Управління промисловими підприємствами

Промислові підприємства та їх об'єднання — це основні (первинні) ланки промисловості. Саме вони є безпосередніми виробниками промислової продукції. їх діяльність поєднує в собі централізоване керівництво та самостійність і ініціативу в прийнятті конкретних рішень, у межах своїх повноважень та відповідно до прогнозів економічного і соціального розвитку галузі, настанов вищих органів державного управління.

Промислове підприємство є юридичною особою. Права і обов'язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації. Участь підприємства в асоціаціях, корпораціях, концернах та інших об'єднаннях здійснюється на добровільних засадах, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству та іншим нормативним актам України.

Відповідно до форм власності, встановлених законодавством України, в промисловості можуть діяти такі види підприємств: приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи; колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства; господарське товариство; підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян; комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади; державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство. В Україні можуть діяти інші види промислових підприємств, в тому числі орендні, створення яких не суперечить законам України.

Управління промисловим підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Власник або уповноважені ним органи можуть делегувати ці права раді підприємства (правлінню) чи іншому органові, який передбачений статутом підприємства і представляє інтереси власника та трудового колективу.

Наймання (призначення, обрання) керівника підприємства є правом власника (власників) майна підприємства і реалізується безпосередньо або через уповноважені ним органи.

Адміністрацію промислового підприємства згідно із принципом єдиноначальності очолює його керівник. При найнятті (призначенні, обранні) власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт (договір, угода), в якому визначаються права, терміни наймання, обов'язки і відповідальність керівника підприємства перед власником та трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом (договором, угодою) та законодавством України.

Керівник підприємства (як правило, це генеральний директор (директор) або начальник, керуючий) самостійно без довіреності діє від імені підприємства, вирішує питання господарської, фінансової, соціальної та інших видів діяльності (за винятком віднесених статутом до компетенції інших органів управління цього підприємства). Його повноваження похідні від завдань та прав підприємства, яке він очолює. В межах своєї компетенції керівник приймає обов'язкові до виконання накази по підприємству, зараховує до штату та звільняє робітників, застосовує до них засоби заохочення та накладає на них дисциплінарні стягнення.

Особи, Які належать до адміністрації підприємства — заступники керівника підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць та інших аналогічних підрозділів підприємств), а також майстри і старші майстри, — призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства.

Основною організаційно-виробничою ланкою промислового підприємства є цех, де безпосередньо виготовляється продукція підприємства або виконується одна зі складових функцій виробничого процесу[25]. Цех очолює начальник, який відповідає за виконання цим підрозділом покладених на нього підприємством завдань, за правильну організацію виробничого процесу, якість продукції або виконуваних робіт, дотримання робітниками трудової та виробничої дисципліни, забезпечення належних умов праці та ін. Йому підпорядкований апарат управління цехом, який утворюється у великих цехах. До цього апарату можуть належати технічне бюро (відділ), цехова бухгалтерія, відділ праці та заробітної платні та ін.

До цеху промислового підприємства структурно належить та підпорядковується йому виробнича дільниця, яку очолює начальник або майстер (старший майстер). Майстер відповідає за виконання завдань, покладених на дільницю, організовує процес виробництва, розподіляє завдання між бригадами та окремими робітниками, відповідає за дотримання виробничої та трудової дисципліни на дільниці.

Бригада — первинна ланка промислового підприємства, яка, власне, об'єднує в собі робітників. Очолює бригаду бригадир, який безпосередньо співпрацює з робітниками, розподіляє завдання між ними, організовує та контролює процес виробництва та дотримання трудової дисципліни членами бригади.

Повноваження виробничих підрозділів та їх керівників регулюються статутом промислового підприємства і положеннями про згадані підрозділи.

Промислові підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України, тобто утворювати об'єднання.

Виділяють такі види об'єднань: асоціації — договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності (асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників); корпорації — договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників; консорціуми — тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети; концерни — статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі та ін. на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств; інші промислові об'єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами.

До об'єднань підприємств, зареєстрованих в Україні, можуть належати і підприємства інших держав.

Промислове об'єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своєю назвою і діє на основі договору або статуту, який затверджується його засновником або власником.

Підприємства, які входять до складу зазначених видів об'єднань, зберігають права юридичної особи. Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором (статутом). Підприємство при здійсненні господарської та іншої діяльності має право за власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України.

Безпосереднє управління державним промисловим об'єднанням здійснюється, як правило, адміністрацією головного промислового підприємства, яку очолює генеральний директор (директор, президент). Як і директор промислового підприємства, він діє на підставі єдиноначальності, несе повну відповідальність за діяльність об'єднання. Від імені об'єднання він розпоряджається фінансами, основними та обіговими засобами виробництва, іншим майном об'єднання, представляє його тощо.