 2 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», на всіх рівнях і напрямах фізкультурно-спортивної діяльності у взаємодії з державними органами, профспілками, іншими об'єднаннями громадян, суб'єктами підприємництва, відповідними міжнародними організаціями.

Спортивна федерація є громадською організацією фізкультурно-спортивної спрямованості. Порядок, особливості створення та діяльності спортивної федерації визначаються відповідно до законів України «Про фізичну культуру і спорт» та «Про об'єднання громадян».

Спортивна федерація може мати місцевий або всеукраїнський статус. Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань спорту визначає перелік видів спорту (версії), відповідно до специфіки яких спортивна федерація має право набувати всеукраїнського статусу незалежно від наявності місцевих осередків у більшості областей України, в АРК, у містах Києві та Севастополі.

Спортивній федерації надається статус національної спортивної федерації відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт».

Статус національної спортивної федерації надається тільки одній легалізованій у встановленому законом порядку спортивній федерації з відповідного виду спорту (версії) за таких умов: її реєстрації як всеукраїнської громадської організації; відповідності її статутних документів, у тому числі щодо мети, завдань та структури, статутним та регламентним вимогам, структурі відповідної міжнародної спортивної організації; проведення нею спортивних змагань та фізкультурних заходів; наявності в її структурі висококваліфікованих спортсменів, тренерів, суддів та фахівців; наявності в її структурі легалізованих у встановленому порядку місцевих осередків (федерацій, асоціацій, спілок, об'єднань тощо) та їх взаємодії з місцевим органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту щодо розвитку відповідного виду спорту (версії) згідно з укладеним двостороннім договором.

У громадському секторі сфери фізичної культури і спорту створюються умови, які б сприяли входженню спортивних клубів до структурних осередків всеукраїнських федерацій з видів спорту. У перспективі потрібно вдосконалювати механізми взаємодії федерацій та органів виконавчої влади з фізичної культури і спорту. Всеукраїнські спортивні федерації мають активізувати співпрацю з відповідними міжнародними організаціями.

В Україні зараз функціонують добровільні спортивні товариства: «Гарт», «Динамо», «Колос», «Спартак», «Україна» і ЦСКА, які в своїй діяльності керуються законами України «Про фізичну культуру і спорт», «Про об'єднання громадян», іншими нормативно-правовими актами та своїми статутами (положеннями).

Олімпійський рух в Україні — це громадський рух, який базується на добровільному об'єднанні громадян і організацій з метою пропаганди ідей олімпізму, здорового способу життя, розвитку фізичної культури та спорту, що координується Національним олімпійським комітетом України. '0

Суб'єктами олімпійського руху України є: національні спортивні федерації (з олімпійських видів спорту або неолімпійських видів спорту та такі, що визнані Національним олімпійським комітетом України); державні установи та громадські організації фізкультурно- спортивного спрямування, що сприяють розвитку олімпізму в Україні; відповідні органи з фізичної культури і спорту у складі Ради міністрів АРК, місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування; фізкультурно-спортивні товариства; осередки Національного олімпійського комітету України; атлети та інші акредитовані особи на Олімпійських іграх; представники Олімпійської академії України; окремі громадяни, які сприяють розвитку спорту та олімпізму, та інші.

Закон України «Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні» забезпечує правове регулювання відносин, спрямованих на розвиток олімпійського і паралімпійського руху в Україні, гарантує державну підтримку його учасникам. Метою цього Закону є сприяння створенню передумов для успішної підготовки та участі членів збірних команд України в Олімпійських, Паралімпійських іграх, вихованню молоді засобами спорту в дусі олімпізму, залученню населення до здорового способу життя, зростанню міжнародного авторитету держави.

Національний олімпійський комітет України (далі — НОК) — незалежна, неурядова, всеукраїнська громадська організація, яка є основним координатором Олімпійського руху в Україні, розвиває та захищає його згідно з Олімпійською хартією.

НОК України в своїй діяльності керується законодавством України, Олімпійською хартією і власним Статутом, який був затверджений Асамблеєю засновників НОК України 22 грудня 1990 р. Нова редакція Статуту НОК України затверджена X позачерговою Генеральною асамблеєю НОК України 22 квітня 1999 р. Органами управління НОК України є: Генеральна асамблея, Виконавчий комітет і Президент НОК.

Генеральна асамблея — це вищий орган управління НОК України, який складається з членів НОК України і проводить свої засідання не рідше одного разу на рік. До виняткової компетенції Генеральної асамблеї належить вирішення таких питань: затвердження статуту НОК, а також змін і доповнень до нього; визначення основних напрямів діяльності та розвитку НОК; розгляд з питань розвитку олімпійського руху в Україні; прийняття основоположних та обов'язкових для всіх членів рішень з питань діяльності НОК; прийняття і виключення членів НОК; інші повноваження, визначені статутом.

Виконавчий комітет здійснює керівництво поточною діяльністю НОК у період між Генеральними асамблеями. Обирається Виконавчий комітет строком на чотири роки з членів НОК Генеральною асамблеєю.

Президент НОК очолює Виконком, представляє НОК в Україні і за кордоном, репрезентує олімпійський рух України та захищає його інтереси в Міжнародному олімпійському комітеті (МОК) та інших організаціях, виконує інші функції, передбачені Статутом.

Контролюючим органом НОК є Ревізійна комісія, основне завдання якої — контроль за фінансово-господарською діяльністю НОК. Ревізійна комісія діє на підставі Положення, що затверджується Генеральною асамблеєю.

Членство в НОК України є добровільним і може бути індивідуальним, почесним та доброчинним.

Індивідуальними членами НОК можуть бути громадяни України, які досягли віку 18 років, визнають статут НОК України і Олімпійську хартію, сприяють та підтримують організаційно або фінансово його діяльність.

До складу НОК України обираються фізичні особи:

• представники НСФ з олімпійських видів спорту (по два від кожної), які утворюють більшість на генеральній асамблеї та у виконкомі;

• атлети — учасники Олімпійських ігор (15 осіб), які повинні залишити НОК України після закінчення третьої олімпіади з моменту останніх Олімпійських ігор, у яких вони брали участь;

• представник (один) Олімпійської академії України;

• представники (по одному) осередків НОК України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

• представники (по одному) фізкультурно-спортивних товариств і організацій, а також організацій управління фізичною культурою та спортом Міністерства оборони та Міністерства освіти і науки;

• представники інших суб'єктів олімпійського руху в Україні.

Будь-який член НОК України, котрий іде у відставку, за пропозицією виконкому може бути обраним генеральною асамблеєю почесним членом НОК України за особливі заслуги. Почесні члени запрошуються на засідання генеральних асамблей та інших заходів, що проводяться під егідою НОК України, де вони мають право консультативного голосу.

За пропозицією виконкому генеральна асамблея може обрати членом — доброчинцем НОК України високоповажних осіб, які зробили вагомий внесок у розвиток Олімпійського руху в Україні. Вони запрошуються на засідання генеральних асамблей та інших заходів, що проводяться під егідою НОК України. Члени-доброчинці не мають права голосу.

До складу НОК України та виконкому входять члени МОК в Україні.

Обрання у члени НОК України здійснюється рішенням генеральної асамблеї за пропозицією виконкому за умови:

• наявності у Виконкомі зареєстрованого подання компетентного органу субєкта, що рекомендує свого кандидата (ів) для обрання до складу НОК України на термін, що визначається у такому поданні;

- визнання кандидатами положень установчих документів НОК України, норм та правил Олімпійської хартії, положень Всесвітнього антидопінгового кодексу та Етичного кодексу МОК;

- сприяння кандидатами діяльності НОК України.

 

 

Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави