Якість в процесі проектно-конструкторських робіт

 

Одним з головних процесів в створенні якісної будівельної продукції є процес проектування.

Якщо якість не закладена в проектній документації, її неможливо дослідити і в процесі виробництва. Цикл розробки будівельної продукції починається з оцінки вимог замовників і споживачів і закінчується тоді, коли документація готова до випуску у виробництво.

Процес проектування, відповідно до державного стандарту ДСТУ ISO 9001-2001, включає наступні стадії розробки проектної документації:

- планування проектування;

- вхідні дані проектування;

- вихідні дані проектування;

- аналіз проекту;

- перевірка проекту;

- затвердження проекту;

- управління змінами проекту.

Розроблений план проектних робіт – це система заходів з конкретними технічними і управлінськими рішеннями, пов’язаними з якістю і особливостями їх виконання і включає:

- етапи проектування та їх розробку з конкретними термінами і виконавцями;

- терміни аналізу, перевірки, виконання повного етапу затвердження та розробки документації;

- відповідальність та повноваження щодо проектування та розробки;

- порядок внесення змін до проекту;

- першочергові вимоги до проектно-конструкторських робіт;

- потреба в персоналі тощо.

Вхідні дані проектування до створення будівельної продукції містять:

- функціональні та експлуатаційні вимоги;

- застосовані регламентовані та законодавчі вимоги;

- інформацію, в разі потреби, отриману з попередньо розробленої документації;

- інші вимоги, які є істотними для проектування та розробки.

Вихідні дані подаються у формі, яка дає змогу їх перевірити стосовно вхідних даних проектування та розробки. Їх слід схвалювати перед здачею об’єкту в експлуатацію. Вони повинні:

- відповідати вхідним вимогам проектування та розробки;

- забезпечувати необхідною інформацією процеси закупівлі, виробництва та надання послуг;

- містити прийняття об’єктів та продукції в експлуатацію;

- установлювати характеристики будівельної продукції, які відповідають вхідним даним з безпеки та захисту навколишнього середовища.

В загальному вигляді цикл виконання проектно-конструкторських робіт складається з наступних процесів:

1. Аналіз вимог замовників або ринку для досягнення повного розуміння цих вимог.

2. Приймання будівельного майданчику по акту і, при необхідності, якщо це не зроблене замовником раніше, вишукування гідрогеологічних, геодезичних та інших робіт по забезпеченню будівельного об’єкту енергоресурсами.

3. Складання технічного завдання на проектування і розробку будівельної продукції шляхом перевірки умов замовнику або ринку в показниках якості.

4. Розробка первинної конфігурації з розрахунком специфікації вузлів, блоків, допоміжних вузлів і основних деталей.

5. Перший аналіз розробленої документації.

6. Модифікація розробленої документації на підставі її аналізу і, при необхідності, виготовлення дослідних зразків.

7. Випробування і оцінка дослідних зразків при їх належності з розрахунками випробувань в робочих умовах та реальних обставинах.

8. Другий аналіз документації.

9. Остаточна обробка проектної документації підготовка повних технічних умов і критеріїв відповідностей вимогам якості.

10. Остаточний аналіз і перевірка проектної документації.

11. Корегування документації після аналізу, завершення і запуск її у виробництво.

Розробка проектної документації на створювану будівельну продукцію повинна відповідати нормативним актам.

Система нормативних документів України при управління продукцією, будівельними процесами регламентується будівельними нормами і правилами. Основні положення яких представлені на рис. 3.6.

Рис. 3.6. Структура системи нормативних документів України при управлінні продукцією

 

Наведена структура нормативної документації базується на правовому забезпеченні (закони, постанови, накази тощо).

Особливістю цих нормативних документів в галузі будівництва є перехід від раніше діючих до сучасних методичних принципів, запозичених з практики будівельного нормування і стандартизації технічно розвинених країн. Традиційний, так званий, описовий або розпорядчий підхід вимагав, щоб у нормативних документах наводився докладний опис конструкцій, методів розрахунку, застосованих матеріалів тощо. Нові будівельні норми і стандарти повинні містити, у першу чергу, експлуатаційні характеристики будівельних споруд і виробів, засновані на вимогах споживача, тобто на першому плані – цілі, а не методи їх досягнення.

Передбачається, що нормативні документи поступово змінюватимуться: в них не буде вказівок щодо проектування й будування, а встановлюватимуться певні вимоги. Обов’язковими залишаться вимоги щодо гарантій безпеки життя і здоров’я громадян, охорони довкілля, надійності та довговічності будинків і споруд, сумісності і взаємозамінності продукції та застосовуваних у будівництві технічних рішень.

Обсяго-планувальні, конструктивні, технологічні й інші технічні рішення, що раніше регламентувалися нормами, мають носити лише характер рекомендацій. Рішення повинні прийматися з урахуванням конкретних умов відповідних виробництв, природно-кліматичних, соціальних та економічних особливостей різних регіонів України.

Таким чином розробка і проектування будівельної продукції і послуг повинні адекватно реагувати на потреби й очікування споживачів, що постійно змінюються і ускладнюються. Найважливішими є такі показники, як поліпшення якості розробки, проектування, тобто відповідність розробок вимогам клієнта, нормативно-технічній і технологічній документації, досягнення науково-технічного прогресу, а також тривалість циклу розробка-впровадження, концентрація зусиль на конкретних процесах, особливо на процесах, що безпосередньо впливають на якість кінцевої продукції при розробці документації.