Застосування статистичних методів в системі управління якістю

Основним завданням статистичних методів корисних послуг з контролю є забезпечення виробництва придатної до вживання продукції і надання найменшими витратами.

Статистичні методи контролю якості продукції дають значні результати за такими показниками:

· підвищення якості закуповуваного сировини;

· економія сировини і робочої сили;

· підвищення якості виробленої продукції;

· зниження витрат на проведення контролю;

· зниження кількості браку;

· поліпшення взаємозв'язку між виробництвом і споживачем;

· полегшення переходу виробництва з одного виду продукції на інший.

Головне завдання - не просто збільшити якість продукції, а збільшити кількість такої продукції, яка була б придатною до вживання.

Сучасні стандарти ISO 9000 визначають застосування статистичних методів як самостійного елемента системи якості підприємств. У практиці накопичений значний досвід використання методів статистичного контролю й регулювання якості продукції та технологічних процесів. Їх можна поділити на два напрями:

1. Методи статистичного вибіркового приймального контролю застосовуються для оцінки відповідності продукції вимогам нормативних документів, тобто вибіркового контролю. Зміст його полягає в тому, що якість контрольованої партії продукції визначається за вибірковими характеристиками, які знаходяться за малою вибіркою з цієї партії.

2. Методи статистичного регулювання якості технологічних процесів застосовуються для управління внутрішніми робочими процедурами при підготовці до сертифікації систем якості й виробництва.

 

Охарактеризуйте елементи системи управління безпекою праці на базі стандартів OHSAS 18000..

Стандарти OHSAS 18000 розроблені на базі стандартів Великої Британії і тісно пов'язані зі стандартами ISO 9000 та ISO 14000, що спрощує розроблення інтегрованих систем управління якістю, навколишнім середовищем та безпекою праці.

Таблиця 17.1.

Елементи системи менеджменту якості на базі стандартів Міжнародної системи рейтингу якості

№ елемента	Назва елемента	Модуль
1 2 3 4 5	Керівництво і адміністрація Комунікації Документація системи менеджменту якості Людські ресурси Внутрішні фактори підтримки	Менеджмент
6 7 8 9 10 11	Маркетинг і продаж Проектування і розроблення Покупки і субпостачальники Контроль продукції і процесів Розподіл і складування Обслуговування після продажу	Виробничий процес
12 13 14 15 16 17 18	Контроль і перевірка якості Показники якості Документування з контролю і звіти з якості Коригувальні і попереджувальні дії Постійне поліпшення Аудит якості Задоволення замовника	Динаміка використання досвіду

Згідно зі стандартом OHSAS 18001, елементами системи управління професійною безпекою і здоров'ям (ПБЗ) є:

- політика у сфері ПБЗ;

- планування ПБЗ;

- впровадження і управління;

- перевірки і коригувальні дії;

- аналіз вищим керівництвом. Розглянемо кожний з цих елементів.

Політика у сфері ПБЗ. В організації має бути чітко сформульована політика у сфері ПБЗ, яка санкціонована вищим керівництвом, яка формулює загальні цілі безпеки і здоров'я та зобов'язання щодо поліпшення ПБЗ. Політика має:

- відповідати характеру і масштабам ризиків у сфері ПБЗ в організації;

- включати зобов'язання про постійне вдосконалення;

- відповідати, чинному законодавству, а також іншим вимогам, погодженим зі споживачами;

- бути задокументована, впроваджена і постійно підтримувана в робочому стані;

- бути доведена до відома всього персоналу, щоб кожний працівник знав свої обов'язки у сфері ПБЗ;

- бути доступною для заінтересованих осіб;

- періодично підлягати аналізу з метою актуалізації.

Планування ПБЗ передбачає:

1) планування для ідентифікації небезпеки, оцінювання ризику і управління ним. Організацією мають бути встановлені і підтримувані в робочому стані процедури для ідентифікації існуючих небезпек, оцінювання ризиків і впровадження необхідних заходів управління, які охоплюють:

- традиційні та нетрадиційні види діяльності;

- діяльність всього персоналу, який має доступ до робочого місця, (в т. ч. і відвідувачів);

- обладнання на робочому місці, яке використовується як для роботи організації, так і іншими особами.

Методологія організації з ідентифікації небезпек і оцінювання ризику має:

- бути визначена стосовно сфери використання, характеру і вибору певного часу так, щоб профілактичним заходам надавався пріоритет над реактивними (після того, як подія сталася);

- забезпечувати класифікацію ризиків та ідентифікацію тих, які мають бути усунуті або керовані;

- бути узгодженою з оперативними напрацюваннями і зіставленою з можливостями заходів щодо управління ризиком;

- забезпечувати доступ до визначення вимог до обладнання, ідентифікації потреби в навчанні персоналу або розроблення заходів оперативного контролю;

- передбачати відслідковування виконання необхідних заходів для забезпечення ефективності і своєчасності їхнього впровадження;

2) законодавчі та інші вимоги. Мають бути встановлені і підтримувані в робочому стані процедури ідентифікації й доступу до законодавчих та інших вимог у сфері ПБЗ, які в організації є обов'язковими. Ці вимоги мають постійно актуалізуватися, доводитися до відома персоналу, а там, де це необхідно - повідомлятися заінтересованим сторонам;

3) цілі. Організація має встановити та підтримувати в робочому стані документовані цілі у сфері ПБЗ для кожної структурної одиниці і на всіх її рівнях.

Встановлюючи і переглядаючи свої цілі, організація має враховувати свої та інші вимоги, небезпеки і промислові ризики, технологічні можливості і фінансові вимоги, зобов'язання в діловій сфері та вимоги заінтересованих сторін. Цілі мають відповідати заявам про політику у сфері ПБЗ, в т. ч. зобов'язання постійного удосконалення.

4) програма управління ПБЗ. Організація має розробити і підтримувати в
робочому стані програму управління ПБЗ для досягнення поставлених нею
цілей. Документованими мають бути такі пункти:

- зобов'язання і повноваження для досягнення цілей на кожному відповідному рівні організації;

- засоби і шкала часу, за рахунок яких планується досягти цілей.

Впровадження і управління передбачають:

1) структуру і відповідальність. Ролі, обов'язки і повноваження персоналу, який керує, виконує і перевіряє різні види діяльності, що впливають на ризики у сфері ПБЗ і пов'язані з діяльністю організації, обладнанням і робочими процесами, мають бути визначені, документовані і доведені до відома персоналу.

Найбільшу відповідальність за ПБЗ несе вище керівництво, яке має призначати свого члена з особливою відповідальністю за забезпечення правильного впровадження системи управління ПБЗ і виконання її вимог в усіх підрозділах і сферах діяльності в межах організації.

Керівництво має надати людські, інтелектуальні, технологічні і фінансові ресурси, необхідні для впровадження, управління, удосконалення і підтримання в робочому стані системи управління ПБЗ;

2) навчання, поінформованість і компетентність. Персонал має бути компетентним для вирішення завдань, які можуть вплинути на безпеку і здоров'я на робочому місці. Компетентність варто визначати на основі відповідної освіти, підготовки і виробничого досвіду.

Організація має розробити і підтримувати в робочому стані заходи, які забезпечують поінформованість працівників усіх рівнів і посад про:

- важливість дотримання політики і процедур у сфері ПБЗ та вимог до системи управління;

- наслідки їхньої трудової діяльності (дійсні та потенціальні) щодо безпеки і здоров'я та переваги поліпшення роботи кожного працівника;

- їхню роль та обов'язки в досягненні відповідності політиці і процедурам у сфері ПБЗ, а також вимогам до системи управління ПБЗ, в т. ч. й аварійну готовність та відповідні дії;

- потенційні наслідки у випадку відхилень від установлених операційних процедур;

3) консультації та обмін інформацією. Організація повинна мати процедури, які забезпечують доведення до відома персоналу інформацію щодо ПБЗ і процедури отримання інформації від персоналу та зацікавлених сторін.

Участь персоналу й організацію консультацій необхідно документувати і сповіщати про це заінтересовані служби. Персонал має бути:

- залучений до процесу розроблення й аналізу політики та процедур управління ризиками;

- поінформований про зміни, які впливають на безпеку та здоров'я на робочому місці;

- поінформовані про те, хто є їхнім представником з питань безпеки та спеціально призначеним представником вищого керівництва;

4) документація. В організації має бути розроблена і підтримувана в робочому стані в паперовому чи електронному варіанті документація, яка:

- описує основні елементи системи управління і їх взаємодію;

- спрямовує до суміжної документації;

5) управління документацією і даними. В організації мають бути розроблені і підтримувані в робочому стані процедури управління всіма документами і даними для того, щоб:

- їх можна було знайти;

- вони підлягали періодичному аналізу з метою внесення відповідних змін і їх адекватність підтверджувалась уповноваженою особою;

- чинні версії відповідних документів і даних були доступні на всіх робочих місцях, де виконуються операції, суттєві для ефективного функціонування системи управління ПБЗ;

- застарілі документи і дані своєчасно вилучались, щоб виключити їх помилкове використання;

- архівні документи і дані, залишені на зберігання для юридичних чи інформаційних цілей, належним чином ідентифікувались;

6) управління операціями. Організація має ідентифікувати ті операції й види діяльності, які пов'язані з ризиками і де потрібно використовувати заходи з управління. Необхідно планувати ці види діяльності і підтримувати їх у робочому стані для того, щоб вони проводились у нових умовах шляхом:

- розроблення і підтримання в робочому стані документованих процедур, які охоплюють ситуації, де їх відсутність могла б привести до відхилень від політики, цілей і завдань ПБЗ;

- обумовлення у процедурах операційних критеріїв;

- розроблення і підтримання в робочому стані процедур щодо ризиків, майна, обладнання, послуг, які використовуються організацією та доведення до уваги постачальників відповідних процедур і вимог;

- розроблення і підтримання в робочому стані процедур для проектування робочого місця, технологічного процесу, установок, механізмів і організації роботи з урахуванням їх пристосування до можливостей людини, щоб усунути або скоротити ризики;

7) аварійна готовність і відповідна реакція. Організація має розробити і підтримувати в робочому стані планові процедури для ідентифікації можливості і відповідної реакції на інциденти, нещасні випадки, аварійні ситуації, а також для попередження і скорочення можливих захворювань і травм, які можуть бути з цим пов'язані. Вона має перевіряти свою аварійну готовність і плани відповідного реагування та дій, особливо після нещасних випадків або непередбачених ситуацій.

Перевірки і коригувальні дії:

1) проведення вимірювань і моніторинг. Організація має розробити і підтримувати в робочому стані процедури вимірювань і моніторингу системи. Ці процедури мають забезпечити:

- якісні і кількісні вимірювання відповідно до потреби організації;

- перевірку рівня досягнення організацією цілей у сфері ПБЗ;

- попереджувальні вимірювання, які дають змогу відслідковувати відповідність програмі, операційним критеріям, вимогам законодавства тощо;

- подальші вимірювання для моніторингу нещасних випадків;

- реєстрацію даних і результатів моніторингу та вимірювань, достатніх для подальшого аналізу, попереджувальних і коригувальних дій;

2) запобігання інцидентам, нещасним випадкам, невідповідностям, попереджувальна і коригувальна діяльність. Організація має розробити і підтримувати в робочому стані процедури, які встановлюють відповідальність і повноваження для:

- обробки і дослідження нещасних випадків, інцидентів та невідповідностей;

- вжиття дій щодо усунення наслідків, що виникли внаслідок інцидентів, нещасних випадків або невідповідностей;

- ініціювання і виконання попереджувальних і коригувальних дій;

- підтвердження ефективності прийнятих попереджувальних і коригувальних дій.

Ці процедури вимагають, щоб усі попереджувальні і коригувальні дії перед їх проведенням аналізувались на предмет оцінювання ризиків;

3) реєстрація даних і управління записами. Організація має розробити і підтримувати в робочому стані процедури ідентифікації, ведення та зберігання записів щодо управління ПБЗ, так само, як і результатів аудитів, аналізів та оглядів. Записи мають бути розбірливими, легко розпізнаватися і прослідковуватися. Вони мають зберігатися в доступному місці, бути захищеними від пошкодження та мати задокументований термін зберігання;

4) проведення аудиту. Організація має розробити і підтримувати в робочому стані програму аудиту і процедури періодичних перевірок системи управління, які необхідно проводити для того, щоб:

- визначити, наскільки система управління ПБЗ відповідає запланованій схемі управління чи належним чином вона впроваджена, підтримується та чи вона ефективна з позицій вимог політики і визначених цілей;

- здійснити аналіз результатів попередніх аудитів;

- інформація за результатами аудиту подавалась вищому керівництву.

Аналіз вищим, керівництвом. Вище керівництво організації має періодично проводити аналіз системи управління ПБЗ для того, щоб забезпечити її постійну придатність, адекватність і ефективність. За результатами аналізу й аудиту мають бути прийняті коригувальні дії, спрямовані на удосконалення системи.

 

15. Опишіть методику проведення зовнішнього аудиту системи управління якістю

Він здійснюється для задоволення потреб організації під час проведення зовнішньої діяльності, тобто визначення ефективності та придатності різних її процесів для досягнення завдань, поставлених перед організацією у сфері якості. Аудит системи якості також забезпечує отримання об’єктивних до­казів, які стосуються необхідності скорочення, усунення та, головне, запобіган­ня невідповідностей. Результати його можуть бути використані керівниц­твом організації для поліпшення її діяльності.

Аудит системи якості проводять з метою:

• визначення відповідності чи невідповідності процесів системи якості вста­новленим вимогам;

• визначення ефективності впровадженої системи якості з погляду досяг­нення її завдань;

• забезпечення відповідності нормативним вимогам;

• одержання дозволу на включення систем якості організації в офіційний реєстр;

• визначення можливості поліпшення системи якості.

Аудит системи якості може проводитися на замовлення:

• організації, яка бажає перевірити власну систему якості на відповідність стандартам ДСТУ ISO 9000;

• споживача, який бажає перевірити систему якості постачальника за до­помогою своїх власних аудиторів чи третьої сторони;

• незалежної організації, яка уповноважена визначити, чи забезпечує сис­тема якості організації якість продукції чи послуг (наприклад, ліки, ядерна енергетика тощо);

• незалежної організації, яка призначена для проведення аудиту з метою внесення системи якості організації, що перевіряється, в офіційний реєстр.

Підставою для проведення аудиту системи якості може бути необхідність:

• початкового оцінювання постачальника згідно з його бажанням встано­вити контрактні відносини;

• підтвердження того, що функціонуюча система якості організації про­довжує відповідати встановленим вимогам;

• підтвердження того, що при контрактних відносинах система якості по­стачальника продовжує відповідати встановленим вимогам;

• оцінювання відповідності власної системи якості підприємства стандар­ту ДСТУ ISO 9001-2001.

Аудит системи якості проводять аудитори з якості, які мають відповідну кваліфікацію.

Замовник після визначення меж аудиту організовує процес аудиту, що включає:

• встановлення організації, яка буде проводити цю роботу;

• визначення напрямків діяльності у процесі аудиту;

• прийом звіту з аудиту;

• визначення коригувальних дій, які мають бути вжиті організацією, що перевірялась, за результатами аудиту.

Керівництво організації, яка підлягає аудиту, має:

• проінформувати відповідний персонал про мету та напрямки діяльності у процесі аудиту;

• призначити відповідальних осіб для супроводження аудиторів;

• забезпечити групу аудиторів усіма засобами, необхідними для ефектив­ного та результативного проведення аудиту;

• забезпечити доступ аудиторам до необхідного обладнання та даних;

• співпрацювати з аудиторами;

• визначити та здійснити коригувальні дії на підставі звіту про аудит.

Проведення аудиту включає його організацію (визначення напрямків діяль­ності у процесі аудиту та його періодичності, попередній аналіз опису системи якості), підготовку проведення аудиту (формування плану аудиту, розподіл обов’язків між членами групи аудиторів, підготовку робочих документів, не­обхідних аудиторам) та здійснення аудиту (попередня нарада, збір даних, підсумкова нарада).

Виходячи з обсягу необхідної замовникові інформації, визначаються на­прямки діяльності у процесі аудиту, а саме: які процеси системи якості, дільниці та організаційна діяльність мають перевірятися.

Замовник визначає стандарти чи документи, яким має відповідати систе­ма якості організації, що перевіряється. Необхідність проведення аудиту встановлюється замовником. Типовими обставинами, які беруться до уваги під час прийняття рішення про періо­дичність аудиту, є значні зміни в управлінні, організаційній структурі, мето­дах чи технології, або зміни в самій системі якості, а також результати попе­редніх аудитів.

Засадами для планування аудиту є аналіз опису методів виконання вимог системи якості, а саме настанов з якості. Якщо цей аналіз виявить невід­повідність опису системи якості організації, що перевіряється, встановленим вимогам, то подальший аудит не проводиться.

План аудиту, який складається головним аудитором, має містити:

• мету аудиту та напрямки діяльності у процесі аудиту;

• ідентифікацію осіб, які несуть безпосередню відповідальність з погляду мети аудиту та напрямків діяльності у процесі аудиту;

• ідентифікацію документів (таких, як стандарти системи якості та наста­нови з якості організації, що перевіряється);

• ідентифікацію аудиторів;

• вказівки щодо мови, якою буде проводитися аудит;

• ідентифікацію підрозділів організації, яка перевіряється;

• початок та тривалість проведення кожного з основних заходів аудиту;

• розклад нарад аудиторів, що проводяться під час аудиту, з керівництвом організації, яка перевіряється;

• вимоги до конфіденційності;

• дату подання звіту з аудиту.

Кожен аудитор перевіряє певні елементи системи якості чи певні під­розділи.

Робочими документами, що використовуються аудиторами під час прове­дення аудиту, є:

• переліки контрольних питань, що застосовуються для оцінювання еле­ментів системи якості (готуються аудиторами);

• форми для реєстрації спостережень під час аудиту;

• форми для документального оформлення допоміжних доказів, що підтвер­джують висновки аудиторів.

Робочі документи мають зберігатися таким чином, щоб не порушувалася конфіденційність інформації.

Сам аудит починається з проведення наради, метою якої є:

• рекомендації групи аудиторів керівництву організації, яка перевіряється;

• ознайомлення з метою аудиту та напрямками діяльності у процесі аудиту;

• короткий виклад методів та процедур, що будуть використовуватися при проведенні аудиту;

• встановлення офіційних каналів зв’язку між групою аудиторів та орга­нізацією, яка перевіряється;

• підтвердження наявності ресурсів та обладнання, необхідних для групи аудиторів та вищого керівництва організації, яка перевіряється;

• обговорення усіх незрозумілих деталей плану аудиту.

Збір інформації під час аудиту проводиться шляхом опитування, аналізу документів та спостереження за діяльністю на дільницях, які підлягають ауди­ту. Відомості, отримані в результаті опитування, перевіряються порівнянням з відомостями на ту саму тему з інших незалежних джерел, таких як спосте­реження, вимірювання та зареєстровані дані. Спостереження, виконані під час аудиту, оформлюються документально. Виявляються ті результати спостереження, які можуть вважатися як невідпо­відності. Невідповідності мають бути ідентифіковані до мови певних вимог стандарту чи інших документів, на відповідність до яких проводився аудит. Про всі виявлені невідповідності необхідно повідомити керівництво органі­зації, що перевіряється.

Перед підготовкою звіту з аудиту група аудиторів має провести нараду з вищим керівництвом організації, яка перевіряється, та особами, відпові­дальними за певні функції, для їх ознайомлення зі спостереженнями, що зроб­лені під час аудиту.

На прохання організації, яка перевіряється, аудитори вносять рекомен­дації щодо поліпшення системи якості. Ці рекомендації є обов’язковими для організації.

Звіт з аудиту готується групою аудиторів на чолі з головним аудитором, який несе відповідальність за його точність та повноту. Звіт має містити такі пункти:

• напрямки діяльності у процесі аудиту та його мету;

• детальний план аудиту, ідентифікацію членів групи аудиторів та пред­ставників організації, яка перевіряється, дату аудиту;

• ідентифікацію документів, на відповідність до яких проводиться аудит;

• спостерігання невідповідностей;

• оцінювання групою аудиторів ступеня адекватності діяльності органі­зації, яка перевіряється, стандарти на системи якості та відповідності доку­ментації;

• здатність системи якості досягти визначеної мети у сфері якості;

• розрахунок-розсилку звіту з аудиту.

Аудит закінчується поданням головним аудитором замовникові звіту з аудиту. Копія звіту подається замовником вищому керівництву організації, яка перевірялася. Будь-які інші адреси розсилання звіту визначаються після консультацій з організацією, яка перевірялася.

Документи аудиту мають зберігатися відповідно до угоди між замовни­ком, органом, що проводив аудит, та організацією, що перевірялася, з ураху­ванням будь-яких нормативних вимог. Організація, що перевірялася, несе відповідальність за встановлення та проведення коригувальних дій для виправлення невідповідностей чи усунен­ня їхніх причин.

Коригувальні дії та наступні додаткові перевірки мають бути закінчені в термін, узгоджені між замовником та організацією, яка перевірялась, при кон­сультації з органом, що проводив аудит.

 

16. Охарактеризуйте елементи системи управління безпекою праці на базі стандартів OHSAS 18000. .

ОHSAS 18001 є стандартом, на базі якого проводиться перевірка Систем менеджменту охорони праці і промислової безпеки. Передумовою його розробки стала потреба компаній в ефективній роботі з охорони праці і здоров'я.

Міжнародний стандарт OHSAS 18001 був розроблений за участю національних органів зі стандартизації низки країн - Великобританії, Японії, ПАР, Ірландії, а також фірм і дослідницьких організацій.

OHSAS 18001 є дійсно світовим стандартом в тому сенсі, що його застосування не обмежується тільки організаціями в економічно високорозвинених країнах. У багатьох країнах керівництва компаній дійшли висновку, що такий стандарт є важливим для компанії і для її взаємин з суспільством і урядом, оскільки дозволяє створити систему управління безпекою.

На додаток до OHSAS 18001 було видано стандарт ОHSAS 18002, який містить роз'яснення до вимог стандарту і настанову зі створення системи. Цей інтегрований пакет є зручним засобом для проходження сертифікації і дозволяє:

• виявити аспекти діяльності, що впливають на безпеку та здоров'я, і дістати доступ до відповідних законодавчих актів;

• визначити цілі з поліпшення діяльності і розробити програму щодо їх досягнення з реалізацією постійного контролю, тим самим забезпечуючи постійне вдосконалення;

• за умови відповідності підприємства вимогам OHSAS 18001, TNO Certification b. v. може сертифікувати її, а також проводити періодичні оцінювання.

Порядок розробки і впровадження

У стандарті OHSAS 18001 описано принципи системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки, а в стандарті OHSAS 18002 подано загальні рекомендації з упровадження, принципи, системні методики і методики забезпечення. Найважливіший крок після ухвалення рішення керівництвом про сертифікацію – розробити політику і стратегію у сфері менеджменту охорони праці і промислової безпеки, на основі якої встановлюються реальні і вимірні цілі і визначаються індикатори ефективного функціонування.

Розробляючи політику і стратегію, вище керівництво бере на себе зобов'язання:

• виконувати положення політики, добиваючись досягнення поставленої мети і виконання завдань;

• указувати на те, що застережливі дії є пріоритетними в порівнянні з коригувальними діями;

• збирати і оцінювати докази адекватного функціонування системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки і доказу дотримання правил і вимог системи;

- удосконалювати систему, що наділена потенціалом постійного поліпшення.

Початок розробки системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки передбачає вибір стратегії розробки системи, побудованої на наступних важливих принципах, на які варто звернути особливу увагу:

Принцип 1. Прихильність керівництва і політика у сфері охорони праці і промислової безпеки.

Принцип 2. Планування і реалізація політики у сфері охорони праці і промислової безпеки організації.

Принцип 3. Впровадження, включаючи розвиток навиків і розробку методик, необхідних для реалізації політики у сфері охорони праці і промислової безпеки.

Принцип 4. Оцінка коригувальних дій і вимірювання ефективності функціонування системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки.

Принцип 5. Затвердження і структурне вдосконалення функціонування системи охорони здоров'я і безпеки персоналу.

На рис. 2.1 наведена загальна модель системи менеджменту гігієни і безпеки праці для Стандарту OHSAS. Успіх системи залежить від зобов'язань, прийнятих всіма рівнями і функціями організації, особливо вищим керівництвом. Така система дає організації можливість встановити політику у сфері гігієни і безпеки праці, встановити цілі і процеси для досягнення відповідності зобов'язань політики, проведення заходів для поліпшення результативності та продемонструвати відповідність системи вимогам Стандарту OHSAS.

Загальною метою розробленого Стандарту OHSAS є підтримка належної практики гігієни і безпеки праці при збереженні балансу з соціально-економічними потребами. Слід зазначити, що багато вимог можуть розглядатися одночасно або переглядатися у будь-який час.

У цілому Стандарт OHSAS 18001:2007 об'єднав останні напрацю-вання у сфері професійної безпеки і охорони праці, став більш практичним. Нова версія зручніша для інтеграції системи управління професійною безпекою і здоров'ям з іншими системами менеджменту на підприємстві (ISO 14001:2004 – менеджмент охорони навколишнього середовища, ISO 9001:2000 – менеджмент якості), що істотно оптимізує часові та фінансові витрати на розробку, впровадження, сертифікацію і підтримку управлінської системи організації. Практика показує, що інтегровані системи все більш затребувані на ринку серед крупних промислових підприємств.