Сутність статистичних методів контролю якості

 

Статистичні методи вперше з'явилися в США в 30-х роках XX сторіччя. Їх практичне застосування здійснив Шухарт, який запропонував статистичне пояснення поводження виробничого процесу в часі.

Виникнення й роль простих інструментів контролю якості. Початок застосування статистичних методів контролю та управління якістю поклав американський фізик У. Шухарт, коли в 1924 році запропонував використовувати діаграму (зараз її називають контрольною карткою) та методику її статистичної оцінки для аналізу якості продукції. Потім у різних країнах було розроблено багато статистичних методів аналізу й контролю якості. У середині 1960-х років в Японії набули широкого поширення гуртки якості. Щоб озброїти їх ефективним інструментом аналізу й управління якістю, японські вчені відібрали з усієї безлічі відомих інструментів 7 методів.

На початку 50-х років ці методи стали застосовуватися в Японії після успішного циклу лекцій Демінга, прочитаних ним на прохання ділових кіл. Вони забезпечили простоту й наочність для розуміння сутності процесів управління якістю. З безлічі статистичних методів в Японії набули поширення сім основних:

1) діаграма Парето,

2) діаграма Ісікави,

3) гістограма,

4) метод контрольних карт,

5) діаграма розсіювання (розкидання),

6) діаграма розшарування,

7) контрольний листок.

Ці методи в науково-технічній літературі отримали назви «Сім інструментів контролю якості» [25] і «Сім основних інструментів контролю» [26]. Надалі їхня кількість збільшилася і, оскільки загальним для них є доступність для всього персоналу фірми, їх стали називати «прості інструменти контролю якості».

При всій своїй простоті ці методи дозволяють зберегти зв'язок зі статистикою й дають можливість професіоналам користуватися результатами цих методів і при необхідності вдосконалювати їх. До простих інструментів контролю якості належать наступні статистичні методи: контрольний листок, гістограма, діаграма розсіювання, діаграма Парето, стратифікація (розшарування), графіки, діаграма Ісікави (причинно-наслідкова діаграма), контрольна картка. Ці методи можна розглядати і як окремі інструменти, і як систему методів (різну за різних обставин).

Заслуга вчених, і в першу чергу професора Ісікави, полягає в тому, що вони забезпечили простоту, наочність, візуалізацію цих методів, перетворивши їх фактично на ефективні інструменти аналізу й управління якістю. Їх можна зрозуміти й ефективно використовувати без спеціальної математичної підготовки.

Застосування цих інструментів у виробничих умовах дозволяє реалізувати важливий принцип функціонування СУЯ відповідно до МС ISO серії 9000 версії 2000 року ‑ «прийняття рішень, засноване на фактах». Інструменти контролю якості дають можливість отримати ці факти, достовірну інформацію про стан досліджуваних процесів.

Сучасні стандарти ISO 9000 визначають застосування статистичних методів як самостійного елемента системи якості підприємств. У практиці накопичений значний досвід використання методів статистичного контролю й регулювання якості продукції та технологічних процесів. Їх можна поділити на два напрями:

1. Методи статистичного вибіркового приймального контролю застосовуються для оцінки відповідності продукції вимогам нормативних документів, тобто вибіркового контролю. Зміст його полягає в тому, що якість контрольованої партії продукції визначається за вибірковими характеристиками, які знаходяться за малою вибіркою з цієї партії.

2. Методи статистичного регулювання якості технологічних процесів застосовуються для управління внутрішніми робочими процедурами при підготовці до сертифікації систем якості й виробництва.

Використання у виробництві цих методів, на думку Ісікави, допомогло вирішити близько 95% усіх проблем щодо якості. Повсюдне навчання в Японії семи інструментам контролю якості, починаючи зі шкільної лави, дозволило залучити до процесу підвищення якості й удосконалення виробництва практично все населення країни.

1. Оцінка відхилень параметрів від встановленої норми. Виконується часто за допомогою контрольних карт і гістограм.

2. Оцінка факторів, що стали причиною виникнення проблеми. Проводять розшарування (стратифікацію) залежно від видів браку (дефектами) і впливають факторами та за допомогою діаграми розкиду досліджують тісноту взаємозв'язків, застосовують також причинно-наслідкову діаграму.

3. Визначення найважливіших чинників, що з'явилися причиною відхилень параметрів. Використовують діаграму Парето.

4. Розробка заходів щодо усунення проблеми.

5. Після впровадження заходів ‑ оцінка їх ефективності за допомогою контрольних карт, гістограм, діаграм Парето.

У разі необхідності цикл повторюють до тих пір, поки проблему не буде вирішено.

Розглянемо суть і методику застосування зазначених простих методів контролю якості.