Організація державного управління у сфері праці та соціальної політики

Відповідно до Конституції України указом Президента України створено Міністерство праці та соціальної політики України (Мінпраці), яке діє згідно з Положенням про нього, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р.,[48] його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінпраці є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі — соціального страхування), соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу.

Основними завданнями Мінпраці є:

• участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, у тому числі інвалідів, ветеранів війни, праці, військової служби та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу;

• керівництво діяльністю державної служби зайнятості, проведення заходів, пов'язаних із ефективним функціонуванням ринку праці, сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній зайнятості, підвищенню якості і конкурентоспроможності робочої сили;

• розроблення і здійснення заходів для посилення мотивації до праці, вдосконалення її оплати, організації та нормування;

• забезпечення через систему підпорядкованих йому органів реалізації права громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі всіх видів державної соціальної допомоги, у разі втрати роботи, працездатності, досягнення пенсійного віку тощо;

• забезпечення розвитку соціально-трудових відносин та захисту прав працюючих громадян шляхом здійснення державного нагляду за додержанням роботодавцями вимог законодавства про працю;

• розроблення заходів, спрямованих на реалізацію політики грошових доходів населення;

• розроблення заходів, спрямованих на подолання бідності, у тому числі проведення аналітичної роботи з моніторингу показників бідності та соціального розвитку;

• забезпечення здійснення Пенсійним фондом України його функцій.

Мінпраці очолює міністр, якого призначає на посаду і звільняє з посади за поданням Прем'єр-міністра України Президент України.

Міністр має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України. Пропозиції щодо кандидатур заступників міністра вносить на розгляд Кабінету Міністрів України Прем'єр-міністр України за поданням міністра.

Міністр керує міністерством, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за розроблення і реалізацію державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу та за виконання міністерством своїх завдань і функцій; координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Міністерства, визначає на виконання вимог законодавства в межах наданих йому повноважень політичні пріоритети та стратегічні напрями роботи Міністерства, шляхи досягнення поставлених цілей; подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції міністерства; вносить Прем'єр-міністрові України подання про

призначення на посаду і звільнення з посади заступників міністра, керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується через міністра; розподіляє обов'язки між своїми заступниками; затверджує програми і плани роботи міністерства та звіт про їх виконання; підписує нормативно-правові акти міністерства; приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Мінпраці; погоджує проекти законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції міністерства, а також проекти нормативно- правових актів Пенсійного фонду України; вносить Кабінету Міністрів України подання про призначення на посаду і звільнення з посади керівників урядових органів державного управління, що діють у складі міністерства, пропозиції щодо утворення, реорганізації, ліквідації зазначених органів; вносить Прем'єр-міністрові України подання про призначення на посаду та звільнення з посади керівника Пенсійного фонду України та його заступників; встановлює за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України порядок призначення на посаду та звільнення з посади начальників головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; затверджує за поданням керівників урядових органів державного управління, що діють у складі Мінпраці, та за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України граничну чисельність працівників, а також погоджує структуру, штатний розпис та кошторис зазначених органів; затверджує за погодженням з Віце- прем'єр-міністром України структуру центрального апарату Пенсійного фонду України; порушує питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступників міністра; вносить подання щодо відзначення державними нагородами працівників міністерства; приймає за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію територіальних органів Мінпраці, призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, а також затверджує положення про зазначені органи або їх статути; призначає на посаду та звільняє з посади працівників центрального апарату Мінпраці; укладає та розриває за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України відповідно до законодавства контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінпраці; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Через міністра спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України діяльність Пенсійного фонду України.

Для погодженого вирішення найважливіших питань, що належать до компетенції Мінпраці, визначення основних напрямів його діяльності у міністерстві утворюється колегія у складі міністра (голова колегії) та заступників міністра, а також керівників структурних підрозділів Мінпраці. У разі потреби до складу колегії Мінпраці можуть входити інші особи. Членів колегії затверджує та увільняє міністр. Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінпраці.

Систему органів Пенсійного фонду України утворюють: Пенсійний фонд України, Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який діє відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р.,[49] у межах своїх повноважень організовує виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства. Його діяльність спрямовується та координується через міністра праці та соціальної політики.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

• участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

• керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

• забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку;

• призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати;

• забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів

Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством;

• ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

Джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є: страхові внески; кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до фонду у випадках, передбачених законодавством; благодійні внески юридичних та фізичних осіб; добровільні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; інші надходження відповідно до законодавства. Бюджет фонду щороку затверджує Кабінет Міністрів України.

Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється правлінням фонду, чисельність і персональний склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. Голова правління фонду та його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-Міністра України за пропозицією міністра праці та соціальної політики.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління в районах, містах і районах у містах.

Структуру центрального апарату Пенсійного фонду України затверджує голова правління фонду за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Положення про структурні підрозділи центрального апарату затверджує голова правління.

В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворені головні управління, які підвідомчі та підзвітні Пенсійному фонду України і діють на підставі Положення про них, яке затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України 25 лютого 2008 р.[50]

У районах, містах і районах у містах утворені управління Пенсійного фонду України, які здійснюють свою діяльність на підставі Положення про них, яке затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р.