Принципи, методи і функції управління і забезпечення якості

 

Управління діяльністю як підприємства так і якістю базується і повинно відповідати основним принципам, з використанням тих або інших методів, способів і виконанням функцій підрозділами, персоналом для досягнення поставлених цілей і задач, пов'язаних із задоволенням попиту споживачів в якісній продукції і отриманням прибутку підприємством.

Розглянемо більш детально кожне з цих понять стосовно системи управління і забезпечення якості в будівництві.

 

Основопологаючі принципи якості продукції

 

Похідними положеннями при управлінні і забезпеченні якості є принципи. Основоположні принципи систем управління якістю викладені в міжнародному стандарті МС ISO 9004 - «Загальне керівництво якістю і елементи системи якості».

Згідно стандарту, в основі організації систем якості лежать шість принципів: відповідності документування, єдиноначальності, підконтрольності, комплексності, законності.

1. Принцип відповідності передбачає, що:

- створювана на підприємстві, в організації система управління якістю функціонує в повній відповідності з системою управління виробництвом;

- система якості повинна бути організована так, щоб здійснювалося адекватне і постійне управління всіма видами діяльності, що впливають на якість;

- систему правильно розуміють, вона впроваджена і дає економічний ефект;

- система якості відповідає своєму призначенню, продукція дійсно відповідає потребам і очікуванням споживачів, акцент робиться на попередження дефектів, нейтралізацію причин, а не на їх виявлення і усунення (ціль роботи - нуль дефектів);

- системою враховані як потреби споживача, суспільства, так і безпека продукції і захист навколишнього середовища.

2. Принцип документування є ієрархічною пірамідою, повним глибоким описом системи документації якої необхідно дотримуватися для правильного здійснення процесів, діяльності будівельної організації.

Нагорі - Політика в області якості, яка оформляється документально у вигляді заяви. Нижче — „Настанова з якості”, основним призначенням якої є визначення загальної структури системи якості і виконання призначення постійного довідкового матеріалу при функціонуванні системи. Ще нижче, рівень яким передбачається розробка стандартів підприємства, методик тощо. Самий низький рівень складається з деталізованої робочої документації, яка розробляється в організації і відноситься до робочих або оперативних документів, інструкцій, а також форм статистичного контролю тощо.

На нові проекти або технологічні процеси розробляється «Програма якості».

На всіх етапах функціонування системи ведуться протоколи якості, які являються підтвердженням і доказом системи якості.

3. Принцип єдиноначальності полягає у визначенні органів управління. При визначенні органів управління якістю продукції необхідно виходити з того, що управління якістю органічна складова загального управління виробництвом, одна з його областей, одна з його функцій. Тому, як правило, управління якістю розвивається і виконується в рамках діючого апарату управління і складається в більш чіткій і добре організованій діяльності по виявленню, створенню, виготовленню і обслуговуванню продукції.

Досвід функціонування систем якості в Західній Європі, США, Японії і інших країнах показав, що ефективне управління можливе лише за участю всього колективу - від робочого до керівника. Крім участі в управлінні якістю відділу технічного контролю і служб якості, відповідні обов'язки по управлінню якістю повинні виконувати всі відділи, в тому числі матеріально-технічного постачання, організації виробництва, виробничі підрозділи організації, юридичний відділ, відділ маркетингу та інші. В процес управління залучається весь персонал.

Проте, міра участі і відповідальності керівника набагато вища. Проведення політики в області якості входить в обов'язки вищого керівника, який несе відповідальність за її впровадження і дію. Крім того, в обов'язки керівника входить визначення напрямів діяльності фірми, створення організаційної структури управління якістю, визначення функціональних обов'язків виробничих підрозділів, відділів і служб підприємства, а також рівня підготовки кадрів і їх кваліфікації. Виконання цих обов'язків вимагає єдиноначальності з урахуванням розумного делегування повноважень.

4. Принцип підконтрольності полягає в викоренні негативних факторів, що негативно впливають на створювану продукцію шляхом проведення перевірок. Їх ефективність залежить від достовірності отримманої інформації про існуючі відхилення, виявлені дефекти, брак при виготовленні продукції і прийнятих своєчасно заходах по їх ліквідації. Перевірки здійснюються по заздалегідь розроблених планах, в процесі виробництва для підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам системи, в тому числі:

- матеріали і комплектуючі вироби - на предмет вхідного контролю;

- процес виробництва у вигляді контролю і випробувань в певних точках технологічного процесу, де забезпечується кожна конкретна характеристика. Особливо важливий самоконтроль;

- готова продукція - методами приймального контролю або приймальних випробувань і методом безперервної або періодичної перевірки якості шляхом контролю відібраних зразків продукції з готової партії.

Перевірка проводиться для підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам документів системи.

Сама система управління якістю перевіряється і контролюється на відповідність встановленим вимогам не тільки внутрішньою, але і зовнішньою комісіями.

5. Принцип комплексності означає всебічне рішення всіх питань, що визначають якість продукції.

Згідно міжнародному стандарту ISO 9004 реалізація системи якості, її комплектність визначається і забезпечується технічними, адміністративними і людськими факторами, що впливають на якість.

Запобігання негативному впливу цих факторів на якість продукції може бути досягнуте ефективною організацією маркетингової діяльності виробництва, застосуванням новітніх методів контролю, використанням прогресивних методів організації праці, активізації людського фактору і інших при суворому дотриманні нормативно-технічної і нормативно-технологічної документації.

6. Принцип законності полягає в тому, що всі міжнародні стандарти серії ISO 9000 спрямовані на досягнення головної мети підприємства, організації в ринкових умови - задоволення потреб споживачів в якісній продукції. Стандарти ISO 9000 широко впроваджуються в багатьох країнах світу. Їх розробкою з урахуванням накопиченого різними країнами досвіду і юридичним оформленням займається Міжнародна організація по стандартизації (ISO). Її головним завданням при розробці стандартів є ліквідація бар'єрів в міжнародній торгівлі, які виникають в силу дії різних національних стандартів, законів і правил.

Первинний випуск міжнародних стандартів серії ISO був здійснений в 1987 році, а потім в 1994 і в 2000.

Всі розвинені країни світу визнають і використовують стандарти ISO для вдосконалення систем якості, що діють у фірмах. На Україні діючими стандартами є стандарти серії ДСТУ, розроблені відповідно до законодавчих актів про стандартизацію, сертифікацію, метрологію і ін.

 

Методи забезпечення якості

Якість залежить від численних факторів. Для ліквідації їх негативного впливу фірми, підприємства, проводячи політику підвищення якості своєї продукції, послуг і робіт, використовують цілий ряд методів.

Вони згруповані в три блоки: методи забезпечення якості, стимулювання і контроля (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Методи роботи з якості

 

До методів забезпечення якості відносяться економіко-математичні і техніко-економічні методи, які застосовуються на всьому життєвому циклі створення будівельної продукції. До них відносяться методи контролю, випробувань, планування випробувань, аналіз проектів тощо.

Для обробки їх характеристик використовується лінійне, нелінійне динамічне планування, планування експерименту теорія ігор, аналіз відмов, метод Тагучи, метод структурування функцій якості (СФЯ)

Метод Тагучи (метод надійного проектування), розроблений японським фахівцем в області статистики, заснований на понятті функцій затрат якості і визначає зв'язок між якістю і витратами від їх зменшення.

Концепція його використання наступна:

- якість повинна бути розроблена в самій продукції, а не додана до неї;

- якість краще всього досягається при найменьщих відхиленнях від ідеї;

- продукція повинна бути розроблена так, щоб не залежити від зовнішніх факторів;

- вартість якості повинна вимірюватися як функція відхилення від стандарту, а витрати повинні вимірюватися по всій системі.

Метод Тагучи ґрунтується на спостереженнях Демінга що 85% поганої якості виникає із-за поганого виробничого процесу, і менше 15% з вини робітників. Тому він розробив такі виробничі системи, які були б стійкими до повсякденних або сезонних змін зовнішнього середовища, зносу устаткування або інших зовнішніх факторів.

Метод структуризації полягає у формуванні функцій якості за допомогою «голосу покупців». Він розроблений японським доктором Міцуно (Токійський технологічний інститут). Ідея – відгуки і запити покупців утілюються в конкретні властивості продукції, по яких будується об'ємна матриця. Вона дозволяє порівняти бажані властивості виробу по запитах споживача з потенційними можливостями фірми і її конкурентами. Цей метод найближчий споживачеві, він вирішує питання зниження витрат по досягненню наміченого рівня якості.

До методів стимулювання відносяться методи мотивації, різні системи винагороди, рекламна діяльність, компанії якості, різні національні премії за якістю і т.д.

Національні премії з якості засновані на системі критеріїв, витікаючих з принципів і змісту загального управління, і були розроблені для проведення конкурсів за якістю.

Найбільш відомими з них являються:

- премія Демінга в Японії (заснована в 1951 р.);

- національна премія з якості США ім. Малкольма - Болдріджеса (заснована в 1987 р.);

- Європейська премія з якості (присуджується з 1997 р.);

- модель російської премії з якості (присуджується з 1997р.).

До методів контролю відносяться: різні методи оцінки якості продукції, контролю виробництва на підставі даних обліку, аналізу; здійснюється перевірка документації як на продукцію так і на систему якості, а також контроль якості самої продукції.

Частка методів відносяться до різних блоків. Наприклад, кружки якості відносяться і до методів стимулювання і до методів забезпечення якості, а статистичні методи одночасно є методами контролю і забезпечення якості. Так само і методи самоконтролю і самооцінки відносяться до трьох блоків. Розглянемо ці методи.

1. Методи самоконтролю ісамооцінки в новій інтерпритації набули останнім часом широкого поширення. Колишні методи самоконтролю були недосконалі і не підвищували якості, а відокремлювали лише погане від доброго.

В умовах загального управління якістю (ТQМ) створюються нові виробничі взаємини| між працівниками, а також відносини до самоконтролю і самооцінки. Поліпшення власної роботи в питаннях якості, в т.ч. грамотне керівництво, сприяє зростанню свідомості і добросовісному відношенню до справи решти працівників:

- співробітників підприємства розглядають як партнерів, що підвищують ефективність виробництва, а не як працівників, що підвищують витрати;

- знаходять причини помилок, а не шукають винних;

- запобігають, помилкам в процесі роботи, а не чекають їх появи;

- здійснюють керівництво на основі особистого прикладу, замість вказівок, розпоряджень і наказів;

- стимулюють проекти, заходи з якості, а не гальмують їх тощо.

2. Статистичні методи за ступенем використання займають особливе місце, і засновані на застосуванні методів математичної статистики. Вони дають можливість контролювати, аналізувати, прогнозувати і ухвалювати необхідні рішення по проблемах якості.

Всі статистичні методи базуються на понятті розкиду. Застосування на робочому місці статистичних методів для контролю за розкидом параметрів продукції здійснюється представленням у графічному виді простих для розуміння статистичних величин.

Статистичні методи класифікуються за трьома основними групами: графо-аналітичні методи, методи аналізу статистичних сукупностей і економіко-математичні методи.

Найбільш поширеними простими методами являються: контрольний листок, часовий ряд| (лінійний графік), діаграма Паретто, причинно-наслідкова діограма (діаграма Ісикави «риб'ячий скелет»), гістограма, діаграма розкиду, контрольна картка.

3. Гуртки якості представляють собою невелику групу працівників які займаються на добровільних засадах на робочому місці проблемами підвищення ефективності виробництва і підвищенням якості продукції. Гуртки якості засновані на принципах добровільності, груповій діяльності, саморозвитку, участі всіх службовців в роботі гуртків якості. Цілями і завданнями гуртків якості є:

- сприяння вдосконалення і розвитку виробництва;

- створення здорової, творчої і доброзичливої атмосфери на робочому місці;

- всебічний розвиток здібностей працівників, направлення на використання цих можливостей для розвитку фірми.

При управлінні якістю продукції слід використовувати також методи управління, до яких відносяться економічні, адміністративні, спеціально-психологічні, іделогічні.

У групу економічних методів входять: техніко-економічне обгрунтування виробництва нової прдукції, техніка і технології; ціноутворення; преміювання за створення й впровадження наукових досліджень, застосування економічних заходів впливу на замовників, постачальників, транспортні організації з метою дотримання договорів і зобов’язань із постачання і ін.

У групі адміністративних методів управління входять: забезпечення впровадження нормативних документів по стандартизації й дотримання вимог, пропонованих до них; проведення і координація роботи із забезпеченням функціонування державної системи сертифікації продукції; організація впровадження передового досвіду, винаходів і раціоналізаторських пропозіцій і ін.

До групи соціально-психологічних методів управління відносять створення сприятливого психологічного клімату в колективі; використання різних форм морального заохочення за випуск високоякісної продукції; обмін індивідуально-психологічних особливостей членів колективу і комплектація бригад, ланок відповідно до них і ін.

До групи іделогічних методів відносять: виконання в працюючих відповідальності за високу якість продукції, за ощадливе використання сировини, матеріалів, електроенергії; проведення днів якості, симпозіумів, конференцій по поліпшенню якості продукції; використання телебачення і радіо для трансляції передач про якість продукції, про споживачів тощо.

 

Функції управління якістю

Будь-який процес управління, у тому числі і управління якістю в будівництві здійснюється виконанням і реалізацією тих або інших управлінських функцій, які тісно зв'язані між собою і утворюють «петлю якості». У загальному вигляді ці функції викладені в широко відомому циклі РДСА, запропонованому доктором Демінгом, складових «петлю якості». Це планування (Р), виконання робіт - дія (D), контроль результатів (С) і дії, що коректують (А) (Рис.3.2).

Рис. 3.2. Цикл РДСА - круг Демінга

 

Міжнародні стандарти ISO 84-02 і ДСТУ ISO 9000 уточнили і розширили коло функцій управління якістю до наступних:

- політика і планування якості;

- організація робіт за якістю;

- навчання і мотивація персоналу;

- контроль якості;

- інформація про якість;

- розробка заходів;

- прийняття рішень керівництвом підприємства;

- впровадження заходів у виробничий процес;

- взаємодія із зовнішнім середовищем (постачальниками, споживачами і органами влади) по питаннях якості.

Послідовна реалізація цих функцій є процесом управління якістю продукції, який охоплює всі етапи виробництва і утворює «петлю якості». Функціональна схема управління якістю продукції (схема «петли якості») зображена на рис.3.3

Таким чином зміступравління якістю кінцевої продукції будівництва розкривається через його функції. У функціональному аспекті систему управління якістю можна представити як політику в області визначену сукупність, функцій управління якістю, виконуваних у проектних, будівельних, експлуатуючих організаціях, а також на підприємствах будіндустрії на різних організаційних рівнях з метою встановлення, забезпечення і підтримки рівня якості будівельної продукції.

Сучасна політика в області якості знаходиться у взаємозв’язку і невідділима від загальної політики будівельної організації. Вона являється орієнтиром для загального спрямування діяльності підприємства в області якості. Оформлюється документально у вигляді короткої заяви керівника і включається в „Керівництво з якості”.

При визначенні політики необхідно враховувати: ситуацію на ринках, конкурентів, досягнення в області науки і техніки, стан справ на підприємстві, фінансові можливості.

Політика в області якості повинна переконувати споживача, що вибрані напрямки реальні, забезпечені всіма засобами, які дозволяють фірмі випускати якісну продукцію.

Реалізація політики в області якості здійснюється створеною на підприємстві системою якості.

Функція планування охоплює широке коло питань, і, зокрема, планування науково-дослідних і експериментальних робіт, підвищення рівня якості проектних рішень, будівельно-монтажних робіт, матеріалів, виробів і конструкцій, технологічних процесів, праці виконавців, організаційно-технічних заходів,

реалізованого проекту і робіт, зв'язаних з підтримкою рівня її якості на стадії експлуатації. Склад показників планів підвищення якості повинний бути різним для різних стадій циклу якості і рівнів управління. Основна задача функції планування - формування цілей комплексної системи управління якістю продукції будівництва і її підсистем, методів і шляхом їх досягнення в умовах заданих обмежень за часом і ресурсами.

Планування якості здійснюється виходячи з вимог споживача й задоволення його потреб. Розробляються плани планово-економічними службами разом з відділами якості по пропозиціях підрозділів і інших служб підприємства - відділів маркетингу, виробничого, технічного й ін.

Планування якості виробляється як в, перспективі, так на поточний період. При перспективно-стратегічному плануванні розробляються основні напрямки в області якості, які викладаються разом з політикою в області якості.

Поточне планування охоплює заходи щодо якості на поточний період, рік, і передбачає:

- виділення засобів на придбання нових машин і механізмів, що поліпшують якість технологічного процесу;

- витрати на навчання й підвищення кваліфікації працівників
підприємства;

- витрати на розробку й досягнень;

- витрати на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

- витрати на поточний ремонт тощо.

Функція організації припускає розробку системи створення єдиної служби управління якістю як по вертикалі, так і по горизонталі. Це значить, що така служба повинна бути створена у всіх ланках управління галузі, міністерстві, об’єднаннях, будівельних організацій, промислових підприємств з уточненням основних функцій підрозділів і окремих посадових осіб у системі управління якістю будівельної продукції. У цьому зв'язку система управління якістю повинна в основному базуватися на організаційній структурі управління будівельним виробництвом, яка повинна бути наділена додатковими функціями, та які відповідають меті планомірного підвищення якості будівельної продукції. Мета забезпечення рівня якості продукції будівництва і систематичного його підвищення не може бути справою тільки вузького кола фахівців. Організаційна основа системи управління якістю повинна включати всі підрозділи і служби підприємств і організацій що беруть участь у створенні кінцевої продукції будівництва на стадіях проектування, зведення й експлуатації. При цьому важливо правильно розподілити функції управління якістю між усіма службами й окремими працівниками будівельної організації, створив таким чином організаційну структуру управління якістю. Такий розподіл є конкретним для кожної будівельної організації і у всіх випадках виробляється її керівником. Однак за основу повинний бути прийнятий принцип виконання вимог стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 і особистої відповідальності кожного за доручену роботу. При цьому повинна бути встановлена ієрархія повноважень та її взаємозв’язок.

За етапом розробки системи слідує її впровадження в дію та її функціонування. В процесі впровадження проводиться її перевірка на дію з внесенням при необхідності корективів. Потім проводиться сертифікація системи. Сертифікація розглядається з метою стимулювання планомірного підвищення рівня якості будівельної продукції і своєчасного впровадження науково-технічних досліджень.

Необхідна якість продукції може бути забезпечена лише висококваліфікованими і зацікавленими працівниками. Навчання і мотивація - це різні функції. Перша полягає в підвищенні кваліфікації і перепідготовці персоналу в питаннях якості, друга - в спонуканні працівників і активній діяльності по забезпеченню необхідного рівня якості продукції.

Навчання персоналу проводиться на основі потреби в навчанні всього персоналу, який виконує роботу і робить вплив на якість. Навчання повинне охоплювати всі рівні персоналу в рамках підприємства. Особлива увага приділяється навчанню щойно прийнятих фахівців або переведених на нові посади.

Програми навчання по питаннях якості розробляються службою якості із залученням своїх і сторонніх фахівців.

Для керівного персоналу навчання повинне вестися так, щоб він розумів і розбирався в системі якості і знав всі засоби і методи функціонування системи, уміло міг визначити політику в області якості.

Підготовка технічного персоналу повинна бути спрямована на ефективнішу його участь в системі управління якістю і не повинна обмежуватися колом питань, які він виконує. Повинна поширюватися на такі області як маркетинг, закупівлі, розробка технологічних і виробничих процесів і т.д.

Навчання майстрів, контролерів, робітників повинне бути спрямоване на придбання знання методик і кваліфікації, необхідної для виконання своїх завдань, зокрема:

- читання і розуміння виданою їм техдокументації;

- вміння правильно експлуатувати механізми, прилади, інструменти, які вони повинні застосовувати;

- розуміти, що забезпечення якості залежить від виконання ними своїх обов'язків;

- дотримувати техніку безпеки на робочому місці.

Служба якості повинна мати знання в питаннях якості, уміти розробити систему якості, здійснювати| управління і контроль якості продукції і знати технологію виробництва БМР.

Всі працівники повинні володіти питаннями чинного законодавства на Україні, зокрема законом «Про захист прав споживача», декретами «Про стандартизацію і сертифікацію», Законом „Про стандартизацію”, законодавчими актами про будівництво тощо.

В основі мотивації персоналу лежить принцип надання працівникам підприємства, будівельних організацій можливість задовольняти свої цілі за рахунок добросовісного відношення до праці.

У науці існує декілька теорій. Спочатку мотивація зводилася до методу батога і пряника, коли працівника тримали на межі голоду і він піклувався тільки про виживання.

Тейлор запропонував оплачувати працю пропорційно виробленню, що дало збільшення продуктивності праці. У 20-х роках американець Елтон Мейо використовував психологічні методи (спілкування і моральний стан), що дало зниження текучості кадрів і підвищило продуктивність.

У 40-х роках А. Маслоу для мотивації запропонував використовувати ієрархію потреб, що є пірамідою (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Ієрархія потреб людини (по Маслоу)

 

Внизу піраміди знаходяться головні потреби (фізіологічні, безпека, захищеність), а вище - соціальні потреби, визнання, самовираження.

До заходів щодо мотивації відносяться: підвищення зарплати і різних премій, поліпшення умов роботи. Присвоєння почесних звань, просування по службі і т.д.

Важливе значення в стимулюванні якості продукції грають премії за якістю на державному рівні.

Однією з основних функцій управління якістю є контроль. Сучасні методи контролю якості виробів спрямовані не на виявлення браку, а на його попередження.

Згідно стандарту ISO 8402 під контролем розуміється вимірювання отриманих характеристик і їх порівняння із заданими.

Функція контролю якості охоплює контроль технічних і спеціальних знань працівників, технічної і проектної документації, якості праці, виробничих процесів.

Контролю підлягають проекти, матеріали, конструкції і вироби, комплектуючі, окремі вузли, технологічний процес, механізми, устаткування, прилади і т. д., а також готова продукція, її монтаж і експлуатація. Контроль здійснюється шляхом проведення вимірювань, експертиз, випробувань. Випробування можуть бути попередні, приймальні, приймально-здавальні, періодичні і повинні відповідати системі контролю якості продукції.

Контроль і випробування продукції проводиться відповідно до програми якості і документально оформлених методик або стандартів. Особливо важливе значення надається статистичним методам контролю якості продукції.

Організація точної інформації про якість за результатами контролю, її облік і систематизація мають першочергове значення в створенні якісної продукції.

Основними елементами інформації є: відправник, сама інформація, засіб передачі, одержувач інформації і зворотній зв’язок.

Інформація про якість продукції включає зовнішню і внутрішню. Внутрішня є являється результатом контролю і випробування продукції на стадіях проектування, виробництва, експлуатації і визначає, яка якість досягнута при створенні продукції на підприємстві. Зовнішніми є вимоги споживача на ринках збуту, дані про продукцію при експлуатації.

Результати отриманих даних внутрішньої і зовнішньої інформації дають уявлення про конкурентоспроможність продукції, а про необхідність вживання заходів для її поліпшення - результати внутрішньої.

Відправниками внутрішньої інформації є підрозділи і служби підприємства. Пошуком зовнішньою займаються відділи маркетингу, стандартизації, інформації. Отримання точних даних про якість продукції від відправників дозволяє прийняти своєчасні заходи по її поліпшенню, а також забезпеченню ефективності управління і подальшого вдосконалення діяльності фірми.

Проте внутрішня інформація часто буває помилковою. Перша причина - показати себе з кращого боку і уникнути неприємностей від керівництва, друга - ненавмисні спотворення. Тому підлеглих виховують так, щоб запобігати можливості помилкових даних.

Носіями інформації є протоколи випробувань і якості, акти, доповідні записки, проекти замовників, розпорядження інспектуючих організацій, дані відділів маркетингу, стандартизації, інформації.

Засобами інформації являються засоби зв'язку, комп'ютерна техніка і пошта усередині фірми, а одержувачами — підрозділи і служби організації.

Важливе значення має зворотний зв'язок, який виключав би передачу спотворених даних.

Заходи з якості на підприємстві розробляються на підставі отриманої як зовнішньою так і внутрішній інформації по двох напрямах:

- заходи щодо забезпечення якості;

- заходи щодо поліпшення якості з урахуванням перспективи.

У першому розділі розробляються заходи попереджувального, профілактичного характеру і корегуючого характеру, які спрямовані на усунення виявлених дефектів, причин і запобігання їх появи, з урахуванням заходів корегування.

У другому - заходи щодо створення матеріально-технічної бази з урахуванням економії матеріальних ресурсів, зниження матеріаломісткості, енергоспоживання при її створенні; вдосконаленню управління якістю; активному залученню працівників до процесу створення продукції.

Заходи повинні бути розроблені в повному обсязі і забезпечувати заплановану якість будівельної продукції, що має попит у споживачів, товариства.

Заходи розробляються відділами і підрозділами будівельної організації, аналізуються службою якості з подальшим складанням зведення і представлення їх керівництву на затвердження.

У заходах передбачаються терміни їх виконання, призначаються компетентні виконавці по кожному пункту. Затверджуються заходи наказом по будівельній фірмі.

Рішення з реалізації заходів приймається керівництвом підприємства. Ухвалене рішення повинне враховувати вплив на якість всіх факторів, зокрема технічних, організаційних і людських. Після ухваленнярішення встановлюється зворотний зв'язок для оцінки, визначення фактичного положення справ і, при необхідності, внесення корективів.

Рішення керівництва ухвалюється у вигляді наказу, розпорядження, протоколу технічної наради і інших документів, в яких передбачаються необхідні ресурси і контроль за виконанням заходів.

Завершальною функцією управління якістю є реалізація розроблених заходів. Здійснюється вона після ухвалення рішень, наказів, розпоряджень і інших документів, із розсилкою заходів, протоколів і т. д., які прямують всім виконавцям, а службою якості здійснюється контроль і облік їх виконання. В процесі реалізації до розроблених заходів можуть вноситися корективи, які фіксуються службою якості.

За результатами роботи відповідно до ДСТУ ISO 2000 ведуться протоколи якості, які затверджуються керівництвом фірми.

Взаємодія із зовнішнім середовищем з питань якості сприяють визначенню вимог споживачів і уточнюють фактори, які здатні змінити якість. Основними зовнішніми факторами, які впливають на якість є:

- споживачі;

- постачальники всіх видів ресурсів;

- законодавство;

- державні інспектуючі органи.

Якісна взаємодія з цими організаціями полягає у виконанні на підприємствах і в будівельних організаціях наступних функцій:

- пошук замовників і вивчення ринків збуту;

- взаємодія на юридичній основі із замовниками, постачальниками ресурсів і споживачами;

- отримання ліцензії на право виробництва продукції, виконання БМР і послуг;

- проведення сертифікації продукції за системою якості;

- збір і аналіз інформації про науково-технічний прогрес, конкурентів;

- контакти з інспектуючими органами;

- своєчасне вивчення законодавчих актів за якістю з урахуванням змін, що вносяться до них, і т.д.